Ухвала суду № 133367486, 16.01.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/23680/25

Провадження №: 2-а/755/98/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення позовної заяви

"16" січня 2026 р. Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Хромова О.О., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області (далі - ЦМУ ДМС України у місті Києві та Київській області) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 13 травня 2025 року серії МКМ № 016819 про накладення адміністративного стягнення за частиною другою статті 203 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 5 100,00 грн.

У поряду автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, залишено без руху з тих підстав, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, та надано заявникові строк для усунення недоліків - не більш як десять днів з часу отримання позивачем копії ухвали, шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Підставами для залишення позову без руху визначено неповажність причин пропуску звернення до суду з адміністративним позовом, відсутність документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень статті 251 КАС України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частини перша, п`ята статті 151 КАС України).

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 151 КАС України).

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 252 КАС України, днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Згідно із частиною сьомою статті 252 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Відповідно до довідки про доставку електронного документа від 22 грудня 2025 року ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 18 грудня 2025 року про залишення позову без руху доставлено до електронного кабінету ОСОБА_1 та до електронного кабінету його представника Янкул Г.І. 22 грудня 2025 року о 14-53 год.

Таким чином, ухвалу про залишення позову без руху від 18 грудня 2025 року вручено позивачеві 22 грудня 2025 року.

30 грудня 2025 року (вхід. від 02 січня 2026 року, № 147) представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янкул Г.І., подала до суду заяву про усунення недоліків, у якій зазначила, що оскаржувану постанову позивач не отримував особисто, докази отримання засобами поштового зв`язку також відсутні, докази направлення вказаної постанови до ДУ «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України» для вручення позивачеві також відсутні. Аналогічні обставини вже встановлені у рішенні Дніпровського районного суду міста Києва по справі № 755/11034/25 за позовом ОСОБА_2 до ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Для захисту інтересів ОСОБА_2 для надання правової допомоги був укладений договір про надання правничої допомоги, а в ОСОБА_1 родичів або дружини, які могли укласти відповідний договір про надання правової допомоги відсутні. Тим паче, про неодноразове звернення про надання дозволу на побачення та заключення договору про надання правової допомоги із підзахисним підтверджується зверненням адвоката та скаргами до прокуратури, що також посприяло порушенням термінів оскарження відповідної постанови. Окрім того, при зустрічі із ОСОБА_1 представнику були передані для здійснення захисту лише позовна заява із рішенням про видворення, які ОСОБА_1 зберігав, інших документів у нього не було, що також підтверджує факт порушення та невручення у належні терміни оскаржуваної постанови. Дана обставина також встановлена судом у рішенні по справі № 755/11034/25. Відповідачем не було повідомлено позивача належним чином про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, чим позбавлено прав, гарантованих Конституцією України та статтею 268 КУпАП. Оскаржувана постанова прийнята відповідачем не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання її протиправною та скасування. Відповідно до довідки від 12 листопада 2025 року № 46-25 ОСОБА_1 звільнено з ПТПІ, що також підтверджує факт порушення складеного протоколу та постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскаржувана постанова винесена 13 травня

2025 року. Позивач під час прийняття постанови не був присутній та станом на час її винесення взагалі не був обізнаний про факт її винесення. Між тим, з матеріалів долучених відповідачем до позову у справі

№ 755/8503/25 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення стало відомо про те, що відповідачем 13 травня 2025 року було складено щодо ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, у зв`язку із чим адвокатом Янкул Г.І. 14 серпня 2025 року підписано договір про надання правничої допомоги та в подальшому зроблені відповідні адвокатські запити для підтвердження викладених обставин. На неодноразові запити копію оскаржуваної постанови отримано лише 27 жовтня 2025 року.

У зв`язку з тим, що на заяву адвоката про ознайомлення із матеріалами справи не було надано копій матеріалів справи та копій документів про здійснення ОСОБА_1 військової служби, адвокат Янкул Г.І. лише 10 жовтня 2025 року мала змогу ознайомити з її змістом та мотивувати позовну заяву про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене просила поновити процесуальний строк для її подання.

Суд враховує, що всупереч вимогам ухвали про залишення позову без руху до заяви про усунення недоліків не долучено документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Вивчивши зміст заяви про усунення недоліків, суд зазначає таке.

Положеннями частин першої, другої статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, приписи процесуального закону пов`язують початок перебігу строку звернення до суду або з дня, коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, або з дня, коли особа могла дізнатися про їх порушення.

Частиною другою статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Тобто, строк звернення до адміністративного суду може бути поновлений лише за наявності поважних підстав, наявність яких підтверджена відповідними доказами.

Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови)

Тобто, строк звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення органів ДМС про притягнення до адміністративної відповідальності становить десять днів. При цьому, зазначений строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії МКМ № 016819 винесена 13 травня 2025 року, копію направлено ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку, вих. від

20 травня 2025 року, № 2010.8.2.23808/80.2-25.

Позов подано до суду 30 жовтня 2025 року через систему «Електронний суд» ЄСІТС (вхід. від

05 листопада 2025 року, № 67313), тобто з пропуском встановленого статтею 286 КАС України 10-денного строку звернення до суду з відповідної заявою.

До матеріалів позовної заяви долучено копію договору про надання правової допомоги від

14 серпня 2025 року № б/н, укладеного між адвокатом Янкул Г.І. та ОСОБА_1 , з додатковою угодою від 15 серпня 2025 року, копію ордеру від 21 серпня 2025 року серії ВН № 1563972 про надання правничої допомоги ОСОБА_1 , копії адвокатських запитів адвоката Янкул Г.І. від 13 серпня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 , Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Головного управління розвідки Міністерства оборони України щодо надання інформації про проходження ОСОБА_1 військової служби; копії адвокатських запитів адвоката Янкул Г.І. від 27 серпня 2025 року до Обласного центру МСЕК № 2 м. Маріуполь, КНП ОМР «Обухівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування», КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6» щодо надання медичної документації ОСОБА_1 ; копію адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 01 вересня 2025 року до Клінічної лікарні «Феофанія» щодо надання медичної документації ОСОБА_1 ; копію адвокатських запитів адвоката Янкул Г.І. від 08 вересня 2025 року до ДНУ Науково-практичний центр профілактичної та клінічної медицини державного управління справами, до Краснопільської лікарні щодо надання медичної документації ОСОБА_1 ; копію адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 25 вересня 2025 року до ГУ НП у місті Києві щодо надання інформації про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної чи кримінальної відповідальності; копію адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 06 жовтня 2025 року до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 6» щодо надання медичної документації ОСОБА_1 .

Також до матеріалів справи долучено копію заяви про ознайомлення з матеріалами справи

№ 755/8503/25 на ім`я судді Дніпровського районного суду міста Києва Савлук Т.В. без відомостей про її подання (дати та вхідного номеру) та копію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від

15 травня 2025 року по справі № 755/8503/25 (суддя Гаврилова О.В.) та частину матеріалів адміністративного позову ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області до ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення (дати ознайомлення з матеріалами справи

№ 755/8503/25 та отримання копії матеріалів адміністративного позову не зазначено).

Також надано копію повторного адвокатського запиту адвоката Янкул Г.І. від 17 жовтня 2025 року до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області щодо надання копії оскаржуваної постанови» та супровідний лист ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області від 27 жовтня 2025 року про розгляд адвокатського запиту від 17 жовтня 2025 року.

Разом з тим, з рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 15 травня 2025 року по справі № 755/8503/25 встановлено, що 12 травня 2025 року стосовно відповідача, складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МКМ 016959 за частиною другою статті 203 КУпАП.

Про складення протоколу від 12 травня 2025 року про адміністративне правопорушення ПР МКМ 016959 ОСОБА_1 був обізнаний, був присутній під час розгляду справи № 755/8503/25 за участі перекладача.

Копію протоколу від 12 травня 2025 року про адміністративне правопорушення ПР МКМ 016959 містить особистий підпис ОСОБА_1 про отримання його копії а також клопотання про розгляд справи про адміністративне правопорушення, призначений на 12 травня 2025 року на 13-30 год, без його участі.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2025 року по справі № 990/98/25 зазначила, що особа повинна була дізнатися про порушення свої прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або ж які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Суд враховує, що договір про надання правничої допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом Янкул Г.І. укладено 14 серпня 2025 року, ордер про надання правничої допомоги серії ВН № 1563972 сформовано адвокатом 21 серпня 2025 року (майже через тиждень).

У серпні, вересні та жовтні 2025 року адвокат зверталася до медичних установ та органів Міністерства оборони України щодо отримання документів про проходження військової служби та лікування ОСОБА_1 .

Водночас, з адвокатським запитом до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області щодо отримання копії оскаржуваної постанови адвокат Янкул Г.І. звернулася лише 17 жовтня 2025 року, доказів звернення раніше із відповідними запитами суду не надано, неможливість своєчасного звернення не обґрунтовано.

У заяві про усунення недоліків представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Янкул Г.І., не обґрунтовує неможливість своєчасного звернення до ЦМУ ДМС у місті Києві та Київській області щодо отримання копії оскаржуваної постанови, доказів неможливості такого звернення не надає. При цьому, як уже зазначалося раніше ОСОБА_1 був обізнаний про складення 13 травня 2025 року протоколу у справі про адміністративне правопорушення та повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд також звертає увагу позивача, що на стадії відкриття провадження у справі суд не досліджує питання обґрунтованості позовних вимог, не встановлює наявність чи відсутність підстав для визнання оскаржуваної постанови протиправною та її скасування.

Поряд з цим, посилання позивача на рішення Дніпровського районного суду міста Києва у справі № 755/11034/25 не заслуговують на увагу, оскільки встановлені під час розгляду вказаної справи обставини стосуються правовідносин, що виникли між ОСОБА_2 та ЦМУ ДМС України в місті Києві та Київській області визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, тобто відрізняються за суб`єктним складом учасників справи та стосуються оскарження акту індивідуальної дії.

ЄСПЛ у справах «Салов проти України», пункт 93, «Сутяжник проти Росії», пункт 38 підкреслює, що відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення помилки, що має фундаментальне значення для судової системи. Зокрема, під правовим пуризмом у практиці ЄСПЛ розуміється невідступне слідування вимогам процесуального закону при вирішенні питання щодо застосування чи скасування таких, що набрали законної сили, судових рішень без врахування того, чи призведе це у подальшому до реального, а не формального усунення допущених судових помилок; надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, виходячи з обставин конкретної справи й необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів в цивільному або іншому судочинстві, що призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, а також строки для подання апеляційної чи касаційної скарги, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Європейський суд з прав людини вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE,

№ 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Європейський суд з прав людини наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач не усунув вказані в ухвалі недоліки.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви позивачу, в порядку визначеному частиною четвертою статті 169 КАС України.

При цьому враховано позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 20 січня 2021 року № 9901/258/ (11-331заі20) про те, що повернення позовної заяви через те, що позивач не виконав вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не усунув недоліків такої заяви, обмежує гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на доступ позивача до суду, але не порушує цього права і не нівелює його суті. Зазначене повернення позовної заяви забезпечує юридичну визначеність у правовідносинах суду з позивачем, який не виконав вимог чинної ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 294 КАС України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - вважати такою, що не подана, та повернути суб`єкту звернення.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Хромова