Ухвала суду № 133393346, 19.01.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справ

19 січня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7350/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, ЄДРПОУ ВП 43995486)

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , через адвоката Цюпу Ю.О., звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

Позов мотивовано тим, що ФОП ОСОБА_1 на електронних торгах з реалізації предмету іпотеки придбав нежитлове приміщення площею 648,5 м. кв., розташоване у АДРЕСА_2 . Позивач не може зареєструвати право власності на це майно, оскільки воно перебуває у податковій заставі, накладеній ГУ ДПС у Кіровоградській області з метою забезпечення податкових зобов`язань колишнього власника ОСОБА_2 . Позивач стверджує, що він є добросовісним набувачем майна, а тому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Кіровоградській області, яка полягає у неприпиненні податкової застави майна: нежитлового приміщення, реєстраційний номер ОНМ311797035219, загальною площею 648,5 м. кв., розташоване АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області припинити податкову заставу на нерухоме майно: нежитлове приміщення, реєстраційний номер ОНМ311797035219, загальною площею 648,5 м. кв., розташоване АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду Дегтярьової С.В. від 10.11.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у спірних правовідносинах відсутні підстави для припинення податкової застави, передбачені статтею 93 Податкового кодексу України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.01.2026 року справу №340/7350/25 передано на розгляд судді Черниш О.А.

Ухвалою судді від 12.01.2026 року справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

У провадженні приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. перебувало зведене виконавче провадження №74252112 з примусового виконання виконавчих листів №388/446/18 від 31.03.2020 року, виданих Долинським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" коштів.

У цьому виконавчому провадженні приватний виконавець відповідно до статті 61 Закону України "Про виконавче провадження", статті 41 Закону України "Про іпотеку" у березні-квітні 2025 року провела реалізацію описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_2 - об`єкта нерухомого майна, який є предметом іпотеки - нежитлового приміщення загальною площею 648,5 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Електронний аукціон з реалізації предмету іпотеки відбувся 07.04.2025 року, а переможцем електронного аукціону визнано ФОП ОСОБА_1 , який сплатив гарантійних внесок та здійснив розрахунок за придбане майно.

У зв`язку з цим приватний виконавець Золотарьова Т.В., керуючись статтею 47 Закону України "Про іпотеку" та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року №2831/5, склала акт про реалізацію предмету іпотеки від 23.04.2025 року та направила його позивачу з метою видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з електронного аукціону.

Також приватний виконавець винесла постанову від 24.04.2025 року про зняття арешту з реалізованого майна, що належить боржнику ОСОБА_2 .

При цьому приватний виконавець встановила, що об`єкт нерухомого майна перебуває у податковій заставі, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 20.03.2025 року на підставі складеного ГУ ДПС у Кіровоградській області акту опису майна, на яке поширюється право податкової застави №13 від 14.03.2025 року.

У травні 2025 року приватний виконавець Золотарьова Т.В. звернулася до ГУ ДПС у Кіровоградській області із заявою від 05.05.2025 року, у якій просила зняти це обтяження.

ГУ ДПС у Кіровоградській області надало приватному виконавцю Золотарьовій Т.В. відповідь від 20.05.2025 року про те, що оскільки за ОСОБА_2 обліковується податковий борг, тому відсутні підстави для звільнення його майна з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів.

Позивач звернувся до суду з цим позовом, вимагаючи зняття податкової застави з нерухомого майна, яке він придбав на електронному аукціоні.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За визначеннями, наведеними у частині 1 статті 4 КАС України:

2) публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

7) суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Статтею 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (переважно майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Позивач звернувся до суду з цим, вимагаючи звільнення майна, придбаного ним як добросовісним набувачем на електронних торгах у межах виконавчого провадження, від податкової застави, накладеної через податковий борг попереднього власника.

Згідно з пп.14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з пунктами 89.2, 89.3, 89.6, 89.8 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Пунктом 90.1 статті 90 ПК України визначено, що пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

У статті 93 ПК України наведені підстави припинення податкової застави та передбачено, що майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.1. отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу та/або розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань та процентів за користування розстроченням (відстроченням) в установленому законодавством порядку;

93.1.2. визнання податкового боргу безнадійним;

93.1.3. набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства;

93.1.4. отримання платником податків внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження або в інших випадках, передбачених статтею 55 цього Кодексу, рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання.

93.1.6. отримання платником податків згоди контролюючого органу на відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 92 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 93.2 статті 93 ПК України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пунктом 93.1 цієї статті.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 3) припинення дії, яка порушує право; 7) припинення правовідношення; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень, дій бездіяльності є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з частиною 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

ФОП ОСОБА_1 , вимагаючи припинення податкової застави, посилається на те, що у нього виникли майнові права на нерухоме майно на підставі акту про реалізацію предмету іпотеки. Спір виник через наявність у позивача перешкод щодо реєстрації права власності на це нерухоме майно, на яке накладено обтяження у вигляді податкової застави в якості забезпечення сплати податкового зобов`язання іпотекодавця. Боржником за податковим боргом, забезпеченим податковою заставою, є ОСОБА_2 , а не ФОП ОСОБА_1 . У спірних правовідносинах Головне управління ДПС у Кіровоградській області не приймало / не вчиняло щодо позивача як платника податків будь-яких управлінських рішень, дій / бездіяльності, зокрема щодо передачі / опису його майна у податкову заставу.

Отже предметом судового розгляду в цій справі є не стільки дії та рішення податкового органу як суб`єкта, наділеного владно-управлінськими функціями, скільки усунення перешкод у реєстрації права власності позивача на приміщення та засвідчення державою вже набутого особою права власності, що вказує на приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі №804/15129/15).

Заявлені позивачем вимоги спрямовані на захист його цивільних (майнових) прав та інтересів як добросовісного набувача майна, придбаного на електронних торгах у межах виконавчого провадження. Спір безпосередньо не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Юрисдикція адміністративних судів, що встановлена статтею 19 КАС України, на нього не поширюється. Враховуючи суб`єктний склад спору, він повинен вирішуватися в порядку господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду зокрема в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).

Тож для повернення судового збору, сплаченого за подання цього позову, позивачу слід звернутися до суду з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями 9, 139, 238, 248, 256, 291, 294, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження в адміністративній справі №340/7350/25.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ