Ухвала суду № 133366669, 13.01.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/452/26

Провадження № 1-кс/643/596/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 м. Харків

Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого 3 відділення слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 , подане у кримінальному провадженні № 22025220000000953 від 21.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, з вищою освітою, розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , -

встановив:

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025220000000953 від 21.10.2025, в якому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період не пізніше 29.03.2025 у громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник кримінальний протиправний умисел, направлений на здійснення умисних дій, спрямованих на розпалювання національної ворожнечі та ненависті, а також на приниження національної честі та гідності, шляхом поширення відповідних інформаційних повідомлень у мережі Інтернет.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , перебуваючи на території м. Харкова в умовах повномасштабної агресії РФ, розуміючи роль інформаційних ресурсів у формуванні громадської думки, визначенні настроїв суспільства, їх вплив на суспільно-політичну ситуацію в Україні, стійкість суспільства та інформаційну стабільність держави, з метою реалізації вищевказаного кримінального протиправного умислу, використовуючи інформаційну систему, що має доступ до облікового запису « ОСОБА_9 » у додатку для спілкування Telegram, у відкритому для загального доступу Telegram-каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (з посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), бажаючи висловити власні думки, ідеологічні та політичні погляди, зокрема власні прояви неприязні та зневажливого ставлення до українців, маючи на меті сформувати стереотипний негативний образ українця як представника окремої нації та сформувати негативне ставлення до них, здійснив публікацію таких інформаційних повідомлень у вказаному Telegram-каналі:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22:35 здійснив публікацію з таким змістом: «Не юкраине, а Хрюкляндии»;

- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22:38 здійснив публікацію з таким змістом: «Таких «умных» расстреливают в ближайших посадках. Хотите вышлю ф..ку. А в Харькове, хохлов почти нет, за последние 2 месяца украинской мовы почти не слышно. Все бросили и потикали к себе на западную»;

- 05.04.2025 о 21:55 здійснив публікацію з таким змістом: «Хрюкляндия»;

- 09.05.2025 о 11:42 здійснив публікацію з таким змістом: «Педики хохлятские»;

Згідно висновку експерта 2 сектору (з дислокацією в місті Харків) 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ № СЕ25-276/Л/3/2 від 14.11.2025, у вказаних публікаціях містяться вислови, що мають ознаки розпалювання національної ворожнечі та ненависті, приниження національної честі та гідності, шляхом використання епітетів для вираження негативної емоційно-експресивної оцінки українців як окремої нації, вживання фраз, що виражають презирство, ворожість та зневагу.

Далі, ОСОБА_5 , 29.03.2025, перебуваючи на території м. Харкова, з метою реалізації вищевказаного кримінального протиправного умислу, використовуючи інформаційну систему, що має доступ до облікового запису « ОСОБА_9 », у додатку для спілкування Telegram, будучи підписником відкритого для загального доступу Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (з посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно усвідомлюючи, що з боку РФ здійснюється збройна агресія проти України, а територія України находяться під постійним обстрілом з різного виду озброєння з боку підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань Російської Федерації, здійснив публікацію таких інформаційних повідомлень у вказаному Telegram-каналі:

- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22:46 створив та поширив публікацію такого змісту: «В Харьков год назад завозили поездами. У нас ессть люди, которые им немного объяянили, что Харьков всегда был, есть и будет Русским городом!»;

- ІНФОРМАЦІЯ_4 о 22:49 створив та поширив публікацію такого змісту: «Мои предки живут здесь более 230 лет, мама перед смертью очень долго прорисовывала генеологическое дерево. Город всегда был Русским»;

Згідно висновку експерта 2 сектору (з дислокацією в місті Харків) 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ № СЕ25-276/Л/3/2 від 14.11.2025, у вказаних публікаціях міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України.

Виготовлена та поширена ОСОБА_5 інформація виражена у формі фактичних тверджень і оціночних суджень має публічний характер, який передбачає розповсюдження серед необмеженого кола осіб.

Окрім цього, ОСОБА_5 , 25.06.2025, перебуваючи на території м. Харкова, з метою повторної реалізації вищевказаного кримінального протиправного умислу, використовуючи інформаційну систему, що має доступ до облікового запису « ОСОБА_9 », у додатку для спілкування Telegram, будучи підписником відкритого для загального доступу Telegram-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_5 » (з посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_6 ), усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, достовірно усвідомлюючи, що з боку РФ здійснюється збройна агресія проти України, а територія України находяться під постійним обстрілом з різного виду озброєння з боку підрозділів Збройних Сил та інших військових формувань Російської Федерації, здійснив публікацію таких інформаційних повідомлень у вказаному Telegram-каналі:

- ІНФОРМАЦІЯ_7 о 22:27 створив та поширив публікацію такого змісту: «Мои предки живут здесь более 230 лет, мама перед смертью очень долго прорисовывала генеологическое дерево. Город всегда был Русским»;

Згідно висновку експерта 2 сектору (з дислокацією в місті Харків) 3 відділу судово-експертної лабораторії 4 центру (Центру судових і спеціальних експертиз) ІСТЕ СБУ № СЕ25-276/Л/3/2 від 14.11.2025, у вказаних публікаціях міститься виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України.

12.01.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 2 ст. 436-2, ч. 1 ст. 161 КК України.

12.01.2026 о 12:44 ОСОБА_5 затримано на підставі п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України.

Слідчий, посилаючись на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, усвідомлює тяжкість та реальність покарання, вважає, що існують ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження,вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, просить застосувати запобіжний захід у вигляді триманні під вартою.

Сторона обвинувачення зазначає, що існують ризики, передбачені у п. 1, 2, 5 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших, більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали клопотання та просили його задоволити з підстав, у ньому наведених.

Слідчий звернув увагу, що підозрюваний на даний час здає в найм квартиру, має у власності транспортний засіб легковий автомобіль, при цьому будучи позбавленим права керування у зв`язку з притягненням до адміністративної відповідальності, відтак легковий автомобіль здає в оренду. Крім того, з наявної у сторони обвинувачення інформації підозрюваний здійснює дрібну підприємницьку діяльність.

Захисник у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив по причині недоведеності, на думку сторони захисту, заявлених стороною обвинувачення ризиків. Просив застосувати до його підзахисного більш м`який запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні позицію свого захисту підтримав, заявлені стороною обвинувачення характеризуючі особу обставини не спростовував.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та захисника, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, слідчий суддя на підставі наданих сторонами матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, що стосуються тяжкості покарання та вагомості доказів вчинення кримінального правопорушення, особи підозрюваного, тощо.

Наразі існування ризиків, визначених п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на думку слідчого судді доведені стороною обвинувачення.

Факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, (заява № 18731/19) від 28.10.1994).

Проте, у практиці ЄСПЛ відсутній універсальний підхід, за якого підозра вважається обґрунтованою. Це визначається конкретними обставинами (рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», заяви № 12244/86, № 12245/86, № 12383/86 від 30.08.1990, п.32; «Merabishvili v. Georgia», заява № 72508/13 від 28.11.2017, п.184), а також пов`язується зі ступенем суспільної небезпечності діяння.

Існування вказаних ризиків у сукупності з обґрунтованою підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, вказує, на думку слідчого суді, про обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (заява № 18731/91) від 28.10.1994 зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку, чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що до ОСОБА_5 не може бути застосований більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, і зокрема цілодобовий домашній арешт, для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до норми ст. 180 КПК України, особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Кількість поручителів визначає слідчий суддя, суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 КПК України,строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання - з моменту затримання.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи всі обставини справи, ставлення підозрюваного до інкримінованого йому кримінального правопорушення, враховуючи норму ч. 3 ст. 182 КПК України, відповідно до якої слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватися слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами є: 1) всі обставини кримінального правопорушення; 2) майновий та сімейний стан підозрюваного, обвинуваченого; 3) інші дані про його особу (наприклад, поведінка під час кримінального провадження); 4) ризики, передбачені в ст. 177 КПК, а критеріями - те, що розмір застави: а) достатньою мірою гарантуватиме виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та, водночас, б) не буде завідомо непомірним для нього. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати за рішенням суду про звернення застави у дохід держави утримувала підозрюваного, обвинуваченого від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного проживання людини.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

При визначенні розміру застави підлягають врахуванню обставини вчинення ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення.

З огляду на викладене, беручи до уваги характеризуючі особу підозрюваного дані, в тому числі щодо майнового аспекту, слідчий суддя вважає, що сума застави у розмір 180 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, буде для підозрюваного такою, яку останній вважатиме прийнятною задля ухилення від кримінальної відповідальності. Застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, визначеним ч. 1 ст. 177 КПК України.

Такий розмір застави є прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, зокрема у рішенні від 20.11.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії» (заява № 12050/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку.

Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб нівелювати у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Таким чином, слідчий суддя, враховуючи фактичні обставини інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, ознаки суб`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення, в якому особа підозрюється, а також сферу правовідносин, якої воно стосується, інші ознаки об`єктивної сторони, з метою виконання завдань кримінального провадження, дотримання загальних засад кримінального провадження в спосіб застосування до особи належної правової процедури, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 заставу у вигляді 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 599 040,00 грн, оскільки застава в такому розмірі зможе запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 177, 182, 183, 193-194, 196-198, 206, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

постановив:

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту затримання, а саме з 12:44 12.01.2026.

Строк дії ухвали встановити до 12:44 12.03.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст.ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави протягом дії запобіжного заходу у розмірі ста вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599 040 (п`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сорок ) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, отримувач: ТУ ДСА України у Харківській області, код отримувача: 26281249, банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ, МФО отримувача: 820172, призначення платежу: застава згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 13.01.2026 у справі № 643/452/26 (провадження 1-кс/643/596/26) відносно ОСОБА_5 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_5 наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід Держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід Держави, слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід Держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_5 - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали слідчого судді.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали проголошено 16.01.2026 о 09:45.

Слідчий суддя ОСОБА_1