Ухвала суду № 133377698, 08.01.2026, Златопільський міськрайонний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Первомайський міськрайонний суд Харківської області)

Справа № 629/5614/21

провадження № 1-кп/632/10/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про часткову зміну запобіжних заходів

08 січня 2026 р. м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

члена колегії суддів, судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора групи прокурорів - ОСОБА_3 ,

представника потерпілого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинувачених - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

захисників - ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

розглянувши у залі суду у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку клопотання прокурора групи прокурорів про:

- продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби;

- продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться вказане кримінальне провадження, яке розглядається у складі колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_16 , члени колегії суддів - судді ОСОБА_1 , ОСОБА_17 .

Через знаходження головуючого у справі у нарадчій кімнаті у кримінальній справі 626/1997/24 та необхідність розгляду негайних питань щодо обрання запобіжних заходів, розгляд справи відбувається членом колегії суддів як складом суду на підставі інформаційного листа Верховного Суду від 03.03.2022 року №2/0/2/22 «Щодо окремих питань кримінального провадження в умовах воєнного стану», що передбачає непарну кількість суддів для вирішення усіх питань та з урахуванням того, що даний склад суду був призначений наступним після головуючого у справі.

Ухвалою складу суду від 08.01.2026 року із занесенням до журналу судового засідання через неможливість прийняття участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції з приміщенням Деснянського районного суду м. Києва обвинуваченим ОСОБА_12 , вказаному обвинуваченому на одне судове засідання 08.01.2026 року було надано можливість прийняти участь в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних засобів зв`язку у порядку у поряду ч.4 та ч.5 ст.336 КПК України за його та його захисника клопотаннями. Також ухвалою суду від 08.01.2026 року із занесенням до журналу судового засідання частково в межах необхідного для проведення судового засідання 08.01.2026 року задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 щодо участі в судовому засіданні 08.01.2026 року в режимі відеоконференції з приміщення Лозівського міськрайонного суду Харківської області на одне судове засідання 08.01.2026 року для можливості розгляду невідкладних клопотань.

Ухвалою даного складу суду від 12.11.2025 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби у період з 22 години до 08 години строком до 12 січня 2026 року із покладанням на вказаного обвинуваченого обов`язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України, а саме прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у встановлений ними час; здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

Також ухвалою даного складу суду від 12.11.2025 року продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту зі міною місця відбування домашнього арешту та покладено на вказаного обвинуваченого відповідні обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України, із зменшенням на один обов`язок через стан здоров`я вказаного обвинуваченого.

08.01.2026 року від прокурора у даному кримінальному провадженні ОСОБА_3 засобами електронного суду надійшло надіслане 07.01.2026 року клопотання про продовження запобіжних заходів відносно обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_8 , в яких він просив продовжити раніше обрані запобіжні заходи, застосовані до вказаних осіб на новий період, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.1, п.3 та п.5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності дотримання обвинуваченими належної процесуальної поведінки, виходячи із стану розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав заявлені клопотання та просив їх задовольнити у повному обсязі, уточнивши клопотання щодо ОСОБА_8 в частині невірного зазначення обов`язку носити електронний засіб контролю, який суд не застосував у своїй ухвалі від 12.11.2025 року. На питання суду чи може в контексті рішення Вищої Ради правосуддя від 27.12.2025 року змінений запобіжний відносно обвинуваченого ОСОБА_10 , повідомив, що не бачить підстав для такого застосування, оскільки при розгляді відповідних клопотань Вищою радою правосуддя мається спеціальний суб`єкт, є інші обставини справи та вважати відповідне рішення застосовувати до даного кримінального провадження не можна.

Обвинувачений ОСОБА_10 просив змінити запобіжний захід на особисте зобов`язання через перебування на роботі цілий робочий день (з 10 до 22), а тому проти клопотання прокурора фактично заперечував частково.

Обвинувачений ОСОБА_8 просив суд змінити часові рамки домашнього арешту у відповідний період доби замість цілодобового домашнього арешту, посилаючись на те, що його стан здоров`я не покращився, йому необхідно проходити відповідні медичні процедури, а тому фактично просив суд частково задовольнити клопотання прокурора.

Захисник обвинувачених ОСОБА_15 підтримала позицію своїх підзахисних, вважаючи, що враховуючи змінену практику Вищої ради правосуддя можна стверджувати, що відносно ОСОБА_10 немає підстав для продовження запобіжного заходу саме у вигляді домашнього арешту, а відносно ОСОБА_8 , то з пливом часу необхдіність застосування найсуворішого виду домашнього арешту відпала, враховуючи стан його здоров`я та бездоганну поведінку за час зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Представник потерпілого ОСОБА_4 підтримав клопотання прокурора у повному обсязі та також вважав, що застосування рішення Вищої ради правосуддя від 27.12.2025 року не може бути застосовано в даному провадженні, оскільки там є інший суб`єкт кримінального правопорушення, інші обставини та інша стаття кримінального закону.

Вислухавши прокурора, обвинувачених та їх захисницю, представника потерпілого, суд приходить до думки, що обом обвинуваченим слід або змінити запобіжний захід або його пом`якшити, виходячи з наступного.

Первинно суд встановлює наявність відповідних ризиків, заявлених прокурором, однак їх ступень гостроти та важливості, на думку суду, вже значно зменшився, враховуючи поведінку обвинувачених.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_10 слід застосувати висновки, викладені в рішенні Вищої Ради правосуддя від 27.12.2025 року щодо того, чи є нічний домашній арешт саме у Харківській області дієвим запобіжним заходом. Застосуванням цього рішення суд визначає той факт, що при обранні запобіжного заходу колегіальний склад ВРП є судом у розумінні Європейської конвенції з прав людини, та одночасно найвищим органом суддівського самоврядування, а тому його висновки можуть вільно застосовуватися судом, оскільки стосуються саме загального застосування нічного домашнього арешту і саме у Харківській області, зокрема ефективність даного запобіжного заходу, якщо він в більшості дублює встановлену у області комендантську годину,

Відповідно до положень пункту 5 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», під час воєнного стану можуть установлюватися тимчасові обмеження конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, у межах і порядку, визначених законом.

Одним із заходів правового режиму воєнного стану є запровадження комендантської години - тимчасової заборони перебування осіб у визначений період доби на вулицях та в інших публічних місцях без спеціально виданих перепусток або посвідчень.

Після введення воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на території України було запроваджено особливий режим безпеки, складовою якого стала комендантська година. Зокрема, згідно з рішенням Ради оборони Харківської області від 17 серпня 2025 року, на території Харківської області комендантська година встановлена у період з 00 години 00 хвилин до 5 години 00 хвилин.

У зв`язку з цим суд вважає, що застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби - з 22 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин - коли фактично діє комендантська година не відповідає критерію ефективності, який є невід`ємною складовою будь-якого запобіжного заходу у кримінальному провадженні.

В період дії комендантської години свобода пересування особи вже об`єктивно та нормативно обмежена актами публічної влади загального характеру. Відтак покладення на обвинуваченого обов`язку перебувати за місцем проживання у часовий проміжок, коли пересування заборонене для невизначеного кола осіб, не створює додаткового превентивного ефекту, а лише формально дублює вже існуючі правові обмеження.

Такий домашній арешт не здатний ефективно забезпечити досягнення мети, визначеної статтею 177 КПК України, зокрема - запобігання ризикам переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого та свідків кримінального провадження чи вчинення іншого кримінального правопорушення. За своєю суттю він не посилює контроль за поведінкою особи порівняно з режимом, який уже діє в силу комендантської години. Запобіжний захід має бути не лише формально законним, а й реально спрямованим на мінімізацію конкретних, належно обґрунтованих ризиків.

Таким чином, застосування домашнього арешту в нічний час у межах комендантської години є юридично декларативним та фактично неефективним заходом, який не відповідає завданням кримінального провадження і не може розглядатися як обґрунтоване та необхідне обмеження особистої свободи.

Зазначені ризики обґрунтовано не підтверджені жодними конкретними фактичними даними, які б свідчили про реальну можливість їх реалізації саме в період, на який пропонується застосувати запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту. При цьому не враховано, що в умовах дії правового режиму воєнного стану та запровадження комендантської години на відповідній території істотно обмежується свобода пересування не лише підозрюваної особи, а й інших учасників кримінального провадження, у тому числі свідків та потерпілого.

За таких обставин реалізація ризиків у нічний час об`єктивно є малоймовірною без наведення конкретних виняткових обставин. Однак таких обставин у клопотанні прокурора про продовження запобіжного заходу наведено не було.

Тому відносно обвинуваченого ОСОБА_10 слід застосувати більш м`який запобіжний захід, враховуючи стан розгляду кримінального провадження. Загалом його не застосування в даному провадженні суд вважає передчасним, оскільки ризики відносно обвинуваченого ОСОБА_10 знизилися, однак зовсім на зникли та продовжують існувати.

Також підлягають зміні відповідні обов`язки щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки вказаний обвинувачений на час розгляду клопотання працює, завданням суду є забезпечити захист потерпілого та членів його сім`ї перед можливим повторним допитом для отримання судом відповідних показів, а тому додатково слід покласти обов`язок щодо утримання ОСОБА_10 від відвідування у будь-якому вигляді місця проживання потерпілого, яке йому є знайомим, оскільки він мешкає у м. Лозова Лозівського району Харківської області.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , то суд вважає, що відносно нього заявлені ризики також підтвердилися, однак зі спливом часу її сила та значимість значно зменшилися, враховуючи обрання цілодобового домашнього арешту відносно нього ще 05.11.2024 року і враховуючи те, що за вказаний час обвинувачений ОСОБА_8 повністю дотримувався покладених на нього обов`язків, а у другій половині 2025 року у нього значно погіршився стан здоров`я, що було підставою для надання судом багаточисленних дозволів вказаному обвинуваченому на відвідування лікарів у м. Лозова Лозівського району Харківської області.

Враховуючи викладене, запропонований прокурором запобіжний захід відносно вказаного обвинуваченого слід пом`якшити на домашній арешт у певний період доби, що буде відповідати поведінці обвинуваченого ОСОБА_8 під час застосування відносно нього цілодобового домашнього арешту у період з 05.11.2024 року до 08.01.2026 року.

Також підлягають зміні відповідні обов`язки щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України, оскільки вказаний обвинувачений на час розгляду клопотання має проблеми із здоров`ям, завданням суду є забезпечити захист потерпілого та членів його сім`ї перед можливим повторним допитом для отримання судом відповідних показів, а тому додатково слід покласти обов`язок щодо утримання ОСОБА_8 від відвідування у будь-якому вигляді місця проживання потерпілого, яке йому є знайомим, оскільки він мешкав у м. Лозова, а наразі мешкає у Лозівській міській територіальній громаді Лозівського району Харківської області.

Відповідно до ч.1 ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби ; домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Згідно з ч.7 ст.194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців; у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу; після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Керуючись ст.ст. 179, 181, 194, 331, 336, 372 КПК України, суд у складі члена колегії суддів,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора групи прокурорів ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний період доби відносно обвинуваченого ОСОБА_10 задовольнити частково.

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_10 та його захисника адвоката ОСОБА_15 щодо зміни запобіжного заходу задовольнити у повному обсязі.

Змінити раніше обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на запобіжний захід - особисте зобов`язання, встановивши його строк до 08 березня 2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_10 у зв`язку із зміною запобіжного заходу обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-повідомляти суд про зміну місця проживання та місця роботи;

-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

-не відвідувати місце проживання, у тому числі фактичне, потерпілого ОСОБА_4 , його дружини та інших членів його родини першого та другого ступеню спорідненості;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_10 до 08 березня 2026 року.

Клопотання прокурора групи прокурорів ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого відносно обвинуваченого ОСОБА_8 задовольнити частково із частковою зміною та продовженням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисниці адвоката ОСОБА_15 про зміну запобіжного заходу з домашнього арешту на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання відмовити.

Частково продовжити обраний раніше запобіжний захід у вигляді домашнього арешту щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заборонивши йому залишати місце відбування вказаного запобіжного заходу (з 12 листопада 2025 року) за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 20 години 00 хвилин до 08 години 00 хвилин строком на два місяці, тобто до 08 березня 2026 року, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги».

Продовжити, доповнивши та частково змінивши та частково скасувавши щодо обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

- утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

-не відвідувати місце проживання, у тому числі фактичне, потерпілого ОСОБА_4 , його дружини та інших членів його родини першого та другого ступеню спорідненості;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади за місцем проживання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Визначити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 до 08 березня 2026 року.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_8 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи та вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Копію ухвали після її проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Контроль за виконанням ухвали відносно обвинуваченого ОСОБА_8 покласти на прокурора групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили після її проголошення у судовому засіданні.

Повний текст ухвали проголошений 12 січня 2026 року.

Член колегії суддів, суддя ОСОБА_1