Постанова № 13338532, 14.12.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2010 р. № 2а-8968/10/1370

15 год. 15 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий - суддяКоморний О.І.,

суддяПотабенко В.А

суддяЛунь З.І.

секретар судового засідання -Романчук Л.В.

з участю

позивачаОСОБА_1

представника позивачаОСОБА_2

представника відповідача 1Писарев О.Ю.

представника відповідача 2Писарев О.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Державна митна служба України Львівська митниця пропро визнання незаконним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу ,

Обставини справи.

Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду у якому містяться вимоги:

- визнати незаконним та скасувати наказ Державної митної служби України №1707-К від 07 вересня 2010 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці,

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці;

- стягнути з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно припинив його перебування на державній службі в митних органах за порушення Присяги державного службовця, оскільки позивач присягу не порушував, посадові обовязки виконував сумлінно, за весь час служби в митних органах жодних дисциплінарних стягнень не мав.

У судовому засіданні позивач і представник позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав викладених у позовній заяві, вважають звільнення безпідставним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Відповідачі, Державна митна служба України та Львівська митниця, проти позову заперечила повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважають що позивач несумлінно виконував свої посадові обовязки, що є порушенням Присяги державного службовця.

Представник позивачів у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у письмовому запереченні.

Суд заслухав пояснення сторін, повно, всебічно та обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Позивач, ОСОБА_1 проходив службу в митних органах з грудня 1992 року і мав спеціальне звання «Радник митної служби 1 рангу».

Наказом Державної митної служби України від 07 вересня 2010року №1707-К «По особовому складу Львівської митниці»за порушення Присяги державних службовців, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 30 Закону України «Про державну службу»припинено перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці.

Підставою видання вищевказаного наказу є акт службової перевірки №11/2010-П від 30.08.2010р. де у резолютивній частині запропоновано за виявлені під час перевірки порушення митного законодавства розглянути питання щодо припинення перебування позивача на державній службі.

В акті перевірки зазначено, що Головним інспектором Одарченко В.І. не здійснено належний контроль за погашенням ТзОВ «Одрі»векселя та своєчасно не вчинені дії щодо відшкодування заборгованості по ввізному миту та податку на додану вартість.

Контроль за своєчасністю сплати митних та інших платежів за ВМД та контроль за обліком векселів, виданих суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в рахунок сплати митних платежів, відповідно до пунктів 2.2 та 2.8 розділу 2 «Службові обов'язки»посадової інструкції заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці Микитюком Р.В. 02.08.2010, входить до прямих обов'язків заступника начальника ВАМП, а саме ОСОБА_1

Неналежне виконання своїх службових обов'язків посадовою особою сектору обліку та звітності відділу адміністрування митних платежів Одарченко В.І. та відсутність контролю за діями підлеглих з боку заступника начальника відділу адміністрування митних платежів ОСОБА_1, призвела до ненадходження до державного бюджету митних платежів в сумі 68828,70 грн., в т.ч. ввізного мита - 57357,25 грн. та податку на додану вартість - 11471,45 грн.

При вирішенні даного спору по суті суд керується наступними положеннями Конституції, Законів та підзаконних нормативно-правових актів:

Закон України «Про державну службу»№ 3723-XII від 16.12.1993 року зі змінами та доповненнями (далі Закон № 3723) визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки»(ст. 17 Закону №3723).

Основними обов'язками державних службовців в т.ч. є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі (ст. 10 Закону №3723).

Державні службовці в т.ч. мають право: безперешкодно ознайомлюватись з матеріалами, що стосуються проходження ним державної служби, в необхідних випадках давати особисті пояснення; на повагу особистої гідності, справедливе і шанобливе ставлення до себе з боку керівників, співробітників і громадян; захищати свої законні права та інтереси у вищестоящих державних органах та у судовому порядку.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції (ст. 11 Закону №3723).

Дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця: 1) за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, 2) порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, 3) а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює (ст. 14 Закону №3723).

Крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється в т.ч. у разі порушення державним службовцем Присяги.

Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України (ч. 2 ст. 9 Закону № 3723).

Відповідно до вимог п. 22 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Закон України «Про Дисциплінарний статут митної служби України» № 2805-IV від 06.09.2005 року (далі Закон № 2805), згідно його Преамбули, визначає суть службової дисципліни, права та обов'язки посадових осіб митної служби України, у тому числі керівників митних органів щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень.

Відповідно до норм Закону № 2805, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обов'язків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління (ст. 1 Закону № 2805).

Порушення службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України (ст. 21 Закону №2805).

Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями (ст. 22 Закону № 2805).

Аналізуючи наведені вище норми Конституції України та Закону №2805, суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обовязків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати норми Закону №2805 як спеціального.

Види дисциплінарних стягнень та процедура їх накладення визначені Розділом IV Закону № 2805. Зокрема, Законом визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах (ст. 27 Закону № 2805).

З метою з'ясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обов'язкове службове розслідування.

Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи (ст. 31 Закону №2805).

Такий порядок визначено Наказом Державної митної служби від 29.07.2002 року № 408 «Про затвердження Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях».

Таким чином, при вирішенні питання про застосування до позивача стягнення і звільнення зі служби Державна митна служба України повинна керуватися нормами Кодексу законів про працю України, Законом України «Про Дисциплінарний статут митної служби України»та Законом України «Про державну службу».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну службу»дисциплінарні стягнення застосовуються до державного службовця за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, порушення обмежень, пов'язаних з проходженням державної служби, а також за вчинок, який порочить його як державного службовця або дискредитує державний орган, в якому він працює.

З акту службової перевірки №11/2010-П 30.08.2010р. який став підставою для видання наказу від 07 вересня 2010року №1707-К, не вбачається вчинення позивачем дій передбачених ст.ст.3,5 Закону України «Про боротьбу з корупцією»чи інших дій що перешкоджали б нормальному функціонуванню державного органу. Порушень обмежень, повязаних з проходженням державної служби, позивач не допускав, а також не зафіксовано вчинків, які порочать його як державного службовця або дискредитують державний орган, в якому він працює.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України визначено, що порушення службової дисципліни це протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Статтями 22 та 28 Дисциплінарного статуту митної служби України передбачено перелік діянь, які є порушеннями службової дисципліни і встановлено вичерпний перелік випадків, в яких до посадової особи митної служби може застосовуватися дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

В наказі від 07 вересня 2010року №1707-К не зазначено, які вчинки позивача є перешкодою для перебування його на службі в митних органах, відсутні посилання на порушення позивачем вимог Закону України «Про державну службу»

Крім того, Державною митною службою України не враховано положення статті 27 Дисциплінарного статуту митної служби України та розяснення Пленуму Верховного Суду України.

Так, статтею 27 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення має відповідати тяжкості вчиненого дисциплінарного правопорушення та ступеню вини особи. При визначенні виду стягнення керівник митного органу повинен враховувати характер правопорушення, обставини, за яких воно було вчинене, попередню поведінку посадової особи митної служби, її ставлення до служби і стаж роботи в митних органах.

Судом на підставі записів у трудовій книжці позивача встановлено, що позивач має спеціальне звання - «Радник митної служби 1 рангу», протягом митної служби неодноразово нагороджений та отримав заохочення:17 грудня 1996 року - нагороджений грамотою за значний особистий внесок в результати роботи митниці у 1996 році, послідовне втілення в життя митної політики Української держави; 19 червня 1998 року - отримав подяку за значний особистий вклад у становлення та розвиток митної системи України, в досягнення трудових колективів митних установ; 24 червня 1999 року - нагороджений нагрудним знаком «Почесний митник України»; 19 червня 2001 року - нагороджений пам'ятним нагрудним знаком «За сумлінну службу в митних органах України»; 22 серпня 2002 року - оголошено подяку від імені голови служби; 19 червня 2006 року - нагороджений пам'ятним нагрудним знаком «15 років митній службі України», враховуючи особистий внесок у виконання завдань, поставлених перед митною службою із захисту економічних інтересів України, позитивні результати роботи, ініціативність, сумління у виконанні обов'язків; 20 червня 2007 року - нагороджений заохочувальною відзнакою «Відмінний митник»2 ступеня, відзначаючи позитивні результати роботи, ініціативність і сумлінне виконання обов'язків, зауважень чи стягнень під час проходження служби не мав.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного та встановлених фактичних обставин справи, а також того, що за виявлене перевіркою порушення, що призвело до ненадходження до державного бюджету митних платежів в сумі 68828,70 грн., в т.ч. ввізного мита - 57357,25 грн. та податку на додану вартість - 11471,45 грн. безпосередньо відповідальну особу (посадову особу сектору обліку та звітності відділу адміністрування митних платежів Одарченко В.І.) за неналежне виконання своїх службових обов'язків притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а позивачу за це ж порушення у звязку з відсутність контролю за діями підлеглих припинено перебування на державній службі, неврахування того, що у подальшому всі кошти від ТзОВ «Одрі»надійшли до бюджету, суд дійшов висновку про прийняття наказу Державної митної служби України в частині звільнення ОСОБА_1 без дотримання вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Відтак, позовна вимога про визнання протиправним та скасування наказу Державної митної служби України №1707-К від 07 вересня 2010 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, що розглядає трудовий спір. Отже, порушене відповідачем право ОСОБА_1 на проходження публічної служби підлягає відновленню шляхом його поновлення на попередній посаді.

Згідно ч.2 ст.235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Середньомісячна заробітна плата позивача згідно довідки Львівської митниці становила на день звільнення 5569,58 грн., середньоденна 259,05 грн.

З урахуванням положень п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02. 1995р. №100 (в редакції на час виникнення спірних відносин) та Листа Міністерства праці та соціальної політики України від 25.08.2009р. №9681/0/14-07/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2010р», за час вимушеного прогулу позивачу належить до виплати 259,05 грн. (середньоденна заробітна плата) х 69 (кількість днів вимушеного прогулу) 17874,45 грн.

Відповідно до ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби та присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №1707-к від 07.09.2010 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1.

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці.

4.Стягнути з Львівської митниці (м. Львів вул.. Костюшка 1, код ЄДРПОУ 35775617) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 17874,45 (сімнадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривни 45 копійок.

5.Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділу адміністрування митних платежів Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць - 5569,58 (пять тисяч пятсот шістдесят девять) гривень 58 коп. допустити до негайного виконання.

6. Судові витрати з сторін не стягуються.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 20.12.2010р о 10:00 год.

Головуючий-суддя Коморний О.І.

Суддя Лунь З.І.

Суддя Потабенко В.А.