Ухвала суду № 133400862, 19.01.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Дата ухвалення
19.01.2026
Номер справи
711/9093/24
Номер документу
133400862
Форма судочинства
Кримінальне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9093/24

Номер провадження 1-кп/711/166/26

УХВАЛА

14 січня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

захисників: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023000000000049 від 12.01.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_35 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_37 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Христинівка, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_38 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженця м. Канева, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_5 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_6 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_39 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_7 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України,

ОСОБА_40 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_8 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_41 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженця с. Михайлючка, Шепетівського району, Хмельницької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_9 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Канева, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_10 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , уродженця с. Бубнівська Слобідка, Золотоніського району, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_11 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_42 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , уродженця м. Канева, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_12 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_13 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , уродженця м. Вугледар, Донецької області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_14 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_15 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_16 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , уродженця міста Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_17 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_18 , уродженця Черкаської області, Шполянського району, с. Водяне, громадянина України, мешканця АДРЕСА_18 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_19 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_19 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_20 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_20 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_21 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_46 , ІНФОРМАЦІЯ_22 , уродженки м. Шпола, Черкаської області, громадянки України, мешканки АДРЕСА_22 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_23 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_24 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України,

ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_25 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України,

ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_26 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , уродженця м. Гребінка, Полтавської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_27 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_47 , ІНФОРМАЦІЯ_28 , уродженця м. Черкаси, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_28 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_48 , ІНФОРМАЦІЯ_29 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_29 , раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , уродженця м. Черкаси, громадянина України, мешканця АДРЕСА_30 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , уродженця с. Ступичне, Катеринопільського району, Черкаської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_31 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України,

ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_31 , уродженця с. Червоні Партизани, Носівського району, Чернігівської області, громадянина України, мешканця АДРЕСА_32 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12023000000000049 від 12.01.2023.

Прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_50 ОСОБА_19 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

В обґрунтування клопотань зазначено, що вказані особи обвинувачується, в тому числі, у вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів. Причетність вказаних осіб до вчинення інкримінованих їм злочинів підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Ухвалою суду від 19.11.2025 обвинуваченим продовжено строк тримання під вартою до 17.01.2026 та щодо кожного окремо визначено розмір застави. Наразі, строк тримання під вартою обвинувачених закінчується, однак ризики, які стали підставою для продовження запобіжних заходів обвинуваченим не зменшились та не перестали існувати. Так, на продовження існування ризиків, визначених п. 1, 3, 4, 5, ч.1 ст. 177 КПК України вказує те, що кримінальні правопорушення, що інкримінуються обвинуваченим, вчинені у складі злочинної організації та є особливо тяжкими злочинами і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, тому обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, будуть мати можливість переховуватись від суду, в тому числі на території, яка тимчасово не підконтрольна владі України, з метою уникнення притягнення їх до кримінальної відповідальності. Також, враховуючи сталість злочинної організації та зв`язки її членів в кримінальному середовищі, в тому числі корупційних в правоохоронних органах, обвинувачені, перебуваючи на волі, зможуть вжити заходів конспірації, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Крім того, перебуваючи на волі, обвинувачені, з метою уникнення кримінальної відповідальності для себе, своїх спільників, можуть вчинити дії, направлені на примушування до зміни наданих раніше свідчень допитаними особами, оскільки під час ознайомлення із матеріалами кримінального провадження, останнім стали відомі повні анкетні дані свідків, які надавали покази під час проведення досудового розслідування, в тому числі їх місця проживання та контактні телефони та за допомогою осіб, які входили до складу злочинної організації та забезпечували фізичний захист її учасників, а також вчиняли насильницькі дії щодо інших осіб, які перешкоджали здійсненню протиправної діяльності, останні можуть шляхом фізичного (нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, катування та мордування) та психологічного (використання компрометуючих матеріалів стосовно свідків та їх близьких родичів) тиску, примусити таких осіб до зміни та викривлення їх показів. Також, при встановленні продовження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурор просив врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, яка визначена положеннями ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, 225 КПК України. Обставинами, на підставі яких сторона обвинувачення дійшла висновку, що обвинувачені перешкоджатимуть кримінальному провадженню іншим чином є те, що це може виражатися у неявці обвинувачених до суду, де участь останніх є обов`язковою, що матиме наслідком відкладення судових засідань та порушення, тим самим, завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду. Обвинувачені можуть і надалі вчиняти кримінальні правопорушення, так як тривалість вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень вказує на систематичний характер неправомірних дій обвинувачених, необхідності в отриманні джерела доходів, для забезпечення життєдіяльності, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток, що, на думку сторони обвинувачення, свідчить про продовження існування ризику, визначеного п.5 ч.1 ст. 177 КПК України. З урахуванням викладених обставин, сторона обвинувачення вважає, що наведені обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе в повному обсязі запобігти настанню вказаних ризиків. Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою обвинувачених, забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов`язків та не зменшить до прийнятного рівня вказані вище ризики. Тому, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики обвинувачених. Отже, враховуючи характер вчинення кримінальних правопорушень, їх суспільну небезпечність, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченими інкримінованих злочинів, тяжкість покарання, що загрожує останнім у разі визнання їх винуватими, сторона обвинувачення вважає у даному випадку наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який переважає принцип поваги до особистої свободи обвинувачених, так як дані у зібраних матеріалах провадження в повній мірі підтверджують наявність ризиків, а також дають достатні підстави вважати, що у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, такий захід не забезпечить належного виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків. Тому, просить продовжити обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів з визначенням розміру застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала подані клопотання та просила їх задовольнити з урахуванням обставин викладених у цих клопотаннях.

Адвокат ОСОБА_51 , як захисник обвинуваченого ОСОБА_4 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному. Вказує, що її підзахисний утримується в ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» понад два роки. Вважає, що ризики, наведені в статті 177 КПК України - відсутні, не обґрунтовані та не підтверджені жодним належним доказом. Також, зазначила, що сім`я ОСОБА_4 не в змозі заплатити визначений розмір застави, оскільки мати ОСОБА_4 є особою з інвалідністю, а також за час розгляду справи в суді у нього померли бабуся та дідусь. Тому просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно останнього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний із позбавленням волі, а саме у вигляді домашнього арешту, а у разі продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, щодо застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_52 , в судовому засіданні вважав клопотання прокурора необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. За час перебування у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_12 не вчиняв будь-яких правопорушень, має сталі соціальні зв`язки та постійне місце проживання. Просив відмовити в задоволенні клопотання та обрати ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_31 в судовому засіданні заперечувала щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно її підзахисного, оскільки вважає, що клопотання є необґрунтованим, а ризики наведені в ньому є формальними, абстрактними та не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. Враховуючи зазначене, просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у виді домашнього арешту, а у разі продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 ОСОБА_28 , думку якого підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу його підзахисному у вигляді тримання під вартою із заставою. Просив змінити ОСОБА_8 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_53 , думку якого підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На думку сторони захисту, ризики на які посилається сторона обвинувачення є необґрунтованими та недоведеними належним чином. Захисник зазначив, що ОСОБА_10 має хронічну хворобу, а саме гострий неврит правого лицевого нерву, який неможливо належно лікувати в умовах утримання його у місці попереднього ув`язнення, на підтвердження своїх доводів надав до суду: копії виписок з медичного центру «Лікарі Черкас» про проведення огляду лікарем-невропатологом ОСОБА_10 та копію відповіді на запит ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», про відсутність в даній структурі неврологічного відділення. Тому просив зменшити ОСОБА_10 розмір застави до мінімального розміру.

Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав позицію свого захисника.

Захисник ОСОБА_18 адвокат ОСОБА_24 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисному, вважав, що ризики відсутні, а обставини, зазначені прокурором не обґрунтовані та не підтверджені жодним належним доказом, а є лише припущеннями сторони обвинувачення. Тому просить відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_18 та застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_18 підтримав позицію свого захисника.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_21 , думку якого підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав, що ризики наведені в статті 177 КПК України відсутні, та вважає за можливе змінити його підзахисному запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, або на такий, який не пов`язаний із триманням під вартою, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_54 , думку якого підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважає, що ризики викладені у клопотанні прокурора відсутні. Крім того, захисник подав до суду копію посвідчення № 17, виданого 21.11.2020, про те, що ОСОБА_7 був членом ДВК з місцевих виборів звичайної виборчої дільниці, як позитивну характеристику його особи. Просив застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_15 та його захисник адвокат ОСОБА_20 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник вказав, що на його думку, ризики, на які посилається сторона обвинувачення, як на обґрунтування продовження строку дії обраного запобіжного заходу, із плином часу зменшились. Тому просив суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора або з врахуванням співмірності доходів, зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_15 також подав письмові заперечення на клопотання прокурора з яких вбачається, що останній просить відмовити в його задоволенні з огляду на те, що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити ризики, передбачені ст. 177 КПК України. Вважає, що прокурор взагалі не посилається на жодні докази, які обґрунтовують ці обставини за їх відсутності. Прокурором не наведено жодних фактичних обставин, котрі з повною вірогідністю та поза розумним сумнівом дали б підстави стверджувати, що інший, більш м`який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки та не надав жодних доказів, на підтвердження своєї позиції. На його думку, твердження сторони обвинувачення про продовження існування ризиків ґрунтується на припущеннях, однак вважає, що запобігти ризикам, викладеним у клопотанні, можливо при застосуванні до нього помірної застави, котра буде достатньою гарантією для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні. Враховуючи вказане, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідає його фінансовим можливостям та буде достатньою мірою гарантувати виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_13 адвокат ОСОБА_25 , думку якого підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно його підзахисного. Вважав, що ризики, визначені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором не обґрунтовані та не підтверджені жодним належним доказом. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_13 та обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, за для можливості працевлаштування, оскільки в нього на утриманні перебуває дружина та малолітня дитина.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_19 адвокат ОСОБА_22 , думку якого підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, вважала, що ризики наведені в клопотанні не доведені та не підтверджені. Зазначила, що ОСОБА_19 є особою яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, в розшуку він не перебував, до моменту затримання мав сталі соціальні зв`язки, проживав з батьками. Тому вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту забезпечить належну процесуальну поведінку її підзахисного. Крім того, просила зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_17 адвокат ОСОБА_22 , думку якої підтримав обвинувачений, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою через необґрунтованість та не доведеність продовження існування ризиків, на які прокурор посилається у своєму клопотанні. Просила змінити ОСОБА_17 запобіжний захід на домашній арешт, а у разі продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_14 та його захисник адвокат ОСОБА_26 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на відсутність доказів продовження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України. Просили змінити запобіжний захід на домашній арешт, а у разі продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_23 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність доказів продовження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор. Окремо звернув увагу суду на те, що тяжкість покарання не може бути безумовною підставою для продовження застосування до його підзахисного виняткового запобіжного заходу тримання під вартою, враховуючи, що матеріали кримінального провадження не містять доказів про те, що ОСОБА_5 був обізнаний про існування злочинної організації її керівників та її склад. Також захисник просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_5 має міцні соціальні зв`язки в місці постійного проживання, має на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_55 , ІНФОРМАЦІЯ_32 . Має тяжке захворювання, постійно перебуває під диспансерним наглядом, проте за час перебування обвинуваченого в слідчих ізоляторах стан його здоров`я постійно погіршувався. Враховуючи зазначене вважає, що в умовах позбавлення волі ОСОБА_5 позбавлений можливості отримувати повноцінне діагностування та лікування. При цьому просив врахувати долучені до матеріалів справи характеризуючі дані на обвинуваченого ОСОБА_5 та відповідь на запит ЦОЗ ДКВС України № 777-ЧК-25 від 12.12.2025, щодо стану здоров`я ОСОБА_5 . Тому просив змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 ОСОБА_23 , доводи якого підтримав обвинувачений, заперечував проти задоволення клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на те, що на його думку, прокурором не доведено існування ризиків визначених п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Просив врахувати, що ОСОБА_11 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався та у інших кримінальних провадженнях не притягується. Також його підзахисний має постійне місце проживання, міцні соціальні зв`язки, родину, адже перебуває у шлюбі з ОСОБА_56 , має малолітню дитину ОСОБА_57 , ІНФОРМАЦІЯ_33 . Крім того, ОСОБА_58 постійно доглядає за своєю непрацездатною дружиною ОСОБА_56 , яка є особою з інвалідністю 2 групи з дитинства. ОСОБА_11 працював в ТОВ «Агрегат АРГО» водієм, і за місцем роботи позитивно характеризується. Враховуючи зазначене, просив відмовити в задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та застосувати відносно ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав позицію свого захисника.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник адвокат ОСОБА_23 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на відсутність доказів продовження існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор. Захисник просив врахувати, що обвинувачений ОСОБА_6 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався та не притягується в інших кримінальних провадженнях, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки, адже перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_59 та має трьох дітей: ОСОБА_60 , ОСОБА_61 та ОСОБА_62 . Крім того, ОСОБА_6 доглядає за своїми непрацездатними батьками ОСОБА_63 та ОСОБА_64 . Також ОСОБА_6 до взяття його під варту, був працевлаштований водієм у відділі освіти Канівської міської ради і за місцем роботи має позитивну характеристику. Окремо зауважив, що обвинувачений ОСОБА_6 має прогресуючі хронічні захворювання, і запобіжний захід у виді тримання під вартою позбавляє його можливості повноцінного лікування. Отже, на думку сторони захисту, наявність у ОСОБА_6 прогресуючих захворювань, активне сприяння проведенню досудового розслідування та встановлення істини у справі, визнання вини під час судового розгляду, свідчать про неактуальність продовження застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому просили змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою, а у разі продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із застосуванням застави, зменшити її розмір до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими соціальними цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно ч. 1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. При цьому, відповідно до ч.5 даної статті цього Кодексу, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

В судовому засіданні встановлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосований судом відносно обвинувачених ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_65 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 та ОСОБА_4 спливає 17.01.2026.

За змістом ст. 131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до положень ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до положень ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, зокрема окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» вказав, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_15 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_16 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_18 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_17 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_13 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_14 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 310 КК України, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28 ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 310, ч. 2 ст. 310, ч. 1 ст. 309 КК України, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 2 ст. 309 КК України, ОСОБА_19 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень - злочинів, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 3 ст. 307 КК України.

Тобто, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_66 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_67 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії особливо тяжких (ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 255, ч.3 ст. 307 КК України), тяжких (ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 310, ч.3 ст. 311, ч.2 ст. 317 КК України), нетяжких злочинів (ч.2 ст. 309 КК України) та проступку (ч.1 ст. 309 КК України) відповідно.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії судового провадження, метою якого відповідно до положень КПК України є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості осіб у зазначених прокурором в обвинувальному акті кримінальних правопорушеннях. Встановити це можливо лише за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості обвинувачення до дослідження відповідних доказів. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування наведених прокурором ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Отже, зважаючи на стадію кримінального провадження, суд позбавлений можливості дати оцінку доводам сторони захисту в частині: доведеності або недоведеності винуватості обвинувачених у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень; наявності або відсутності в їх діях складу кримінального правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються; правильності кваліфікації дій, належності, допустимості та достатності доказів, тощо. Вказана оцінка, як доказам, так і обставинам інкримінованого кримінального правопорушення, кваліфікації дій обвинувачених, може бути надана в нарадчій кімнаті під час прийняття рішення за наслідками розгляду кримінального провадження по суті, а тому доводи в цій частині є непереконливими.

Суд під час розгляду клопотань враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, вік та стан здоров`я обвинувачених, їх соціальні зв`язки, наявність чи відсутність судимостей, тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання їх винуватими в інкримінованих їм кримінальних правопорушеннях, стадію судового розгляду.

З`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які послався прокурор у клопотаннях про продовження строку дії запобіжного заходу, та чи переважають характеризуючі дані щодо осіб обвинувачених ці ризики, суд враховує те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю обвинувачення та вагомістю доказів на його підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання обвинувачених винуватими у вчиненні інкримінованих діянь.

Суд вважає, що прокурором доведено продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості обвинуваченими переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому вони обвинувачуються.

Суд вважає, що заявлений стосовно кожного з обвинувачених стороною обвинувачення ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) об`єктивно продовжує існувати, оскільки обвинувачені, усвідомлюючи тяжкість можливого покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке їм загрожує у разі визнання їх винуватими у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, можуть переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, суд враховує встановлену кримінальним процесуальним законодавством процедуру отримання показань на стадії судового розгляду, відповідно до яких, свідки допитуються безпосередньо в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Отже зазначений ризик існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідка та дослідження їх судом, а відтак суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність на даний час існування вказаного ризику, з огляду на те, що обвинувальний акт вже розглядається в суді.

Водночас, суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що обвинувачені можуть впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб вони змогли уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Таким чином, є підстави вважати про обґрунтовану наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість обвинуваченими незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, який жодним чином також не зменшився і вказане виправдовує продовження строку дії запобіжного заходу, застосованого до них.

Суд погоджується з твердженнями сторони обвинувачення, щодо продовження існування ризику, визначеного п. 4 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачені перешкоджатимуть кримінальному провадженню іншим чином і це може виражатися у їх неявці до суду, де участь останніх є обов`язковою, що матиме наслідком відкладення судових засідань та порушення, тим самим, завдань кримінального провадження щодо забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду.

Крім того, ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачуються обґрунтовується тим, що обвинувачені є учасниками стійкого злочинного об`єднання, обвинувачуються у налагодженні протиправної діяльності з незаконного виготовлення, зберігання з метою збуту та збуту особливо небезпечних психотропних речовин, що вчинені з корисливих мотивів. Такі злочинні дії спрямовані на отримання прибутку та на забезпечення свого матеріального становища, що може стати підставою для продовження вчинення аналогічних та інших кримінальних правопорушень, оскільки збут наркотичних засобів та психотропних речовин може приносити швидкий стабільний заробіток. З огляду на систематичний характер вказаних кримінальних правопорушень та тривалість їх вчинення, суд приходить до висновку, що це свідчить про відсутність гарантій належної правомірної поведінки обвинувачених та необхідності застосування до них суттєвих заходів процесуального примусу.

Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість осіб вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення осіб у вчиненні кримінальних правопорушень.

Також варто зазначити, що злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів це діяння, які створюють загрозу заподіяння шкоди або створюють фактичну шкоду здоров`ю невизначеному колу осіб, що підтверджує наявність об`єктивного суспільного інтересу в даному кримінальному провадженні.

У Конвенції Організації Об`єднаних Націй «Про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин» наголошується, що тенденція зростання незаконного виробництва, попиту і обігу наркотичних засобів і психотропних речовин становлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства.

Отже, на даний час ризики, визначені п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання та продовження запобіжних заходів стосовно обвинувачених, не зменшились та не перестали існувати.

Окремо слід вказати, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Суд враховує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини, повторне зазначення в ухвалі про продовження запобіжного заходу одних і тих самих ризиків, з обґрунтуванням продовження їх існування, не становитиме порушення права на свободу та на особисту недоторканість (рішення ЄСПЛ «Штепа проти України» від 24 жовтня 2019 року, «Войкін проти України» від 27 березня 2018 року).

Отже, враховуючи наявні ризики, суд доходить до обґрунтованого переконання, що загальносуспільний інтерес переважає інтереси обвинувачених на особисту свободу, а тому в даному випадку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, як захід процесуального примусу, є виправданим.

При цьому, суд звертає свою увагу і на той факт, що у своїх запереченнях на клопотання прокурора, сторона захисту, посилається на практику Європейського суду і вказує на недопустимість обґрунтування продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посиланням на тяжкість обвинувачення.

Суд погоджується з твердженнями захисників, що сама по собі тяжкість обвинувачення дійсно не може бути єдиною підставою для застосування та продовження тримання особи під вартою, ні з точки зору вимог Конвенції, ні з точки зору уявлення суду про справедливе та мотивоване рішення про застосування до особи виняткового запобіжного заходу. Однак слід наголосити, що при винесенні рішення, суд не спирається виключно на тяжкість обвинувачення, проте оцінює всі доводи сторін та докази якими вони ці доводи обґрунтовують в сукупності, де тяжкість обвинувачення є лише одним з факторів, що беруться до уваги.

Суд також враховує доводи сторони захисту, наведені в судовому засіданні в обґрунтування зміни запобіжного заходу на більш м`який ніж тримання під вартою, на користь обвинувачених, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення запобіганню процесуальних ризиків, а тому підстави, за яких судом було застосовано до обвинувачених запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини, які при цьому враховувались не відпали і на даний час суд не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу.

Також на думку суду, позитивні характеризуючі дані обвинувачених не переважають можливих ризиків їх неправомірної поведінки.

Крім того, суд приймає до відома надані стороною захисту документи на підтвердження стану здоров`я обвинувачених, однак вважає, що вказані документи не свідчать про те, що за станом здоров`я до обвинувачених не можливо застосовувати запобіжний захід пов`язаний із триманням під вартою.

Щодо клопотань сторони захисту про зменшення розміру застави, визначеного кожному з обвинувачених, то суд виходить з такого.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.06.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено заставу обвинуваченому ОСОБА_4 в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_68 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_69 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_70 , ОСОБА_14 - 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 23.09.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначено заставу обвинуваченому ОСОБА_4 в розмірі 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 - 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_68 , ОСОБА_9 , ОСОБА_69 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_70 , ОСОБА_14 - 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, та зменшено розмір застави обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 з 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17.11.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зменшено розмір застави обвинуваченому ОСОБА_19 з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.11.2025 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зменшено розмір застави обвинуваченому ОСОБА_4 з 400 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави в розмірі 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 з 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_68 , ОСОБА_9 , ОСОБА_69 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_70 , ОСОБА_14 з 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави в розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченому ОСОБА_5 з 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_6 , ОСОБА_10 з 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб до застави в розмірі 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Саме така позиція міститься в рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії», в якій суд вказав, що сума застави необхідно оцінювати за ступенем впевненості, що можлива перспектива втрати застави буде діяти як достатній стримувальний фактор, щоб розвіяти будь-яке бажання втекти.

Визначаючи розмір застави, судом надано оцінку характеризуючим даним обвинувачених, кожного окремо, зокрема наявність сталих соціальних зв`язків, а також їх майновий стан та членів їх сім`ї, враховано продовження існування ризиків, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, а також те, що вони обвинувачуються у вчиненні в складі злочинної організації особливо тяжких злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, які становлять серйозну загрозу для здоров`я і добробуту людей і справляють негативний вплив на економічні, культурні й політичні основи суспільства, при цьому судом окремо враховано, що відповідно до обвинувального акту обвинуваченому ОСОБА_5 інкриміновано 2 епізоди за ч. 4 ч. 28 ч.2 ст. 310 КК України, а саме незаконне вирощування конопель у кількості п`ятдесяти і більше рослин, вчиненому організованою групою в складі злочинної організації та один епізод за ч. 2 ст. 310 КК України.

Крім того, судом взято до уваги тривалість перебування обвинувачених під вартою з часу застосування до кожного окремо запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стан здоров`я обвинувачених, зокрема ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , який погіршився за час перебування останніх в установі попереднього утримання, що вбачається з досліджених в судовому засіданні актуальних медичних документів, а також зміну розміру у 2026 році прожиткового мінімуму для працездатної особи, який збільшився в порівнянні з 2025 роком та становить 3 328 грн., тому суд вважає за доцільне зменшити розмір застави, визначивши його наступним чином, а саме: обвинуваченому ОСОБА_4 в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_11 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_10 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд вважає, що такий розмір застави гарантуватиме виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а також буде пропорційним, співмірним заходом, який не становитиме надмірний тягар.

Враховуючи вищевикладене, а саме те, що строк дії ухвали про тримання під вартою, визначений ст. 197 КПК України, стосовно обвинувачених спливає, проте під час судового розгляду встановлено продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5, ч.1 ст. 177 КПК України, з урахуванням особи обвинувачених, кожного окремо, а також обставин кримінального правопорушення, з метою забезпечення обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_50 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України, а саме на 60 днів, тобто до 14 березня 2026 року включно з визначенням розміру застави та покладенням обов`язків, у разі її внесення.

Керуючись ст.ст. 31, 177, 178, 197, 369-372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 березня 2026 року включно, зменшивши розмір застави до 250 (двісті п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 832 000 (вісімсот тридцять дві тисячі) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Продовжити ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_21 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_24 , ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_25 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_23 , ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_26 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_27 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_30 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 березня 2026 року включно, зменшивши розмір застави до 120 (сто двадцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_17 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 14 березня 2026 року включно, зменшивши розмір застави до 80 (вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі за реквізитами: рахунок отримувача - UA888201720355269002000003652; Код банку отримувача (МФО) 820172; банк отримувача - ДКСУ, м. Київ; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26261092, призначення платежу: застава згідно з ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси, № справи, за обвинуваченого/обвинувачену, ПІБ платника застави).

Після внесення застави обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду по кожному виклику;

- не відлучатися за межі міста проживання м. Черкаси, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

У разі внесення застави покласти на обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_15 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду по кожному виклику;

- не відлучатися за межі міста проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування з іншими обвинуваченими та свідками у даному кримінальному провадженні;

- докласти зусиль до пошуку роботи;

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на обвинувачених строком на 2 місяці, який починається з моменту їх звільнення з-під варти після внесення застави.

Роз`яснити, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Копію ухвалу направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» та Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 діб з часу її проголошення.

Відповідно до ч. 3 ст. 395 КПК України для осіб, які перебувають під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 19.01.2026 о 08.30 год.

Суддя: ОСОБА_1

Часті запитання

Який тип судового документу № 133400862 ?

Документ № 133400862 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 133400862 ?

Дата ухвалення - 19.01.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 133400862 ?

Форма судочинства - Кримінальне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 133400862 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 133400862, Придніпровський районний суд м. Черкас

Судове рішення № 133400862, Придніпровський районний суд м. Черкас було прийнято 19.01.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 133400862 відноситься до справи № 711/9093/24

Це рішення відноситься до справи № 711/9093/24. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 133400858
Наступний документ : 133400866