Рішення № 133375345, 16.01.2026, Тростянецький районний суд Сумської області

Справа № 588/1140/25

провадження № 2/588/12/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року м. Тростянець

Тростянецький районний суд Сумської області у складі:

головуючий суддя Лебедь О. В.,

за участю: секретар судового засідання Ноздріна В. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Борика Олександр Олександрович до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Позиції сторін

Представник позивача Борика О.О. у липні звернувся до суду із позовною заявою, яку мотивував тим, що між позивачем та відповідачем 22.09.2022 укладено договір щодо обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1 , відповідно до якого ОСОБА_1 відкрито картковий рахунок, на який зараховувалася заробітна плата.

28.05.2025 на телефон позивача надійшов дзвінок з номеру НОМЕР_20, невідомий чоловік представився співробітником АТ «ОЩАДБАНК» повідомив про необхідність здійснити авторизацію в додатку «ОЩАД24», для цього необхідно надати 4-х значний код, який надійде у вигляді смс повідомлення, що позивач і зробив.

Цього ж дня через банкомат та відділення ТВБВ № 10018-059 в м. Тростянець позивач дізнався, що з його картки були проведені платіжні операції на суму 20255 грн, потім 355 грн. ОСОБА_1 не проводив таких операцій, тому відразу звернувся до відділення Банку, де працівники заблокували його картку.

Позивач не надавав 28.05.2025 та в наступні дні будь-яких розпоряджень до АТ «ОЩАДБАНК» на списання грошових коштів у суму 20350 грн зі свого рахунку, тому звернувся до ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області із заявою про крадіжку коштів з банківської картки, після чого було відкрито кримінальне провадження.

Посилаючись на зазначені обставини представник позивача просить зобов`язати Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» відновити залишок коштів по картковому рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , який був на указаному рахунку до 11 год. 27 хв. 28.05.2025, а саме до першого з неналежних переказів в сумі 20255 грн.

Представник відповідача Солдатенко А.М. 21.07.2025 подав заяву, у якій зазначив, що не визнає позовні вимоги у повному обсязі, оскільки поточний рахунок № НОМЕР_2 Клієнту - ОСОБА_1 відкрито 28.09.2015, на час проведення спірних операцій до рахунку була випущена банківська платіжна картка НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), яка була закрита 04.06.2025 в зв`язку з її перевипуском. В зв`язку з переходом банківської системи України на новий формат рахунків IBAN, на виконання вимог Постанови Правління НБУ від 28.12.2018 №162 «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні», номер рахунку позивача змінено на № НОМЕР_1 . приєднання позивача до Договору комплексного банківського обслуговування (ДКБО), умови якого поширюються на всі рахунки клієнта, підтверджується зокрема заявами про відкриття поточних рахунків від 22.12.2021 та 21.01.2025

За даними автоматизованої системи АТ "Ощадбанк" 28.05.2025 через Систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» по вищезазначеному картковому рахунку позивача відбулись наступні успішні операції з переказу коштів (спірні операції): Рахунок № НОМЕР_1 картка НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) Дата та час проведення операції Сума в грн. Коментар 28.05.2025 11:27 - 20 250,00 Переказ на картку іншого банку, Акордбанк, картка отримувача НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) 28.05.2025 11:28 - 350,00 Переказ на картку іншого банку, Акордбанк, картка отримувача НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ).

Представник відповідача зазначив, що згідно з пунктом 17.3.8. ДКБО Банк не несе відповідальності за наслідки операцій в Системі ДБО, здійснених з використанням Облікового запису Клієнта, відповідальність за такі операції несе особисто Клієнт, а не Банк, та указав, що вхід до системи дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» та операції з переказу коштів здійснені коректно, що можливо лише за наявності інформації для реєстрації в мобільному додатку, яка направлялась на фінансовий телефон Клієнта НОМЕР_7 , та реквізитів облікового запису, які були відомі виключно Позивачу.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 04.07.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду на 28.07.2025.

Ухвалою суду від 28.07.2025 відкладено судове засідання до 10.09.2025 для витребування доказів. Витребувано у Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» інформацію про вхідні і вихідні телефонні дзвінки та вхідні та вихідні текстові повідомлення на номер НОМЕР_7 за 28.05.2025. Номер належав позивачу і був його фінансовим номером в момент списання коштів. Інформація надана 07.10.2025.

10.09.2025 справа не слухалася у зв`язку із відрядженням судді. Розгляд справи відкладено до 24.10.2025.

Ухвалою від 24.10.2025 розгляд справи відкладено до 24.11.2025 у зв`язку із витребуванням доказів. Витребувано у Публічного акціонерного товариства "Комерційного банку "АКОРДБАНК" інформацію щодо переказів грошових коштів на загальну суму 20 600,00 грн, здійснених 28.05.2025 в період часу з 11:27 по 11:28 на платіжну картку № НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) із зазначенням власника рахунку та його ідентифікаційних даних (ПІБ, рік народження, РНОКПП, адреса реєстрації, номер телефону), а також виписки по даному картковому рахунку відносно проведених операцій). Інформація надана 11.11.2025.

Ухвалою від 24.11.2025 розгляд справи відкладено до 22.12.2025 у зв`язку із залученням третьої особи, витребувано матеріали кримінального провадження для огляду у судовому засіданні.

Протокольною ухвалою від 22.12.2025 розгляд справи відкладено до 12.01.2026 для надання третій особі можливості висловити правову позицію по справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що між сторонами мають місце цивільні правовідносини, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Фактичні обставини справи встановлені судом та мотиви суду

Судом установлено, що 22.12.2021 між АТ Державний ощадний банк України та ОСОБА_1 за допомогою Системи дистанційного банківського обслуговування «ОЩАД 24/7» було підписано заяву про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (а.с. 27).

Для користування коштами позивачу були відкриті рахунки, а саме: 22.12.2021 з карткою НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 ); 29.09.2015 з картками НОМЕР_10 ( НОМЕР_11 ) - закрита 04.09.2023; НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ) - закрита 04.06.2025; НОМЕР_12 ( НОМЕР_13 ); 21.01.2025 з карткою НОМЕР_14 ( НОМЕР_15 ); 19.11.2021 з карткою НОМЕР_16 ( НОМЕР_17 ) (а.с.31).

Згідно з випискою по картковому рахунку № НОМЕР_1 відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Ощадбанк» 28.05.2025 об 11:27 була проведена операція переказу грошових коштів у сумі 20250 грн, без урахування комісії, а також 28.05.2025 об 11:28 була операція переказу грошових коштів у сумі 350 грн, без урахування комісії (а.с. 6-6зв.).

За заявою позивача до поліції з приводу крадіжки грошових коштів з карткового рахунку 28.05.2025 було зареєстровано кримінальне провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12025200540000133 від 29.05.2025 за правовою кваліфікацією частиною 4 статті 190 КК України (а.с. 5).

Із відповіді Відділення поліції № 1 (м. Тростянець) Охтирського районного відділу поліції ГУНП в Сумській області № 25-133 від 05.09.2025 вбачається, що станом на дату надання відповіді досудове розслідування триває. Особа, яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена, повідомлення про підозру (обвинувачення) у вказаному провадженні не вручалось (а.с. 85).

Представник відповідача зазначив, що за даними автоматизованої системи АТ «Ощадбанк» 28.05.2025 через Систему дистанційного банківського обслуговування «Ощад 24/7» по картковому рахунку позивача НОМЕР_1 відбулись наступні успішні операції з переказу коштів:

Рахунок НОМЕР_1 картка НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 )

28.05.2025 11:27 - 20250,00 переказ на картку іншого банку, Акордбанк, картка отримувача НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 );

28.05.2025 11:28 - 350,00 переказ на картку іншого банку, Акордбанк, картка отримувача НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ).

Як встановлено з відповіді КБ Акордбанк платіжна карта НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ) належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 94). ОСОБА_2 було залучено до участі у справі третьою особою, але направлена йому за місцем реєстрації кореспонденція повернулась без вручення.

Здійснення вказаних операцій відбулося за рахунок власних коштів клієнта.

Операції були здійснені в мобільному додатку Ощад 24/7 (стара версія). Фінансовий номер телефону НОМЕР_7 не змінювався. Для реєстрації встановлення нового мобільного додатку використовуються реквізити ПК та пін-код до неї, які відому тільки клієнту, а також одноразові ОТП-паролі, які надаються клієнту в автоматичному режимі на фінансовий номер мобільного телефону. Відповідачем надано перелік повідомлень, які були направлені на фінансовий номер позивача (а.с. 33, 35, 36). Повідомлення містили попередження щодо входу у Мобільний Ощад та інформували про необхідність негайно звернутись до контакт-центру, у випадку якщо вхід здійснив хтось інший. Так само код для списання коштів містив попередження: увага, нікому не повідомляйте цей код.

У матеріалах справи міститься копія інформації з автоматизованої системи банку щодо проведених операцій та щодо реєстрації (перереєстрації) в системі «Ощад24/7»; повідомлення направлені на фінансовий номер позивача (а.с. 32, 33, 35, 36).

Із відповіді ПрАТ «ВФ Україна» №ВФ-25-11690/кі від 29.09.2025 (а.с. 72-76) судом встановлено, що 28.05.2025 починаючи з 11 год. 18 хв. на телефон позивача НОМЕР_7 , який був його фінансовим номером надходили вхідні телефонні дзвінки:

1 (11:18) з номеру телефону НОМЕР_18 ;

2 (11:20) з номеру НОМЕР_19 , який є телефоном клієнтської підтримки АТ "Ощадбанк";

3 (11:22) з номеру НОМЕР_20 (номер телефон відрізняється від першого на одну цифру, з`єднання 350 с);

4 (11:25 - 11:27) на номер надійшло 4 SMS повідомлення з номеру, який визначений як OSCHADBANK;

5 (11:31) вихідний дзвінок на номер НОМЕР_22;

6 (11:35) повторний вхідний з номеру НОМЕР_19 (АТ "Ощадбанк");

7 (12:03) вхідний дзвінок з номеру НОМЕР_21 ;

8 (12:07, 12:11) два вихідних дзвінка на номер НОМЕР_25 (контакт-центр Ощадбанку);

9 (12:19) на номер надійшло 3 SMS повідомлення з номеру, який визначений як OSCHADBANK;

10 (12:30) вхідний з номеру НОМЕР_22 (повторно);

11 (12:31) вхідний з номеру НОМЕР_19 (АТ "Ощадбанк");

12 (12:41) вихідний на номер НОМЕР_21 .

В судовому засіданні було досліджено матеріали кримінального провадження № 12025200540000133 відкритого 29.05.2025 за заявою ОСОБА_1 з правовою кваліфікацією за частиною 4 статті 190 КК України.

Згідно з статтею2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першої та другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частинами п`ятою - сьомою статті 81 цього Кодексу передбачено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 1.4, п. 1.27 статтею 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» платіжною карткою є електронний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду карти, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Відповідно до п. 14.2 ст. 14 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» користувач спеціального платіжного засобу зобов`язаний використовувати його відповідно до вимог законодавства України і умов договору, укладеного з емітентом, та не допускати використання спеціального платіжного засобу особами, які не мають на це права або повноважень. Обов`язок банку щодо повідомлення користувача про здійснені операції з використанням електронного платіжного засобу користувача є виконаним, зокрема, у разі інформування банком користувача про кожну здійснену операцію відповідно до контактної інформації, наданої користувачем.

Згідно з частинами п`ятої-сьомої, дев`ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 року №705 (далі - Положення), користувач зобов`язаний контролювати рух коштів за своїм рахунком та повідомляти емітента про операції, які не виконувалися користувачем.

Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію з унесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок (пункт 8 розділу VI Положення № 705).

Відповідно до пункту 9 розділу VI Положення № 705 користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції

Відповідно до ч. 1 ст. 1066, ч. 1 ст. 1068, ст. 1071 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Згідно зі ст. 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до пунктів 1, 36, 39 статті 1 Закону України «Про платіжні послуги» автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг.

Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні коштів.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі № 552/2819/16-ц вказано, що: «користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

У постанові Верховного Суду від 16 серпня 2023 року у справі № 176/1445/22, зазначено: «Банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з банком фактично не є рівними».

В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Але за обставинами цієї справи дані про код доступу до мобільного застосунку Ощад 24/7 надіслані на фінансовий номер були розголошені саме власником рахунку.

Це підтверджується історією дзвінків та повідомлень за його фінансовим номером і не заперечується самим позивачем. Який вказує, що повідомив невідомому чоловіку, який представився співробітником АТ «ОЩАДБАНК» 4-х значний код, який надійшов у вигляді смс повідомлення. Крім того, з позиції позивача можна встановити, що одразу після розголошення інформації до служби технічної підтримки банку він також не звернувся одразу, а лише після встановлення втрати коштів під час користування банкоматом.

Лише після цього позивач повідомив про цей факт банк та звернувся до правоохоронних органів.

Банківська послуга, яка надавалась позивачу, передбачає доступ до операцій з коштами на своєму рахунку, враховуючи безготівковий переказ коштів, зокрема з використанням сервісу застосунку для мобільних пристроїв (Ощад 24/7). При цьому сервіс має забезпечити можливість здійснити перерахування для власника банківського рахунку та унеможливити доступ сторонніх осіб.

На момент проведення транзакції у банку не було законних підстав відмовити у переказі коштів. Фактично особу платника було встановлено, доступ до рахунку перевірено та підтверджено одноразовими повідомленнями, поперджено про необхідність звернутись до служби підтримки банку, якщо доступ здійснюють сторонні особи.

Застосовано багаторівневу ідентифікацію з використанням фінансового номера телефону клієнта - власника рахунку НОМЕР_7 . На цей номер 28.05.2025 об 11:20 АТ "Ощадбанк" направило голосове повідомлення банку з кодом для підтвердження входу в платіжну систему, запит на яке було отримано.

Без підтвердження цього повідомлення подальші дії в платіжній системі були неможливі. Але об 11:22:14 в ході розмови з невідомою особою, яка подзвонила з номеру НОМЕР_20, який не є офіційним номером АТ "Ощадбанк" клієнт повідомляє їй чотиризначний код для входу.

Після отримання доступу сторонньої особи до платіжної системи об 11:25 - 11:27 на номер телефону клієнта надійшли SMS повідомлення від OSCHADBANK такого змісту:

"Ви щойно увійшли в Мобільний Ощад. Якщо це не ви здійснили вхід, будь ласка, негайно зателефонуйте до контакт-центру 0 800 210 800. Ваша безпека наш пріоритет"

"УВАГА! Нікому не повідомляйте код для переказу на картку іншого банку".

28.05.2025 о 11:27 здійснено переказ на картку іншого банку Акордбанк на суму 20250,00 картка отримувача НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 ), яка належить ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тогож дня об 11:28 - 350,00 на ту ж картку.

Варто зазначити, що розмова між клієнтом та невідомою особою, яка подзвонила з номеру НОМЕР_20 тривала 5 хв. 50 с., тобто до 11:28:04. Тобто тривала під час надсилання SMS повідомлень від OSCHADBANK і до завершення останнього переказу.

Тобто переказ коштів був можливим внаслідок дій клієнта який поширив невідомій особі інформацію, яка не підлягала поширенню.

Із запитом про скасування несанкціонованих ним операцій зі списання коштів безпосередньо після їх проведення клієнт до банку не звертався.

Клієнт є більш вразливою стороною у відносинах між надавачем та споживачем банківських послуг, він має меншу фінансову, технічну та юридичну підготовку. Але баланс зручного використання банківських послуг через систему дистанційного банківського обслуговування та забезпечення безпеки коштів на рахунку можливо досягти лише шляхом узгоджених дій між банком та власником рахунку. Банк зобов`язаний забезпечити безпечний доступ до рахунку, нерозголошення фінансової інформації, але не може нести відповідальність за втрату коштів за умови виконання зі свого боку всього протоколу доступу до рахунку, підтвердження пін-кодів надісланих через голосові та текстові повідомлення на фінансовий рахунок клієнта. Для безпечного використання коштів клієнт, зі свого боку, має дотримуватись елементарних заходів безпеки, не розголошувати інформацію про доступ до рахунку стороннім особам, дотримуватись інструкцій надісланих в повідомленнях від банку.

Позивачем не доведено, що кошти переведені без його волевиявлення, не за його власним розпорядженням.

Наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно позивача до винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення його від обов`язку належного виконання зобов`язання та виконання Умов та Правил про надання банківських послуг у випадку настання певних обставин, передбачених ними.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.07.2019 року у справі № 522/22780/15-ц саме на позивача покладено обов`язок нерозголошення (нерозкритгя) інформації за рахунком в результаті використання клієнтом паролів, ПІН-кодів, СVV кодів, як і обов`язок повідомлення банку в разі втрати, викрадення платіжної картки та розголошення. Таким чином, враховуючи, що операція з переказу коштів у сумі 9 600 грн була здійснена

Отже, оскільки операція щодо переказу коштів була здійснена із використання реквізитів платіжної картки, у тому числі номеру карти, ПІН-коду, одноразових паролів, які відомі тільки власнику картки, Банк не повинен нести відповідальності за дану операцію.

Пунктом 9 розділу VI Положення «Про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України 05 листопада 2014 року № 705, встановлено, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 травня 2015 року у справі № 6-71цс15 встановленню підлягають обставини, що беззаперечно свідчитимуть, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені. В разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів.

Обов`язок відшкодувати завдані клієнту збитки настає у разі, якщо шкоду спричинено за наявності вини банку і саме через його неправомірні дії або бездіяльність (постанова Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 552/1543/17).

Проте у цій справі доведено, що протоколи безпеки банку не були скомпроментовані, а доступ сторонніх осіб до коштів позивача стався через поширення інформації самим клієнтом від чого банк неодноразово застерігав. Спірні платежі не могли відбутись без розголошення особою ідентифікуючих карткових даних.

Встановлено хронологію обміну дзвінками та повідомленнями, а також зміст повідомлень банку, без розголошення яких доступ до коштів через мобільний додаток був би неможливим. Посилання позивача на те, що він вважав, що спілкується з представником банку нічим не обумовлено. Дзвінок здійснювався не з офіційного номеру банку, у змісті повідомлень банк наголошував на неприпустимості їх розголошення. Саме користувач карткового рахунку, своїми діями сприяв у доступі до відомостей мобільного додатку.

Відтак, суд приходить до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до вимог пункту 7 частини другої статті 141 ЦПК України якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись вимогами статей 2, 4, 10, 12, 76-80, 81, 82, 89, 141, 142, 223, 259, 260, 263, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У позові ОСОБА_1 в інтересах якого діє представник адвокат Борика Олександр Олександрович до Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживача шляхом зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_23 ;

відповідач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», адреса місцезнаходження: Госпітальна, буд. 12 Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129;

третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_24 .

Суддя О.В. Лебедь