Рішення № 133387118, 19.01.2026, Миронівський районний суд Київської області

19.01.2026 Єдиний унікальний № 371/1716/25 провадження № 2/371/540/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2026 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Гуренка М.О.,

при секретарі Синявській О.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

Директор ТОВ «ФК «ЕЙС» Поляков О. 16 жовтня 2025 року звернувся до Миронівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 24 червня 2024 року № 00-9858494 в розмірі 19176,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що в порушення умов кредитного договору відповідач не виконав своїх зобов`язань за ним, не сплатив 9200,00 гривень заборгованості за тілом кредиту та 9976,00 копійок заборгованості за відсотками від тіла кредиту, у зв`язку із чим на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 536, 610, 611, 625, 626, 1050, 1055 Цивільного кодексу України просив суд захистити інтереси позивача.

Як вбачається з поштової довідки ф. 20, відповідачу поштовий лист не вручено під час доставки за закінченням терміну зберігання, копію позовної заяви позивачем було надіслано 09 жовтня 2025 року, проте в супереч вимог ст. 178 ЦПК України та пункту 4 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження по справі відзиву на позов не надіслала, доказів, які спростовують доводи позивача про існування кредитної заборгованості не надала.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України передбачено, що днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 16 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9858494 на суму 9200,00 грн.

Для отримання кредиту відповідач зареєструвався на сайті Кредитодавця та отримав доступ до Особистого кабінету. У процесі реєстрації він пройшов процедуру ідентифікації та вертифікації, дотримуючись підказок відповідного сайту Кредитодавця. Після цього Відповідач ознайомився з чинною редакцією Правил надання коштів у позику, заповнив свої персональні ідентифікаційні дані, визначені як обов`язкові, та вказав суму коштів, яку бажає отримати.

Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора 79224, що відповідно до вимог законодавства визначається належним та допустимим способом підтвердження волевиявлення сторони на укладення правочину. Після вчинення акценту Позичальником, Кредитодавцем на Кредитний договір накладено кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи із кваліфікованою позначкою часу. Зазначений порядок підтверджується положеннями Кредитного договору та Довідкою про ідентифікацію.

На виконання умов Кредитного договору, 24 червня 2024 року Первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІОНЛАЙН» на платіжну картку № НОМЕР_1 , що в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв позицію Кредитодавця. Кредитодавець виконав свої зобов`язання щодо надання грошових коштів у повному обсязі, що підтверджується Повідомленням від Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЛАТЕЖІ ОНЛАЙН» з відміткою та додатком до нього.

20 січня 2025 року між Первісним кредитором та позивачем укладено Договір факторингу №20012025-МК/Ейс, відповідно до умов якого останньому відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Таким чином, відповідно до Реєстру Боржників №б/н від 20 січня 2025 року до Договору Факторингу 1 та Акту приймання-передачі, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Оскільки Реєстр Боржників №б/н від 20 січня 2025 до Договору Факторингу 1 містить інформацію щодо великої кількості позичальників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, надано Витяг з Реєстру Боржників, що містить лише дані Відповідача.

В порушення взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, відповідач допустив прострочення погашення кредиту і відсотків за ним, у зв`язку із чим станом на момент подання позовної заяви за Кредитним договором, становить 19176,00 грн., яка складається з: 9200,00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 9976,00 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Існування цієї заборгованості підтверджується випискою з особового рахунку за період 20 січня 2025 року 01 жовтня 2025 року .

У відповідності до правових позицій викладених у постановах Верховного Суду від 23 вересня 2019 року №910/10254/18 та від 30 серпня 2019 року №353/614/15 зазначені докази підтверджують факт передачі кредитних коштів відповідачу та розміру його заборгованості перед позивачем.

Перехід права вимоги цієї заборгованості від ТОВ «МАКС КРЕДИТ» до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підтверджується наявними у матеріалах справи договорами факторингу.

Зважаючи на принцип змагальності сторін, передбачений ст. 12 ЦПК України та передбачений ч. 1 ст. 81 ЦПК України обов`язок відповідача надати докази, які спростовують доводи позивача щодо наявності заборгованості, за умов відсутності таких доказів, суд позбавлений можливості дійти висновку про відсутність порушення відповідачем зазначених умов кредитного договору, як наслідок суд приходить до висновку про наявність порушення цих умов та наявність цієї заборгованості.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України.

Відповідач умови кредитного договору не виконали, а тому суд вважає, що з відповідачів підлягає до стягнення заявлена позивачем сума заборгованості.

Згідно ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається із виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України, позивач 13 жовтня 2025 року сплатив судовий збір за пред`явлення позову в розмірі 2422,40 грн., які у відповідності до норми ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача на користь позивача.

Відповідно до копії договору про надання правничої допомоги від 20 серпня 2025 року укладеного між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «СОЛОМКО ТА ПАРТНЕРИ, протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20 серпня 2025 року.

Статтею 133 ЦПК України передбачено види судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи в суді.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Представником позивача додано до позовної заяви підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, в розмірі 7000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст. ст. 14, 525, 526, 527, 530, 610 - 612, 629, 634, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 4, 10, 76-81, 130, 141, 274-279, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 352, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, заборгованість за Кредитним договором від 16 липня 2024 року № 00-9858494 у розмірі 19760,00 грн., судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн., а всього 29182,40 грн. (двадцять дев`ять тисяч вісімдесят дві гривні сорок копійок).

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Суддя М.О. Гуренко