Рішення № 133393779, 19.01.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 рокусправа № 380/23105/25Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.11.2025 № 27782-29804/Ч-52/8-1300/25.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати при обчисленні розміру моєї пенсії довідки видані Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21, з 29 січня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №380/2864/25, яке набрало законної сили, встановлено право позивачки на перехід на пенсію державного службовця. Проте відповідач при виконанні рішення суду не врахував подані разом із заявою довідки про складові заробітної плати, мотивуючи це тим, що ці довідки не були предметом дослідження у попередній судовій справі. Позивачка вважає такі дії протиправним обмеженням її права на належне пенсійне забезпечення, відтак звернулась із цим позовом до суду.

Ухвалою від 28.11.2025 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 21202 ел. від 16.12.2025) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №380/2864/25 Головне управління Пенсійного фонду у Львівській області не зобов`язано враховувати подані разом із заявою довідки видані Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21, з 29 січня 2025 року про складові заробітної плати . Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

29.01.2025 року ОСОБА_1 письмово звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області із заявою № 349 про перехід на інший вид пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» долучивши до ней довідку №15 13-01-10-21 від 29.01.2025р. про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), та довідку № 16-13-01-10-21 від 29.01.2025р. про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.02.2025 №6144/03-16 мені було відмовлено у перерахунку пенсії та переведенні на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII з тих підстав, що у мене відсутній відповідний стаж державної служби.

Не погоджуючись із таким рішенням та вважаючи його протиправним, я звернулась в суд .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від « 31» березня 2025 року, по справі № 380/2864/25 (надалі Рішення) позов ОСОБА_1 було задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 05.02.2025 №6144/03-16 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка, 10; ЄДРПОУ: 22933548) перевести ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII «Про державну службу», п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII «Про державну службу» починаючи з 29.01.2025, зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах Державної податкової служби України з 02.07.1990 по 21.04.2017.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2025р. по справі №380/2864/25 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року по справі №380/2864/25 залишено без змін.

05.11.2025р., позивачка повторно звернулась до Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з проханням здійснити їй перерахунок пенсії з дня подачі заяви № 349 від 29.01.2025р. з доданими до неї документами.

19.11.2025р. позивачка отримала відповідь від Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області № 27782-29804/Ч-52/8-1300/25 про те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області проведено перерахунок пенсії з 29.01.2021р. зарахувавши до стажу державної служби період роботи в органах Державної податкової служби України з 02.07.1990 по 21.04.2017 без врахування вищезазначених довідок, при якому розмір пенсійної виплати зменшився. Відповідно до п.4 Розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058 розмір пенсійної виплати залишено в старому розмірі. Так як Рішенням суду не зобов`язано провести обчислення пенсії державного службовця з врахуванням цих довідок які не були предметом розгляду в суді.

Позивач вважаючи такі дії відповідача протиправними, з метою захисту своїх порушених прав та інтересів, звернулася з цим позовом до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV(далі - Закон №1058-IV) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ст. 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Досягнувши пенсійного віку та маючи загальний стаж роботи державної служби, позивач набув право на вибір пенсії, яка може йому виплачуватись: за віком відповідно до Закону №1058-IV; за віком як державному службовцю з особливим порядок її обчислення виходячи із заробітної плати за роботу на державній службі.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» № 3723-XII від 16.12.1993, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Цими пунктами передбачено право державних службовців на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII.

Пунктом 10 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про державну службу» № 889-VIII від 10.12.2015 року встановлено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Зокрема, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, розділом XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 стажу державної служби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Згідно з ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абз. 1 ч.1ст. 28 Закону №1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Отже, з аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою для збереження в особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІпісля 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону №3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Аналогічна позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №569/350/17, від 03.07.2018 у справі № 586/965/16-а та від 10.07.2018 у справі №591/6970/16-а, від 17.05.2021 року у справі № 607/5615/17.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про перехід на інший вид пенсії пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. На момент звернення із даною заявою позивач отримував пенсію за віком за нормами Закону №1058-IV.

Судом встановлено, що позивачу відмовлено у переході на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», у зв`язку з тим, що проведення перерахунків пенсій, призначених згідно із Законом №889-VIII, діючим законодавством не передбачено, а тому не взято до уваги довідки видані Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21, з 29 січня 2025 року.

Частиною першою статті 10 Закону №1058-IV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.

Перерахунок пенсії за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії у зв`язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством. Вказані види пенсії відрізняються підставами їх призначення та механізмами визначення їх розміру, а наявність правових підстав для переведення позивачки на пенсію відповідно до Закону №3723-ХІІ пов`язана виключно з дотриманням вимог, визначених пунктами 10 та 12 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VIII.

Позивач раніше отримував пенсію відповідно до Закону №3723-XII, однак це, не позбавляє його права перейти з пенсії за віком, яку він отримує наразі за Законом №1058-IV, на пенсію в межах дії Закону №889-VIII, адже за наявності в особи права на пенсію за різними законами або на різні види пенсії в межах одного закону, законодавець не забороняє після призначення пенсії перейти з одного виду пенсії на інший або звернутись із заявою про переведення пенсії за іншим законом. Одержавши заяву позивача про переведення на пенсію за іншим законом, відповідач міг виходити лише з оцінки об`єктивних обставин, тобто відповідного права особи, яке вона має, або ж відсутності такого права (наприклад за відсутності необхідного стажу роботи на посадах державної служби станом на відповідний момент часу).

Прикінцеві та перехідні положення Закону №889-VІІІ, ст. 37 Закону №3723-XII не містять обмеження щодо неможливості призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII особам, яким до 01.05.2016 (дата набрання чинності Закону №889-VІІІ) призначалась пенсія відповідно до Закону №3723-XII.

Таким чином, позивач має право на призначення пенсії державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VII, оскільки вимоги зазначеної статті щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби виконані.

Відтак, станом на час звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мала необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова пенсійного органу у переведенні його на пенсію державного службовця є протиправною.

Разом з тим суд звертає увагу, що право позивача на призначення пенсії відповідно до Закону №889-VIII сторонами не оспорюється, позиція відповідача полягає у тому, що переведення позивача на пенсію держслужбовця без урахування довідок видані Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21, з 29 січня 2025 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією).

Так, станом на момент звернення із заявою перехід на пенсію державного службовця позивач отримує за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Щодо аргументу Відповідача про межі судового розгляду у справі №380/2864/25: Суд вважає цей аргумент неспроможним. У попередній справі предметом спору було саме право на перехід на пенсію державного службовця (спір щодо стажу). Після того, як суд підтвердив це право і зобов`язав орган ПФУ здійснити переведення з дати первинного звернення (29.01.2025), відповідач зобов`язаний здійснити обчислення пенсії згідно з процедурою, встановленою законом. Оскільки довідки про доходи були подані позивачкою разом із заявою №349 від 29.01.2025, вони є невід`ємною частиною пенсійної справи. Відмова у їх врахуванні при виконанні рішення суду про призначення пенсії є фактичним саботуванням судового рішення та порушенням ст. 129-1 Конституції України.

Суд наголошує, що орган ПФУ не має права самовільно обирати алгоритм розрахунку (за Законом №1058), якщо судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено обов`язок призначити пенсію за Законом №3723.

Так до заяви від 29.01.2025 позивач долучила копію довідок виданих Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21 від 29 січня 2025 року про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавки за ранг, надбавки за вислугу років).

Суд зазначає, що позивач на час звернення за призначенням пенсії не займав посаду державної служби, тому з урахуванням положень ст. 37 Закону №3723-ХІІ розмір пенсії позивача підлягає обчисленню із заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Отже, пенсія позивачу підлягає обчисленню у відсотковому співвідношенні від заробітку, зазначеного у відповідних довідках.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 27.01.2023 у справі №340/4184/21 та узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постанові від 13.02.2019 у справі №822/524/18.

Отже, станом на час звернення до відповідача із заявою про переведення із пенсії за вислугу років на пенсію державного службовця позивач мала необхідний стаж (вислугу років) державного службовця, що підтверджується матеріалами справи, а тому відмова пенсійного органу у переведенні її на пенсію державного службовця є протиправною.

Як наслідок, з метою належного способу захисту порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача здійснити Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 довідки видані Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21, з 29 січня 2025 року.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не подано належних доказів на підтвердження правомірності своїх дій, які є предметом оскарження.

Доводи відповідача про правомірність таких спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні до суду з цим позовом.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262, 293-295, суд

у х в а л и в:

1.Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 19.11.2025 № 27782-29804/Ч-52/8-1300/25.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області врахувати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 довідки видані Головним управлінням ДПС у Львівській області № 15-13-01- 10-21, №16-13-01-10-21, з 29 січня 2025 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (ЄДРПОУ 13814885) 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 к. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна