Постанова № 13337709, 17.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2010 р. справа № 2а-26779/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-45 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю представника позивачаСидорової Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 202225275,00 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Макіївська обєднання державна податкова інспекція Донецької області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 202225275,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що станом на 22.11.2010 року відповідач має податкову заборгованість з податку на прибуток у розмірі 202225275,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги за № 1/16 від 12.09.2002 р. і № 2/19 від 15.10.2002 р., але станом на 22.11.2010 року погашення податкового боргу не здійснено.

Просили стягнути з відповідача на користь держави зазначену суму податкової заборгованості з податку на прибуток.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про отримання судової повістки, надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Також у заяві зазначив, що позовні вимоги визнає та не заперечував проти стягнення заборгованості. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.

Згідно вимог ст. 112 КАС України зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову, виходячи при цьому з наступного.

Судом встановлено, що державне підприємство «Макіїввугілля» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області 29.04.2003 року, здійснює свою діяльність на підставі статуту, знаходиться на обліку у Макіївській ОДПІ Донецької області, як платник податків з 15.05.2003 року (а.с. 4,5-8,9,10).

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, позивач Макіївська ОДПІ Донецької області є суб`єктом владних повноважень, та здійснює в даних правовідносинах надані йому Законом України „Про державну податкову службу в Україні” повноваження.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.

Таким чином, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобовязання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).

У відповідності до ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Щодо податку на прибуток підприємств, то відповідно до п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” платниками податку на прибуток підприємств є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами. Пунктом 16.4 ст. 16 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Наявність податкового боргу з податку на прибуток підприємств підтверджується розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності за 3 квартали 2009 року (уточнюючий) від 25.10.2010 року, розрахунком частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету за результатами щоквартальної фінансово-господарської діяльності за 3 квартали 2009 року (звітний новий) від 25.10.2010 року, деклараціями з податку на прибуток підприємства № 9004958444 від 09.11.2010 року та № 9004806915 від 05.11.2010 року, витягом з облікової картки платника (а.с.16-17,18,19,20)

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

У звязку з частковою сплатою податкового зобовязання у розмірі 10500 грн. сума податкового боргу зменшена та складає 202225275,00 грн.

Таким чином, з урахуванням приведених норм діючого законодавства з відповідача підлягає стягненню податковий борг з податку на прибуток у розмірі 202225275,00 грн.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачу були направлені податкові вимоги за № 1/16 від 12.09.2002 р. і № 2/19 від 15.10.2002 р. (а.с.26-27), але станом на 22.11.2010 року погашення податкового боргу не здійснено.

У відповідності до п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України „Про порядок погашення зобов`язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Зазначена сума заборгованості представником відповідача визнається, у звязку з чим суд відповідно до вимог ч.3 ст. 72 КАС України вважає ці обставини доведеними як такі, що визнаються сторонами.

Таким чином, оскільки відповідач не сплатив суму податкового боргу, суд задовольняє позовні вимоги Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 202225275,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позов Макіївської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області до державного підприємства «Макіїввугілля» про стягнення заборгованості з податку на прибуток у розмірі 202225275,00 грн.

Стягнути з державного підприємства «Макіїввугілля» (86157, м. Макіївка, пл.

Радянська, буд. 2, код ЄДРПОУ 32442295, р/р 26004040000305 в ФАБ «Український бізнес банк», МФО 335980; р/р 26007051706356 в Донецькому РУ «Приватбанк» м. Донецьк, МФО 335496) на корись Державного бюджету України податковий борг з податку на прибуток у розмірі 202225275 (двісті два мільйона двісті двадцять пять тисяч двісті сімдесят пять) грн. на р/р 31113002700064, код платежу 11020100, банк отримувача ГУДКУ у Донецькій області , МФО 834016, код ОКПО банку 34686736.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 грудня 2010 року.

Повний текст постанови складений 21 грудня 2010 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в адміністративній справі може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Чекменьов Г.А.