Ухвала суду № 133359790, 15.01.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/21524/25

Провадження № 1-кп/643/531/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,

прокурора: ОСОБА_3 ,

підозрюваного: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020009453 від 11.07.2025, про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, громадянина України, військовослужбовця, раніше не судимого, не одруженого, який зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_5 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020009453 від 11.07.2025, відповідно до змісту якого прокурор просить суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, та закрити кримінальне провадження № 62025170020009453 від 11.07.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України.

У підготовчому судовому засіданні 15.01.2026 прокурор підтримав вищевказане клопотання та просив суд задовольнити його.

Підозрюваний ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд задовольнити його.

Розглянувши клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту заявленого прокурором клопотання, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України за наступних обставин:

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Верховною Радою України, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжено до теперішнього часу.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 383 від 30.11.2024 ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу частини на посаду вогнеметника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 та поставлено на всі види забезпечення.

Згідно зі ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Являючись військовослужбовцем військової служби за контрактом, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1. - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України. Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців.

Відповідно до ст. 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

За приписами статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Однак, старший солдат ОСОБА_6 , під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , 21.04.2025 року вирішив стати на злочинний шлях, та діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та поважних причин тимчасово, незаконно ухилитись від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, та за відсутності законних підстав 21.04.2025 року в умовах воєнного стану без поважних причин самовільно залишив місце служби у м. Ізюм Харківської області, та без відповідних дозволів командирів і начальників, без документального оформлення відпустки чи відрядження, перебував у невстановленому місці.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця ОСОБА_4 у період з 21.04.2025 року по 25.11.2025 року включно, в умовах воєнного стану, незаконно постійно перебував поза межами місця несення військової служби у АДРЕСА_2 , та проводив час на власний розсуд не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби та без поважних причин.

За час відсутності ОСОБА_4 , обов`язки з військової служби за посадою не виконував, перебуваючи поза межами території місця служби в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд, до 25.11.2025 до з`явлення останнього до органу досудового розслідування.

Проте, старший солдат ОСОБА_4 достовірно знаючи свої обов`язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов`язку і проходження військової служби, та маючи можливість належно їх виконувати, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, свідомо допустив їх порушення та вчинив військовий злочин проти встановленого порядку проходження військової служби за наступних обставин.

Так, у зв`язку з виконанням завдань за призначенням, пов`язаних із захистом незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України військова частина НОМЕР_1 виконує завдання за призначенням на території Харківської області.

До 25.11.2025 року старший солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи реальну можливість участі у веденні бойових дій, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 .

Так, старший солдат ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді вогнеметника 1 штурмового відділення 1 штурмового взводу 2 штурмової роти НОМЕР_2 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, 21.04.2025 року, у невстановлений в ході досудового розслідування час, був відсутнім на службі без поважних причин тривалістю понад три доби у місці тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_1 в районі АДРЕСА_2 та ухилявся від несення, обов`язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби до 25.11.2025 доки самостійно не з`явився до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві де повідомив про намір далі проходити військову службу, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.

Частиною 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 під час дії воєнного стану вперше вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України.

Однією з умов застосування ч. 5 ст. 401 КК України є добровільне звернення особи з клопотанням до слідчого, прокурора або суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини чи до місця служби для продовження проходження військової служби.

Із зазначеної умови вбачається, що законодавець пов`язує можливість звільнення від кримінальної відповідальності з наявністю добровільного волевиявлення особи на продовження військової служби, що свідчить про її готовність виконувати військовий обов`язок і виправити наслідки попередньої протиправної поведінки.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 добровільно звернувся до прокурора з клопотанням про намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій військовій частині Збройних Сил України.

Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 підтвердив свій намір повернутися для продовження проходження військової служби в будь-якій військовій частині, в т.ч. у військовій частині НОМЕР_3 .

При цьому, командир військової частини НОМЕР_3 надав письмову згоду № 25/18/7/1-17045-2025 від 21.11.2025 на продовження ОСОБА_4 військової служби у військовій частині НОМЕР_3 .

На виконання вимог ч. 3 ст. 285 КПК України у підготовчому судовому засіданні 22.12.2025 року ОСОБА_4 було роз`яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.

ОСОБА_4 зазначив, що розуміє суть підозри та підставу звільнення від кримінальної відповідальності, а також його право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. При цьому ОСОБА_4 надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України та закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 44 КК України, ст. ст. 284, 285-288 КПК України, якими регламентовано порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 на підставі ч. 5 ст. 401 КК України підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України.

Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 401 КК України, ст. ст. 284, 285-288, 314 КПК України суд

УХВАЛИВ:

1.Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_5 задовольнити.

2.Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.

3.Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025170020009453 від 11.07.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

4.Зобов`язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин прибути до військової частини НОМЕР_3 для продовження проходження військової служби.

5.Зобов`язати командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України після набрання даною ухвалою законної сили невідкладно поновити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на військовій службі.

6.Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.

7. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційної скарги поновлено, вважається, що ухвала набрала законної сили.

8. Повний текст ухвали буде проголошено 16.01.2026 о 08:30 год.

Суддя ОСОБА_1