Постанова № 133358423, 15.01.2026, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/3624/25

3/132/33/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 січня 2026 року м. Калинівка

Суддя Калинівського районного суду Вінницької області Карнаух Н.П., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, учасника бойових дій, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП документально не підтверджений, за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

До Калинівського районного суду Вінницької області з батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району Управління патрульної поліції 30.10.2025 надійшов адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, який відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 переданий на розгляд судді Карнауху Н.П.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494693 від 26.10.2025, водій ОСОБА_2 26.10.2025 о 15 год. 05 хв. у с. Мізяків, вул. Гагаріна, 99, керував транспортним засобом Suzuki LETS, без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився, зі згоди водія, на місці зупинки, у встановленому законом порядку та у повному обсязі за допомогою приладу Драгер 0321, тест № 581 при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори № 476856, № 476150. Результат позитивний 2,24‰, чим водій порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Після отримання матеріалів, розгляд справи призначено на 14.11.2025 та неодноразово відкладено на 08.12.2025, 18.12.2025 та 15.01.2026 через неявку ОСОБА_2 та відсутність відомостей про причини його неявки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 до суду не з`явився, згідно із протоколом про адміністративне правопорушення був обізнаний про розгляд Калинівським районним судом Вінницької області справи щодо нього, в матеріалах справи наявні дані про його своєчасне повідомлення про місце і час розгляду справи, у зв`язку із чим, суддя дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних матеріалів.

Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494693 від 26.10.2025 вбачається, що 26.10.2025 о 15 год. 05 хв. у с. Мізяків, вул. Гагаріна, 99, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки (моделі) «Suzuki LETS», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився, зі згоди водія, на місці зупинки, у встановленому законом порядку та у повному обсязі за допомогою приладу Драгер 0321, тест № 581 при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори № 476856, № 476150. Результат позитивний 2,24‰, чим водій порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказаний протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оформлений компетентним органом в межах повноважень наданих особі, яка його склала, в якому чітко викладено як суть правопорушення так і інші відомості, необхідні для правильного вирішення даної справи.

Згідно із пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).

Так згідно із пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння згідно із пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Відповідно до абзацу 3 п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті від 23.12.2005, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджуються дослідженими судом доказами, а саме:

протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 494693 від 26.10.2025;

актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 26.10.2025;

чеком тестування на алкоголь за допомогою приладу «Alcotest Drager № 7510 ARMF-0321» від 26.10.2025, відповідно до якого результат аналізу позитивний 2,24 ‰;

відеозаписами з нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції;

письмовим поясненням ОСОБА_2 від 26.10.2025 та іншими матеріалами.

Крім того до матеріалів справи долучені такі документи:

довідка т.в.о. ст. інспектора ГАП БПП Андрія Павлика, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючий за адресою АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, передбачених ст. 130 КУпАП не притягувався;

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.10.2025;

рапорт поліцейського взводу № 2 роти № 1 БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП молодшого лейтенанта поліції Владислава Єдинача від 26.10.2025;

заява на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення від 26.10.2025.

Зокрема, з долучених до протоколу відеозаписів з нагрудних бодікамер поліцейських ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що ОСОБА_2 на початку спілкування з поліцейськими перебуває на двоколісному транспортному засобі, факт керування ним транспортним засобом та його зупинки не заперечує. ОСОБА_2 було повідомлено поліцейським, що його зупинено за керування транспортним засобом без шолома, запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в медичному закладі. ОСОБА_2 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та пройшов такий огляд його результат 2,24 ‰. Незгоди із результатами огляду водій не висловлював.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, крім іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а згідно частини 2 цієї статті обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно із ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

На переконання судді, відеозапис з портативного відеореєстратора працівника поліції є об`єктивним доказом, тобто таким, який в процесі доказування не залежить від суб`єктивного сприйняття окремими особами певних обставин.

Наявні докази дозволяють встановити факт вчинення ОСОБА_2 вказаного адміністративного правопорушення.

З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.

Оцінюючи викладене, суддя дійшов висновку, що факт керування 26.10.2025 о 15:05 год. ОСОБА_2 транспортним засобом «Suzuki LETS», без державного номерного знаку, в стані алкогольного сп`яніння знайшов своє підтвердження та повністю доведений поза розумним сумнівом в ході даного судового розгляду, а його дії за ч. 1 ст. 130 КУпАП правильно кваліфіковано.

Відповідно до вимог ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.

Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням.

Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб, а тому таке правопорушення не може бути визнано малозначним.

Відповідно до положень ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно із ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_2 стягнення, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, суддя бере до уваги правову позицію, висловлену у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, в якій зазначається, що підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання. Враховуючи зазначене, виходячи із аналізу положень статей 1, 50, 55, 65, 286, 286-1 КК України, особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 КК України, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 6 ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суду» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вказаний правовий висновок, а також те, що Глави 3 та 4 КУпАП, ст. 130 КУпАП не містять жодних обмежень, чи заборони щодо застосування додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом до особи, яка не має такого права, то суд враховуючи принцип справедливості та принцип рівності всіх перед законом, а також з метою виховання особи в дусі додержання законів України та запобіганню вчинення нових правопорушень, дійшов висновку про необхідність призначення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, додаткового стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Беручи до уваги наведене, обставини справи та особу правопорушника, суд дійшов висновку, що на ОСОБА_2 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Тому, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 130, 221, 283-284, 287 та 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. в дохід держави на рахунок (IBAN) UA418999980313080149000002001, отримувач: ГУК у Вінницькій обл./Він. обл./21081300, ЄДРПОУ 37979858, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. на номер рахунку (IBAN) UA908999980313111256000026001, отримувач: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: Н. П. Карнаух