Рішення № 13339119, 21.12.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

21.12.2010Справа №2-7/5532-2010 За позовом Прокурора міста Феодосії (98100, м. Феодосія, вул. Українська, 5) в інтересах держави в особі Щебетівської селищної ради (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 26, ідентифікаційний код 04367430)

До відповідача Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 05808735)

Про зміну умов договору оренди землі.

Суддя І. І. Дворний

представники:

Від позивача не зявився.

Від відповідача не зявився.

Прокурор Кулібаба С. Є., посв. №07121.

Сутьспору: Прокурор міста Феодосії звернувся до Господарського суду АР Крим в інтересах держави в особі Щебетівської селищної ради з позовною заявою до Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства, в якій просить суд змінити умови укладеного між сторонами Договору оренди землі №158 від 21.06.2005 року, який зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №040501900011 від 21.069.2005 року, виклавши пункти Договору у наступній редакції:

п. 5 читати у наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 1 328320,68 грн. (один мільйон триста двадцять вісім тисяч триста двадцять гривень шістдесят вісім копійок)»

п. 9 читати у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 39849,62 грн. (тридцять девять тисяч вісімсот сорок девять гривень шістдесят дві копійки) на рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради».

Позовні вимоги мотивовані тим, що на момент укладення між сторонами договору оренди землі від 21.06.2005 р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки не проводилася, у звязку з чим вихідна база для здійснення операцій з землею була відсутня. Прокурор зазначає, що рішенням Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. було затверджено нормативну грошову оцінку земель с. Курортне, у звязку з чим, враховуючи внесені законодавством зміни до Закону України «Про оренду землі», в подальшому було прийнято рішення №1872 від 24.04.2009 р., яким розмір річної орендної плати за земельні ділянки, що надаються в оренду, був встановлений у розмірі 3% від нормативної грошово оцінки. За таких обставин, відповідачеві був направлений проект додаткової угоди до договору оренди землі, яким було запропоновано внести відповідні зміни в частині зазначення розміру грошової оцінки землі та вирахуваної з неї розміру орендної плати. Враховуючи ухилення відповідача від внесення змін до договору оренди, прокурор звернувся до суду з позовом про внесення відповідних змін у судовому порядку.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Сторони у судове засідання не зявилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокуратури, суд

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Щебетівської селищної ради №159 від 26.04.2005 р. був затверджений проект землеустрою з відведення земельної ділянки Холдинговій компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства для благоустрою пляжу та обслуговування берегоукріплювальних споруд в смт. Курортне, м. Феодосія.

На підставі цього рішення, 21.06.2005 р. між Щебетівською селищною радою (Орендодавець) та Холдинговою компанією «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства (Орендар) був укладений договір оренди землі №158, пунктом 1 якого передбачено, що Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться в смт. Курортне.

Відповідно до пункту 2 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,68 га, у тому числі угіддя.

Пунктом 5 Договору оренди зазначено: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить за 0,68 га 4242,18 грн. на рік, 353,52 грн. на місяць.

Згідно з пунктом 8 Договору його укладено строком на 10 років.

В пункті 9 Договору сторони передбачили, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 4242,18 грн. Отже, в пункті 5 Договору фактично була вказана не нормативна грошова оцінка земельної ділянки, а розмір орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №309-УІ від 03.06.2008 р. частини четверта та п'ята статті 21 Закону України «Про оренду землі» були викладені у такій редакції:

"Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю";

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки. При цьому у разі визначення орендаря на конкурентних засадах може бути встановлений більший розмір орендної плати, ніж зазначений у цій частині".

При цьому, частиною 1 статті 7 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Отже, внесеними у земельне законодавство змінами передбачено обчислення плати за землю, виходячи з грошової оцінки землі.

Статтею 5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Матеріали справи свідчать, що станом на момент укладення між сторонами договору оренди землі №158 від 21.06.2005 р. нормативна грошова оцінка земель смт. Курортне проведена не була.

Однак, з метою виконання вищевказаних змін в земельне законодавство, внесених Законом України №309-УІ від 03.06.2008 р., відповідна грошова оцінка була проведена саме в 2008 році, про що свідчить позитивний висновок державної землевпорядної експертизи №9786/24 від 29.12.2008 р. (а. с. 17).

Після цього, рішенням Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. була затверджена технічна документація по нормативній грошовій оцінці земель смт. Курортне Щебетівської селищної ради. Вказаним рішенням передбачено ввести оцінку в дію з 01.04.2009 р.

В подальшому, рішенням Щебетівської селищної ради №1872 від 24.04.2009 р. були встановлені наступні розміри річної орендної плати за земельні ділянки смт. Курортне, надані в оренду:

- для індивідуального житлового, гаражного та дачного будівництва в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства в розмірі 1 відсотка від нормативної грошової оцінки;

- інші види діяльності згідно Українського класифікатора цільового використання земельних ділянок в розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки.

Вказане рішення було передбачено ввести в дію з 1 травня 2009 року.

Крім того, приписано укласти з орендарями додаткові угоди до діючих договорів оренди в частині проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок в нових умовах та розміру орендної плати згідно затверджених ставок.

На виконання цього рішення позивачем на адресу Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства була направлена Додаткова угода від 13.08.2010 р., якою передбачалося внести наступні зміни до договору оренди землі:

п. 5 читати у наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 1 328320,68 грн. (один мільйон триста двадцять вісім тисяч триста двадцять гривень шістдесят вісім копійок)»

п. 9 читати у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 39849,62 грн. (тридцять девять тисяч вісімсот сорок девять гривень шістдесят дві копійки) на рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради».

Проект додаткової угоди був отриманий відповідачем 20.08.2010 р., про що свідчить відповідний примірник поштового повідомлення (а. с. 20).

Суд зазначає, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України та Законом України “Про оренду землі”, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 13 Закону України “Про оренду землі” визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі згідно зі статтею 15 Закону України “Про оренду землі” є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 21 Закону України “Про плату за землю” розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності).

Згідно з частиною 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 13 Договору оренди землі розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- в інших випадках, передбачених законом.

В пункті 36 Договору сторони передбачили, що зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розвязується в судовому порядку.

Отже, сторонами на договірних засадах була обумовлена можливість зміни умов договору у випадку збільшення розміру ставок орендної плати.

Крім того, в Листі «Про Закон України «Про оренду землі» від 14.01.99 р. N 01-8/10 (з наступними змінами та доповненнями) Вищий арбітражний суд України зазначив, що підставами для порушення питання про зміну орендної плати згідно з частинами другою і третьою статті 21 Закону є, зокрема, для орендодавця: збільшення відповідно до законів України розміру земельного податку, якщо умовами договору оренди не передбачено інше, тобто незмінність розміру орендної плати незалежно від збільшення розміру зазначеного податку. Розмір земельного податку визначається відповідно до Закону України "Про плату за землю".

Як зазначалося вище, рішеннями органу місцевого самоврядування, на підставі яких позивачем був здійснений перерахунок плати за оренду земельної ділянки, стали рішення Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. “Про затвердження нормативної грошової оцінки земель селища Курортне Щебетівської селищної ради” та № 1872 від 24.04.2009 р. “Про ведення ставок орендної плати за землю”.

Даними рішеннями було здійснене нормативне обчислення розміру плати за землю.

Відповідно до статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 1 статті 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” передбачено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду не були надані докази скасування або визнання недійсними вищевказаних рішень Щебетівської селищної ради №1838 від 20.03.2009 р. та № 1872 від 24.04.2009 р., у звязку з чим вказані рішення є обовязковими для виконання на відповідній території.

Також суд звертає увагу на позицію Президії Вищого господарського суду України, викладену в пункті 3.4.7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15, за якою у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, запропонована позивачем Додаткова угода була отримана відповідачем 20.08.2010 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але відповіді на нього не надійшло (а. с. 20).

Відповідно до частин 3, 4 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 1 статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Причому способом захисту цивільних прав та інтересів, може бути, у тому числі, зміна правовідношення.

В пункті 3.4 7 Рекомендацій «Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства» від 02.02.2010 р. N 04-06/15 Президія Вищого господарського суду України зазначила, що судам слід враховувати, що при розгляді спору про внесення змін до договору, зацікавлена сторона або прокурор в її інтересах повинен ставити перед судом питання про внесення змін до договору, а не про зобов'язання відповідача внести такі зміни до договору. Оскільки відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договір є узгодженим волевиявленням двох або більше сторін, зобов'язання в судовому порядку другої сторони за договором внести до нього зміни суперечить законодавству.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що прийняття Щебетівською селищною радою рішень щодо затвердження ставок орендної плати за землю та нормативної грошової оціни земель смт. Курортне, які є обовязковими для виконання, є обставинами, обумовленими сторонами в якості перегляду розміру орендної плати, та дає підстави для висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

Викладені відповідачем у відзиві на позов обставини не спростовують правомірності заявлених прокурором вимог.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь державного бюджету України згідно з положеннями ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Змінити умови укладеного між Щебетівською селищною радою (98100, м. Феодосія, смт. Щебетівка, вул. Леніна, 26, ідентифікаційний код 04367430) та Холдинговою компанією «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 05808735) Договору оренди землі №158 від 21.06.2005 року, який зареєстрований у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України» за №040501900011 від 21.069.2005 року, виклавши пункти Договору у наступній редакції:

«п. 5 читати у наступній редакції: «Нормативно грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 1 328320,68 грн. (один мільйон триста двадцять вісім тисяч триста двадцять гривень шістдесят вісім копійок)»

п. 9 читати у наступній редакції: «Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 39849,62 грн. (тридцять девять тисяч вісімсот сорок девять гривень шістдесят дві копійки) на рік за земельну ділянку комунальної власності Щебетівської селищної ради».

3.Стягнути з Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 05808735) в доход державного бюджету України (код платежу 22090206, одержувач держбюджет м. Сімферополя, р/р 31115095700002 у банку одержувача Управління Держказначейства в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405) держмито в сумі 85,00 грн.

4.Стягнути з Холдингової компанії «АвтоКраз» у формі відкритого акціонерного товариства (39631, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Київська, 62, ідентифікаційний код 05808735) в доход Державного бюджету України (р/р 31214264700002, код платежу 22050003, в банку одержувача: ГУ ДКУ в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, код ЄДРПОУ 34740405) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.