Ухвала суду № 133388929, 08.01.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження та зміну запобіжних заходів

08 січня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

члена колегії суддів, судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора групи прокурорів ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисників ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку клопотання прокурора групи прокурорів про:

- продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання;

- продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби;

- продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у відповідний період доби,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження, яке розглядається у складі колегії суддів: головуючий суддя ОСОБА_16 , члени колегії суддів судді ОСОБА_1 , ОСОБА_17 .

Через знаходження головуючого у справі у нарадчій кімнаті у кримінальній справі 626/1997/24 та необхідність розгляду негайних питань щодо обрання запобіжних заходів, розгляд справи відбувається членом колегії суддів як складом суду на підставі інформаційного листа Верховного Суду від 03.03.2022 року №2/0/2/22 «Щодо окремих питань кримінального провадження в умовах воєнного стану», що передбачає непарну кількість суддів для вирішення усіх питань та з урахуванням того, що даний склад суду був призначений наступним після головуючого у справі.

Ухвалою складу суду від 08.01.2026 року із занесенням до журналу судового засідання через неможливість прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщенням Деснянського районного суду м. Києва обвинуваченим ОСОБА_12 , вказаному обвинуваченому на одне судове засідання 08.01.2026 року було надано можливість прийняти участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку у порядку у поряду ч.4 та ч.5 ст.336 КПК України за його та його захисника клопотаннями. Також ухвалою суду від 08.01.2026 року із занесенням до журналу судового засідання частково в межах необхідного для проведення судового засідання 08.01.2026 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо участі в судовому засіданні 08.01.2026 року в режимі відеоконференції з приміщення Лозівського міськрайонного суду Харківської області на одне судове засідання 08.01.2026 року для можливості розгляду невідкладних клопотань.

Ухвалою даного складу суду від 12.11.2025 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання до 12 січня 2026 року із покладанням на вказаного обвинуваченого обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати до суду із визначеною періодичністю, повідомляти суд про зміну місця проживання, утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні та не відвідувати місто Лозова Харківської області.

Ухвалою даного складу суду від 12.11.2025 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту у період з 24 години до 5 години з покладанням на вказаного обвинуваченого відповідних обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час, здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та утримуватися від спілкування з потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Також ухвалою даного складу суду від 12.11.2025 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у відповідний період доби із покладанням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час, здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну та утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

08.01.2026 року від прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 засобами електронного суду надійшли надіслані 07.01.2026 року клопотання про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , в яких він просив продовжити раніше обрані запобіжні заходи, застосовані до вказаних осіб на новий період, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності дотримання обвинуваченими належної процесуальної поведінки, виходячи із стану розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання та просив їх задовольнити у повному обсязі, уточнивши клопотання щодо ОСОБА_9 в частині невірного зазначення обов`язку носити електронний засіб контролю, який суд не застосував у своїй ухвалі від 12.11.2025 року. На питання суду чи може в контексті рішення Вищої Ради правосуддя від 27.12.2025 року змінений запобіжний відносно обвинуваченому ОСОБА_11 прокурор повідомив, що не бачить підстав для такого застосування, оскільки при розгляді відповідних клопотань Вищою радою правосуддя мається спеціальний суб`єкт, є інші обставини справи та вважати відповідне рішення застосовувати до даного кримінального провадження не можна.

Захисник ОСОБА_15 відносно обвинуваченого ОСОБА_12 просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора повністю через його необгрунтованість, відносно обвинуваченого ОСОБА_11 просив суд задовольнити клопотання прокурора частково, обравши йому більш м`який запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, оскільки ОСОБА_11 вже багато часу сумлінно дотримується покладених судом на нього обов`язків та вважає продовження запобіжного заходу порушенням його права на належне життя, відносно обвинувачений ОСОБА_9 просив суд змінити застосований до нього запобіжний захід на більш м`який також через працевлаштування, наявність міцних соціальних зв`язків та виконання покладених на нього обов`язків.

Обвинувачені ОСОБА_12 , ОСОБА_11 та ОСОБА_9 підтримали свого захисника у повному обсязі з відповідних мотивів,

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав усі три заявлені клопотання прокурора у повному обсязі та також вважав, що застосування рішення Вищої ради правосуддя від 27.12.2025 року не може бути застосовано в даному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , оскільки там є інший суб`єкт кримінального правопорушення, інші обставини та інша стаття кримінального закону, а тому слід задовольнити вказані клопотання прокурора у повному обсязі.

Вислухавши прокурора, обвинувачених та їх захисника, представника потерпілого, суд приходить до думки, що відносно одного обвинуваченого слід змінити запобіжний захід, а відносно двох інших продовжити, виходячи з наступного.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_12 . В частині вказаного обвинуваченого, до якого відповідний запобіжний захід застосований з 09.03.2022 року, суд зазначає, що ним виконуються відповідні обов`язки, однак застосуванню вказаного запобіжного заходу спричинила тяжка хвороба ОСОБА_12 , а на самого обвинуваченого при особистому допиті в суді вказав потерпілий як на особу, яка наносила йому відповідні тілесні удари при відповідному спілкуванні. Тому ризик впливу на потерпілого, заявлений прокурором, відносно ОСОБА_12 є досить потужним, а тому відсутні підстави для відмови прокурору у задоволенні відповідного клопотання. До повторного допиту потерпілого та свідків з числа членів його родини вказаний ризик залишається високим, а тому підстав для не застосування запобіжного заходу відносно вказаного обвинуваченого немає.

Тому відносно обвинуваченого ОСОБА_12 слід продовжити діючий запобіжний захід. В той же час суд приходить до думки, що поведінка вказаного обвинуваченого з 09.03.2022 року довела належну поведінку під час судового розгляду, у зв`язку з чим кількість обов`язків щодо ОСОБА_12 слід зменшити, виключивши із числа відповідних обов`язків такий обов`язок як прибувати до суду із визначеною періодичністю.

В цій частині суд зазначає, що вказаний обов`язок прямо передбачений п.1 ч.7 ст.42 КПК України як один із обов`язків обвинуваченого під час судового розгляду, а тому його дублювання у обов`язках, визначених ч.5 ст.194 КПК України, не сприяє чіткості запобіжного заходу в контексті обов`язків обвинуваченого ОСОБА_12 . Крім цього, враховуючи, що потерпілий є суб`єктом підприємницької діяльності та здійснює свою діяльність на усій території Лозівської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області, з метою уникнення зустрічі між ОСОБА_12 та потерпілим слід розширити зону дії обов`язку щодо місця, який обвинувачений не повинен відвідувати.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_11 , то щодо нього слід застосувати висновки, викладені в рішенні Вищої Ради правосуддя від 27.12.2025 року щодо того, чи є нічний домашній арешт саме у Харківській області дієвим запобіжним заходом. Застосуванням цього рішення суд визначає той факт, що при обранні запобіжного заходу колегіальний склад ВРП є судом у розумінні Європейської конвенції з прав людини, та одночасно найвищим органом суддівського самоврядування, а тому його висновки можуть вільно застосовуватися судом, оскільки стосуються саме загального застосування нічного домашнього арешту і саме у Харківській області, зокрема ефективність даного запобіжного заходу, якщо він в більшості дублює встановлену у області комендантську годину,

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», під час воєнного стану можуть установлюватися тимчасові обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, у межах і порядку, визначених законом.

Одним із заходів правового режиму воєнного стану є запровадження комендантської години тимчасової заборони перебування осіб у визначений період доби на вулицях та в інших публічних місцях без спеціально виданих перепусток або посвідчень.

Після введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на території України було запроваджено особливий режим безпеки, складовою якого стала комендантська година. Зокрема, згідно з рішенням Ради оборони Харківської області від 17 серпня 2025 року, на території Харківської області комендантська година встановлена у період з 00 години 00 хвилин до 5 години 00 хвилин.

У зв`язку з цим суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби з 22 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин коли фактично діє комендантська година не відповідає критерію ефективності, який є невід`ємною складовою будь-якого запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

В період дії комендантської години свобода пересування особи вже об`єктивно та нормативно обмежена актами публічної влади загального характеру. Відтак покладення на обвинуваченого обов`язку перебувати за місцем проживання у часовий проміжок, коли пересування заборонене для невизначеного кола осіб, не створює додаткового превентивного ефекту, а лише формально дублює вже існуючі правові обмеження.

Такий домашній арешт не здатний ефективно забезпечити досягнення мети, визначеної статтею 177 КПК України, зокрема запобігання ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального провадження чи вчинення іншого кримінального правопорушення. За своєю суттю він не посилює контроль за поведінкою особи порівняно з режимом, який уже діє в силу комендантської години. Запобіжний захід має бути не лише формально законним, а й реально спрямованим на мінімізацію конкретних, належно обґрунтованих ризиків.

Таким чином, застосування домашнього арешту в нічний час у межах комендантської години є юридично декларативним та фактично неефективним заходом, який не відповідає завданням кримінального провадження і не може розглядатися як обґрунтоване та необхідне обмеження особистої свободи.

Зазначені ризики обґрунтовано не підтверджені жодними конкретними фактичними даними, які б свідчили про реальну можливість їх реалізації саме в період, на який пропонується застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. При цьому не враховано, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та запровадження комендантської години на відповідній території істотно обмежується свобода пересування не лише підозрюваної особи, а й інших учасників кримінального провадження, у тому числі свідків та потерпілого.

За таких обставин реалізація ризиків у нічний час об`єктивно є малоймовірною без наведення конкретних виняткових обставин. Однак таких обставин у клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу наведено не було.

Тому відносно обвинуваченого ОСОБА_11 слід застосувати більш м`який запобіжний захід, враховуючи стан розгляду кримінального провадження та той факт, що домашній арешт відносно нього повністю повторює правовий режимі комендантського часу. Загалом його не застосування в даному провадженні суд вважає передчасним, оскільки ризики відносно обвинуваченого ОСОБА_11 знизилися з урахуванням його роботи та догляду за хворим батьком, однак зовсім на зникли через наявність іншого кримінального провадження в іншому суді.

Також підлягають зміні відповідні обов`язки щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки вказаний обвинувачений на час розгляду клопотання працює, завданням суду є забезпечити захист потерпілого та членів його сім`ї перед можливим повторним допитом для отримання судом відповідних показів, а тому додатково слід покласти обов`язок щодо не відвідування вказаним обвинуваченим загалом Лозівської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області, враховуючи, що потерпілий здійснює свою діяльність на території усієї вказаної громади як підприємець в агросекторі.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , то суд не вбачає підстави для зміни запобіжного заходу відносно нього, оскільки останній запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у відповідний період доби був застосований щодо нього лише 16.09.2025 року, з вказаного часу сплинув не значний час, який ризики знижує лише частково, до того ж вказаний обвинувачений перебував у міжнародному розшуку, що не сприяло виконанню завдань кримінального судочинства, до того ж ОСОБА_9 до 30.09.2025 року взагалі за наявними у суді даними не працював та не зміг вказати (що є його правом, однак суд оцінює відповідні дані комплексно з іншими даними в контексті заявлених ризиків), що саме він виконує (яку конкретну роботу) в адвокатському об`єднанні «Максим Журавльов та партнери» (код ЄДРПОУ 44532800). Тому застосування іншого запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_9 є передчасним.

Також підлягають зміні відповідні обов`язки щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , виключивши із числа відповідних обов`язків такий обов`язок як прибувати до суду із визначеною періодичністю, оскільки він прямо передбачений п.1 ч.7 ст.42 КПК України як один із обов`язків обвинуваченого під час судового розгляду, а тому його дублювання у обов`язках, визначених ч.5 ст.194 КПК України, не сприяє чіткості запобіжного заходу в контексті обов`язків обвинуваченого ОСОБА_9 .

Також слід змінити обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки вказаний обвинувачений на час розгляду клопотання працює, завданням суду є забезпечити захист потерпілого та членів його сім`ї перед можливим повторним допитом для отримання судом відповідних показів, а тому додатково слід покласти обов`язок щодо не відвідування вказаним обвинуваченим загалом Лозівської міської територіальної громади Лозівського району Харківської області, враховуючи, що потерпілий здійснює свою діяльність на території усієї вказаної громади як підприємець в агросекторі. Крім цього, обов`язок утримуватися від спілкування слід доповнити таким обов`язком щодо свідків, що буде сприяти подальшому судовому розгляду у провадженні.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби ; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу; після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Керуючись ст.ст. 179, 181, 194, 331, 336, 372 КПК України, суд у складі члена колегії суддів,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора групи прокурорів ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_12 , задовольнити, із частковою зміною, продовженням та скасуванням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В рамках раніше обраного щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, продовжити частково змінивши на два місяці строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-повідомляти суд про зміну місця проживання;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати Лозівську міську територіальну громаду Лозівського району Харківської області.

В іншій частині у покладенні відповідного обов`язку відмовити.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_12 до 08 березня 2026 року.

Клопотання прокурора групи прокурорів ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_11 задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_11 та його захисника адвоката ОСОБА_15 щодо зміни запобіжного заходу задовольнити у повному обсязі.

Змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на запобіжний захід особисте зобов`язання, встановивши його строк до 08 березня 2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_11 у зв`язку із зміною запобіжного заходу обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати Лозівську міську територіальну громаду Лозівського району Харківської області;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання прокурора групи прокурорів ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_9 задовольнити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_9 та його захисника адвоката ОСОБА_15 щодо зміни запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заборонивши йому залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , з 20 години до 08 години, строком на два місяці, тобто до 08 березня 2026 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити частково змінивши та скасувавши щодо обвинуваченого ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

-не відвідувати Лозівську міську територіальну громаду Лозівського району Харківської області;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_9 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Контроль за виконанням ухвали в частині обвинуваченого ОСОБА_9 покласти на прокурора групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Копію ухвали після її проголошення негайно вручити обвинуваченим та прокурору.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили після її проголошення у судовому засіданні.

Повний текст ухвали проголошений 12 січня 2026 року.

Член колегії суддів, суддя ОСОБА_18