Рішення № 133375023, 16.01.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/3276/25

Провадження № 2/601/124/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря Домінської І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (далі - ТОВ «Фінпром Маркет») звернулося в суд з позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивачем викладено обставини, що 27.02.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у кредит №8886529, за умовами якого позикодавець надав відповідачці грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн строком на 360 днів, зі сплатною процентів у розмірі 0,95% в день. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 535560, що був надісланий на вказану відповідачкою електронну адресу.

Позикодавець виконав свої зобов`язання та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 20 000,00 грн шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи ТОВ «ФК Фінекспрес».

Заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту № 8886529 від 27.02.2025 складає 47290 грн, з яких: 20000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 17290 - сума заборгованості за процентами; 10000 - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

16.10.2025 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 16/10/25, за умовами якого останнє набуло право грошової вимоги до боржників, в тому числі за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25від 16.10.2025 ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 47290 грн, з яких: 20000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 17290 - сума заборгованості за процентами; 10000 - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

У зв`язку із недосягненням згоди щодо досудового врегулювання спору, з підстав викладених у позові, позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 8886529від 27.02.2025 в розмірі 47290 грн та судові витрати.

Ухвалою судді від 06.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

02.12.2025 відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позов, в якому вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню та вказує, що відсутні докази отримання позивачем прав вимоги, кредитний договір не укладала та не підписувала, не погоджувала процентні ставки та інші умови кредитування. Відповідачка також вказує, що позивач не довів належними та допустимими доказами того, що вона підписала оспорюваний кредитний договір електронним підписом. Вказує що відсутні докази перерахування тіла кредиту, позивачем не надано первинних документів. Крім того, зазначає, що відповідно до п. 18. Прикінцевих перехідних положень ЦК України позичальників звільнено від такої міри відповідальності. Враховуючи вищевикладене, просить у задоволені позову відмовити в повному обсязі. Вважає заявлені витрати на адвоката позивачем завищені, вказує, що позовну заяву подано директором позивача, а не адвокатом.

17 вересня 2025 року представником позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ткаченко Ю.О. подано відповідь на відзив, в якій зазначено, що посилання відповідачки щодо не укладання договору позики № 8886529 є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, оскільки договір позики відповідачкою підписано одноразовим ідентифікатором 535560, чим засвідчено вчинення умов оферти, повну та безумовну згоду з цими умовами, свідоме прийняття пропозиції укласти договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису договору, а тому на думку позивача між сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання такого договору.

Отже, посилання відповідачки на те, що в матеріалах справи відсутні докази укладення договору позики є надуманими, оскільки вказаний договір підписаний електронним підписом (одноразовий ідентифікатор є видом Електронного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис»), що у свою чергу додатково підтверджується довідкою про ідентифікацію, яка міститься в матеріалах справи. Між тим, використання одноразового ідентифікатора - є не можливим без проходження відповідачкою попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, а також без здійснення позичальником входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Окремо зазначає, що при реєстрації на сайті, або у додатку позикодавця ідентифікація позичальника здійснюється за допомогою сервісу BankID, отже без самостійної передачі особистих даних відповідачкою за допомогою входу та підтвердження у мобільний банкінг відповідача, реєстрація та подальше взяття кредиту - неможливе. Ідентифікацію відповідача було здійснено за посередництвом системи BanklD НБУ - отримавши від "privatbank" за згодою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) персональні дані останньої в тому числі на електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що остання використала/наклала наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання Договору № 8886529, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Твердження відповідачки стосовно ненадання позивачем доказів перерахування коштів на її картковий рахунок не відповідають дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки в них містяться документи, які підтверджують перерахування коштів на картковий рахунок відповідачки: електронна платіжна інструкція 27.02.2025; довідка, видана платіжною системою/ТОВ «ФІНЕКСПРЕС»; лист, виданий позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів». Крім того, зазначає, що відповідачкою було частково сплачено кредитну заборгованість, а саме в загальному розмірі 20550 грн, що підтверджує укладення договору відповідачкою та отримання коштів.

Щодо переходу права вимоги зазначає, що доводи відповідачки є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного, представник позивача просить суд позов задовольнити в повному обсязі.

03.12.2025 представником позивача ТОВ «Фінпром Маркет» Ткаченко Ю.О. подано суду заяву про зменшення позовних вимог, а саме вважає за доцільне зменшити позовні вимоги на суму пені. На підставі викладеного, представник позивача просить суд позов задовольнити в частині позовних вимог, а саме: стягнути з ОСОБА_1 за договором кредиту № 8886529 від 27.02.2025 заборгованість в розмірі 37290 грн, яких: 20000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 17290 - сума заборгованості за процентами та судові витрати.

Ухвалою суду від 03.12.2025 задоволено клопотання представника ТОВ «Фінпром Маркет» про витребування доказів.

17.12.2025 на адресу суд, на виконання ухвали суду від 03.12.2025 від АТ «Перший Український Міжнародний Банк» надійшли запитувані докази.

Представник позивача Ткаченко Ю.О. в судове засідання не з`явилася, однак подала суду заяву про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позов.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про день та час судового засідання належним чином була повідомлена. Причини неявки суду не повідомила.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, через неявку всіх учасників справи.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов наступного висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Суд встановив, що 27.02.2025 між первісним кредитором ТОВ «1 Безпечене агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір надання коштів у кредит № 8886529(далі - Договір). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 535560.

Відповідно до п. 2.1 Договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

Згідно п. 2.2 Договору, сума кредиту 20000 грн; строк кредитування/строк договору 360 днів; процентна ставка/день 0,95% (фіксована); комісія за надання кредиту 17.25% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 3450 грн); дата надання кредиту -27.02.2025; дата повернення кредиту -21.02.2026; орієнтовна річна процентна ставка -3194,73%; орієнтовна загальна вартість кредиту -91850 грн.

Відповідно до п. 3.1 Договору для отримання кредиту, позичальник має бути зареєстрований в ІКС, для чого він проходить процедуру реєстрації на сайті.

Згідно п. 4.4 Договору, позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою системи BankID НБУ.

Згідно п. 5.1 Договору, перед укладанням (підписанням) договору, позичальник ознайомлюється з паспортом споживчого кредиту та офертою, що містить в тому числі проект договору, політикою конфіденційності, правилами надання коштів та банківських металів у кредит, іншою інформацією про кредитодавця та послуги, які ним надаються, в тому числі на сайті кредитодавця: інформацією, передбаченою ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ЗУ «Про захист прав споживачів», ЗУ «Про споживче кредитування», ЗУ «Про захист персональних даних».

Відповідно до п. 5.11 Договору, підписуючи електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором, позичальник засвідчує, що його акцепт є повним та безумовним, тобто він погоджується з усіма без виключення умовами оферти.

Згідно п. 10.1. Договору, укладаючи Договір, Позичальник засвідчує наступне:

10.1.1. позичальник ознайомився на Сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України.

10.1.2. позичальник до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі - Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі. Позичальник підтверджує, що Договір уклався ним без нав`язування, відповідає його вільному вибору, намірам та інтересам, а інформація, надана Кредитодавцем є зрозумілою та достатньою для прийняття усвідомленого рішення.

В розділі 11 Договору зазначено реквізити сторін, зокрема номер електронного платіжного засобу ОСОБА_1 № НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки про ідентифікацію ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ОСОБА_1 ідентифікована ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» шляхом використання одноразового ідентифікатора, що є аналогом електронного підпису відповідно до вимог законодавства України. Одноразовий ідентифікатор 535560 відправлений позичальнику 27.02.2025 о 10:33:35 год на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 Ідентифікація клієнта за посередництвом системи BankID НБУ здійснювалась за допомогою privatbank 30.03.2024.

З листа №16/10/25-15794 від 16.10.2025, виданого позикодавцем ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», вбачається видача/перерахування за кредитним договором №8886529 на банківську карту відповідачки ОСОБА_1 онлайн-позики на підставі платіжної інструкції № 1abcf25c-d030-4da4-b6a2-0ad8e5c554a6.

Відповідно до довідки № КД-000058273/ТНПП від 09.10.2025, виданої платіжною системою ТОВ «ФІНЕКСПРЕС», останнє підтверджує про перерахування коштів за платіжною інструкцією № 1abcf25c-d030-4da4-b6a2-0ad8e5c554a6 від 27/02/2025. Отримувач - ОСОБА_1 .

Як слідує з платіжної інструкції № 1abcf25c-d030-4da4-b6a2-0ad8e5c554a6виданої ТОВ «ФІНЕКСПРЕС», 27.02.2025 було перераховано кошти в розмірі 20000 грн на картку № НОМЕР_1 .

16 жовтня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (фактор) укладено договір факторингу № 16/10/25, відповідно до якого ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до фізичних осіб боржників, в тому числі за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025.

Згідно п. 1.1 Договору факторингу, за цим договором клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим договором спосіб.

Відповідно до Реєстру прав вимог № 16/10/25-01 від 16 жовтня 2025 року до договору факторингу № 16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, ТОВ «Фінпром Маркет» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025в розмірі 47290 грн.

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025становить 47290 грн, яких: 20000 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 34390 - сума заборгованості за процентами (з яких 17100 відповідачкою погашено, а саме платежами: 28.03.2025 - 5700 грн; 26.04.2025 - 5510 грн; 26.05.2025 - 5890 грн); 10000 - сума заборгованості за пенею/неустойкою; 3450 грн - комісія (яка погашена відповідачкою платежем 28.03.2025 - 3450 грн).

Відтак, до виниклих між сторонами правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального та процесуального права.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про те, що оспорюваний кредитний договір укладений в електронній формі.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Зокрема, в ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" зазначено, що Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" (далі - Закон) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Позичальник до моменту підписання договору вивчив цей договорі та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті товариства, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження строку користування позикою (пролонгацією) або застосування автопролонгації йому зрозумілі (п. 5.2 Договору).

За змістом ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 527, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу у строк (термін), встановлений у зобов`язанні. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1)припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3)сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається нарівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, враховуючи, вимоги частини другої статті 530 ЦК України, кредитор вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів в будь-яких час.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Отож, відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Так, 16.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - Клієнт) та ТОВ «Фінпром Маркет» (далі - Фактор) укладено Договір факторингу № 16/10/25.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідно до вимог чинного законодавства ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025.

Суд відхиляє доводи відповідачки, викладені у відзиві, зокрема що позивач не набув право вимоги за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025, оскільки вони спростовуються матеріалами справи.

Невиконання відповідачкою договірних зобов`язань і стало причиною звернення позивача за захистом своїх прав до суду.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Суд відхиляє доводи відповідачки, викладені у відзиві на позов, оскільки вони спростовуються матеріалами справи. Зокрема, твердження про те, що вона не укладала кредитний договір № 8886529 від 27.02.2025, спростовується тим, що кредитний договір, який має місце у спірних правовідносинах, був підписаний самою відповідачкою із використанням одноразового ідентифікатора відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Доводів на спростування цих обставин суд не здобув. Щодо доводів відповідачки що вона не отримувала кошти, суд зазначає, що позивач належним чином довів, що ОСОБА_1 отримала кредитні кошти на належний їй картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 20000 грн.

З витребуваних доказів, які надійшли до суду, а саме виписки /особового рахунка за період 27.02.2025 по 02.03.2025 та звіту по транзакціях з використанням/ без використання БПК виданого АТ «ПУМБ» вбачається, що 27.02.2025 о 10 годині 33 хвилин 55 секунди на картку № НОМЕР_1 , власник якої ОСОБА_1 надійшло 20000 грн, кореспондент «Фінансова Компанія «ФІНЕКСПРЕС».

Відповідачкою на підтвердження її доводів не надано жодних доказів.

Крім того, як вбачається з розрахунку заборгованості складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», заборгованість ОСОБА_1 частково погашала. Зокрема відповідачкою було внесені кошти в загальній сумі 20550 грн. які первісним кредитором були зараховані в погашення відсотків та комісії, а саме платежі: 28.03.2025 - 5700 грн (погашення відсотків); 26.04.2025 - 5510 грн (погашення відсотків); 26.05.2025 - 5890 грн (погашення відсотків); 28.03.2025 - 3450 грн (погашення комісії).

Отже, суд, проаналізувавши зміст спірних правовідносин, встановив, що договір між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразового ідентифікатора. Під час реєстрації на сайті або у додатку позикодавця ідентифікація позичальника здійснюється за допомогою сервісу BankID, а тому без самостійної передачі особистих даних відповідачкою шляхом входу та підтвердження в його мобільному банкінгу реєстрація та подальше оформлення кредиту є неможливими.

Із матеріалів справи вбачається, що ідентифікацію відповідачки було проведено через систему BankID НБУ - шляхом отримання позикодавцем від «privatbank» за згодою відповідача персональних даних останньої, зокрема електронної адреси, на яку в подальшому надсилалися одноразові ідентифікатори. Суд встановив, що відповідачка застосувала (наклала) такі електронні підписи - одноразові ідентифікатори (аналог електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора) для підписання Договору №8886529, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Без здійснення вказаних дій ОСОБА_1 кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та його укладення у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідачки.

Волевиявлення позичальника на час укладення договору підтверджено вчиненням фактичних дій, направлених на ознайомлення із умовами кредитування, складанням відповідних документів і внесенням до них конфіденційної інформації, відомої тільки відповідачу.

Без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, використання аналога власноручного підпису, кредитний договір не міг би бути укладеним.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20, від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20.

Також про виникнення зобов`язання відповідача перед позивачем свідчить та обставина, що кошти, визначені в електронному договорі, надійшли в розпорядження ОСОБА_1 на належний їй банківський рахунок.

Отже, суд доходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет», як набувача права вимоги до цього боржника, на підставі Договору факторингу №16/10/25 від 16 жовтня 2025 року, заборгованості за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 3 ст. 77 ЦПК України визначено, що сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги клопотання позивача про зменшення позовних вимог, всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, що в даному випадку мають місце порушення з вини відповідачки прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за кредитним договором, суд дійшов висновку про задоволення позову, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025в розмірі 37290 грн, яка складається з: 20000 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 17290 - заборгованість за відсотками.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 2 422,40 грн.

Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту ч. 4 ст. 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд також враховує критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

В обґрунтування понесених судових витрат представник позивача Ткаченко Ю.О. надала:

договір про надання правничої допомоги № 25-08/25ФП від 25.08.2025, укладений між адвокатом Ткаченко Ю.О. та ТОВ «Фінпром Маркет»;

витяг з акту № 5ФП приймання-передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №25-08/25ФП від 25.08.2025, згідно якого вартість наданої послуги становить 4500 грн;

акт приймання-передачі справ на надання правничої допомоги;

платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №579939288.1 від 27жовтня 2025 року.

За таких обставин, враховуючи складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, заявлений розмір витрат, суд вважає, що до стягнення з відповідачки ОСОБА_1 підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 15, 16, 256, 257, 261, 267, 509, 526, 527, 530, 599, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 про на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за кредитним договором № 8886529 від 27.02.2025в розмірі 37290 (тридцять сім тисяч двісті дев`яносто) грн, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві), 40 грн судового збору та витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», код ЄДРПОУ: 43311346, адреса місцезнаходження: вул. Садова, буд. 31/33, м. Ірпінь Бучанського району Київської області, 08205.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 16.01.2026.

Головуючий