Ухвала суду № 133368275, 15.01.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/312/26

Провадження № 4-с/750/7/26

У Х В А Л А

15 січня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Супруна О.П., розглянувши матеріали цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наоменка Вячеслава Вікторовича,

заінтересована особа ОСОБА_2 ,

у с т а н о в и в :

Заявник звернувся до Деснянського районного суду м. Чернігова зі скаргою на дії головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наоменка В.В., у якій просить скасувати постанову від 04.12.2025.

Згідно з частиною першою статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження").

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права (стаття 447-1 ЦПК України).

Скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений для подання скарги строк може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою. У разі подання скарги з пропуском строку і за відсутності поважних причин для його поновлення та клопотання особи, яка подає скаргу, така скарга залишається судом без розгляду. (стаття 449 ЦПК України).

Згідно з частиною п`ятою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 123 ЦПК України).

Частиною першою статті 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 01.11.2023 у справі № 904/3734/20 указав, що передумовою для розгляду скарги на дії чи бездіяльність державного, приватного виконавця по суті є встановлення факту подання цієї скарги у передбачений законом строк або наявності відповідного клопотання та обставин для поновлення такого строку, якщо його було пропущено саме з поважних причин. У протилежному випадку дії суду матимуть наслідком порушення права інших учасників спору, зокрема, виконавця, дії якого оскаржуються, а також та загальних засад судочинства (диспозитивності, рівності перед законом і судом та змагальності сторін). Подібний висновок зроблено в постанові Верховного Суду від 13.11.2025 у справі № 718/4066/23 (провадження № 61-6813св25).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04.11.2022 у справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22) зазначено, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод.

У постановах Верховного Суду від 18.11.2020 у справі № 439/1493/15-ц та від 18.11.2020 у справі № 466/948/19 зроблено висновок по застосуванню статті 449 ЦПК України та вказано, що такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно із скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд має виходити з того, що у відповідному законодавстві не міститься перелік таких поважних причин, їх з`ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. При вирішенні питання про те, які підстави можна вважати поважними для поновлення строку звернення до суду з відповідною скаргою, суд має керуватися тим, що вичерпного переліку таких підстав процесуальний закон не містить, вони у кожному конкретному випадку залежать від певних ситуацій. При цьому судом також має враховуватися прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує справедливий судовий розгляд, а виконання рішення суду є завершальною частиною розгляду цивільної справи.

З`ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення зазначеного строку та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення із скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд із урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про поновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. У клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (стаття 126 ЦПК України).

Верховний суд неодноразово підкреслював, що законодавець не відносить пропуск строку на подання скарги на дії виконавця до підстав відмови у задоволенні скарги; пропуск строку на подання скарги на дії виконавця є підставою для залишення скарги без розгляду (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.02.2025 у справі № 361/717/13-ц (провадження N 61-153св25)).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Із наведених заявником обставин убачається, що 12.12.2025 він звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, однак скаргу було повернуто без розгляду (справа № 750/17096/25).

19.12.2025 ОСОБА_1 повторно подав скаргу, яка також повернута без розгляду (справа № 750/17390/25).

26.12.2025 ОСОБА_1 знову подав скаргу, яку було повернуто без розгляду 30.12.2025 у зв`язку з пропуском процесуального строку на звернення до суду зі скаргою.

Із наведеного вбачається, що строк на подачу скарги на дії державного виконавця розпочався 12.12.2025, коли заявник ознайомився з оскаржуваною постановою, та тривав десять днів.

ОСОБА_1 разом зі скаргою подав заяву про поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця, яка мотивована тим, що причиною пропуску процесуального строку було виправлення недоліків раніше поданих ним скарг.

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Із наведеного вбачається, що ОСОБА_1 неодноразово звертався до суду зі скаргами на дії державного виконавця та скасування його постанови від 04.12.2025 про накладення штрафу, однак його скарги поверталась судом із огляду на їхню невідповідність установленим ЦПК України вимогам щодо форми та змісту такої скарги.

За таких обставин, не можна визнати обґрунтованим наведені ОСОБА_1 підстави пропуску строку, оскільки неодноразове невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо оформлення та подання скарги, та як наслідок, повернення її заявнику, не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку, так як не є такою, що не залежить від волевиявлення особи, яка подає скаргу, і не є такою, що пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення стороною у справі процесуальних дій. А тому, суд дійшов висновку про неповажність наведених ОСОБА_1 підстав пропуску строку на подання скарги.

Таким чином, установивши, що про порушення своїх прав із боку держаного виконавця скаржник був достовірно обізнаний із 12.12.2025, а з даною скаргою звернувся 09.01.2026, тобто з пропуском установленого законом процесуального строку, та враховуючи неповажність наведених ним підстав пропуску строку на подання скарги, суд дійшов висновку про залишення скарги без розгляду.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 258-261, 353, 354, 447-450 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Відмовити ОСОБА_1 в поновленні пропущеного процесуального строку.

Залишити без розгляду скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Козелецького відділу державної виконавчої служби у Чернігівському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Наоменка Вячеслава Вікторовича.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня складення.

Суддя