Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 465/5909/25
Провадження №2/944/965/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
/заочне/
19.01.2026 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кондратьєвої Н.А.
за участю секретаря судового засідання Шандрук А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
в с т а н о в ив:
Стислий виклад позиції позивача та відповідача
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (далі ТзОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 664144191 від 31.03.2021 року в розмірі 40905.50 грн, судові витратити, які складаються із судового збору у розмірі 2 442.40 грн, витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн.
Позов обґрунтовує тим, що 31.03.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір № 664144191 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 11500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01. 28 листопада 2019 року додатковою угодою №19 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року та викладено договір у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року. 31 грудня 2021 року додатковою угодою №27 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. 31 грудня 2022 року додатковою угодою № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року. 31 грудня 2023 року додатковою угодою №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01 червня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 664144191. 05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчився 04 серпня 2021 року. Згідно укладених додаткових угод № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року строк договору було продовжено до 30 грудня 2024 року. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «ФК «Онлай Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 664144191. 04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 664144191 від 31 березня 2021 року у розмірі 40905.50 грн. Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Відтак, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 664144191 від 31 березня 2021 року в розмірі 40905.50 грн, яку позивач просить стягнути із відповідача.
Відповідач в судове засідання не з`явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Заяви, клопотання учасників справи
Представник позивача в судове засідання не прибув, в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду за місцем праці та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Яворівського районного суду Львівської області, в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду не повідомив.
Відповідно до п.4 ч.8 ст. 128 КПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Процесуальні дії в справі
Ухвалою судді Франківського районного суду м.Львова від 25.09.2025 року, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передано за підсудністю до Яворівського районного суду Львівської області.
Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30.10.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.11.2025 року.
Ухвалою суду від 27.11.2025 року витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, а судове засідання у справі відкладено до 13.01.2026 року.
Зважаючи на викладене суд вважає за можливе завершити розгляд справи за відсутності відповідача, який належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, однак у таке без поважних причин не з`явився, не повідомив причини неявки, не подав відзиву, а також позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів з постановленням заочного рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частинами 4, 5 ст.268 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 13 січня 2026 року, є дата складення повного судового рішення 19 січня 2026 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом встановлено, що 31 березня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 664144191 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон), що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит на суму 11 500 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Відповідно до п.1.4 Договору, за користування кредитом протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку: виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 598.60 процентів річних, що становить 1.64 проценти від суми кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку дисконтного періоду, нарахування здійснюється щоденно з процентною ставкою 1.70% в день від суми кредиту за кожен день користування ним.
Згідно відповіді АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0/7-251209/55070-БТ та платіжного доручення від 31.03.2021 року, ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» через банк платника АТ «Альфа-Банк» здійснило переказ коштів на суму 11500 грн згідно договору №664144191 від 31.03.2021 року ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .
Згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 25564.50 грн.
Згідно розрахунку заборгованості, виданого ТОВ «Таліон Плюс», за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 40905.50 грн.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу №28/1118-01. 28 листопада 2019 року додатковою угодою №19 до Договору факторингу №28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року та викладено договір у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28 листопада 2018 року. Пунктом 1.3 передбачено, що «Право вимоги» - права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми Боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. 31 грудня 2021 року додатковою угодою №27 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2022 року. 31 грудня 2022 року додатковою угодою № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2023 року 31 грудня 2023 року додатковою угодою №32 до Договору факторингу № 28/1118-01 строк дії договору продовжено до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 136 від 01 червня 2021 року до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року.
05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого закінчився 04 серпня 2021 року. Пунктом 1.3 передбачено, що «Право вимоги» - права грошових вимог Клієнта до Боржників по сплаті суми Боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно укладених додаткових угод № 2 від 03 серпня 2021 року та № 3 від 30 грудня 2022 року строк договору було продовжено до 30 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року, укладеного між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», до ТОВ «ФК «Онлай Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року.
04 червня 2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 04/06/25-Ю, згідно якого позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 .
Відповідно до реєстру боржників № б/н від 04.06.2025 року до Договору факторингу № 04/06/25-Ю укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал», до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року в розмірі 40905.50 грн.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 становить 40905.50 грн, з яких: 11500 грн прострочене тіло, 29405.50 грн прострочені відсотки.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року в розмірі 40905.50 грн.
Мотиви та оцінка суду
За нормою ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики,що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. У відповідності до ст.612ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 549 ЦК України та умов договору, у разі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов`язань в частині повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій згідно з умовами договору, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу неустойку (штраф, пеня). Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Частинами 1 та 3 ст.512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Відповідно до положень ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.
Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 "...заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом... боржник, який не отримав повідомлення про передачу прав вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору... неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі".
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною другою ст. 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі у дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Суд погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості, оскільки відповідач свого розрахунку, доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року, які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, суду не надав.
Виходячи з наведеного, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача.
Позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №664144191 від 31.03.2021 року в розмірі 40905.50 грн.
Судові витрати
Відповідно до вимог ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до п. 1 ч. 2, ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2 422, 40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією.
Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2 422,40 грн судового збору.
Згідно з вимогами ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141ЦПКУкраїни передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
При цьому, відповідно до ч.6 ст.137ЦПКУкраїни обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд зазначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 915/1654/19.
На підтвердження розміру витрат на правничу допомогу представник позивача надав договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05 червня 2025 року, протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 року, додаткову угоду №25770527581 до Договору про надання правничої допомоги від 05.06.2025 року та акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 року на загальну вартість 7000грн.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності та значимості таких дій у даній справі з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» слід стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 5000грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.12, 13, 76-78, 81, 141, 258-259, 264-265, 274, 279, 280-281 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 664144191 від 31 березня 2021 року у розмірі 40905 (сорок тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 50 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Яворівським районним судом Львівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 19 січня 2026 року.
Повне найменування сторін.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, офіс 10.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , останнє відоме місце праці: військова частина НОМЕР_3 Яворівського району Львівської області.
Суддя Кондратьєва Н.А.
Судове рішення № 133374996, Яворівський районний суд Львівської області було прийнято 19.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 465/5909/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: