Рішення № 133357153, 16.01.2026, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/2827/25

Номер провадження 2/184/447/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання Михайлової Т.В.,

розглянувши в м. Покров в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом та просить суд розірвати шлюб між нею та відповідачем.

Позивач в судове засідання не з`явилась, в позові просить розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити. Після розірвання шлюбу просить залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

Відповідач в судове засідання не з`явився, надав заяву, згідно якої позовні вимоги визнає та просить розглянути справу за його відсутності.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Дружина та чоловік за змістом ст. 55 СК України зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.

Згідно ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного кодексу України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Як встановлено судом, 23.01.2009 року між позивачкою та відповідачем Відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського міського управління юстиції Дніпропетровської області був зареєстрований шлюб, про що складено відповідний актовий запис №12 (а.с.8).

Від даного шлюбу сторони мають четверо дітей, троє з яких є неповнолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвами про народження дітей, які після розірвання шлюбу залишаються проживати з матір`ю (а.с.10-12).

Протягом останнього року спільного життя між позивачкою та відповідачем систематично виникали конфліктні ситуації, зумовлені суттєвими розбіжностями у поглядах на сімейне життя, розподіл сімейних обов`язків, способи ведення спільного господарства, втрачено почуття взаємної любові, поваги, довіри, взаємодопомоги та моральної підтримки, що є необхідними складовими сімейних відносин. На теперішній час позивач разом з їхніми спільними дітьми проживає окремо від відповідача, спільне господарство між сторонами не ведеться, спільний побут відсутній. Подружні відносини фактично припинені, сім`я як єдиний соціальний осередок не функціонує, а шлюбні відносини носять виключно формальний характер. Реальних передумов для примирення та відновлення сімейних відносин між сторонами не існує, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, тому просить шлюб розірвати. Майнового спору між сторонами немає.

Враховуючи наведені обставини, беручи до уваги те, що відповідач визнав позовні вимоги та таке визнання не суперечить закону та не порушує права інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 23.01.2009 року Покровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про що складено відповідний актовий запис №12, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище позивачці залишити « ОСОБА_3 ».

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 , витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 605 грн. 75 коп.

Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована: АДРЕСА_1 , мешкає: АДРЕСА_2 з Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988155, що розташоване за адресою: 49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна, 1), судовий збір у розмірі 605 грн. 75 коп. за квитанцією №34 від 26.12.2025р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 16.01.2026 року.

Суддя Покровського міського суду В. І. Томаш