Ухвала суду № 133380785, 15.01.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

15 січня 2026 року м. Чернігівсправа № 920/1345/25

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи, розгляд якої здійснюється у порядку загального позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Розмай Агро

код ЄДРПОУ 41622215, вул. Метрологічна, буд. 14Б, м. Київ, 03143

до відповідача: Фермерського господарства Шерстюк Є.В.

код ЄДРПОУ 44055766, вул. Інструментальна, буд. 11, офіс 415, м. Чернігів, 14037

про стягнення 1 394 052 грн 41 коп.

за участю представників учасників справи:

від відповідача: Корольова І.Ю. (поза межами приміщення суду).

У судовому засіданні 15.01.2026, на підставі ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

18.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю Розмай Агро звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Фермерського господарства Шерстюк Є.В. про стягнення 1 394 052 грн 41 коп., в тому числі: 768 973 грн 86 коп. заборгованості за поставлений товар, 336 393 грн 63 коп. пені, 288 684 грн 92 коп. 25% річних відповідно до договору поставки № ПО-124-310523-ПО від 31.05.2023.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань отриманих за запитом судді, місцезнаходженням Фермерського господарства Шерстюк Є.В. є: Україна, 14037, Чернігівська область, місто Чернігів, вул. Інструментальна, будинок 11, офіс 415 (дата державної реєстрації зміни місцезнаходження юридичної особи 19.09.2025).

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 23.09.2025 передано справу № 920/1345/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Розмай Агро до відповідача Фермерського господарства Шерстюк Є.В. про стягнення 1 394 052 грн 41 коп. за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Господарського суду Чернігівської області.

13.10.2025 матеріали справи № 920/1345/25 надійшли до Господарського суду Чернігівської області. Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа передана на розгляд судді Моцьору В.В.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.11.2025 на 10:30, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 06.11.2025 задоволено заяву від 04.11.2025 представника позивача Курачика Т.В. про участь у судовому засіданні 11.11.2025 о 10:30 в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 10.11.2025 задоволено заяву від 07.11.2025 представника відповідача Мальованої І.Ю. про участь у судовому засіданні 11.11.2025 о 10:30 в режимі відеоконференції.

У підготовче засідання 11.11.2025 прибув повноважний представник позивача.

Представник відповідача у підготовче засідання не прибув, у телефонному режимі повідомив суд про відсутність електропостачання та інтернет зв`язку.

Суд постановив протокольну ухвалу про продовження підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 02.12.2025 на 10:00 в режимі відеоконференції, про що представник позивача повідомлений в режимі відеоконференції, на адресу відповідача направлено ухвалу від 11.11.2025.

24.11.2025 до суду від представника ТОВ «Розмай Агро» Скічка І.В. надійшла заява про участь у підготовчому засіданні 02.12.2025 о 10:00 в режимі відеоконференції, яка задоволена судом.

Судове засідання 02.12.2025 не відбулося у зв`язку з технічним збоєм в роботі системи відеоконференцзв`язку, про що свідчить акт суду від 02.12.2025 №362-25.

На адресу учасників справи направлено ухвалу повідомлення від 02.12.2025 про відкладення підготовчого засідання по справі на 22.12.2025 на 10:30 в режимі відеоконференції.

Ухвала суду від 02.12.2025 доставлена до електронного кабінету позивача, відповідача, їх представників 02.12.2025, про що свідчать довідки суду.

22.12.2025 до суду від представника відповідача Корольової І.Ю. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю представника в іншому судовому засіданні.

У підготовче засідання 22.12.2025 учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.01.2026 на 12:40 в режимі відеоконференції, явку сторін визнано обов`язковою, про що на адресу сторін направлено ухвалу від 22.12.2025.

Ухвала суду від 22.12.2025 доставлена до електронного кабінету позивача, відповідача, їх представників 22.12.2025, про що свідчать довідки суду.

12.01.2026 до суду від представника відповідача Корольової І.Ю. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке задоволено судом.

Підготовче засідання 15.01.2026 проведено в режимі відеоконференції, присутній повноважний представник відповідача.

Представник відповідача у підготовче засідання 15.01.2026 не прибув.

Заяв та клопотань від позивача до початку судового засідання до суду не надходило.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначена рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини першої статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

За змістом пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України.

Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право:

а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника);

б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19, від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Судом встановлено, що позивач у справі був належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання 15.01.2026, однак не з`явився у призначене засідання, не повідомив суд про поважні причини своєї неявки в судове засідання та не надав належним чином оформлених заяв про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на викладене суд вбачає наявність у цій справі усіх обов`язкових умов (обставин) для застосування судом передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання.

Крім того, суд зазначає про те, що залишення позову без розгляду у зв`язку з неявкою позивача, який був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, проте не повідомив суд про причини своєї неявки та не надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, є негативним правовим наслідком для позивача.

ЄСПЛ у рішенні від 07 листопада 2017 року у справі "Sukhanov and Others v. Russia" (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов`язком позивача.

Водночас у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

З урахуванням вищевикладеного, відповідно до ч. 4 ст. 202, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду.

Згідно з вимогами частини 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, у якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Враховуючи те, що позов залишено без розгляду у зв`язку із неявкою у судове засідання позивача та ненадання останнім належним чином оформленої заяви про розгляд справи за його відсутності, судові витрати зі сплати судового збору залишаються за позивачем.

Згідно з частиною 4 статті 226 Господарського процесуального кодексу України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. п.4 ч.1 ст. 226, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Розмай Агро до Фермерського господарства Шерстюк Є.В. про стягнення 1 394 052 грн 41 коп. залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали складено та підписано 19.01.2026.

Суддя В.В. Моцьор