Рішення № 133365479, 15.01.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6748/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Панасенка Є.М.,

за участю секретаря судового засідання Пронози І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

24.11.2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Управління патрульної поліції в Одеській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 в позовній заяві зазначає, що 13.11.2025 року, рухаючись на авто у напрямку м. Подільськ близько 13:50 год. він був зупинений співробітником поліції (жетон № 0092128) та відносно нього було прийнято постанову серії ЕНА № 6144025 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУПАП.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та зазначає, що вона підлягає скасуванню через те, що співробітник поліції при його зупинці не зрозуміло представився і одразу витребував документи до перевірки, але не пояснив ані причину зупинки, ані причину перевірки документів.

Позивач надав документи, натомість співробітник поліції одразу повідомив його, що він порушив правила дорожнього руху а саме: не зупинився на знак «СТОП». Позивач зазначає, що хотів надати письмові пояснення, але працівник поліції сказав йому, що для цього буде надано спеціальний бланк. При цьому позивач почав розуміти, що співробітник поліції нехтує його правами і виносить постанову без доказів, порушуючи процедуру розгляду справи, без отримання пояснень та відмовивши позивачу в ознайомленні із відеодоказами правопорушення.

На прохання позивача надати йому можливість ознайомитись із відеодоказами правопорушення, співробітник поліції відмовив, посилавшись, що в бодікамері маленький екран і видно нічого не буде, що порушує ст. 252 КУпАП, після цього співробітник поліції вручив йому вже роздруковану постанову.

Крім того, позивач зазначає, що його не було ознайомлено з його правами.

Таким чином, дії поліцейського, на думку позивача, є незаконними, постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Ухвалою судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 25.11.2025 року відкрито провадження в даній справі, призначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 18.12.2025 року замінено неналежного відповідача Департамент патрульної поліції Національної поліції України, на належного Головне управління Національної поліції в Одеській області.

13.01.2026 року від представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області Міняйло Олександра Миколайовича надійшов відзив на адміністративний позов, у якому він вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач по справі правомірно був притягнутий до адміністративної відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 2.2. ПДР України «Проїзд без зупинки заборонено», що підтверджується наданим відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського. Поліцейський, хоч і не роз`яснив порушникові його права, однак це не призвело до обмеження прав ОСОБА_1 на захист, не спростовує доведеність порушення вимог дорожнього знаку та не є самостійною підставою для скасування постанови.

В судове засідання позивач не з`явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв`язку з тим, що ним ще не отримано копію оскаржуваної постанови та він звернувся на гарячу лінію з цього питання.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам, на запрошення суду про проведення судового засідання в режимі відеоконференції представник відповідача Міняйло О.М. не відповідав.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 5 ст. 262 КАС України розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що уповноваженою особою відповідача 13.11.2025 року о 14 год. 04 хв. було винесено постанову серії ЕНА №6144025 від 13.11.2025 року про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 340 грн. за невиконання вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», чим порушено п. 8.4 ПДР Порушення вимог дорожніх знаків, та вчинено правопорушення за ст.122 ч.1 КУпАП.

Позивач оскаржує прийняте відповідачем рішення з тих підстав, що постанова є незаконною та винесена із порушенням процесуального права, оскільки співробітник поліції при його зупинці не зрозуміло представився, не пояснив ані причину зупинки, ані причину перевірки документів, одразу повідомив його, що він порушив правила дорожнього руху. Також на прохання особи, яка притягується до відповідальності, не відібрав у нього пояснень та відмов в ознайомленні із відеодоказами правопорушення. Крім того, позивач зазначає, що його не було ознайомлено з його правами.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.77 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підвідомчість справ про адміністративні правопорушення органам Національної поліції визначена ст.222 КУпАП. До підвідомчості вказаного суб`єкта віднесено і розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, в т.ч. і передбачених ст.121, 122, 126 КУпАП. Згідно ч.2 ст.222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення регулюється розділом 4 КУпАП.

Відповідно до ст.251 КУпАП наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.

Згідно змісту оскарженої позивачем постанови, його було притягнуто до відповідальності за те, що він не виконав вимог дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено» та допустив порушення п.8.4 ПДР України.

Відповідачем було долучено до матеріалів справи відеодиск, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 дійсно здійснив проїзд повз дорожні знаки без повної зупинки транспортного засобу, однак з відео не вбачається, що водій ОСОБА_1 не виконав вимог саме дорожнього знаку 2.2. «Проїзд без зупинки заборонено», оскільки такий знак на відео не відображений.

Крім того, працівник поліції, зупинивши автомобіль, представившись, одразу запропонував надати документи ОСОБА_1 та повідомив про порушення правил проїзду дорожнього знаку «СТОП». Далі, роз`яснивши правила проїзду такого знаку, поліцейський повідомив, що відносно водія буде винесена постанова за ч.1 ст.122 КУпАП. На запитання ОСОБА_1 чи може він написати пояснення, поліцейський відповів, що так, бланк пояснень можу вам надати, однак цього не зробив. Далі, поліцейським складено постанову про накладення адміністративного стягнення, роздруковано її та надано на ознайомлення ОСОБА_1 . Також з відеозапису вбачається, що працівник поліції після ознайомлення ОСОБА_1 з постановою, та її підписання у відповідних графах, надав ОСОБА_1 лише корінець до постанови для оплати штрафу, а саму постанову відібрав. Копія постанови ОСОБА_1 не вручалась. Також позивачу не були роз`яснені права за ст.268 КУпАП як особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Наказом Міністества внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395 "Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Розділ ІІІ пункт 9 передбачає, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Відповідно до Розділу ІV пункт 5 вищевказаного Наказу постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи (стаття 285 КУпАП). Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено. Копія постанови в той самий строк вручається або надсилається потерпілому на його прохання. Копія постанови вручається під підпис. У разі якщо копія постанови надсилається, про це робиться відповідна відмітка у справі (стаття 285 КУпАП). У випадках, передбачених статтею 258 КУпАП, копія постанови у справі про адміністративне правопорушення вручається особі, щодо якої її винесено, на місці вчинення правопорушення (стаття 285 КУпАП).

Отже з досліджених матеріалів справи, судом встановлені грубі порушення розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, - не роз`яснено прав та обов`язків особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, не досліджено доказів адміністративного правопорушення за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також не вирішено її клопотань. Матеріали справи також не містять доказів вручення особі, яку притягнено до адміністративної відповідальності оскаржуваної постанови про накладення адміністративної відповідальності, чи її направлення поштою рекомендованим листом особі, стосовно якої її винесено у передбачений законом строк.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, тому така постанова не може вважатись правомірною і як протиправна підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Також керуючись положеннями ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Одеській області підлягають відшкодуванню судові витрати, понесені позивачем, а саме сплачений судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 160-163, 241-246, 257-262, 286, 293, 295 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6144025 від 13.11.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Є. М. Панасенко