Ухвала суду № 133392377, 19.01.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

19 січня 2026 року Справа №200/7839/25

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Донецька обласна державна адміністрація (юридична адреса 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

10 жовтня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду, через свого представника - адвоката Сокирку І.І., який діє на підставі ордеру від 09.10.2025, звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Донецька обласна державна адміністрація , в якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у формі протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії від 20.08.2025 за № 914260148192, про перерахунок пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до ст. 59 ч. 3 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-XII, яким одночасно було припинено нарахування пенсії позивача по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за роботу в зоні відчуження на підставі довідки Будівельного управління № 2 тресту Краматорськжилбуд за місцем роботи позивача в цей період;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити дообчислення з 20 серпня 2025 року пенсії ОСОБА_1 по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за роботу в зоні відчуження на підставі довідки Будівельного управління № 2 тресту Краматорськжилбуд за місцем роботи позивача в цей період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 29 липня 1986 року по 03 вересня 1986 року за призовом ІНФОРМАЦІЯ_1 в статусі військовозобов`язаного проходив військові збори у складі в/ч НОМЕР_2 , під час яких приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В цей же час він працював в Будівельному управлінні № 2 тресту «Краматорськжилбуд», перебував з вказаним підприємством у трудових відносинах згідно трудового договору, укладеного на невизначений строк. Обов`язок з нарахування заробітної плати та інших виплат, належних позивачу за час проходження військових зборів, було покладено на вищезазначене підприємство по місцю його роботи.

Оглядом у Донецькій обласній МСЕК від 20 липня 2009 року йому спочатку було встановлено 3 групу інвалідності, а згодом оглядом від 12 січня 2016 року встановлено 1 групу інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, яка зберігається за ним до теперішнього часу.

За цих підстав у позивача виникло право на отримання пенсії по інвалідності даної категорії, в тому числі із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 році, у розмірі відшкодування фактичних збитків, як це передбачено нормою ст. 54 ч. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ.

Відповідно до ст. 15 ч. 4 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ, обов`язок з видачі відповідної довідки про оплату праці в зоні відчуження за встановленими на той час повноваженнями було віднесено до компетенції Будівельному управлінні № 2 тресту «Краматорськжилбуд», на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів було виконано та видано позивачу відповідну довідку, необхідну для обчислення його пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітної плати за виконання робіт у зоні відчуження. Станом на теперішній час дане підприємство припинило свою діяльність внаслідок ліквідації, без визначення правонаступника, у зв`язку з чим на підставі Типового положення про комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2012 р. № 886, питання про видачу довідки про заробітну плату, одержану працівниками за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках віднесено до компетенції Донецької обласної державної адміністрації в особі регіональної комісії

За зверненням позивача з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії згідно спірної довідки, у відповідності до пункту 4.2 Порядку № 22-1 впродовж встановленого десятиденного терміну відбулася її перевірка, за результатом якої у відповідності до пункту 4.7 Порядку № 22-1 на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів цим територіальним органом було прийнято відповідне позитивне рішення про задоволення зазначеної заяви і проведення перерахунку пенсії позивача із заробітної плати за виконання робіт у зоні відчуження згідно вищенаведеної спірної довідки.

Протягом тривалого часу ця пенсія обчислювалася згідно вищенаведеної спірної довідки, її обґрунтованість, правильність і достовірність ніким не ставились під сумнів і у встановленому порядку не оспорювались, у тому числі і за результатами перевірок, проведених органами Пенсійного фонду у відповідності до ст. 44 ч. 3 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-IV.

20 серпня 2025 року, без відповідної заяви ОСОБА_1 про проведення будь-якого перерахунку, відповідачем у формі протоколу/розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії було прийнято рішення за № 914260148192 (далі за текстом рішення від 20.08.2025р. за № 914260148192) про перерахунок пенсії позивача із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року у відповідності до ст. 59 ч. 3 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII, - внаслідок якого з цього моменту року одночасно відбулося безпідставне припинення її нарахування у відповідності до спірної довідки за ст. 54 ч. 1 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. № 796-ХІІ через раптове неочікуване виникнення сумнівів в її достовірності, але без проведення необхідної для цього її перевірки.

Згідно наданої відповідачем інформації, підставою для прийняття рішення щодо припинення обчислення пенсії позивача у відповідності до спірної довідки стали необґрунтовані, на думку позивача, сумніви відповідача в її достовірності у зв`язку з відсутністю документів, на підставі яких можливо визначити часову тарифну ставку, нарахування та виплати премії.

Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду із даним позовом.

15 жовтня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, зазначив, що в серпні 2025 року здійснено перерахунок з 01.09.2025, розмір пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796 ОСОБА_1 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.

У вересні 2025 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність з урахуванням рекомендацій, наданих Міністерством соціальної політики України, а саме з 01.03.2025 здійснено перерахунок, розмір пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796 обчислено без обмеження максимального граничного розміру 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що оскільки Головним управлінням не допущені порушення при здійсненні владних повноважень відносно позивача, то підстави для задоволення позовних вимог позивача відсутні.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Донецькою обласною державною адміністрацією надано пояснення по справі, в яких зазначено, що відповідно до статті 103 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.01.2007 № 4 «Про затвердження Порядку здійснення нагляду за додержанням вимог законодавства під час призначення (перерахунку) та виплати пенсій органами Пенсійного фонду України», фахівцем управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради проведено перевірку сканованих копій матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

За результатами перевірки складено відповідну довідку, оформлену листом управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради від 24.10.2025 № 29-01-14/2972.

Відповідно до порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, пенсії по інвалідності, яка настала внаслідок каліцтва або захворювання, пов`язаних із Чорнобильською катастрофою, можуть призначатися із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження у 19861990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, визначеному чинним законодавством.

Перевіркою встановлено: у довідці про заробітну плату за серпень 1986 року (період роботи в зоні відчуження) відсутнє посилання на документи, на підставі яких нараховано та виплачено заробітну плату; загальна сума заробітної плати за серпень 1986 року (974,09 крб), з якої обчислено пенсію, не співпадає із сумами, зазначеними в окремих рядках довідки: збережений середній заробіток за дні роботи в зоні відчуження 614,57 та 288,12 крб; оплата праці за дні роботи в зоні відчуження 359,52 крб; преміювання за роботу в зоні відчуження (100 % тарифної ставки) 176,96 крб.

В акті перевірки документів будівельного управління № 2 тресту «Краматорськжилбуд» від 10.03.1998 року, наявному в матеріалах пенсійної справи: не зазначено перелік документів, що підлягали перевірці; усі виплати заявнику за період 31.07.1986 02.09.1986 вказані як «вид оплати 21 оплата за виконання держобов`язків» без додаткових пояснень; суми заробітної плати за серпень 1986 року (226,28; 226,28; 653,72 крб) не співпадають із сумами довідки, виданої у 1998 році.

Таким чином, у ході перевірки встановлено розбіжності між сумами заробітної плати у довідці та акті перевірки документів будівельного управління, а також неспівпадіння підсумкової суми заробітної плати, з якої обчислено пенсію.

Разом з цим, як вбачається з відзиву Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позов, у вересні 2025 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність з урахуванням рекомендацій Міністерства соціальної політики України: з 01.03.2025 здійснено перерахунок, розмір пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796 обчислено без обмеження максимального граничного розміру 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи наведене та результати перевірки, підстав для підтримки вимог позивача в частині розрахунку та виплати пенсії на підставі зазначеної довідки не вбачається.

Відповідач надав доповнення до відзиву, зазначив, що приведення пенсії у відповідність до чинного законодавства не може кваліфікуватися як порушення прав ОСОБА_1 . Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 19.09.2018 року у справі № 752/16491/14-а, відповідно до якої зміна розміру пенсії, зумовлена набранням чинності новими нормативно-правовими актами, не є звуженням чи скасуванням вже набутого права, якщо вона здійснюється в межах законодавчих приписів.

Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(1)/2024 було визнано неконституційними припис статті 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який поширював свою дію на Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796. Згідно з пунктом 2 статті 152 Конституції України, норми, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України, тобто з 20.03.2024.

Виконуючи зазначене рішення, а також постанову Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», Головним управлінням було здійснено приведення пенсійних виплат у відповідність до оновлених правових приписів. Таким чином, на думку відповідача, дії Головного управління мали виключно правозастосовний характер, були спрямовані на забезпечення виконання законодавства та не порушували прав позивача.

Відтак, правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 відсутні, а позов підлягає відмові у повному обсязі.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що примусово нав`язуючи ОСОБА_1 ту пенсію, яка за суб`єктивним міркуванням відповідача є вигіднішою для позивача, відповідач тим самим взагалі виходить за межі своїх повноважень і компетенції, також надав клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Ухвалою суду від 19 січня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи за викликом сторін.

Відповідач надав додаткові пояснення у справі та зазначив, що у вересні 2025 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність до рекомендацій, наданих Міністерством соціальної політики України, а саме розмір нарахованої пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону №796, який розраховано згідно довідки про заробітну плату від лютого 1998 без номера, виданої Будівельним управлінням № 2 треста «Краматорськжилбуд, за роботу в зоні відчуження, з 01.03.2025 обчислено без обмеження максимального граничного розміру 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та склав 31886,14 грн,

Таким чином, розмір пенсії з надбавками складає 31886,14 грн, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» 27037,24 грн. Виплату поточної пенсії у новому розмірі 27037,24 грн та заборгованості з пенсії за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 у сумі 30149,30 грн здійснено ОСОБА_1 у листопаді 2025 року на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк» (дата виплати 4). Відтак, враховуючи наведене та вимоги чинного законодавства, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є правомірними. Правові підстави для задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 відсутні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796).

В період з 29 липня 1986 року по 03 вересня 1986 року за призовом ІНФОРМАЦІЯ_1 позивач ОСОБА_1 в статусі військовозобов`язаного проходив військові збори у складі в/ч НОМЕР_2 , під час яких приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується довідкою Військової частини, наявної в матеріалах справи.

Пенсію по інвалідності ОСОБА_1 призначено та виплачено на підставі довідки про заробітну плату, виданої будівельним управлінням № 2 тресту «Краматорськжилбуд» у 1998 році.

В серпні 2025 року здійснено перерахунок з 01.09.2025, підстава перерахунку -невідповідність довідки, розмір пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796 ОСОБА_1 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 25861.34 грн ( рішення 914260148192 від 20.08.2025).

З 01.03.2024 по 31.08.2025 пенсію ОСОБА_1 нараховано та виплачено в розмірі 23610 грн.

У вересні 2025 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність до рекомендацій, наданих Міністерством соціальної політики України, а саме розмір нарахованої пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону №796, який розраховано згідно довідки про заробітну плату від лютого 1998 без номера, виданої Будівельним управлінням № 2 треста «Краматорськжилбуд, за роботу в зоні відчуження, з 01.03.2025 обчислено без обмеження максимального граничного розміру 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та склав 31886,14 грн, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 41083.31 грн (рішення 914260148192 від 30.09.2025).

З 01.09.2025 основний розмір пенсії від середнього заробітку 36974.98.

Цільова допомога інвалідам війни I-ї групи 70.00

Підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни 1 групи(50% від 2361 грн.) 1180.50

Додаткова пенсія інвалідам 1групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Пост. №112 п.5 474.50

Місяць підвищення розміру пенсії 01.03.2025

Обмеження в індексації з 01.03.2023 року -3555.27

Обмеження в індексації з 01.03.2024 року -945.02

Обмеження індексації з 01.03.2025 року -2313.55 Розмір пенсії з надбавками 31886.14

Розшифровка сум на виплату згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 Розрахунок пониження по діапазону 1: 1,0 * 23610 = 23610 грн Розрахунок пониження по діапазону 2: 0,5 * 2361 = 1180.50 грн. Розрахунок пониження по діапазону 3: 0,4 * 4722 = 1888.80 грн Розрахунок пониження по діапазону 4: 0,3 * 1193.14 = 357.94 грн. Виплачується з пониженням на 4848.9грн. згідно ПКМУ №1 від 03.01.2025 27037.24 грн.

Таким чином, розмір пенсії з надбавками складає 31886,14 грн, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» 27037,24 грн.

Виплату поточної пенсії у новому розмірі 27037,24 грн та заборгованості з пенсії за період з 01.03.2025 по 31.10.2025 у сумі 30149,30 грн здійснено ОСОБА_1 у листопаді 2025 року на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк».

Вважаючи рішення про перерахунок пенсії від 20.08.2025 протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

За змістом частини першої статті 4 Закон №1058-IV законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «;Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно із статтею 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Чорнобильська катастрофа торкнулася долі мільйонів людей. У багатьох регіонах, на величезних територіях виникли нові соціальні та економічні умови. Україну оголошено зоною екологічного лиха. Створення системи надійного захисту людей від наслідків Чорнобильської катастрофи потребує залучення значних фінансових, матеріальних та наукових ресурсів, що в свою чергу вимагає належного правового регулювання відповідних правовідносин.

Суд звертає увагу на юридичну позицію, викладену Конституційним Судом України у рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018, у пункті 3 якого він указав, що виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону України Конституційний Суд України зазначає, що обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України підкреслює, що необхідність збереження генофонду Українського народу викликана, перш за все, незадовільною екологічною ситуацією, спричиненою, зокрема, Чорнобильською катастрофою, наслідком якої стало погіршення стану здоров`я населення, демографічний занепад, зростання смертності потерпілого від Чорнобильської катастрофи населення, захворюваності дітей, підвищення рівня інвалідизації населення. Вкрай серйозними наслідками, породженими цією катастрофою, є також проблеми соціально-психологічного характеру у постраждалих від Чорнобильської катастрофи громадян.

Отже, виконання державою обов`язку щодо збереження генофонду Українського народу потребує належного обсягу державних видатків, зокрема у сферу охорони здоров`я, соціального забезпечення та їх ефективного використання; підтримання у належному стані санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, створення ефективних заходів щодо попередження захворювань, зниження ризиків для здоров`я людини, що пов`язані з радіоактивним забрудненням значної території та негативним впливом цього фактора на довкілля та громадян.

Тож, виходячи зі змісту статті 16 Основного Закону України обов`язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу зумовлює надання особливого статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Встановлення у законах України пільг, компенсацій та гарантій громадянам України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зумовлено виконанням державою свого конституційного обов`язку, передбаченого статтею 16 Основного Закону України, щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та збереження генофонду Українського народу. Такі пільги, компенсації та гарантії є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку (пункт 4 рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 № 6-р/2018).

Також Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави" (пункт 4 мотивувальної частини).

У рішенні у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання від 11.10.2005 року № 8-рп/2005 Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що Закон № 796-ХІІ визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди; Конституційний Суд України неодноразово констатував, що Конституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави (абзаци одинадцятий, чотирнадцятий пункту 5 мотивувальної частини).

Відтак, скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону України щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України, оскільки ці норми Конституції України зобов`язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв`язання проблем, пов`язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

В ухваленому на виконання статті 16 Конституції України Законі №796-ХІІ, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, передбачено додаткові гарантії соціального захисту для вказаних осіб - комплекс заходів у вигляді пільг, компенсацій і гарантій.

Фактично ці заходи є компенсацією особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров`я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, а також основним засобом реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту таких осіб.

При цьому, у пункті 6 рішення від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України вказав на те, що рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, має бути таким, щоб забезпечувати їм гідне життя, і не повинен залежати від майнового стану їх сімей.

Обмеження чи скасування пільг для осіб, на яких поширюється дія Закону №796-ХІІ, без відповідної рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо забезпечення соціального захисту цієї категорії осіб. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або запроваджені рівноцінні чи більш сприятливі умови соціального захисту.

Повертаючись до спірних відносин, суд зазначає, що згідно із статтею 10 Закону №796-ХІІ учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 частини 1 статті 14 Закону №796-ХІІ встановлено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів.

Частиною 1 статті 54 Закону №796-XII встановлено, що пенсії по інвалідності, що настали внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

На реалізацію повноважень, передбачених статтею 54 Закону №796-ХІІ, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 23.11.2011 № 1210 Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якою затверджено Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та зобов`язано Пенсійний фонд України забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ (далі - Порядок № 1210).

Порядок № 1210 визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - пенсії), а також визначення заробітної плати (доходу) для їх обчислення.

Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1210 заробітна плата (дохід) для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Пункт 3 зазначеного Порядку встановлює, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження:

1) з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні;

2) на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС не менш як 12 місяців у період з 26 квітня 1986 року до 1 серпня 1987 року, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи в зоні відчуження. Якщо така особа виводилася із зони Чорнобильської АЕС за медичними показниками у зв`язку з переопроміненням, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу) за будь-який повний календарний місяць роботи на промисловому майданчику Чорнобильської АЕС;

3) менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження;

4) менше календарного місяця у 1986-1990 роках (в тому числі особа, яка захворіла на променеву хворобу), за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати (доходу), одержаної (одержаного) за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати (доходу) за період роботи за межами зони відчуження.

У такому разі заробітна плата (дохід) за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати (доходу) проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати (доходу).

Таким чином, призначення пенсії та її розмір ставляться в залежність від заробітку, фактично отриманого працівником у період його роботи в зоні відчуження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2021 №1307 Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 і від 26 вересня 2012 року № 886 внесено зміни до пункту 9 Порядку № 1210, згідно з якими пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 01.12.2022, у разі доцільності, визначаються з урахуванням заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, за наведеною у цьому пункті формулою.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1210 у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати (доходу) за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Довідка про заробітну плату за період роботи у зоні відчуження видається виключно підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії, на підставі первинних документів, а саме: особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами та підписуються керівником і головним бухгалтером.

В разі якщо особам, які в 1986-1990 роках брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і зоні відчуження, не була нарахована підвищена заробітна плата за основним місцем роботи відповідно до встановлених законодавством розмірів, на підставі первинних документів підприємство, установа чи організація, які відряджали працівника в зону відчуження (або його правонаступник) згідно з чинним законодавством проводить перерахунок заробітної плати і надає довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органів Пенсійного фонду для перерахунку розміру пенсії.

Нарахована чи донарахована заробітна плата не виплачується, а враховується тільки для розрахунку пенсії. Суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження беруться для розрахунку пенсії якщо вони були виплачені до 1992 року.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 №207-7 оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов`язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження і запобіганню забруднення навколишнього середовища, провадилася у 3, 2, 1 зонах небезпеки у 4-х, 3-х, 2-х кратному розмірах тарифної ставки понад середньомісячну заробітну плату, яка відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи.

Для обчислення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження, надається довідка про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики від 12.10.2012 № 644.

Статтею 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначені підстави, за яких суд закриває провадження у справі.

Так, пунктом 8 частини 1 статті 238 КАС України вказано, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Аналіз викладеної норми дає підстави для висновку, що беззаперечною підставою для закриття провадження у справі є виправлення суб`єктом владних повноважень оскаржуваних позивачем порушень.

Як встановлено судом, в серпні 2025 року здійснено перерахунок з 01.09.2025, підстава перерахунку - невідповідність довідки, розмір пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 Закону №796 ОСОБА_1 обчислено виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 25861.34 грн (рішення 914260148192 від 20.08.2025).

Разом із цим, у вересні 2025 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність, а саме розмір нарахованої пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону №796 розраховано згідно довідки про заробітну плату від лютого 1998 без номера, виданої Будівельним управлінням № 2 треста «Краматорськжилбуд, за роботу в зоні відчуження, з 01.03.2025 обчислено без обмеження максимального граничного розміру 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та склав 31886,14 грн, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 41083.31 грн (рішення 914260148192 від 30.09.2025).

Таким чином, відповідачем до моменту звернення позивача до суду самостійно усунуто оспорювані останнім порушення шляхом прийняття рішення 914260148192 від 30.09.2025, яким електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність, а саме розмір нарахованої пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону №796 розраховано згідно довідки про заробітну плату від лютого 1998 без номера, виданої Будівельним управлінням № 2 треста «Краматорськжилбуд, за роботу в зоні відчуження, з 01.03.2025 обчислено без обмеження максимального граничного розміру 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та склав 31886,14 грн, середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 41083.31 грн.

Відповідно до частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись статтями 238, 248, 256, 287, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Закрити провадження в адміністративній справі №200/7839/25 за позовною заявою ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: Донецька обласна державна адміністрація (юридична адреса 84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. О. Тихого, 6, код ЄДРПОУ 00022473) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення, відповідно до статті 295 КАС України.

Згідно приписів статті 297 КАС України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвала складена та підписана 19 січня 2026 року.

Суддя О.В. Зінченко