Рішення № 133380703, 13.01.2026, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/1508/25

за позовом Фізичної особи-підприємця Пайди Юрія Юрійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА"

про стягнення 62562,52 грн.

Представники учасників справи:

Позивач - Матіко С.Р., адвокат;

Відповідач - не з`явився.

Секретар судового засідання Сидоренко О.А.

Суддя Гладун А.І.

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1.1. 05.12.2025 Фізична особа-підприємець Пайда Юрій Юрійович звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА".

1.2. Змістом позову є майнова вимога про стягнення 62562,52 грн, зокрема 54166,68 грн заборгованості за надані послуги з перевезення товару за договором №2403 від 24.03.2025, 8395,84 грн пені за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 22.05.2025 до 11.11.2025.

1.3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що виконав свої зобов`язання за договором та надав відповідачу послуги з перевезення вантажу. Відповідач не виконав зобов`язання за договором та не сплатив позивачу за надані послуги з перевезення вантажу.

1.4. 09.12.2025 суд ухвалив позовну заяву прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі №925/1508/25, ухвалив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін. Судовий розгляд справи призначив о 12 год. 30 хв. 06.01.2026.

1.5. Ухвалу суду про відкриття провадження у справі суд надіслав представнику позивача адвокату Матіко С.Р. та відповідачу, яку 09.12.2025 та 30.12.2025 доставлено до їх електронних кабінетів в ЄСІТС (а.с. 31).

1.6. 06.01.2026 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Матіко С.Р. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.7. 06.01.2026 суд розпочав розгляд справи по суті.

1.8. 06.01.2026 суд ухвалив зобов`язати позивача надати суду пояснення щодо завантаження, розмитнення та доставки товару. Зміст ухвали суд виклав у протоколі судового засідання від 06.01.2026.

1.9. 06.01.2026 суд ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні до 11 год. 40 хв. 13.01.2026.

1.10. 13.01.2026 на виконання ухвали позивач подав до суду додаткові пояснення щодо завантаження, розмитнення та доставки товару. Позивач зазначив, що відомості про переміщення товару містяться у CMR. Зокрема, 24.03.2025 о 10 год. 30 хв. здійснено завантаження товару. 26.03.2025 о 21 год. 08 хв. транспортний засіб Renault Master державний номер НОМЕР_1 перетнув державний кордон України у пункті пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке", що підтверджується відмітками та печатками у пунктах 13 та 23 CMR. 31.03.2025 товар розмитнено за адресою: м. Кропивницький, вул. Моріса Тореза, буд. 27 на Кіровоградській митниці ДФС, що підтверджується відміткою у пункті 9 CMR. У цей ж день товар доставлено за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Чкаленка, буд. 1 та вивантажено близько 15 год. 51 хв. Факт отримання вантажу замовником підтверджується печаткою ПрАТ "Металит" у пункті 24 CMR (а.с. 51-52).

1.11. 13.01.2026 у судовому засіданні взяв участь представник позивача адвокат Матіко С.Р. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

1.12. Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази.

1.13. Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

1.14. Днем вручення ухвал суду від 09.12.2025, від 30.12.2025 та 06.01.2026 відповідачу є 09.12.2025, 30.12.2025 та 07.01.2026 - дні отримання судом повідомлення про доставляння копії судового рішення до електронного кабінету особи (а.с. 31, 42, 46 на звороті).

1.15. Суд вжив усіх передбачених законом засобів для належного повідомлення відповідача про розгляд справи за його участю.

1.16. Правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався.

1.17. Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

1.18. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (пункт 1, 2 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

1.19. Застосовуючи згідно з статтею 3 Господарського процесуального кодексу України, статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (AlimentariaSanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).

1.20. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

1.21. Відповідно до частини 1 та 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

1.22. Участь у судовому засіданні є правом учасника судового процесу (пункт 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

1.23. Судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні.

1.24. Явку учасників судового провадження в судове засідання суд обов`язковою не визнавав.

1.25. Оскільки неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, явка представників учасників справи в судове засідання не була визнана обов`язковою, суд дійшов висновку розглядати справу за відсутності представника відповідача.

1.26. Представник позивача адвокат Матіко С.Р. у судовому засіданні просив позов задовольнити повністю.

1.27. 13.01.2026 суд завершив розгляд справи по суті, оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення суду та час його проголошення у цьому судовому засіданні.

1.28. Керуючись частиною 1 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, 13.01.2026 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення суду у справі №925/1508/25.

Вислухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

2. Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

2.1. Предметом позову є майнова вимога про стягнення заборгованості, пені.

2.2. Підставами позову є обставини, яким позивач обґрунтовує неналежне виконання відповідачем зобов`язання зі сплати за надані послуги з перевезення вантажу.

2.3. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

2.4. Предметом доказування у даній справі є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору перевезення вантажів; виконання позивачем зобов`язання з надання послуг з перевезення вантажу; невиконання відповідачем зобов`язання з оплати за надані послуги; розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача; строк виконання грошового зобов`язання; період прострочення виконання грошового зобов`язання; розмір пені за прострочення виконання грошового зобов`язання; порушення суб`єктивного права, за захистом якого позивач звернувся до суду.

3. Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

3.1. На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

3.1.1. Фізична особа-підприємець Пайда Юрій Юрійович (перевізник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА" (експедитор) уклали договір перевезення вантажів №2403, згідно з пунктом 1.1 якого предметом регулювання договору є відносини сторін, при яких перевізник зобов`язується доставити погоджений із експедитором вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі, а експедитор зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. (а.с. 12-15)

Відповідно до істотних умов договору сторони домовилися:

п. 1.3 - вартість перевезення, порядок розрахунків/форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються у заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до договору, далі - заявка);

п. 1.4 - факт виконання кожного автомобільного перевезення підтверджується шляхом підписання сторонами відповідних актів виконаних робіт (надання послуг) (далі - акт);

п. 3.1.3 - обов`язок експедитора на погоджених умовах за рахунок замовника та його коштами оплатити послуги перевізника;

п. 4.1 - ціни в договорі є договірними, встановленими в національній валюті України - гривні. Загальну ціну договору становить сума усіх цін фрахтів/заявок (ставок за перевезення) за підтвердженими заявками, які було виконано протягом строку дії договору;

п. 4.2 - ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати погоджується сторонами в заявках. Якщо ціну фрахту (ставку за перевезення) визначено в іноземній валюті, то остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні та за офіційним курсом НБУ на день розвантаження (якщо інше не вказано в заявці), та у випадку, коли сторони визначили розмір неустойки/компенсації в іноземній валюті, то її сплата здійснюється також в гривні за офіційним курсом НБУ на день порушення/події (якщо інше не вказано в заявці);

п. 4.5 - розрахунки за договором здійснюються у безготівковій формі протягом п`яти банківських днів після підписання сторонами акту (якщо інше не передбачено в заявці). Надання неповного комплекту документів для здійснення оплати та/або наявність помилок у їх оформленні прирівнюється до їх неподання.

3.1.2. На виконання договору 24.03.2025 сторони склали та підписали заявку №3182-2 (а.с. 16).

Відповідно до умов заявки сторони визначили умови перевезення:

перевізник: ФОП Пайда Юрій Юрійович;

маршрут руху: Чехія-Україна;

дата і час завантаження: 24.03.2025 09:00;

вид вантажу: сировина для виробництва;

адреса завантаження: Чехія, м. Брно 643200 Tovarni 7;

об`єм, вага вантажу: 3 т. 7 куб. 6 европалет;

адреса розвантаження: м. Кропивницький, вул. Євгена Чкаленка, 1;

термін доставки вантажу: 27.03.2025;

ставка за перевезення: 1200 € (Євро) за курсом продажу НБУ станом на день здійснення/проходження митних формальностей/процедур (замитнення вантажу);

умови оплати: 100% безготівковий рахунок, відтермінування платежу протягом 10 робочих днів з дати отримання оригіналів документів (договір, заявка, рахунок, акт 2 шт., СМR);

ПІБ водія, марка та номер автомобіля: водій: Сарна Віталій, автомобіль: Renault Master з номерним знаком НОМЕР_1 ;

додаткові умови, зокрема: надіслати скановані/або фото усіх необхідних документів на вантаж та для його транспортування (Інвойс, специфікацію, , СМR, митні документи та інші) для їх перевірки на пошту або вайбер за номер 0680541973 та дочекатись їх перевірки. За порушення вище вказаних умов перевізник сплачує штраф експедитору у розмірі 100 євро.

3.1.3. На виконання договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу на підставі міжнародної товарно-транспортної накладної - CMR від CZ 2140322. 24.03.2025 о 10 год. 30 хв. здійснено завантаження товару. 26.03.2025 о 21 год. 08 хв. транспортний засіб Renault Master державний номер НОМЕР_1 перетнув державний кордон України у пункті пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке", що підтверджується відмітками та печатками у пунктах 13 та 23 CMR. 31.03.2025 товар розмитнено за адресою: м. Кропивницький, вул. Моріса Тореза, буд. 27 на Кіровоградській митниці ДФС, що підтверджується відміткою у пункті 9 CMR. У цей ж день товар доставлено за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Чкаленка, буд. 1 та вивантажено близько 15 год. 51 хв. Факт отримання вантажу замовником підтверджується печаткою ПрАТ "Металит" у пункті 24 CMR. (а.с. 17)

3.1.4. 31.03.2025 позивач склав акт надання послуг №26252 за автотранспортні послуги з перевезення вантажів у міжнародному сполученні за маршрутом: м. Брно (Чехія) - м. Кропивницький (Україна) автомобілем АО 7660 СН вартістю 54166,68 грн та виставив відповідачу рахунок на оплату послуг №2625 від 31.03.2025 у розмірі 54166,68 грн, які надіслав відповідачу через ТОВ "Нова пошта". Акт та рахунок 12.05.2025 отримав представник відповідача Шевцова О.В. (а.с. 18-19)

3.1.5. Відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу не виконав, у підтвердження чого позивач подав виписку АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з поточного рахунку за період з 01.01.2025 до 25.08.2025 (а.с. 19).

3.1.6. 07.05.2025 ОСОБА_1 надіслала Шевцовій Оксані Володимирівні документи, оголошеною цінністю 500 грн, які одержувач отримала 12.05.2025. (а.с. 20-21)

3.2. Відповідач доказів на спростування доводів позивача не подав.

3.3. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

3.4. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

3.5. На підставі поданих позивачем доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані позивачем докази суд визнає належними.

3.6. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

3.7. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, позивач подав письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані позивачем отримані з порушенням закону. Докази подані позивачем суд визнає допустимими.

3.8. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

3.9. Подані позивачем докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані позивачем, суд визнає достовірними.

3.10. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

3.11. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

3.12. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

4. Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

4.1. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

4.2. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

4.3. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частина 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України).

4.4. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.5. Враховуючи належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, суд визнає доведеними обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, та визнає встановленими наступні обставини:

4.5.1. між сторонами виникло майново-господарське зобов`язання на підставі договору перевезення вантажів;

4.5.2. позивач виконав своє зобов`язання та надав відповідачу послуги з перевезення вантажу вартістю 54166,68 грн;

4.5.3. відповідач зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг з перевезення вантажу не виконав;

4.5.4. розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 54166,68 грн;

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування. Норми права, на які посилалися учасники справи, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

5.1. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

5.2. Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг перевезення.

5.3. Згідно із статтею 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

5.4. Відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них (стаття 3 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

5.5. Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

5.6. Згідно з абзацом 7 глави 1 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов`язки та відповідальність сторін щодо їх додержання.

5.7. Транспортно-експедиторська діяльність здійснюється суб`єктами господарювання різних форм власності, які для виконання доручень клієнтів чи відповідно до технологій роботи можуть мати: склади, різні види транспортних засобів, контейнери, виробничі приміщення тощо. Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України. Транспортно-експедиторську діяльність можуть здійснювати як спеціалізовані підприємства (організації), так і інші суб`єкти господарювання (стаття 4 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність").

5.8. Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

5.9. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.10. Відповідно частини 3 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

5.11. Відповідно до частини 1 статті 526 зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

5.12. Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

5.13. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

5.14. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

5.15. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

5.16. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

6. Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

6.1. Передумовою спору є виникнення між сторонами майново-господарського зобов`язання на підставі договору перевезення вантажів.

6.2. Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг.

6.3. Звертаючись з позовом, позивач прагне захистити своє майнове право та отримати плату за надані відповідачу послуги з перевезення вантажу.

6.4. Правовідносини між учасниками справи є приватноправовими, врегульовані нормами цивільного права. Зобов`язання, що виникли між сторонами, за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг перевезення вантажу.

6.5. За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

6.6. Відповідно до п. 1.3 договору вартість перевезення, порядок розрахунків/форма оплати та інші істотні умови договору погоджуються сторонами і вказуються у заявці на перевезення вантажу (додаток №1 до договору, далі - заявка).

6.7. Ціна фрахту/заявки (ставка за перевезення) і строк її оплати погоджується сторонами в заявках. Якщо ціну фрахту (ставку за перевезення) визначено в іноземній валюті, то остаточні розрахунки між сторонами здійснюються в гривні та за офіційним курсом НБУ на день розвантаження( якщо інше не вказано в заявці), та у випадку, коли сторони визначили розмір неустойки/компенсації в іноземній валюті, то її сплата здійснюється також в гривні за офіційним курсом НБУ на день порушення/події (якщо інше не вказано в заявці) (п. 4.2 договору).

6.8. У заявці на перевезення вантажів сторони визначили маршрут руху: Чехія-Україна; дату і час завантаження: 24.03.2025 09:00; вид вантажу: сировина для виробництва; адресу завантаження: Чехія, м. Брно 643200 Tovarni 7; об`єм, вага вантажу: 3 т. 7 куб. 6 европалет; адреса розвантаження: м. Кропивницький, вул. Євгена Чкаленка, 1; термін доставки вантажу: 27.03.2025; ставку за перевезення: 1200 € (Євро) за курсом продажу НБУ станом на день здійснення/проходження митних формальностей/процедур (замитнення вантажу); умови оплати: 100% безготівковий рахунок, відтермінування платежу протягом 10 робочих днів з дати отримання оригіналів документів (договір, заявка, рахунок, акт 2 шт., СМR).

6.9. 31.03.2025 позивач виконав своє зобов`язання та надав відповідачу послуги з перевезення вантажу, доставивши товар за адресою: м. Кропивницький, вул. Євгена Чкаленка, буд. 1 та вивантажено близько 15 год. 51 хв. Факт отримання вантажу замовником підтверджується печаткою ПрАТ "Металит" у пункті 24 CMR.

6.10. Вартість наданих позивачем відповідачу послуг становить 54166,68 грн, яка розрахована відповідно до погодженої сторонами ставки перевезення: 1200 євро х 45,1389 грн (вартість 1 євро на 26.03.2025 (дата замитнення товару).

6.11. Відповідач зобов`язання зі сплати за надані позивачем послуги не виконав.

6.12. Розмір невиконаного грошового зобов`язання відповідача становить 54166,68 грн.

6.13. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

6.14. Договір є обов`язковий для виконання сторонами.

6.15. Однією з основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність. Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Учасники цивільних відносин при здійсненні своїх прав зобов`язані діяти добросовісно, утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

6.16. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.17. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

6.18. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.19. Невиконання відповідачем свого обов`язку зі сплати за надані послуги з перевезення вантажу порушує право позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні.

6.20. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересу є присудження до примусового виконання обов`язку в натурі.

6.21. Вимогу позивача про стягнення з відповідача 54166,68 грн боргу за наданні послуги з перевезення вантажу суд визнає обґрунтованою, спосіб захисту обраний позивачем є належний та ефективний та доходить висновку про наявність підстав для задоволення позову у цій частині.

6.22. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

6.23. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

6.24. У заявці на перевезення вантажів сторони погодили відтермінування платежу протягом 10 робочих днів з дати отримання оригіналів документів (договір, заявка, рахунок, акт 2 шт., СМR).

6.25. Позивач ствердив, що надіслав відповідачу рахунок на оплату за надані послуги з перевезення та акт наданих послуг.

6.26. Позивач ствердив, що 12.05.2025 документи отримала представник відповідача Шевцова Оксана Володимирівна.

6.27. У погоджений сторонами строк - 10 робочих днів з дня отримання оригіналів документів до 22.05.2025 відповідач зобов`язання зі сплати за надані послуги не виконав.

6.28. За прострочення виконання грошового зобов`язання позивач за період з 22.05.2025 до 11.11.2025 (174 дні) нарахував та просив стягнути з відповідача 8395,84 грн пені.

6.29. Із наданих позивачем доказів суд встановив, що 07.05.2025 Кополовець Ольга Степанівна надіслала Шевцовій Оксані Володимирівні документи, оголошеною цінністю 500 грн, які одержувач отримала 12.05.2025

6.30. У судовому засіданні представник позивача адвокат Матіко С.Р. пояснив, що відправник - ОСОБА_1 є матір`ю позивача, який уповноважив її на відправлення оригіналів документів. Одержувач Шевцова Оксана Володимирівна є уповноваженою відповідачем особою на отримання документів.

6.31. Належних, допустимих та достовірних доказів того, що Кополовець Ольга Степанівна та Шевцова Оксана Володимирівна є уповноваженими представниками сторін позивач суду не подав.

6.32. З огляду на вказане обставину отримання відповідачем оригіналів документів (договір, заявка, рахунок, акт 2 шт., СМR), яка визначає початок відліку строку прострочення виконання зобов`язання зі сплати за надані послуги та умови застосування штрафних санкцій (нарахування пені) суд визнає недоведеною.

6.33. Суд також враховує, що відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

6.34. Укладаючи договір перевезення, сторони не встановили у договорі розмір та порядок нарахування неустойки (пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати за наданні послуги з перевезення товару.

6.35. Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

6.36. З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність у позивача права на нарахування та стягнення з відповідача пені, за порушення виконання грошового зобов`язання, яке підлягало б судовому захисту.

6.37. Вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 8395,84 грн за період з 22.05.2025 до 11.11.2025 у розмірі подвійної облікової ставки НБУ суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову у цій частині.

7. Розподіл судових витрат.

7.1. Відповідно до частини першої статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

7.2. У позові позивач просив стягнути з відповідача понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

7.3. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції від 01.12.2025 №1.427489175.1 (а. с. 11).

7.4. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

7.5. Оскільки позов позивача задоволено частково, при розподілі судових витрат зі сплати судового збору суд покладає на відповідача судовий збір у мінімальному розмірі у розмірі 3028,00 грн.

Керуючись статтями 14, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Фізичної особи-підприємця Пайди Юрія Юрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпекстранс ЮА" (ідентифікаційний код 43733807, адреса місцезнаходження: 18001, м. Черкаси, вул. Праведниці Шулежко, 100) на користь Фізичної особи-підприємця Пайди Юрія Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) 54166,68 грн (п`ятдесят чотири тисячі сто шістдесят шість гривень 68 копійок) боргу, 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок) витрат зі сплати судового збору.

У решті позову про стягнення 8395,84 грн пені відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення суду складене 19.01.2026.

Суддя А.І. Гладун