Рішення № 13339428, 13.12.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.12.2010 Справа № 9/21

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Закарпатнафтопродукт - Мукачево”, м. Мукачево

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Іршава

про стягнення 7429,03 грн.,

Суддя господарського суду Кривка В.П.

представники:

Позивача Коцай Г.Л., довіреність від 15.05.2009 року;

Відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Відкритим акціонерним товариством „Закарпатнафтопродукт - Мукачево”, м. Мукачево заявлено позов до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Іршава про стягнення 7429,03 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що на підставі укладеного між ВАТ „Закарпатнафтопродукт - Мукачево” та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 договору №47 від 27.05.2008 року про відпуск нафтопродуктів по відомостях та Додаткових угод до нього, в останнього виникла заборгованість за поставлені нафтопродукти на загальну суму 6143,86 грн. Враховуючи невиконання заявленої вимоги про її погашення, виходячи з положень договору та закону заявник просив стягнути з відповідача суму 7 429,03, в тому числі 6143,86 грн. основного бору, 48,31 грн. пені, 1007,60 грн. інфляційних втрат та 229,26 грн. три відсотки річних.

У ході судового розгляду уповноважений представник позивача на виконання вимог ухвали суду подала розгорнутий розрахунок заявленої до стягнення суми боргу акт звірки (неузгоджений відповідачем) та підтверджуючі документи, при цьому в порядку ст. 22 ГПК України позовні вимоги уточнила та зменшила, і просить стягнути суму 6195,28 грн., в тому числі 6 143,86 грн. основного бору, 44,86 грн. пені, а також 6,56 грн. три відсотки річних (період прострочення з 16.01.2010 по 28.01.2010 року) та наполягала на вирішенні спору по суті, з огляду на неявку відповідача, незважаючи на вимогу суду (Т-2, а.с. 30). За таких обставин, суд розглядає уточнені позовні вимоги.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року у справі № 9/21

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи на адресу підтверджену реєстраційними документами (ухвали суду від 11.11.2010 року, та 25.11.2010 року надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією) явку свого уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив. Між тим, в процесі вирішення спору по суті від відповідача надійшло письмове клопотання щодо вирішення спору за його відсутності, при цьому подано письмові заперечення по суті спору, в яких відповідач проти заявлених вимог заперечив в повному обсязі та вказав на відсутність заявленної заборгованості за поставлені нафтопродукти, з мотивів відсутності його підпису на відомості №17838 від 17.06.2008 року, на яку позивач покликається як на підставу своїх вимог про відпуск нафтопродуктів (Т-2, а.с. 6-14). Поряд з цим, вимог суду в частині надання належних доказів в підтвердження заявлених по суті спору заперечень, зокрема розгорнутий контррозрахунок суми позову із зазначенням дати та кількості відпуску отримання нафтопродуктів за спірний період з доданням підтверджуючих документів, а також належним чином засвідчені копії місячних звірок взаєморозрахунків не виконав (п.2.4 договору).

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

27 травня 2008 р. між ВАТ „Закарпатнафтопродукт - Мукачево” (Постачальник) та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (Покупець) було укладено договір №47 про відпуск нафтопродуктів по відомостях та додаткові угоди до нього від 27.05.2008р. /надалі Договір/, за умовами якого Постачальник передає, а Покупець приймає та оплачує нафтопродукти (надалі - товар), кількість та вид яких визначена додатковою угодою.

Пунктами 2.3.-2.4. договору та п.4 додаткових угод, сторони погодили, що оплата вартості товару покупцем здійснюється шляхом повної передоплати його вартості (або його частини). Покупець зобовязався проводити звірку взаємних розрахунків за одержані в поточному місяці нафтопродукти не пізніше 5-го числа наступного місяця. Відповідно до п. 3.1. договору та п.3 додаткових угод, передача товару постачальником та прийняття його покупцем по кількості та якості, відбувається в місці розташування АЗС позивача, по відомостях, що видаються на відповідну марку, кількість та вид товару. Одержання відомостей здійснюється по довіреності встановленого зразка, після одержання коштів за відповідну частину товару. Товар отримує уповноважений представник покупця, який після перевірки кількості та даних внесених оператором АЗС у відомість, розписується у відповідних графах відомостей (п.п.3.3.-3.4. договору)(Т-1, а.с.8-12).

На виконання умов вказаного договору позивачем з травня по листопад 2008 року було передано відповідачеві нафтопродукти на загальну суму 388841, 36 грн., що достовірно підтверджено долученими до матеріалів справи узгодженими відповідачем відомостями про відпуск-отримання нафтопродуктів за спірний період та видатковими накладними (Т-1, а.с. 13-39, 59-83). Як вбачається з долучених позивачем до справи матеріалів, розгорнутого розрахунку (Т-2, а.с. 17-25) та пояснень заявника, доводи відповідача щодо недоотримання частини пального зазначеного у відомості №17838 від 17.06.2008 року, внаслідок відсутності його підпису в підтвердження такого відпуску не заслуговують на увагу, оскільки факт

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року у справі № 9/21

відпуску та отримання зазначеної частини нафтопродуктів додатково зафіксовано узгодженою відповідачем відомістю №17934 від 27.06.2008 року (Т-1, а.с. 13). Вказані обставини відповідачем в установленому порядку не спростовані та не заперечені. У звязку з неповною оплатою поставленого товару (Т-1, а.с. 40-44) позивач 23.12.2009 року звернувся до відповідача з претензією №1170 та вимогою оплатити борг в розмірі 6 143, 86 грн. до 15.01.2010 року, одночасно, було надіслано акт звірки розрахунків, проте на вказану вимогу відповідачем в установленому порядку відредаговано не було, заборгованість не погашено (Т-1, а.с. 45).

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення непогашеної заборгованості за поставлені нафтопродукти в сумі 6 143,86 грн. належним чином доведена матеріалами справи, відповідачем в установленому порядку не заперечена та не спростована.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV з наступними змінами та доповненнями (ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435-IV з наступними змінами та доповненнями) господарське зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Статтею 11 ЦК України регламентовано, що цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обовязки. Аналізуючи дійсні обставини справи суд дійшов висновку, що цивільні відносини сторін характеризуються, як правовідносини з приводу виникнення зобовязань внаслідок вчинення правочину поставки (ст. 712 ЦК України). Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно з ч. 2 ст. 664 ЦК України, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві. Вказані правові норми в сукупності дають підстави дійти висновку про те, що предметом доказування у спорах про стягнення заборгованості, що виникла під час договірних відносин поставки, є факт виконання позивачем взятих на себе зобовязань з поставки відповідачу відповідного товару, та порушення відповідачем зустрічного зобовязання з його оплати. Згідно зі ст. 509 зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку в порядку, за даних обставин, визначених ч.2 ст. 530 ЦК України.

За таких обставин, порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 6 143,86 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 13.12.2010 року у справі № 9/21

Поряд з цим, за прострочення виконання грошових зобовязань за період з 16.01.2010 року по 28.01.2010 року, покликаючись положення договору та закону позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 44,86 грн. пені та 6,56 грн. три відсотки річних за прострочення оплати поставленого товару.

Пунктом 5.3. договору сторони обумовили, що у разі невиконання чи неналежного виконання покупцем обовязку оплатити поставлений товар, останній сплачує постачальнику неустойку у розмірі 1% від розміру неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені в зазначеній частині вимоги, обґрунтовані Законом та договором, належним чином розраховані, (заявлений період прострочення з 16.01.2010 року по 28.01.2010 року розгорнутий розрахунок в матеріалах справи), тому підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства „Закарпатнафтопродукт - Мукачево”, м. Мукачево, вул. Брегівська обїзна, 11 (ідентифікаційний номер 03481371) суму 6195 (Шість тисяч сто девяносто пять) грн. 28 коп., а також 102 (Сто дві) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236 (Двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В звязку з оголошенням в судовому засіданні 13.12.2010 року лише вступної і резолютивної частини, повний текст рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України та підписано 20.12.2010 року

Суддя В.Кривка