Рішення № 133400131, 19.01.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/2275/25

2/530/321/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

19.01.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини ,-

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Зіньківського районного суду Полтавської області із позовом доОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини.

З позову вбачається, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі який розірвано 20.10.2025 року рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач зазначає, що сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині- матері незалежно від цієї обставини. На даний час ОСОБА_1 перебуває у скрутному матеріальному становищі оскільки здійснює догляд за малолітньою дитиною до досягнення нею трирічного віку, та не може самостійно забезпечити потреби. Враховуючи наведене, просить суд стягнути з відповідача аліменти на її особисте утримання у розмірі частини від доходів відповідача , але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку.

Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою судді від 08.12.2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.

Відповідачу ОСОБА_2 було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та супровідний лист за адресою його місця реєстрації, що підтверджується поштовим повідомленням, яке повернулося до суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.

Відомості про дати та час судових засідань знаходяться у вільному доступі на офіційному сайті Судової влади за адресою в мережі Інтернет https://zn.pl.court.gov.ua/sud1607.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

На момент розгляду справи суду не було надано відповідачем жодних відомостей щодо зміни його місця проживання/перебування.

У відповідності до приписів ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як встановлено ч. 3 ст. 130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Згідно довідки з відділу ЦНАП Зіньківської міської ради Полтавської області від 05.12.2025 року, ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с.11).

Таким чином, на підставі вищевикладених приписів ст.ст.128,130-131 ЦПК України суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

Відповідач з відзивом на позов до суду не звертався. Заяв, клопотань та заперечень суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.280 ЦПК України уразі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або, якщо зазначені ним причини визнані судом неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 20.10.2025 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час син проживає разом з матір`ю за адресою АДРЕСА_2 (а.с.6). Відповідач добровільно не надає позивачу матеріальну допомогу на її утримання до досягнення сином ОСОБА_4 3-х років, тому позивач змушена звернутись до суду з даним позовом.

Статтею 48 Конституції України гарантовано право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім`ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утриманні (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 2, 4, 6 ст. 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, необхідною умовою утримання дружини, з якою проживає дитина, є можливість чоловіка надавати матеріальну допомогу. Сімейним законодавством право дружини-матері на утриманні від чоловіка-батька до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка не працює, інших джерел доходів не має, тому потребує матеріальної допомоги з боку відповідача.

У зв`язку з доглядом за дитиною, якій менше трьох років, позивачка не має змоги працювати і утримувати себе. В добровільному порядку питання щодо утримання дружини позивач та відповідач не вирішили.

Частиною 1 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви (ч. 1 ст. 79 СК України).

Суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць (п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладене, те, що позивачка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною у зв`язку із чим не працює, доходу не має, зважаючи на стан здоров`я та матеріальне становище відповідача, який є працездатним, молодим за віком, та беручи до уваги те, що право на утримання має дружина, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі слід розподілити у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 105, 110, 111, 112, 114 СК України, ст. ст. 12, 81, 142, 268-270 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання колишньої дружини , задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП суду не відомо, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ,аліменти на її особисте утримання в розмірі ( однієї четвертої) частини з усих видів заробітку доходу відповідача ,але не менше одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, щомісячно , починаючи стягнення з 24.11.2025 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП суду не відомо, на користь держави судовий збір у сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн. 20 коп. на рахунок: Державна судова адміністрація України - ЄДРПОУ 26255795, Отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку: UA 908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області Ситник О.В.