Вирок № 133377088, 19.01.2026, Кропивницький районний суд Кіровоградської області (до 25.04.2025 - Кіровоградський районний суд Кіровоградської області)

Справа №390/2334/24

Провадження №1-кп/390/174/24

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2026 Кропивницький районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

потерпілого - ОСОБА_4 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 ,

захисника - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121040000413 від 29.07.2024, стосовно:

ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Первозванівка Кіровоградського району Кіровоградської області, українець, громадянин України, з професійно-технічною освітою, одружений, має на утриманні малолітню дитину, перебуває на військовій службі по мобілізації у званні сержант, на посаді командира бойової машини - командир 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286-1 КК України,

встановив:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинувачується в тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби по мобілізації, проходячи військову службу на посаді військовослужбовця військової служби по мобілізації, у військовому званні "сержант", перебуває на посаді командира бойової машини - командира 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , 29.07.2024 в світлу пору доби, в порушення вимог ст.ст. 3, 65, 68 Конституції України, ст.ст. 11, 13 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в порушення п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, керував технічно-справним автомобілем CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить йому на праві приватної власності та рухався по вулиці Горіхова в селі Сонячне Кропивницького району Кіровоградської області.

Під час руху у вказаному напрямку водій ОСОБА_7 , ігноруючи вимоги п.п. 1.5, 2.3 (б) і (д) ПДР України, проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.

Так, ОСОБА_7 під час руху легковажно сподівався на відвернення негативних наслідків та у порушення вимог п.12.1 ПДР України, при русі в денну пору доби по рівній горизонтальній ділянці вулиці Горіхова, не контролюючи свої дії через алкогольне сп`яніння, був неуважним, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати можливість постійно контролювати рух транспортного засобу, чим позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем, не впорався з керуванням автомобіля та при виконанні маневру повороту праворуч на перехресті нерівнозначних доріг - вулиць Весняна та Горіхова в селі Сонячне Кропивницького району Кіровоградської області (перед перехрестям на вулиці Весняна є дорожній знак 2.3 "Головна дорога", на вулиці Горіхова перед перехрестям наявний дорожній знак 2.1 "Дати дорогу" та 2.4 "Кінець головної дороги") в безпосередній близькості з моторолером марки MX модель 150V, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виїхав на смугу дороги зустрічного руху при вільній своїй правій смузі руху, чим грубо порушив вимоги п.п. 10.1, 10.5, 12.1 та 12.4 ПДР України.

Здійснюючи рух по смузі зустрічного руху, ОСОБА_7 створив умови, при яких близько 11 год 20 хв 29.07.2024 на відстані 4,8 метри від лівого краю вулиці Весняна та на відстані 12,5 метри до межі перехрестя з вулицею Горіхова в селі Сонячне Кропивницького району Кіровоградської області, він, як водій, допустив зіткнення керованого ним автомобіля CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з моторолером марки MX модель 150V, реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , який рухався в зустрічному напрямку.

Всі вищевикладені невідповідні та протиправні дії водія ОСОБА_7 та порушення ним вимог п.п. 1.2, 1.5, 2.3 (б) і (д), 10.1, 10.5, 12.1 та 12.4 ПДР України перебувають в технічному причинному зв`язку з фактом зіткнення автомобіля CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з моторолером марки MX модель 150V, реєстраційний номер НОМЕР_3 .

Внаслідок зіткнення автомобіля CHEVROLET AVEO, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та моторолеру марки MX модель 150V, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що було допущене в результаті порушення ОСОБА_7 ПДР України, водій моторолеру марки MX модель 150V, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримав тілесні ушкодження згідно з висновком судово-медичної експертизи № 776 від 09.10.2024 у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, закритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням, множинних саден правої та лівої гомілок, які відносяться в сукупності до категорії середнього ступеня тяжкості, за критерієм довготривалого розладу здоров`я, понад 21 добу.

У судовому засіданні ОСОБА_7 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, визнав, пояснив, що дійсно десь опівдні 29.07.2024 він на своєму автомобілі по вул. Весняна в с. Сонячне прямував до себе додому. Він сів за кермо у стані алкогольного сп`яніння. Вживав алкоголь із вечора до ранку. Він виїхав на зустрічну смугу, де відбулося зіткнення із моторолером під керуванням ОСОБА_4 .. Після зіткнення він підійшов до ОСОБА_4 , який лежав на дорозі у шоковому стані. Помітив у нього рану ноги та викликав швидку допомогу. Сам медичну допомогу вирішив не надавати, щоб не нашкодити. За 10 хв на місці події зібралося багато людей. Він хотів допомогти лікарям, але його попрохали не заважати. Також він намагався відшкодувати завдану потерпілому шкоду, але так і не домовився із потерпілим та його представником. Сума відшкодування постійно збільшувалася і він не зміг би її сплатити зразу. Перерахував потерпілому 20000 грн. Він усвідомлює, що спричинив моральне і фізичне страждання потерпілому. У вчиненому кається. Просив врахувати його матеріальне становище при задоволенні цивільного позову.

Потерпілий ОСОБА_4 пояснив суду, що приблизно о 11 - 11:30 год 29 липня 2024 року їхав на мопеді зі свого будинку по АДРЕСА_2 . Швидкість руху була десь 20-25 км/год. Рухався за 1 - 1,2 м від бордюру. Не доїжджаючи до вул. Горіхова, зліва вилетів автомобіль CHEVROLET, який рухався зі швидкістю більше ніж 60 км/год. Автомобіль ударив його мопед переднім колесом та передньою лівою фарою. Він упав правою частиною на бордюр. З лівої руки у нього текла кров, його нога неприродно була завернута і він відчував нестерпний біль. В цей час почув, що хтось каже: «Чому кричиш? Люди почують». Він повернув голову ліворуч і побачив ОСОБА_7 . Потім прибіг ОСОБА_8 , який поклав йому сумку під голову. ОСОБА_7 бігав по дорозі та кричав: «Де ти взявся на цій дорозі?» Потім приїхала швидка, медсестра зробила йому укол і він втратив свідомість. На четвертий день йому зробили операцію. Із лікарні його виписали 12.08.2024 і доліковувався він вже вдома. В той час він просипався від жахливого болю. Внаслідок ДТП у нього не згинається колінний суглоб, розірвана колінна чашечка. Він був прикутий до ліжка і йому найняли доглядальника, якому він досі винен 15000 грн. Його матері якраз в той час діагностували онкологічне захворювання. Він міг купувати тільки 50% від необхідних йому ліків. Для відновлення йому необхідні значні кошти і необхідно провести ще 2 операції та реабілітацію. ОСОБА_7 відшкодував йому 19 950 грн. До ДТП він хворів тільки на псоріаз, працював покрівельником, а тепер працювати за спеціальністю не може.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 пояснив суду, що 29.07.2024 він, перебуваючи вдома по вул. Весняна в с. Сонячне, почув звук, що щось врізалось. Вийшовши на вулицю, він побачив, що ОСОБА_7 присів біля потерпілого, але останній попросив відійти. ОСОБА_7 медичної допомоги потерпілому не надавав. На його питання ОСОБА_7 відповів, що викликав швидку допомогу.

У зв`язку із неодноразовою неявкою інших свідків, після вжиття можливих заходів забезпечення, судом була прийнята відмова сторін від їх допиту.

В судовому засіданні також дослідженні протоколи слідчих дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, а саме:

- витяг з ЄРДР (а.с.3б-3в т.2);

- рапорт про вчинене кримінальне правопорушення від 29.07.2024 (а.с. 16-17 т.2);

- протокол огляду місця ДТП від 29.07.2024 із фототаблицею (а.с. 19-41 т.2);

- довідка КНП « КОЛ КОР » від 29.07.2024 щодо діагнозу ОСОБА_4 (а.с. 42 т.2);

- висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану сп`яніння від 29.07.2024 та акт медичного огляду від 29.07.2024, відповідно до яких ОСОБА_7 перебуває у стані алкогольного сп`яніння (а.с. 43, 46 т.2);

- виписка з акту судово-медичного дослідження №2895 від 02.08.2024, в якому зазначено, що у крові ОСОБА_4 спирти та наркотичні алкалоїди опія - морфін і кодеїн, їх синтетичні аналоги не виявлені (а.с. 47 т.2);

- копії посвідчень водія на ім`я ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , свідоцтв про реєстрацію т.з., полісу страхування та ін. документів (а.с. 48-54 т.2);

- копії медичних документів ОСОБА_4 (а.с. 63-66 т.2);

- ухвала Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.07.2024, якою накладено арешт на легковий автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2 , та моторолер марки "MX", модель "150V", реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 83 т.2);

- висновок експерта № СЕ-19/112-24/10416-ІТ від 28.08.2024, в якому зазначено, що на момент експертного огляду та на момент ДТП рульове керування, ходова частина та робоча гальмівна система автомобіля "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2 , знаходилися у працездатному стані (а.с. 87-93 т.2 );

- висновок експерта № СЕ-19/112-24/10575-ІТ від 30.08.2024, в якому зазначено, що на момент експертного огляду та на момент ДТП гальмівна система моторолера марки "MX", модель "150V", реєстраційний номер НОМЕР_3 , знаходилися у працездатному стані. На момент експертного огляду рульове керування та ходова частина моторолера мають пошкодження у вигляді: деформації та зміщення лівого та правого пера передньої вилки, внаслідок чого відбулося зміщення та блокування переднього колеса об деталі передньої частини рами моторолера, руйнування (зламу) диску та розгерметизація шини переднього колеса. Вищеописані пошкодження не могли виникнути при нормальній експлуатації моторолера, а виникли під час ДТП (а.с. 97-102 т.2 );

- висновок експерта № СЕ-19/112-24/10420-ІТ від 03.10.2024, в якому зазначено, що в умовах розглянутої події автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2 , первинно контактував передньою частиною з більшою вираженістю до лівого краю кузова з передньою лівою частиною моторолера марки "MX", модель "150V", реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с. 106-113 т.2);

- висновок експерта № 1802/24-53 від 13.09.2024, в якому зазначено, що слідам юзу (гальмування) автомобіль CHEVROLET AVEO відповідає швидкість руху близько 83…84 км/год. Оскільки після закінчення слідів гальмування автомобіль CHEVROLET AVEO подолав ще певну відстань та здійснив наїзд на паркан (врахувати затрати енергії не можливо), дійсна швидкість руху автомобіля CHEVROLET AVEO перед початком гальмування була більшою за величину отриману шляхом розрахунків. В розглянутій ситуації з причин, що вказані в дослідницькій частині висновку, експертним шляхом визначити швидкість руху моторолера МХ 150 V перед ДТП не можливо. В описаній вище дорожній обстановці дії водія автомобіля CHEVROLET AVEO ОСОБА_7 спрямовані на забезпечення безпеки і можливість запобігання ДТП регламентувалися вимогами п. 2.3 (б) і (д), 10.1, 10.5, 12.1 та 12.4 ПДР. В розглянутій дорожній обстановці дії водія моторолера МХ 150 V ОСОБА_4 регламентувались вимогами п. 12.3 ПДР. При умові виконання вимог п. 2.3 (б) і (д), 10.1, 10.5, 12.1 та 12.4 ПДР водій CHEVROLET AVEO ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути створення умов, що призвели до зіткнення з моторолером МХ 150 V. В умовах розглянутої події, фактичні дії водія автомобіля CHEVROLET AVEO ОСОБА_7 усупереч вимогам ПДР, який допустив виїзд його автомобіля на зустрічну смугу руху, обумовили неминучість його зіткнення з моторолером МХ 150 V, тому що будь-які однобічні дії водія моторолера МХ 150 V ОСОБА_4 , передбачені вимогами п.12.3 ПДР для запобігання ДТП (гальмування або маневр) - не виключали зіткнення. У цьому зв`язку, регламентація належних дій водія моторолера МХ 150 V ОСОБА_4 по запобіганню зіткнення з моменту об`єктивно можливого виявлення небезпеки для руху вимогам п. 12.3 ПДР з технічної точки зору є формальною. В розглянутих дорожніх умовах в причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться невідповідні вимогам п. 2.3 (б) і (д), 10.1, 10.5, 12.1 та 12.4 ПДР дії водія автомобіля CHEVROLET AVEO ОСОБА_7 (а.с. 119-126 т.2);

- ухвала Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26.09.2024, якою надано тимчасовий доступ до медичної документації ОСОБА_4 та протокол тимчасового доступу до речей та документів від 04.10.2024 (а.с. 131-133, 134-135 т.2);

- висновок експерта № 776 від 09.10.2024, в якому зазначено, що у ОСОБА_4 мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку; закритого перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням; множинних саден правої та лівої гомілок. Ці тілесні ушкодження утворились від дії тупого (-их) предмет (-ів), форма та індивідуальні властивості травмуючи предметів в медичній документації не описано, могли утворитись в строк та при обставинах, викладених в постанові та у своїй сукупності відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які виникали тривалий розлад здоров`я строком понад 21 добу (а.с. 138-139 т.2 );

- копія паспорта ОСОБА_7 (а.с. 152-155 т.2);

- довідка МВС України , згідно із якою ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався (а.с. 156, 157 т.2);

- довідки КУ « Кіровоградська обласна психіатрична лікарня », згідно із яких ОСОБА_7 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався (а.с. 159, 161 т.2);

- довідка з КЗ « Обласний наркологічний диспансер », згідно із якою ОСОБА_10 на диспансерному обліку не значиться (а.с. 106 т.2);

- копія військового квитка ОСОБА_7 (а.с. 162-168 т.2);

- копія посвідчення учасника бойових дій ОСОБА_7 (а.с. 169 т.2);

- копія службового розслідування, проведеного за фактом відсутності за місцем несення служби сержанта ОСОБА_7 (а.с. 171-186 т.2);

- копія свідоцтва про шлюб (а.с. 187 т.2);

- копія свідоцтва про народження ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (а.с. 188 т.2);

- характеристика Первозванівської сільської ради від 30.08.2024, згідно із якою ОСОБА_7 характеризується посередньо (а.с. 189 т.2);

- витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 15.07.2025 щодо ОСОБА_4 (а.с. 216-219 т.2).

- досудова доповідь, згідно із якою орган пробації вважає, що виправлення особи можливе без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (зокрема й окремих осіб) (а.с. 108-110 т.1).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, доведена, а його дії правильно кваліфікувати як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_7 вчинив закінчений, необережний, нетяжкий злочин.

Досліджуючи дані про особу винного встановлено, що ОСОБА_7 характеризується посередньо за місцем свого проживання, на момент вчинення правопорушення був військовослужбовцем, але самовільно залишив частину, є учасником бойових дій, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий.

Обставиною, що пом`якшує покарання підсудного відповідно до ст.66 КК України, судом визнається щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, позиції сторін, які просили максимального покарання підсудному, ставлення обвинуваченого до вчиненого та обставини, за яких сталося порушення правил дорожнього руху, суд дійшов висновку, що для перевиховання та виправлення ОСОБА_7 необхідно призначити покарання у виді позбавленням волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Підстави для застосування ст. ст. 69, 69-1, 75 КК України відсутні.

Щодо цивільного позову потерпілого суд виходить із наступного.

Потерпілим ОСОБА_4 заявлено цивільний позов, в якому після збільшення позовних вимог останній просить стягнути матеріальну шкоду в сумі 367 019,40 грн, моральну шкоду - в сумі 1 000 000 грн, а також витрати на правничу допомогу - 29 000 грн.

Потерпілий та його представник просили задовольнити позов в повному обсязі.

Матеріальну шкоду ОСОБА_4 мотивує тим, що внаслідок ДТП він отримав тілесні ушкодження: закриту черепно-мозкову травму та закритий перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням, у зв`язку із чим був двічі прооперований. Ним були витрачені кошти на оперативні хірургічні втручання, купівлю медикаментів та перев`язочних матеріалів. Після виписки із лікарні він потребував ще додаткових медичних обстежень та лікування, на які також витрачав власні кошти. Йому рекомендовано: ударно хвильова терапія, ЛФК, масаж, реабілітація, а також рекомендовано повторні операції, вартість яких складає від 120 000 грн та від 200 000 грн відповідно. Тобто йому доведеться понести ще додаткові витрати на лікування та реабілітацію.

Моральна шкода полягає в наступному. На місці ДТП від завданих травм потерпілий відчував нестерпний біль. Він і досі зазнає тривалого фізичного болю, душевних страждань у зв`язку із теперішнім станом здоров`я. Також він втратив можливості до працевлаштування, змушений прикладати додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, наразі із-за стану здоров`я він позбавлений можливості заробляти собі на життя крівлею дахів, як це було до травмування.

Крім того, у нього на утриманні перебувала його матір, яка після хвороби та операції потребувала стороннього догляду, але із-за отриманих травм позивач не зміг доглядати за матір`ю.

Обвинувачений та його захисник визнали цивільний позов в межах 63 000 грн, вказуючи на те, що відсутні докази на підтвердження причинного зв`язку між всіма захворюваннями та придбаними ліками. При визначенні розміру моральної шкоди просили врахувати матеріальний стан обвинуваченого, наявність у нього утриманців.

Суд задовольняє позов ОСОБА_4 частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У справах про дискримінацію позивач зобов`язаний навести фактичні дані, які підтверджують, що дискримінація мала місце. У разі наведення таких даних доказування їх відсутності покладається на відповідача.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Як передбачено ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода, окрім іншого, може полягати у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я, в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За правилами ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди» (далі - Постанова ПВСУ) під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Пункт 9 зазначеної Постанови ПВСУ передбачає, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

В матеріалах, долучених до справи разом із цивільним позовом, містяться чеки на медичні витрати на загальну суму 9 941,99 грн, а також обвинуваченим відшкодовано 19 950 грн.

Зважаючи на визнання матеріальної шкоди частково та відшкодування частини, наявні докази на підтвердження збитків, суд вважає доведеною матеріальну шкоду в сумі, яка визнана обвинуваченим, за вирахуванням уже сплачених коштів, тобто в сумі 43 050 грн.

Визначаючи розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Таким чином, законодавець визначив загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду.

Суд приймає до уваги глибину фізичних страждань потерпілого, який зазнав сильного фізичного болю та душевних страждань, переніс хірургічні операції та змушений тривалий час лікуватися, внаслідок травмування потребував сторонньої допомоги, а також потребує подальшої реабілітації, крім того, потерпілий набув інвалідності, яка унеможливлює можливість заробітку його звичною працею, враховуючи те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення, та вважає, що розмір моральної шкоди у сумі 650 000 грн буде цілком відповідати критеріям розумності та справедливості.

Вирішуючи питання щодо судових витрат на правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини 4 статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18), від 03 березня 2021 року у справі № 640/18964/17 (провадження № 61-9690св20) звернуто увагу на те, що при обчисленні гонорару слід керуватися, зокрема умовами укладеного між замовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина друга статті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 (адміністративне провадження № К/9901/27657/20) зазначено, що розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

В позовній заяві представник позивача зазначає, що на правничу допомогу по цій справі позивач витратив 29 000 грн, яку просить стягнути з обвинуваченого на користь потерпілого.

На підтвердження витрат на правничу допомогу суду надано договір про надання правничої допомоги та додаткова угода від 04.09.2024, укладений між адвокатом ОСОБА_12 та ОСОБА_4 (а.с. 84-86 т. 1), розрахункові квитанції (а.с. 87-88 т.1).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Враховуючи обставини справи, потерпілий має право на компенсацію вказаних витрат у повному обсязі.

Питання щодо речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі, пов`язані із залученням експертів відповідно до ст. 124 КПК України, необхідно стягнути із обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирати.

Строк покарання ОСОБА_7 рахувати з моменту прибуття до відповідної установи відбування покарання.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, в розмірі 15 317 (п`ятнадцять тисяч триста сімнадцять) грн 34 (тридцять чотири) к.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_4 43 050 (сорок три тисячі п`ятдесят) грн матеріальної шкоди, 650 000 (шістсот п`ятдесят тисяч) грн моральної шкоди, завданої злочином, а також витрати на правничу допомогу у сумі 29 000 (двадцять дев`ять тисяч) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Речові докази у справі: легковий автомобіль "CHEVROLET AVEO", реєстраційний номер НОМЕР_2 , - повернути обвинуваченому ОСОБА_7 ; моторолер марки "MX", модель "150V", реєстраційний номер НОМЕР_3 , - повернути потерпілому ОСОБА_4 , скасувавши арешт, накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 30.07.2024.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Кропивницького апеляційного суду через Кропивницький районний суд Кіровоградської області у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, його представнику право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя ОСОБА_1