Рішення № 133375723, 19.01.2026, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 174/1105/25

п/с 2/174/29/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2026 року м. Вільногірськ

Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Ілюшик І.А.,

за участю: секретаря Троцько О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду в м. Вільногірськ, Дніпропетровської області, у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ»), звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальній сумі 141 044,39 грн та витрат зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 12.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» (далі ТОВ «Селфі Кредит») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 825522.

30.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30052024, у відповідності до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 30.05.2024 до договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 141 044,39 грн, з яких: 17 399,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 123 644,40 грн - сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам договору позики, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 30.05.2024 позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за кредитним договором № 825522 в розмірі 141 044,39 грн, з яких: 17 399,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 123 644,4 грн - сума заборгованості за відсотками.

Однак, відповідач ухиляється від сплати своєї заборгованості, що змусило позивача звернутися до суду із вказаним позовом, яким він просив суд стягнути із відповідача кошти за кредитним договором та витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 26.08.2025 позовну заяву ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

На виконання ухвали суду, представником позивача Марченко А.О., надано заяву про усунення недоліків (а.с. 16, 17).

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, сторонам роз`яснені їх процесуальні права та обов`язки.

21.11.2025 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Григор`єв Д.В. надав до суду клопотання про витребування оригіналів електронних доказів від позивача.

Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 21.11.2025 у задоволенні клопотання відмовлено.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, в прохальній частині позовної заяви просила про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Григор`єв Д.В. надав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що заявлена позивачем сума до стягнення заборгованості за нарахованими процентами не є співмірною сумі кредиту за договором, а тому просив зменшити відсотки до 50 % суми неповернутого тілу кредиту 17 399,99 грн, тобто до 8 700,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 12.06.2023 ОСОБА_1 , ознайомившись з умовами кредитування, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т418 підписала договір № 825522 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 825522 від 12.06.2023 та паспорт споживчого кредиту, відповідно до умов яких, від з ТОВ «Селфі Кредит» отримала кредит в розмірі 17 400,00 грн, строком на 360 днів зі стандартною процентною ставкою 2.2 % в день. Факт перерахування 12.06.2023 грошових коштів від ТОВ «Селфі Кредит» на суму 17 400,00 грн на карту НОМЕР_1 підтверджується копією листа ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20250708-31 від 08.07.2025 (а.с. 19-25).

В порушення умов вказаного кредитного договору, відповідач допустила прострочення повернення кредиту і сплати процентів, внаслідок чого утворилася заборгованість, розмір якої підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 825522 від 12.06.2023 та станом на 30.05.2024 становить 141 044,39 грн з яких: 17 399,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 123 644,40 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 25зв.-28).

30.05.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 30052024, у відповідності до умов якого, ТОВ «Селфі Кредит» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Селфі Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.05.2024 року до договору факторингу № 30052024 від 30.05.2024, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача на суму 141 044,39 грн з яких: 17 399,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 123 644,40 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 29-32).

За правилами ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є: умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст.11Закону України «Про електроннукомерцію», пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеном у ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікаторомдані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ч. 1ст. 1077 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Як вбачається зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, розрахунками заборгованості підтверджується, що відповідач порушила графік погашення заборгованості по кредитному договору, кредит вчасно не сплачувала, внаслідок чого виникла заборгованість.

Однак, заявлена позивачем до стягнення заборгованості за нарахованими відсотками в сумі 123 644,40 грн , не є співрозмірною залишку по тілу кредиту 17 399,99 грн за договором, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми відсотків у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд доходить висновку про необхідність зменшення розміру процентів за вказаним договором до 18 000,00 грн, що відповідає наведеним вище принципам, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором на користь позивача підлягають задоволенню частково в сумі 35 399,99 грн. У задоволенні позову в іншій частині суд вважає за необхідне відмовити.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, відповідно до норм ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 607,99 грн пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 10, 76-81, 141, 263-265, 273, 345 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», суму заборгованості за кредитним договором № 825522 в розмірі 35 399 (тридцять п`ять тисяч триста дев`яносто дев`ять) грн 99 коп, з яких: 17 399,99 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 18 000,00 грн сума заборгованості за процентами.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 607,99 грн.

В іншій частині віднести на рахунок позивача.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.А.Ілюшик