Ухвала суду № 13340338, 14.12.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-786/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Троян Н.М.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" грудня 2010 р. м. Київ

м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Троян Н.М.,

суддів - Костюк Л.О., Ізмайлової Т.Л.

при секретарі - Горяіновій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія»до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0,-

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Українська Молочна Компанія»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Яготинської МДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09.07.2010 року адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Яготинської МДПІ Київської області (Згурівське відділення) від 28.04.2009 року №0000162300/0 та стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Українська Молочна Компанія»21 000,00 грн. витрат за проведення судово-економічної експертизи.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, Яготинська МДПІ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції всебічно, повно та обєктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення адміністративного позову.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції, дійшов висновку про неправомірність зменшення податковим органом суми бюджетного відшкодування, виходячи лише з тієї підстави, що позивач змінив систему оподаткування і звернувся до податкового органу про отримання такого відшкодування на момент знаходження на спеціальному режимі оподаткування.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погоджується в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції Яготинською МДПІ було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Українська Молочна Компанія»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на рахунок платника у банку у сумі 4 953 029,00 грн. за грудень місяць 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки було складено Акт від 17.04.2009 року №311/2301/34099131.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 81.3 ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, що призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за січень місяць 2009 року на суму 4 953 029,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.04.2009 року № 0000162300/0, згідно з яким сума завищення бюджетного відшкодування складає 4 953 029,00 грн.

Як встановлено судом першої інстанції ТОВ " Українська Молочна Компанія " до 01.01.2009 року перебувало на загальній системі оподаткування та мало статус платника податку на додану вартість.

3 01.01.2009 року ТОВ " Українська Молочна Компанія " перейшло на спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість, у зв'язку з чим отримало свідоцтво № 100165202 про реєстрацію сільськогосподарського підприємства, як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Оскільки до 01.01.2009 року позивач перебував на загальній системі оподаткування, то в декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року ним була заявлена сума податку до відшкодування, яка складається виключно з податкового кредиту, який виник у 2008 році та включений в декларацію з ПДВ в січні 2009 року (додаток 5 до акту перевірки).

Таким чином, відповідач дійшов висновку, що перейшовши на спеціальний режим оподаткування з 01.01.2009р. ТОВ „Українська Молочна Компанія" не має права на бюджетне відшкодування, оскільки згідно зі ст.ст. 81.2, 81.3 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених, ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства: для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Якщо сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) сільськогосподарським підприємством постачальнику на вартість виробничих факторів, перевищує суму податку, нараховану по операціях з поставки сільськогосподарських товарів (послуг), то різниця між такими сумами не підлягає бюджетному відшкодуванню.

Обговорюючи правомірність оскаржуваного повідомлення рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.

Згідно з п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 і цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР платник податків, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Граничні строки для подання заяв на повернення надміру сплачених або невідшкодованих податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлені п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-III, відповідно до якого заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Отже, право платника податку на отримання бюджетного відшкодування виникає у разі наявності від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. якщо податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Тобто, у разі фактичної наявності надміру сплаченого податку, він підлягає відшкодуванню платнику податку з бюджету. При цьому, платник податків має право протягом 1095 днів заявити до податкового органу про намір отримати таке відшкодування з бюджету.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскільки позивачем фактично було надмірно сплачено до Державного бюджету України певні суми податку на додану вартість, що не оспорюється відповідачем, то вони підлягають відшкодуванню позивачу у встановленому законом порядку.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що висновок податкового органу, що позивачем завищено суму бюджетного відшкодування лише з огляду на те, що позивач перейшов на спеціальну систему оподаткування, і втратив право на отримання бюджетного відшкодування є необґрунтованим, і таким, що не відповідає змісту закону.

До того ж висновком судово-економічної експертизи №11148/11149 від 05.03.2010 року встановлено, що платник податків має право включати суми по податковим накладним, які були виписані до 01.01.2009 року ( з урахуванням дії ст.. 15 Закону України №2181-ІІІ), за операціями виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які були здійсненні до 01.01.2009 року, до загальної декларації по яких здійснюються розрахунки з бюджетом в 2009 році.

Зі змісту ст. 159 КАС України , судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим .

Законним є рішення , ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права,обґрунтованим ухвалене судом на підставі повного та всебічного з»ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія».

Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення першої інстанції.

З урахуванням вищевикладеного ,судова колегія дійшла висновку , що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи , судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачає.

Згідно ст. ст. 198, ч.1 п.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 липня 2010 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді

Ухвала складена та підписана в повному обсязі 20 грудня 2010 року.