Ухвала суду № 133360286, 15.01.2026, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/1748/26

Провадження № 2-з/947/72/26

УХВАЛА

про вжиття заходів забезпечення позову

15.01.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

розглянувши заяву представника позивача Одеської міської ради Анастасії Бутрик про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

13 січня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом та просить ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованість у загальній сумі 152 524 грн. 02 коп., з яких: заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2023 року по 31.08.2025 року згідно з договором оренди землі від 28.10.2021 року, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю., зареєстрованим в реєстрі за №2474, у розмірі 130 429 грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 13 970 грн. 35 коп., 3% річних у розмірі 4 162 грн. 14 коп. та пеня у розмірі 3962 грн. 15 коп., на користь Одеської міської ради (код ЄДРПОУ: 26597691) за наступними реквізитами: населений пункт - Одеська міська ТГ, отримувач - ГУК в Одеській області /м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA888999980334139815000015744, код класифікації доходів бюджету 18010900, найменування коду класифікації доходів бюджету - «Орендна плата з фізичних осіб» та судові витрати.

Ухвалою судді від 15.01.2026 року провадження по справі було відкрито та призначено судове засідання.

Одночасно з подачею позовної заяви представник позивача надала заяву, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі 152 524 грн. 02 коп. та судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку становить 4 992,00 грн.

Заяву мотивує тим, що предметом позову є стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) заборгованості у загальній сумі 152 524 грн. 02 коп., з яких: заборгованість зі сплати орендної плати за період з 01.01.2023 року по 31.08.2025 року згідно з договором оренди землі від 28.10.2021 року та судових витрат.

Стверджує, що ОСОБА_1 у період з 01.01.2023 року по 31.08.2025 року не виконав обов`язок щодо сплати орендної плати, що прямо суперечить положенням законодавства та Договору.

Внаслідок неналежного виконання обов`язку щодо сплати орендної плати Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради направлено на адресу відповідача претензію від 29.07.2025 року №01-12/381 про необхідність сплати заборгованості за Договором.

Незважаючи на вищевказану претензію Департаменту, ОСОБА_1 не виконує обов`язки за Договором щодо сплати орендної плати, що зумовило звернення Одеської міської ради до Київського районного суду м. Одеси з цим позовом.

Зазначає, що у разі задоволення заявлених позовних вимог, є підстави вважати, що відповідач самоусунеться від виконання рішення суду у добровільному порядку.

З урахуванням вищевказаного, вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 та які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі 152 524 грн. 02 коп. та судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку становить 4 992,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали заяви, надані докази, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з приписами ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Постановляючи ухвалу про забезпечення позову, необхідно враховувати, що прийняття такого рішення доцільне лише в разі достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, дотримуючись принципів здійснення цивільного судочинства, а також враховуючи співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак заява про забезпечення позову підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 76, 77, 81, 84 149-154, 157, 353 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Одеської міської ради Анастасії Бутрик про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди землі, задовольнити.

Вжити по справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди землі, заходи забезпечення позову.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , які містяться на відкритих рахунках, а також на грошові кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення ухвали про накладення арешту, в межах розміру позовної вимоги у загальній сумі 152 524 грн. 02 коп. та судових витрат, розмір яких відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку становить 4 992,00 грн.

Обов`язок пред`явлення цієї ухвали до виконання покласти на представника позивача Одеської міської ради.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Куриленко О. М.