Постанова № 13337170, 07.12.2010, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2010 рокуСправа № 2а-3007/10/0370

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Похилі В.Д.,

за участю представників позивача Масич І.В., Оленицької О.П.,

представників відповідача Бугайова А.О., Мельника С.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твест"до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твест» звернулось до адміністративного суду з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13.09.2010 року №0001142301/0 та рішення №25583/10/25-006 від 28.10.2010 року про результати розгляду первинної скарги.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі акту №5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Твест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «26 Елемент» Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією винесене податкове повідомлення-рішення №0001142301/0 від 13.09.2010 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Твест» за порушення ст.3, ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1321977 грн. 99 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 660988 грн. 99 коп. Зазначене рішення позивачем оскаржене в адміністративному порядку, однак рішенням Луцької ОДПІ від 28.10.2010 року № 25583/10/25-006 залишено без змін, та внаслідок чого відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року №0001142301/1.

Позивач із винесеним Луцькою ОДПІ податковим повідомленням-рішенням не погоджується та просить його скасувати, оскільки відповідачем неправомірно зроблений висновок про нікчемність договору № 56/Т від 29.05.2008 року, укладеного між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що договір № 56/Т від 29.05.2010 року було укладено з метою поставки обладнання, який був в повному обсязі виконаний сторонами цього договору, про що, зокрема, свідчать первинні фінансові документи, надані сторонами при виконанні договору. Крім того, обладнання, отримане позивачем по цьому договору, було передано ВАТ «Гнідавський цукровий завод», що також підтверджується первинними фінансовими документами, що в свою чергу, на думку позивача, спростовують висновки акту №5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Твест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «26 Елемент».

06 грудня 2010 року позивачем через канцелярію суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в яких позивач також просив суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення 02.11.2010 року №0001142301/1.

В судовому засіданні 07.12.2010 року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення 02.11.2010 року №0001142301/1.

Представники відповідача в судовому засідання позов не визнали, подали до суду письмові заперечення, в яких зазначили, що результатами проведеної документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Твест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «26 Елемент» встановлено порушення позивачем ст.3, ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Дане порушення полягає в тому, що договір № 56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» не спричинив реальне настання наслідків, оскільки в ході проведеної перевірки Луцькою ОДПІ було зясовано, що операції з придбання товару мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів було неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла такі витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного.

Також представниками відповідача було зазначено, що перевіркою не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, у звязку з чим Луцькою ОДПІ зроблений висновок про те, що договір №56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» є в силу ст.203 та ст.215 Цивільного Кодексу України є нікчемним.

Заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Луцькою обєднаною державною податковою інспекцією проведено документальну невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Твест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «26 Елемент», за результатами якої було складено акт № 5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року та винесене податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 року №0001142301/0 яким товариству з обмеженою відповідальністю «Твест» за порушення ст.3, ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначене податкове зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 1321977 грн. 99 коп. та застосовані штрафні санкції в розмірі 660988 грн. 99 коп.

Податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 року №0001142301/0 оскаржене позивачем в адміністративному порядку, яке рішенням Луцької ОДПІ від 28.10.2010 року № 25583/10/25-006 залишено без змін, внаслідок чого відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року №0001142301/1.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оспорюваного позивачем податкового повідомлення-рішення слугували обставини встановлені актом № 5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Твест» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по взаємовідносинах з приватним підприємством «26 Елемент» та рішення Луцької ОДПІ від 28.10.2010 року № 25583/10/25-006, винесеного за результатами розгляду первинної скарги ТОВ «Твест» на податкове повідомлення-рішення від 13.09.2010 року №0001142301/0.

Актом невиїзної документальної перевірки Луцькою ОДПІ зафіксовано те, що договір №56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» не спричинив реальне настання наслідків. Операції з придбання товару мали не реальний товарний характер, товар не перевозився і не зберігався. Відповідно до наявних на час проведення перевірки документів було неможливо встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла такі витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного. Крім того, перевіркою не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин систематичного придбання та продажу товарів, у звязку з чим Луцькою ОДПІ зроблений висновок про те, що договір № 56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» є в силу ст.203 та ст.215 Цивільного Кодексу України є нікчемним.

Вказані обставини ідентично відображені і в рішенні Луцької ОДПІ від 28.10.2010 року № 25583/10/25-006.

Разом з тим, суд вважає висновки зроблені в акті невиїзної документальної перевірки № 5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року та в рішенні Луцької ОДПІ від 28.10.2010 року №25583/10/25-006 безпідставними та такими, що не відповідають фактичними обставинам справи.

Таким чином, судом встановлено, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Твест» та приватним підприємством «26 Елемент» було укладено договір №56/Т від 29.05.2008 року, відповідно, до умов якого ТОВ «Твест» купує, а ПП «26 Елемент» продає заводське обладнання в асортименті, кількості і за цінами визначеного в специфікації до даного договору.

Згідно із специфікації 1 до договору №56/Т від 29.05.2008 року сторонами договору визначений перелік товару, що поставляється, а саме: центрифуга «Зангерхаузен» 1000 в кількості 7 шт., лінія гідрозвантаження буряків з автомобілів в кількості 1 к-кту, труба Д 530 х 8 мм. в кількості 17,5 т., буряконасос УС 2 в кількості 1 шт., насос вакуумний ВН-2-150 в кількості 1 шт., насос СКО 200\80 в кількості 4 шт., бурякомийка в кількості 1 шт., фільтри листові П 9 УФЛ в кількості 20 шт., набір патронів фільтра сиропу Ш 1 ПФФ в кількості 8 к-ктів, ферми перекриття L-17800 в кількості 12 шт., лист профільний 1240 кв.м. та металопрокат в асортименті в кількості 32 т.

Відповідно до пункту 2 договору сторонами визначено його ціну, яка склала 7931868 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1321978 грн.

Згідно із п.3 договору постачання товару здійснюється продавцем покупцю однією партією в кількості відповідній до специфікації до договору. Датою постачання товару вважається дата підписання покупцем видаткової накладної.

Як вбачається із видаткової накладної № РН-0206 від 02.06.2008 року ПП «26 Елемент» поставило, а ТОВ «Твест» прийняло товарно-матеріальні цінності а саме: центрифуга «Зангерхаузен» 1000 в кількості 7 шт., лінія гідрозвантаження буряків з автомобілів в кількості 1 к-кту, труба Д 530 х 8 мм. в кількості 17,5 т., буряконасос УС 2 в кількості 1 шт., насос вакуумний ВН-2-150 в кількості 1 шт., насос СКО 200\80 в кількості 4 шт., бурякомийка в кількості 1 шт., фільтри листові П 9 УФЛ в кількості 20 шт., набір патронів фільтра сиропу Ш 1 ПФФ в кількості 8 к-ктів, ферми перекриття L-17800 в кількості 12 шт., лист профільний 1240 кв.м. та металопрокат в асортименті в кількості 32 т. Загальна сума поставленого товару склала 7931868 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1321978 грн.

Відповідно до п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача, поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України, поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України, в інших випадках, визначених цим Законом.

Згідно із п.4.1 ст.4 Закону, база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Як визначено п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як передбачено п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи ПП «26 Елемент» виписано податкову накладну від 02.06.2008 року порядковий номер 206 на суму 7931868 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1321978 грн.

Відповідно до п.4 договору №56/Т від 29.05.2008 року сторони домовились, що оплата за товар здійснюється згідно предявленого рахунку-фактури на розрахунковий рахунок продавця або розрахунок векселями.

На виконання п.4 даного договору ПП «26 Елемент» виписано рахунок фактуру №СФ 0206 від 02.06.2008 року на суму 7931868 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1321978 грн., а ТОВ «Твест», в свою чергу, передано в якості розрахунків за поставлений товар прості векселі: від 03.06.2008 року серії АА 1404041 на суму 2600000 грн., строк погашення 03.06.2023 року; від 03.06.2008 року серії АА 1404042 на суму 3000000 грн., строк погашення 03.06.2023 року; від 03.06.2008 року серії АА 1404043 на суму 2331868 грн. строк погашення 03.06.2023 року.

Зазначені векселі прийняті ПП «26 Елемент» в якості оплати за поставлений товар, про що свідчать акти приймання-передачі векселів від 03.06.2008 року.

Крім того, судом також встановлено, що отриманий позивачем товар за договором №56/Т від 29.05.2008 року був в подальшому реалізований відкритому акціонерному товариству «Гнідавський цукровий завод» за договором № 1 від 03.06.2008 року.

Як вбачається із інвентаризаційного опису основних засобів та наряду на відрядні роботи № 71 товарно-матеріальні цінності, а саме: центрифуга «Зангерхаузен» 1000, лінія гідрозвантаження буряків з автомобілів, труба Д 530 х 8 мм., буряконасос УС 2, насос СКО 200\80, бурякомийка, фільтри листові П 9 УФЛ , набір патронів фільтра сиропу Ш 1 ПФФ, ферми перекриття L 17800 та листи профільні, а також продукція металопрокату, використовуються ВАТ «Гнідавський цукровий завод».

Зазначені обставини не заперечуються Луцькою ОДПІ, яка під час проведення планової документальної виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ «Гнідавський цукровий завод» в довідці про загальну інформацію щодо ВАТ «Гнідавський цукровий завод» про результати його діяльності за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року встановила придбання у ТОВ «Твест» обладнання, а саме: центрифуги «Зангерхаузен» 1000 в кількості 7 шт., лінії гідрозвантаження буряків з автомобілів в кількості 1 шт., труба Д 530 х 8 мм. в кількості 17,5 шт., буряконасос УС 2 в кількості 1 шт., насос СКО 200\80 в кількості 4 шт., бурякомийка в кількості 1 шт., фільтри листові П 9 УФЛ в кількості 20 шт.. Вказане обладнання ВАТ «Гнідавський цукровий завод» оприбутковане на основні засоби.

За таких підстав висновки, зроблені відповідачем в акті перевірки № 5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року, про те, що договір № 56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» не спричинив реальне настання наслідків не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як встановлено судом, товар, отриманий ТОВ «Твест» від ПП «26 Елемент» за договором № 56/Т від 29.05.2008 року, було використано у власній господарській діяльності.

Суд також не бере до уваги доводи відповідача про порушення позивачем ч.1, ч.5 ст.203, ч.1 та ч.2 ст.215 Цивільного Кодексу України, оскільки як вбачається із ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідачем не було доведено, а судом не встановлено, що договір № 56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» суперечить Цивільному Кодексу України чи іншим актам цивільного законодавства України, а також моральним засадам суспільства.

Зазначені висновки, зафіксовані відповідачем в акті перевірки № 5074\23-1\3391499 від 31.08.2010 року, є субєктивними та зробленими на підставі аналізу господарської діяльності між ПП «26 Елемент» та ТОВ «Неотех Інстал», оскільки дане товариство не знаходиться за юридичною адресою та зареєстроване на особу, яка втратила свій паспорт, а також те, що актом від 03.02.2009 року № 260/23/33622907 невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «26 Елемент» з питань правових взаємовідносин з ТОВ «Неотех Інстал» за травень, червень 2008 року, встановлено нікчемність правочину на поставку обладнання.

Разом з тим, відповідачем в акті перевірки № 5074/23-1/3391499 від 31.08.2010 року фактично підтверджено здійснення господарської діяльності між приватним підприємством «26 Елемент» та товариством з обмеженою відповідальністю «Неотех Інстал» шляхом проведення розрахунків за поставлений товар.

Відповідно до ч.1 та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи подані відповідачем заперечення щодо адміністративного позову, пояснення представників відповідача, суд приходить до висновку, що застосування відповідачем ст.203 та ст.215 Цивільного Кодексу України щодо нікчемності договору №56/Т від 29.05.2008 року між ТОВ «Твест» та ПП «26 Елемент» є безпідставним, оскільки при аргументації такої позиції податковий орган керувався не підтвердженою в судовому засіданні інформацією, неналежними доказами, а також власним внутрішнім переконанням, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України є недопустимим.

Разом з тим відповідно до пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з наявної в матеріалах справи податкової накладної від 02.06.2008 року порядковий номер 206 ПП «26 Елемент» поставлено, а ТОВ «Твест» прийнято товар: центрифуга «Зангерхаузен» 1000 в кількості 7 шт., лінія гідрозвантаження буряків з автомобілів в кількості 1 к-кту, труба Д 530 х 8 мм. в кількості 17,5 т., буряконасос УС 2 в кількості 1 шт., насос вакуумний ВН-2-150 в кількості 1 шт., насос СКО 200\80 в кількості 4 шт., бурякомийка в кількості 1 шт., фільтри листові П 9 УФЛ в кількості 20 шт., набір патронів фільтра сиропу Ш 1 ПФФ в кількості 8 к-ктів, ферми перекриття L-17800 в кількості 12 шт., лист профільний 1240 кв.м. та металопрокат в асортименті в кількості 32 т., на суму 7931868 грн., в тому числі ПДВ в розмірі 1321978 грн., що в силу пп.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є підтвердженою обставиною.

Відповідно до статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору, у звязку з цим доводи відповідача щодо нікчемності договору № 56/Т від 29.05.2008 року та як наслідок порушення ТОВ «Твест» ст.3, ст.4, п.п.7.2.6 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставними та необґрунтованими.

Частиною 1 статті 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві докази позивача є обґрунтованими, та відповідно такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.11.2010 року №0001142301/1.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 10 грудня 2010 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю. Ю. Сорока