Ухвала суду № 133391498, 19.01.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 січня 2026 року Справа 160/2883/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 03.04.2024 року у справі №160/2883/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду знаходилася адміністративна справа №160/2883/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

12.03.2025 року позивач звернувся до суду з заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 03 квітня 2024 року в справі № 160/2883/24.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2025 року (суддя Златін С.В.) заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в справі № 160/2883/24 задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року в справі № 160/2883/24.

09.05.2025 року відповідач надав суду звіт про виконання рішення суду, у якому вказує про повне виконання рішення суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) від 19.05.2025 року прийнято звіт відповідача про виконання рішення суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.09.2025 року скасовано ухвалу суду від 19.05.2025 року та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Златін С.В.) від 20.10.2025 року відмовлено у прийняті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.05.2025 року про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 160/2883/24. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати новий звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 160/2883/24 протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду. Відмовлено у накладенні штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за невиконання судового рішення.

28.11.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про витребування від відповідача додаткових доказів виконання судового рішення.

16.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов звіт про виконання судового рішення по адміністративній справі №160/2883/24, в якому відповідач просить суд прийняти звіт та завершити процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі №160/2883/24 та зазначає наступне. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - Головне управління) проведено поновлення виплати пенсії з 01.01.2010 року з урахуванням її осучаснення відповідно до ст. 27, 28 і частин другої та третьої ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 розділу Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року №251 та від 20.02.2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році у чинній редакції на момент нарахування пенсії позивачці без опрацювання справи в режимі макетної обробки. Доплата пенсії за період з 01.01.2010 року по 30.06.2024 року в розмірі 279 014,51 грн. (з урахуванням раніше перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року на особистий рахунок ОСОБА_1 в АТ КБ ПРИВАТБАНК) була виплачена на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в АТ АКЦЕНТ-БАНК в липні 2024 року, дата виплати - 11 число. Також зазначає, що нарахована компенсація втрати частини доходів ОСОБА_1 на борг за рішенням суду в сумі 6045,32 грн, яка додана до відомості на виплату пенсій у грудні 2025 року, дата виплати -11 число, на підтвердження чого долучає до звіту розрахунок компенсації та докази виплати. Також вказує на те, що Головне управління не має доступу до вказаних фінансових документів. Разом з тим, платіжне доручення несе інформацію про загальну суму фінансування. Головним управлінням на підтвердження виплати боргу надано до суду Виписку із списків на зарахування пенсії ОСОБА_1 на рахунок у АТ АКЦЕНТ-БАНК, завірену підписом відповідальної особи та печаткою, що підтверджує сплату боргу та поточної пенсії в липні 2024 року. Отже, цей документ є належним та достатнім доказом, що підтверджує здійснення зазначених виплат та безпосередньо містить інформацію, що стосується виконання рішення суду. Отже, на думку відповідача, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 160/2883/24 виконано Головним управлінням відповідно до зобов`язальної частини та в межах покладених повноважень.

26.12.2025 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшли письмові заперечення на поданий звіт про виконання судового рішення у справі №160/2883/24, в якому він не погоджується із доводами відповідача про повне виконання рішення в даній справі, з огляду на те, що рішення суду від 03.04.2024 року залишається невиконаним по теперішній час. Відповідач не вказав на будь які достатні причини невиконання судового рішення.

Суд розглянув звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання судового рішення відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України в порядку письмового провадження.

Так, за наслідками дослідження матеріалів справи, змісту заяви та додатків до неї, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі № 160/2883/24 адміністративний позов задоволено:

- визнано дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області стосовно запровадження окремого порядку поновлення пенсії позивачки, не встановленого в Законі України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування - протиправними та скасувати протокол/розрахунок №912430140366 від 13.12.2022 та позначку особливостях пенсійної справі позивачки не підлягає МП. признач. за ріш. суду в твердому розмірі;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для поновлення та розрахунку пенсії позивачки усунутись від опрацювання справи позивачки в режимі макетної обробки;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 р. з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 № 251 та від 20 лютого 2019 р. № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у АТ АКЦЕНТ-БАНК.

Не погодившись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся до суду із апеляційною скаргою.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року в адміністративній справі № 160/2883/24 повернуто скаржнику.

Отже, рішення суду від 03.04.2024 року в адміністративній справі № 160/2883/24 набрало законної сили 04.09.2024 року.

Однак, позивач вказує, що відповідач не виконав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року в адміністративній справі № 160/2883/24, тому він звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Дослідивши звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду в даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

Суд зазначає, що в листі від 18.03.2025 року відповідач повідомив що у липні 2024 року перераховано пенсійні кошти за період з 01.09.2013 року по 30.06.2024 року у розмірі 279014,51 грн. Тоді як у поданому звіті відповідач стверджує, що сума заборгованості у розмірі 279014,51 грн. нарахована та виплачена за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року.

При цьому, у поданому звіті відсутні докази, що відповідач здійснив поновлення та виплату недоотриманої пенсії за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року, зокрема, розрахунок заборгованості помісячно з розбивкою по сумам, для підтвердження заборгованості по пенсії саме за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року.

Більше того, до звіту відповідачем долучено розрахунок суми компенсації втрати частини доходів, в якому зазначено розмір боргу в сумі 274787,14 грн. за період з 01.09.2013 року по 31.05.2024 року.

Таким чином, залишається незрозумілим, чи включено виплату пенсії за період з 01.01.2010 року по 31.08.2013 року до загальної суми 279014,51 грн, чи вона була здійснена окремо.

Також відповідач не надав докази виконання зобов`язання утриматися від обробки пенсійної справи позивачки в режимі макетної обробки при її поновленні та розрахунку (зокрема, витяг з електронної пенсійної справи позивачки - Історію макетної обробки).

Також відповідачем не надано пояснення з посиланням на відповідні докази щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 та виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2010 року з урахуванням її осучаснення відповідно до ст.27, 28 та ч.2, 3 ст. 42 та пунктів 4-1, 4-3 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 року № 251 та від 20 лютого 2019 року №124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", в чинній редакції на момент нарахування до фактичної виплати пенсії позивачці, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, на банківський рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 у АТ АКЦЕНТ-БАНК.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено часткове виконання рішення суду Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 року у справі №160/2883/24.

Таким чином, рішення суду відповідачем виконане не в повному обсязі.

Суд наголошує, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 року №11-рп/2012).

Конституційний Суд України, розглядаючи справу, бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п.43).

Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Суд зазначає, що судовий контроль за виконанням судового рішення має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами його застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність поведінки суб`єкта владних повноважень, пов`язані з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Згідно з ч. 11 ст. 382-3 КАС України якщо суд прийняв звіт про виконання судового рішення, але суб`єктом владних повноважень відповідне судове рішення виконано не в повному обсязі, суд одночасно встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, звіт відповідача слід прийняти та встановити йому новий строк для подання звіту про виконання судового рішення, з урахуванням висновків суду.

Щодо поданого представником позивача клопотання про витребування додаткових доказів про виконання судового рішення, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі закріплено як принцип здійснення правосуддя в адміністративних судах.

Статтею 9 КАС України встановлено, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно вимог частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

З огляду на викладене, з метою з`ясування обставин фактичного виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача надати додаткові докази.

Водночас стосовно наявності правових підстав для накладення штрафу за невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд враховує, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду. Зважаючи на приписи наведених положень процесуального закону, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи Верховний Суд не вбачає наявності таких підстав.

Зважаючи на те, що відповідач здійснив конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду, суд дійшов висновку про не можливість застосування до керівника відповідача штрафу за несвоєчасне виконання судового рішення, оскільки відсутні обставини, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, відсутня недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, яка свідчить про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Щодо винесення окремої ухвали суду в порядку статті 249 КАС України, суд зазначає наступне.

Підставою для винесення окремої ухвали по справі представник позивача вважає допущені посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області порушення норм закону та вказує, що відповідачем ігнорується рішення суду в зобов`язальній частині щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2010 року.

Відповідно до ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону (ч.1 ст. 249 КАС України).

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними (ч.2 ст. 249 КАС України).

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно (ч.3 ст. 249 КАС України).

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення (ч.4 ст.249 КАС України).

Із наведених приписів слідує, що норми КАС України надають суду можливість відреагувати на деякі порушення закону, стосовно яких він не може самостійно вжити заходів для усунення цих порушень, причин та умов, що їм сприяли, для встановлення винних осіб та притягнення їх до юридичної відповідальності.

Підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення. Відтак, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення. Юридична кваліфікація правопорушення судом не здійснюється. Водночас, суд може в окремій ухвалі зазначити, елементи якого складу правопорушення слід перевірити. Якщо суд не встановив такого порушення, підстав для винесення окремої ухвали немає.

Суд зауважує, що постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду. Адміністративний суд наділений диспозитивним правом постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, чи діяння яких визнаються протиправними.

Окрім цього, окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому.

При цьому, суд зазначає, що прийняття окремої ухвали повинно сприяти усуненню порушень закону, яке неможливо досягти шляхом прийняття рішення суду по суті вимог, заявленого позову або заяв.

Суд враховує, що в розглядуваній справі судом вирішено спірне питання тобто зобов`язано відповідача подати звіт про виконання рішення суду від 03.04.2024 року у даній справі, тобто належним чином захищено права позивача та усунуто порушення вимог Закону, відтак, відсутні підстав для прийняття окремої ухвали у відношенні відповідача.

Оцінивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність станом на час розгляду цього звіту підстав для винесення окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України.

Керуючись статтями 248, 294, 295, 382-2, 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду від 03.04.2024 року у справі №160/2883/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 03.04.2024 року у справі № 160/2883/24, з урахуванням висновків суду - до 19.03.2026 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області разом зі звітом про виконання судового рішення надати до суду наступні документи:

- належним чином засвідчену виписку з модуля «Історія макетної обробки», з електронної пенсійної справи позивачки, з відображенням загальної кількості здійснених операцій в ручному режимі, а також кожної конкретної операції, з повною інформацією: дата і час подій, тип змінних параметрів, зміст проведених операцій, назва кожного параметра, його попереднє та нове значення, а також ім`я користувача (працівника), який вніс відповідні зміни;

- копію офіційного запиту відповідача до Пенсійного фонду України щодо ініціювання обробки пенсійної справи за допомогою модуля макетна обробка;

- лист-відповідь (дозвіл) Пенсійного фонду України, на підставі якого була дозволена ручна (макетна) обробка пенсійної справи позивачки.

Відмовити у накладенні штрафу на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за невиконання судового рішення.

Відмовити у постановленні окремої ухвали відповідно до ст. 249 КАС України відносно Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за невиконання судового рішення.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна