Рішення № 133397824, 16.01.2026, Звягельський міськрайонний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області)

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

Справа № 285/5129/25

провадження у справі № 2/0285/458/26

16 січня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

у складі судді Помогаєва А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості за Заявою-договором №2856469-004 про надання споживчого кредиту від 28.01.2022 у розмірі 52530,36 грн.

В обґрунтовування позовних вимог зазначає, що 28.01.202 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір №2856469-004 про надання споживчого кредиту, з наступними умовами:

- загальна сума кредиту 31470 грн,

- строк кредитування 48 місяців,

- проценти за користування кредитом 0,01% річних,

- комісія за обслуговування кредиту 2,5% щомісячно.

Позивач свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Разом із тим, умови вищезазначеного кредитного договору відповідачем не виконані, кредитні кошти у встановлені договором строки не повернуті. Як наслідок, станом на 01.07.2025 відповідач має заборгованість за кредитним договором №2856469-004 від 28.01.2022 у розмірі 52530,36 грн, що складається з наступного:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30156,58 грн;

- заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 3,02 грн;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 22370,76 грн.

Зважаючи на вище вказане, АТ "ТАСКОМБАНК" звернулося до суду за захистом своїх прав шляхом стягнення з відповідача боргу за кредитним договором.

У судове засідання сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені. Позовна заява містить прохання про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідач у судове засідання не прибув повторно, про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, відзив проти позову та клопотань про розгляд справи за його відсутності та/або про відкладення розгляду справи не подавав.

За таких обставин, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 83 ЦК Українисторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Судом установлено, що 28.01.202 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір №2856469-004 про надання споживчого кредиту, з наступними умовами:

- загальна сума кредиту 31470 грн,

- строк кредитування 48 місяців,

- проценти за користування кредитом 0,01% річних,

- комісія за обслуговування кредиту 2,5% щомісячно.

Розрахунки між сторонами підтверджуються випискою про рух коштів за рахунком (доказ долучено до позовної заяви в електронному вигляді у системі "Електронний суд").

Наданими доказами підтверджується, що АТ «ТАСКОМБАНК» свої обов`язки за кредитним договором виконав у повному обсязі.

Доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором суду не надано.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, ст. 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно розрахунку заборгованості по кредитному договору №2856469-004 заборгованість відповідача за станом на 01.07.2025 становить 52530,36 грн, що складається з наступного:

- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) 30156,58 грн;

- заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) 3,02 грн;

- заборгованість по комісії (в т.ч. простроченій) 22370,76 грн.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконує, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту (в сумі 30156,58 грн) та процентами (в сумі 3,02 грн) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 22370,76 грн суд зазначає наступне.

Умовами кредитного договору (п. 1.4) передбачена комісія за обслуговування кредиту в розмірі 4,9 % щомісячно. Комісія нараховується щомісячно, в перший банківський день розрахункового періоду (а.с. 13).

У позовній заяві представником зазначено інший розмір комісії 2,5% щомісячно.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

За таких обставин, умови кредитного договору щодо встановлення плати за послуги з надання кредиту і відповідно сплати позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту є нікчемними з моменту укладення договору, а відтак відсутні підстави визнати ОСОБА_1 боржником за цим платежем, що свідчить про безпідставність заявлених в цій частині вимог, які не підлягають задоволенню.

Отже, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази, надаючи їм належну оцінку згідно із положеннями ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

З відповідача на користь позивача суд стягує заборгованість за договором №2856469-004 про надання споживчого кредиту від 28.01.2022 у розмірі 30159,60 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту (в сумі 30156,58 грн) та процентами (в сумі 3,02 грн)

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню відшкодування витрат зі сплати судового збору пропорційно частині задоволених вимог - у сумі 1390,79 грн.

Керуючись статтями 12, 13, 76-83, 141, 258, 259, 264, 265, 268, 263-265, 280-286 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443) заборгованість за Заявою-договором №2856469-004 про надання споживчого кредиту від 28.01.2022 у розмірі 30159 (тридцять тисяч сто п`ятдесят дев`ять) гривень 60 копійок.

Відмовити в задоволенні позовних вимог у частині стягнення нарахованої заборгованості за комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 09806443) відшкодування витрат зі сплати судового збору у розмірі 1390 (одна тисяча триста дев`яносто) гривень 79 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день складання повного тексту, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.В. Помогаєв