Постанова № 13338072, 06.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2010 р. справа № 2а-21058/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді <Довідник >

при секретарі< Призвище секретаря >

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лазарєва В.В.,

при секретарі Барковій В.Ю.,

за участю представника позивача Носової А.О.,

представника відповідачаЄфімової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним Наказу № 151 від 17.08.2010 в частині анулювання ліцензії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним Акту перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 138 від 11.08.2010, визнання недійсним Наказу № 151 від 17.08.2010 в частині анулювання ліцензії.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що Наказом відповідача від 17.08.2010 № 151 було анульовано з 18.09.2010 автомобільному перевірзнику ТОВ «Веф-Тракс» ліцензію Серії АВ № 415930. Зазначений Наказ було видано на підставі Акту перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 138 від 11.08.2010, яким встановлено порушення п. 9.1.1. Ліцензійних умов, щодо наявності досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менш ніж три роки, а саме: підприємство не має досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менш ніж 3 роки. Інших порушень виявлено не було. Позивач вважає, що встановлений в акті перевірки факт скоєння порушення не відповідає дійсності, оскільки 03.07.2007 було створено товариство з обмеженою відповідальністю «Єва Транс» з проведенням відповідної процедури державної реєстрації (протокол № 1 від 03.07.2007). 14.11.2007 ТОВ «Єва Транс» відповідачем було видано ліцензію Серії АВ № 375132 строком дії з 14.11.2007 по 13.11.2012 на право здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень вантажів. 18.09.2008 рішенням учасників товариства було вирішено змінити назву підприємства ТОВ «Єва Транс» на ТОВ «Веф-Тракс» з подальшою відповідною реєстрацією зміни назви підприємства. На виконання ст. 17 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» позивачем було надано до Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області пакет документів на отримання ліцензії у звязку із зміною назви підприємства. У січня 2009 року позивачу була надана ліцензія Серії АВ № 415930строком дії з 14.01.2009 до 13.01.2014. Таким чином, досвід роботи позивача на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах складає 3 роки. Просив визнати недійсним Акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 138 від 11.08.2010, визнати недійсним Наказ № 151 від 17.08.2010 в частині анулювання ліцензії автомобільному перевізнику.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду письмові заперечення на позовну заяву в яких вказала, що позивачем було порушено п. 9.1.1. Ліцензійних умов, а саме: відсутність досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менш ніж три роки. Крім того, рішення щодо анулювання ліцензії субєкта господарювання набрало чинності з 18.09.2010. Просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.12.2010 було закрито провадження у даній справі в частині позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним Акту перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 138 від 11.08.2010.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» є юридичною особою (ЄДРПОУ № 35271079), що підтверджується Статутом товариства (а.с. 39-55).

Відповідач - Головна державна інспекція на автомобільному транспорті згідно п. 1 Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 р. № 1190, є урядовим органом державного управління, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується, тобто є субєктом владних повноважень у розумінні ст. 3 КАС України.

Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області є територіальним структурним підрозділом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті без права юридичної особи та діє на підставі Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженого наказом Міністерства транспорту та звязку України від 14.12.2005р. № 888. Згідно п. 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, територіальне управління є органом державного контролю на автомобільному транспорті.

У відповідності до п. 2 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08 листопада 2006 року, державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних субєктів господарювання (далі транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

На виконання свої повноважень, відповідачем було проведено позапланову перевірку додержання ліцензіатами Ліцензійних умов, з метою перевірки достовірності даних щодо досвіду роботи резидента України на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менш ніж три роки на момент подачі заяви про видачу ліцензії, відповідності ліцензіата Ліцензійним умовам, встановлених для даного виду господарської діяльності, додержання вимог ст. 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» при подачі заяви про видачу ліцензії згідно з додатком.

Підставою для проведення перевірки був лист-повідомлення Головної державної інспекції на Автомобільному транспорті від 27.07.2010 № 41/2-6-795 в якому зазначено, що Головна державна інспекція на Автомобільному транспорті на підставі подання Генеральної прокуратури України від 15.07.2010 № 08/1-94404 вих. - 10 про усунення порушень вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» стосовно порушень ліцензіатами автотранспортного законодавства та відповідно до вимог п. 2.5 Порядку контролю за додержанням Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та звязку України від 01.02.2008№ 10/120, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України 21.02.2008 за № 141/14832, зобовязує: провести позапланові перевірки додержання ліцензіатами Ліцензійних умов з метою перевірки достовірності даних щодо досвіду роботи резидента України на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки на момент подачі заяви про видачу ліцензії, відповідності ліцензіата Ліцензійним умовам, встановлених для даного виду господарської діяльності, додержання вимог ст. 10 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» при поданні заяви про видачу ліцензії згідно додатку (а.с. 70).

За результатами перевірки Територіальним управлінням Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області було складено Акт перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов № 138 від 11.08.2010 (а.с. 5-6).

Вказаним Актом перевірки було встановлено та виявлено порушення п. 9.1.1. Ліцензійних умов щодо наявності досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менш ніж три роки, а саме: підприємство не має досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

До того ж, в цьому Акті в графі зауваження (заяви, пропозиції) ліцензіата по проведеній перевірці уповноваженим представником ліцензіата було зазначено, що з висновком комісії товариство не згодне, оскільки у ТОВ «Веф-Тракс» працюють водії та автомобілі, які мають стаж роботи на міжнародних маршрутах більше десяти років.

На виконання вимог ст. 20, 21 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», за результатами розгляду матеріалів перевірки додержання ліцензіатом Ліцензійних умов, з урахуванням пропозицій викладених у протокольному рішенні від 17.08.2010 № 31 Ліцензійної комісії Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Наказом Головної державної інспекції на автомобільному транспорті від 17 серпня 2010 року № 151 (а.с. 7) було прийнято рішення щодо анулювання ліцензії автомобільному перевізнику товариству з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс».

Крім того, у даному Наказі також зазначено, що рішення про анулювання ліцензії субєктам господарювання набирає чинності з 18.09.2010.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» не погодилось із прийнятим рішенням про анулювання ліцензії, у звязку з чим звернулось до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди, у тому числі, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач приймаючі спірний Наказ діяв у відповідності із вищевказаними нормами, тобто на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та довів правомірність прийняття спірного Наказу під час розгляду справи.

Згідно із ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» державний нагляд за додержанням органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування здійснює спеціально уповноважений орган з питань ліцензування шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно доЗакону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування здійснює позапланові перевірки додержання органами ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування лише на підставі надходження до нього в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення вимог законодавства у сфері ліцензування, або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень органом ліцензування вимог законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування під час перевірки надає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування рішення та інші документи з питань ліцензування та забезпечує умови для проведення перевірки.

За результатами перевірки спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом п'яти робочих днів з дня закінчення перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник акта видається керівнику органу ліцензування, діяльність якого перевірялася, другий - зберігається спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

У разі виявлення порушень органом ліцензування законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування не пізніше ніж за п'ять робочих днів з дати складання акта перевірки видає розпорядження про усунення органом ліцензування порушень законодавства у сфері ліцензування.

Орган ліцензування, який одержав розпорядження про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про усунення виявлених порушень.

Контроль за наявністю ліцензії у суб'єктів господарювання здійснюють органи виконавчої влади, на які згідно із законодавством покладено функції контролю за наявністю ліцензій, шляхом проведення планових та позапланових перевірок.

Контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов здійснює орган ліцензування в межах своїх повноважень шляхом проведення планових і позапланових перевірок.

Планові перевірки дотримання ліцензіатом ліцензійних умов проводяться не частіше одного разу на рік.

Позапланові перевірки здійснюють органи ліцензування або спеціально уповноважений орган з питань ліцензування лише на підставі надходження до них у письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення ліцензіатом ліцензійних умов або з метою перевірки виконання розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов.

Ліцензіат під час перевірки дотримання ним ліцензійних умов надає всі необхідні для проведення перевірки документи та забезпечує умови для її проведення.

За результатами перевірки орган ліцензування в останній день перевірки складає акт у двох примірниках. Один примірник видається керівнику юридичної особи або фізичній особі - підприємцю, який перевірявся, другий - зберігається органом ліцензування.

Орган ліцензування не пізніше п'яти робочих днів з дати складання акта перевірки порушень ліцензійних умов видає розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов або приймає рішення про анулювання ліцензії.

Ліцензіат, який одержав розпорядження про усунення ним порушень ліцензійних умов, зобов'язаний в установлений у розпорядженні строк подати до органу ліцензування інформацію про усунення порушень.

Державні контролюючі органи та органи місцевого самоврядування у разі виявлення порушень ліцензійних умов зобов'язані повідомити про ці порушення орган ліцензування.

У відповідності до ст. 21 цього Закону підставами для анулювання ліцензії є:

заява ліцензіата про анулювання ліцензії;

акт про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов;

рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;

нотаріально засвідчена копія свідоцтва про смерть фізичної особи - підприємця;

акт про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії;

акт про встановлення факту передачі ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності;

акт про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;

акт про неможливість ліцензіата забезпечити виконання ліцензійних умов, встановлених для певного виду господарської діяльності;

акт про відмову ліцензіата в проведенні перевірки органом ліцензування або спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.

Орган ліцензування приймає рішення про анулювання ліцензії протягом десяти робочих днів з дати встановлення підстав для анулювання ліцензії, яке вручається (надсилається) ліцензіату із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів з дати його прийняття.

Розгляд питань про анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії; акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності; акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов здійснюється органом ліцензування з обов'язковим запрошенням ліцензіата або його представників.

Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через тридцять днів з дня його прийняття, крім рішень про анулювання ліцензій, прийнятих згідно з поданою заявою ліцензіата про анулювання ліцензії та в разі смерті ліцензіата (фізичної особи - підприємця), які набирають чинності з дня їх прийняття.

Якщо ліцензіат протягом цього часу подає скаргу до експертно-апеляційної ради, дія даного рішення органу ліцензування зупиняється до прийняття відповідного рішення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Запис про дату та номер рішення про анулювання ліцензії вноситься до ліцензійного реєстру не пізніше наступного робочого дня після набрання чинності рішенням про анулювання ліцензії.

У разі анулювання ліцензії на підставі акта про повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов, акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії, акта про встановлення факту передачі ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для провадження господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов суб'єкт господарювання може одержати нову ліцензію на право провадження цього виду господарської діяльності не раніше ніж через рік з дати прийняття рішення органу ліцензування про анулювання попередньої ліцензії.

Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено у судовому порядку.

Отже, зазначені вимоги чітко встановлюють відповідальність ліцензіата у вигляді прийняття рішення про анулювання ліцензії, у тому числі, при виявленні недостовірних відомостей у документах, поданих суб'єктом господарювання для одержання ліцензії.

Згідно із ч. 5 ст. 10 Закону для окремих видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, до заяви про видачу ліцензії також додаються документи, вичерпний перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.

Згідно до п. 39 „Переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської діяльності”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2001 р. № 756, документами, які додаються до заяви про видачу ліцензії для виду господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", окрім інших документів є: відомості за підписом заявника - суб'єкта господарювання про досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних засадах не менше ніж три роки (для автомобільних перевізників, що мають намір надавати послуги з міжнародних перевезень пасажирів і вантажів).

Згідно із п.п. 9.1.1. п. 9.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 1 лютого 2008 р. N 9/119 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 лютого 2008 р. за N 140/14831) ліцензіати, які надають послуги з міжнародних перевезень вантажів вантажними автомобілями, причепами, напівпричепами, зобов'язані дотримуватися таких організаційних вимог: мати досвід роботи на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки.

Як вбачається з Довідки з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АЕ № 407176 (а.с. 110-111) товариство з обмеженою відповідальністю «Єва Транс» було новоутворене шляхом заснування юридичної особи 06.07.2007 (і.н. 35271079).

Ліцензія Серії АВ № 375132 за видом господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі) була видана ТОВ «Єва Транс» 14.11.2007 строком дії з 14.11.2007 по 13.11.2012 (а.с. 37).

Згідно вищевказаної Довідки 22.09.2008 відбулась Державна реєстрація змін до установчих документів внаслідок зміни назви на ТОВ «Веф-Тракс», що також підтверджується Статутом товариства у новій редакції (а.с. 39-55), затвердженого протоколом Загальних Зборів Учасників № 2 від 18.09.2008 (а.с. 56).

Як встановлено у судовому засіданні та не заперечується сторонами, на виконання ст. 17 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» позивачем було надано до Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області пакет документів на отримання ліцензії у звязку із зміною назви підприємства.

Як вбачається з Ліцензії Серії АВ № 415930 13.01.2009 відповідачем було прийнято рішення № 1 про видачу ТОВ «Веф-Тракс» строком дії з 14.01.2009 по 13.01.2014 (а.с. 38).

З наведеного вбачається, що у позивача, станом на 13.01.2009 був відсутній досвід роботи з моменту новоутворення на внутрішніх перевезеннях на договірних умовах не менше ніж три роки, що й було встановлено в Акті перевірки № 138 від 11.08.2010 із посиланням на п.п. 9.1.1. п. 9.1 Ліцензійних умов.

Проте, наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 1 лютого 2008 р. N 9/119, яким затверджені вищевказані Ліцензійні умови, втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку Українивід 2 липня 2010 року N 212/426.

Разом з тим, станом час складання Акту перевірки, а саме: станом на 11.08.2010 були вже затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 02.07.2010 N 427 Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», зареєстровані в Міністерстві юстиції України 27 липня 2010 р. за N 562/17857) п. 3.3. яких передбачені аналогічні положення щодо наявності трьох років досвіду роботи на внутрішніх перевезеннях, але вони набрали чинності лише 13.08.2010, тобто відповідач, під час складання Акту перевірки правомірно керувався Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України "Про автомобільний транспорт", затверджених наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства транспорту та зв'язку України від 1 лютого 2008 р. N 9/119.

Як вбачається зі спірного наказу, відповідач під час його складання, керувався ст. ст. 20, 21 Закону за результатами розгляду матеріалів перевірок, тобто рішення про анулювання ліцензії було прийнято відповідачем вже на підставі виявленого та встановленого в Акті порушення.

За таких обставин суд приходить до висновку, про правомірність винесеного наказу в частині анулювання ліцензії автомобільному перевізнику ТОВ «Веф-Тракс».

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним Наказу № 151 від 17.08.2010 в частині анулювання ліцензії.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 24, 71, 94, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Веф-Тракс» до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України в особі Територіального управління Головавтотрансінспекції на автомобільному транспорті в Донецькій області про визнання недійсним Наказу № 151 від 17.08.2010 в частині анулювання ліцензії, - відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини 06 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 13 грудня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Лазарєв В.В.