Постанова № 13337871, 10.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2010 р. справа № 2а-13714/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10.45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Бєломєстнова О. Ю.

при секретаріАврамченко С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу

за позовом Добропільської обєднаної державної податкової інспекції

до Державного підприємства «Добропіллявугілля»

про стягнення заборгованості у розмірі 39564,13 грн.

за участю представника позивача Рибалка О.М.

представник відповідача Литвинець І.М.

ВСТАНОВИВ:

Добропільська обєднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 482923,48 грн.

Ухвалою від 02.04.2010р. було відкрите провадження у справі та призначений судовий розгляд. Ухвалою від 26.05.2010р. були розєднані у самостійні провадження заявлені у справі №2а-8087/10/0570 позовні вимоги Добропільської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 482923,48грн. Справі у частині стягнення заборгованості з ДП «Добропіллявугілля» (щодо ВП «Шахта «Піонер») у розмірі 301558,98грн. залишений номер справи 2а-8087/010/0570.Виділені в самостійні провадження позовні вимоги: - про стягнення заборгованості з ДП «Добропіллявугілля» (щодо ВП «Шахта Білицька») у розмірі 141800,37 грн.; - про стягнення заборгованості з ДП «Добропіллявугілля» (щодо ВП «Управління комунальних котелень») у розмірі 39564,13 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справи між суддями від 28.05.2010р. справа у частині стягнення заборгованості з ДП «Добропіллявугілля» (щодо ВП «Управління комунальних котелень») у розмірі 39564,13 грн. була передана на розгляд судді Бєломєстнова О.Ю.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач мав зобовязання перед бюджетом зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, які були несвоєчасно оплачені. У звязку з цим відповідно до ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем була нарахована пеня у сумі 39564,13 грн. Вказану суму відповідач своєчасно сплатив до бюджету, тому позивач просить стягнути її з відповідача.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання зявився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях від 18.05.2010р. №999, від 16.06.2010р. №1190. Відповідач зазначає, що податкова заборгованість по пені у розмірі 39564,13 грн. за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища була нарахована позивачем у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно ухвали Господарського суду Донецької області „Про порушення справи про банкрутство ДП „УСС" № 5/796 від 04.05.2005р., № 42/106 від 18.01.2007р., тому вважає її документально не підтвердженою. Також позивач зазначає, що обставини, на які посилається позивач в своїй заяві відносно ВП «Управління комунальних котелень» ДП «Добропіллявугілля», вже були розглянуті у Донецькому окружному адміністративному суді та з цього приводу була винесена постанова по справі №2а-16573/09/0570 від 15.01.2010р., якою в задоволенні позовних вимог щодо стягнення із забруднення навколишнього середовища у розмірі 70591,84 грн. (по розрахунку №7166 від 05.05.2006р.) було повністю відмовлено. Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 04.06.2010 року дана постанова залишена без змін.

Крім того, відповідач посилається на те, що ним були самостійно сплачені податкові зобовязання із зазначенням у платіжних документах періоду їх виникнення. Відповідач зазначає, що він вправі вільно розпоряджатися належними йому коштами, тому висновки позивача щодо сплати підприємством податкового боргу, а не визначених відповідачем зобовязань, є неправомірними. З посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Господарський кодекс України відповідача стверджує про відсутність у позивача права самостійно визначати зобовязання, в погашення яких спрямовуються сплачені відповідачем суми. Зважаючи на те, що нарахування пені відбувається з погашенням саме податкового боргу, а не зобовязань, нарахування позивачем пені у сумі 39564,13 грн. відповідач вважає неправомірним, а тому просить у задоволенні вимог про її стягнення відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Добропіллявугілля» 11.03.2003 року зареєстроване Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області як юридична особа, взяте на облік до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції 01.04.2003 року.

Державним підприємством «Управління соціальної сфери» до Добропільської ОДПІ було подано розрахунок із збору за забруднення навколишнього середовища №7166 від 05.05.2006р., зобовязання за яким склали 293 174,75 грн.

Наказом Міністерства вугільної промисловості України від 11.10.2007 р. № 433 «Про припинення діяльності державного підприємства «Управління соціальної сфери» було припинено діяльність державного підприємства «Управління соціальної сфери» (далі -ДП «УСС») шляхом реорганізації - приєднання до ДП «Добропіллявугілля». Згідно з п.6 цього наказу ДП «Добропіллявугілля» є правонаступником ДП «УСС» згідно з передавальним балансом. Копія відповідного передавального балансу наявна у матеріалах справи.

Станом на 03.03.2008 р. було між позивачем та відповідачем був складений акт передачі податкової заборгованості, згідно з яким податкова заборгованість «ДП «УСС» була передана відокремленому підрозділу «Управління комунальних котелень» ДП «Добропіллявугілля» (далі ВП «УКК»), яке було створено наказом ДП «Добропіллявугілля» № 121 від 20.10.2006 р.

ВП «УКК» є суб'єктом господарської діяльності без права юридичної особи є платником місцевих та ресурсних податків та зборів, знаходиться на податковому обліку у Добропільскій ОДПІ з 07.11.2006 р.

Абзацом 3 п. п.п. 13.1.1 п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більшої кількості платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, такий об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення податкових зобов'язань або податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

З огляду на це до відповідача перейшов обовязок зі сплати податкового боргу ДП «УСС» у тому числі зобовязаннями із збору за забруднення навколишнього середовища, що виник на підставі розрахунку №7166 від 05.05.2006р.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України здатність мати процесуальні права та обовязки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Таким чином, позивач звертається з даним позовом до належного відповідача - Державного підприємства “Добропіллявугілля”, яке є юридичною особою.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. 7.1, п.7.2, п.7.3 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища N 162/379 від 19.07.99 р., платники збору складають податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища і подають його до органу державної податкової служби за місцем податкової реєстрації (місцеперебуванням на податковому обліку в органах державної податкової служби). Базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу. Податкові розрахунки збору подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації платника (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби).

Збір сплачується платниками за місцем податкової реєстрації (місцем перебування на податковому обліку в органах державної податкової служби) протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку подання податкового розрахунку збору, тобто протягом 50 календарних днів, наступних за останнім.

Відповідно до п.п. 5.3.1. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із зазначеним (останнім) підпунктом податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до п.п. 16.1.1, п. 16.1 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Підпунктом 16.4.1 пункту 16.1 статті 16 вказаного Закону встановлено, що пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

З цієї норми вбачається, що для розрахунку розміру пені необхідно обрати найбільшу облікову ставку НБУ з двох тієї, що діє на момент виникнення боргу або тієї, що діє на момент його погашення. З цього слідує, що пеню неможливо розрахувати до визначення дати погашення податкового боргу, на який вона нараховується.

Згідно з п. 3.4 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, яка затверджена Наказом ДПА України 11.06.2003р. № 290, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003р. за № 522/7843 нарахування пені здійснюється на день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу) за кожний календарний день прострочення платежу, включаючи день такого погашення.

Пунктом 4.2.3. Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, яка затверджена Наказом ДПА 18.07.2005р. № 276, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за № 843/11123 передбачено, що нарахування пені за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання здійснюється в особових рахунках платників податків у розділі "Нарахування сум пені".

Нарахування пені в картках особових рахунків платників податків здійснюється засобами програмного забезпечення у день фактичного погашення податкового боргу (його частини) у порядку, установленому наказом ДПА України від 11.06.2003 N 290 "Про затвердження Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.06.2003 за N 522/7843.

Таким чином, обовязковою умовою нараховування пені є погашення саме боргу. У випадку, якщо має місце погашення частини податкового боргу, то пеня нараховується на сплачену частину. Виходячи з дати оплати встановлюється строк прострочення та облікова ставка НБУ, яка повинна застосовуватися при її розрахунку.

На користь наведених висновків свідчить вказівка у п.п. 16.3.1 п.16.3 ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» на те, що нарахування пені закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. У разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку.

Як вбачається з доданого до позовної заяви розрахунку суми боргу відповідача від 01.03.2010р. він виник внаслідок нарахування пені у сумі 39564,13 грн. за несвоєчасну сплату податкових зобовязань, що виникли на підставі розрахунку №7166 від 05.05.2006р.

Нарахування частини з цієї пені у розмірі 36349,39 грн. здійснено при погашенні податкового боргу на підставі платіжних доручень №82 від 19.02.2010р., №81 від 19.02.2010р., № 4 від 19.01.2010р., №3 від 19.01.2010р., № 585 від 10.12.2009р., №586 від 10.12.2009р., №521 від 19.11.2009р., №522 від 19.11.2009р., №428 від 07.10.2009р., №429 від 07.10.2009р.

Це підтверджується даними карти особового рахунку позивача зі збору за забруднення навколишнього природного середовища та додатково наданим на вимогу суду розрахунком пені станом на 01.03.2010р.

Дослідивши перелічені платіжні доручення суд дійшов висновку, що за вони не можуть свідчити про сплату відповідачем податкового боргу. Такого висновку суд дійшов з урахуванням наступного.

Погашення податкового боргу відповідно до ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» може бути самостійним з боку платника податків (п. 7.1 ст. 7) або за рішенням органу стягнення (п. 7.2 ст. 7).

Джерелом самостійного погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, що передбачене п. 7.1.1 ст. 7 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Коштами у складі майна суб'єктів господарювання відповідно до ч. 5 ст. 139 ГК України є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства. Вони також входять до визначення майна у розумінні ч. 1 зазначеної статті.

Частиною 1 статті 134 ГК України встановлено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Тобто платник податків, який є субєктом господарювання, має право розпоряджатися належним йому майном, зокрема коштами, на свій розсуд. Право розпоряджатися своєю власністю гарантоване також статтею 41 Конституції України.

Розпорядження коштами полягає у їх переказі із застосуванням платіжних інструментів, які передбачені Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні». Одним з таких інструментів є платіжне доручення. Це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»). Відповідно до п. 17.1 зазначеного вище Закону форми розрахункових документів та їх реквізити встановлюються Національним банком України.

Так, постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976) затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті. Одним з реквізитів платіжного доручення, які передбачені п.3 цієї Інструкції є «Призначення платежу». Згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Таким чином, якщо перерахування коштів відбувається за допомогою платіжного доручення, воля власника коштів щодо визначення підстав їх перерахування відображається у реквізиті «Призначення платежу» цього документу.

Органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма не може бути застосована як обмеження права платника податків самостійно розпоряджатися власними коштами, оскільки спосіб такого обмеження законами України не встановлений. Обовязковість встановлення способів обмеження права власності саме законами України випливає з п.7 ст. 92 Конституції України, відповідно до якого виключно законами України визначається правовий режим власності, а також ч.3 ст. 134 ГК України згідно з яким правові форми реалізації права власності у сфері господарювання визначаються цим Кодексом і законом.

При розрахунку пені, а саме при визначенні строків затримки сплати узгоджених сум збору за забруднення навколишнього природного середовища, Добропільською ОДПІ не враховувалось призначення платежу, яке вказувалось відповідачем у вищезазначених платіжних дорученнях. Так, відповідачем у них зазначалося про погашення заборгованості за графіком розстрочення згідно постанови Донецького окружного адміністративного суду від 03.09.2008р. по справі №2а-14967/08/0570, від 07.07.2008р. по справі №2а-10040/08/0570. Натомість позивач зараховував отримані у погашення цих зобовязань у погашення боргу, який виник на підставі розрахунку №7166 від 05.05.2006р.

Зважаючи на те, що погашення частини боргу є обовязковою умовою нарахування пені, а позивачем неправомірно визначено, що відповідач платіжними дорученнями №82 від 19.02.2010р., №81 від 19.02.2010р., № 4 від 19.01.2010р., №3 від 19.01.2010р., № 585 від 10.12.2009р., №586 від 10.12.2009р., №521 від 19.11.2009р., №522 від 19.11.2009р., №428 від 07.10.2009р., №429 від 07.10.2009р. сплатив саме податковий борг, суд дійшов висновку про неправомірність нарахування пені у розмірі 36 349,39 грн., що обумовлює відмову у задоволенні вимог про її стягнення.

Інша частина пені у сумі 3 214,74 грн. нарахована у звязку зі сплатою податкового боргу, яка відбулася 21.10.2009р. у сумі 1702,97 грн., 28.10.2009р. у сумі 335,00 грн., 09.10.2009р. у сумі 490,00 грн., 06.11.2009р. у сумі 1534,65 грн., 23.11.2009р. у сумі 2444,55 грн., 30.11.2009р. у сумі 530,00 грн., 07.12.2009р. у сумі 1138,61 грн., що підтверджується квитанціями № 28 від 21.10.2009р., №27 від 28.10.2009р., № 36 від 09.10.2009р., №20 від 06.11.2009р., № 31 від 23.11.2009р., № 41 від 30.11.2009р., б/н від 07.12.2009р.

Як вбачається з перелічених квитанцій, у графі «призначення платежу» вказано про погашення збору за забруднення навколишнього природного середовища без зазначення конкретних податкових періодів. Тому вони правомірно використані позивачем при нарахуванні пені у якості доказів сплати податкового боргу.

Але у цій частині позивачем неправильно визначена кількість днів, на яку відповідач прострочив сплату податкових зобовязань.

Зокрема позивачем не було враховано, що ухвалами Господарського суду Донецької області “Про порушення справи про банкрутство ” № 5/79Б від 04.05.2005р. та № 42/10Б від 18.01.2007р. було порушене провадження у справі про банкрутство ДП «УСС» та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Даний мораторій діяв до 22.06.2006р. та 30.01.2008р., коли ухвалами по справі №5/79Б та 42/10Б були затверджені мирові угоди та припинено провадження у справах про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції, що діяла на момент введення мораторію) протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Як вбачається з наданого позивачем на вимогу суду розрахунку пені, що нарахована за час дії мораторію, на борг, який погашений за квитанціями № 28 від 21.10.2009р., №27 від 28.10.2009р., № 36 від 09.10.2009р., №20 від 06.11.2009р., № 31 від 23.11.2009р., № 41 від 30.11.2009р., б/н від 07.12.2009р. її розмір складає 803,78 грн.

Зважаючи на наведені вище висновки щодо неправомірності нарахування пені під час дії мораторію, позовні вимоги у частині стягнення пені у сумі 803,78 грн. також задоволенню не підлягають.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи, що зібраними у справі доказами підтверджується правомірність нарахування пені за несвоєчасну сплату відповідачем податкового боргу у сумі 2410,96 грн., вимоги про її стягнення підлягають задоволенню.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на той факт, що питання нарахування та стягнення спірної пені розглянуті у Донецькому окружному адміністративному суді та з цього приводу була винесена постанова по справі №2а-16573/09/0570 від 15.01.2010р. про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 45671,81 грн. за несвоєчасну сплату податкового боргу із забруднення навколишнього середовища, який виник на підставі розрахунку №7166 від 05.05.2006р.

Як вбачається з розрахунку пені, що була предметом спору у вказаній справі (а.с. 23), вона нарахована у звязку з погашенням податкового боргу, яке відбувалося у період з 26.08.2008р. по 07.09.2009р. При нарахуванні цієї пені позивач виходив із сплати податкового боргу, який відбувався за іншими, ніж у даній справі платіжними документами. Як вже зазначалося, відповідно до п.п. 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі часткової сплати суми податкового боргу нарахування пені зупиняється на таку сплачену частку. У справі №2а-16573/09/0570 пеня нарахована позивачем виходячи з погашення іншої частини податкового боргу та за іншими фактами сплати, тому предмети справ відрізняються.

Крім того, у справі №2а-10818/08/0570 Донецьким окружним адміністративним судом також розглядалося питання стягнення пені за несвоєчасну сплату податкового боргу із забруднення навколишнього середовища, який виник на підставі розрахунку №7166 від 05.05.2006р. (пеня нарахована за період, що передував періоду за справою №2а-16573/09/0570 та на іншу частину податкового боргу). У цій справі була призначена судова економічна експертиза, з урахуванням висновків якої постановою від 13.07.2009р. позовні вимоги були задоволені частково стягнено 258169,10 грн. у тому числі пеня у сумі 3191,66 грн., яка нарахована за період з 21.02.2005р. по 04.02.2008р.

Обидві постанови були зашені без змін ухвалами суду апеляційної інстанції.

Судові витрати відповідно до ст. 94 КАС України стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160 -163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Добропільської обєднаної державної податкової інспекції до Державного підприємства «Добропіллявугілля» про стягнення заборгованості у розмірі 39564,13 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Добропіллявугілля» (ЄДРПОУ 32186934, Донецька область м. Добропілля, пр. Шевченка,2) на р/р 33113329700035 м/б м. Добропілля, ГУДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686542, МФО 834016 заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 2410,96 грн. (дві тисячі чотириста десять гривень девяносто шість копійок).

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 10 грудня 2010р. Постанова складена у повному обсязі 15 грудня 2010р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.