Рішення № 133357053, 16.01.2026, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2026 року Чернігів Справа № 620/12539/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі судді Дубіної М.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами справу за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В:

19.11.2025 ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом (зареєстрований у суді 20.11.2025), у якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення від 09.06.2025 №UA102000/2025/000016/2 про корегування митної вартості за ВМД 25UA102210002812U7, прийняте в результаті порушень митного законодавства.

На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує на протиправність оспорюваного рішення відповідача про корегування митної вартості, оскільки нею подано до митного органу декларацію із заявленою митною вартістю товару - за вартістю контракту, підтверджену необхідними документами, а саме, контрактом, інвойсом, прибутковим касовим ордером, проте відповідач в порушення частини третьої статті 53 Митного кодексу України (далі - МК України), витребувавши додаткові документи, не заявив, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, а також відповідач не вказав: які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими; чому з поданих документів неможливо встановити дані складові; та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Також відповідач витребував документи, які не передбачені цією частиною статті 53 МКУ не передбачені, а саме: калькуляцію витрат на транспортування.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду Дубіної М.М. від 03.12.2025 позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

У відзиві на позовну заяву представник Чернігівської митниці заперечуючи проти заявлених позовних вимог вказує на правомірність свого рішення та послідовність дій, які передували прийняттю цього рішенню, зокрема, з огляду на те, що на те, що 05.06.2025 о 16:39:42 до митного поста «Чернігів» (далі - ПМО) подано до оформлення митну декларацію (далі - МД) ІМ 40 ДЕ № 25UA102210002754U6 на товар: «Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1 шт. Марка HYUNDAI; модель IX35. Ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 ; Рік виготовлення 2014. Модельний рік 2014. Перша реєстрація 05.02.2014. Тип кузова універсал. Колір сірий. Тип двигуна бензиновий. Потужність двигуна 122кВт. Робочий об`єм 1999 см3. Кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія 5. Колісна формула 4*4. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Відповідає екологічним нормам не нижче «Євро-2». Торгівельна марка Hyundai. Виробник Hyundai Motor Manufacturing Czech s.r.o. (CZ)», отримувачем якого є громадянка України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), паспорт НОМЕР_3 , виданий 03.02.1997, Чернігівським РВ УМВС України в Чернігівській області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 . МД подавалася до митного оформлення ОСОБА_2 , який виступає одночасно і декларантом, і комісіонером. Під час прийому МД автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) сформовано певний перелік митних формальностей (далі - МФ). Подальшому ПМО відмовлено в оформленні МД № 25UA102210002754U6 та видано карту відмови від 06.06.2025 № UA102210/2025/000063. При цьому, «Митну формальність 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» скасовано у зв`язку із прийняттям рішення про відмову в митному оформленні на етапі «Перевірка правильності класифікації товарів», який передує етапу «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів». У свою чергу, 06.06.2025 о 19:14:43 до ПМО на вказаний вище транспортний засіб подано нову МД № 25UA102210002812U7. Під час прийому МД АСУР сформовано перелік МФ, зокрема про можливе заниження митної вартості товару. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України; Митну формальність перенесено з митної декларації № UA102210/2025/002754; Суб`єкт ЗЕД 2041008771 пов`язаний з іншим суб`єктом ЗЕД, щодо якого виявлено порушення митного законодавства в частині недостовірного декларування країни походження (за результатами проведеної документальної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи). 07.06.2025 о 17:57:51 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надано додаткову інформацію стосовно калькуляції витрат на транспортування із наданням скріншотів з мережі Internet з розрахунками вартості витрат на транспортування; 07.06.2025 о 17:59:59 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслано повідомлення про надання довідки про транспортні витрати та проханням надати, визначені частиною третьою статтею 53 МК України підстави, застосовані митним органом для витребування висновків експерта; крім того, 07.06.2025 о 18:00:35 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслано скріншоти з мережі Internet з інформацією з продажу подібних авто. На звернення декларанта посадовою особою ПМО 07.06.2025 о 19:11:43 електронними каналами зв`язку, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», а саме вкладку «Повідомлення декларанту» з МД № 25UA102210002812U7, направлено уточнення щодо висновків експерта. 07.06.2025 о 19:37:55 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслано «Протест щодо протиправних дій митного органу та вимогу дотримуватися норм закону»; 07.06.2025 о 19:59:26 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслана «Заява про відмову виконати вимогу». В подальшому 08.06.2025 о 08:31 год. посадовою особою ПМО на виконання вимог частини четвертої статей 52, 55 та 57 МК України проведено консультацію між митним органом та декларантом з метою визначення митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, шляхом направлення електронного повідомлення, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», а саме вкладку «Повідомлення декларанту» з МД № 25UA102210002812U7, на яке 08.06.2025 о 13:44:42 від декларанта було отримане, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», повідомлення «Вимога про завершення митного оформлення». 08.06.2025 о 08:38:36, враховуючи можливе заниження митної вартості транспортного засобу та спрацювання АСУР, посадовою особою ПМО до спеціалізованого підрозділу митниці направлено запит з метою визначення митної вартості товару за МД № 25UA102210002812U7 та виконання митної формальності за даною МД передано до спеціалізованого підрозділу. 09.06.2025 Чернігівською митницею прийнято письмове рішення № UA102000/2025/000016/2 про коригування заявленої митної вартості спірного транспортного засобу, яку визначено на рівні 6800,00 EUR/шт. та у зв`язку із прийняттям рішення про коригування заявленої митної вартості товару посадовою особою ПМО відмовлено в оформленні МД № 25UA102210002812U7 шляхом складання картки відмови № UA102210/2025/000066.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивачки зазначає, що відповідач не навів у відзиві ніяких фактичних заперечень порушень законодавства відповідачем, які (порушення) були наведені позивачем в позовній заяві, зокрема, відповідач: не пояснив, чому він порушив наведені позивачем норми статті 53 МК України та відповідні правові висновки Верховного Суду, яких відповідач зобов`язаний дотримуватися, зокрема - чому «не зазначив конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів…» …., як це вимагається Верховним Судом в постанові від 21.04.2021 у справі №809/1838/15 , про що і йдеться в позовній заяві; не пояснив, чому він порушив вимоги статті 64 МК України щодо застосування резервного методу визначення митної вартості, про які вказав позивач, зокрема - протиправне застосування відповідачем ціни товару на внутрішньому ринку країни-експортера і т.д.; не звертає жодної уваги на правовий висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 05.12.2024 у справі № 380/19286/23, за подібних правовідносин, де чітко вказано, що «заяви митного органу про недостовірність документів мають бути обґрунтовані доказами, такими як експертні висновки або рішення компетентних органів».

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву позивача, Чернігівська митниця, зокрема, зазначає, що оскаржуване рішення містить посилання на усі недоліки поданих до митного оформлення документів, позивач мав можливість під час митного оформлення усунути ці недоліки, але цього не зробив.

Суд, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, встановив наступне.

05.06.2025 о 16:39:42 до митного поста «Чернігів» (далі - ПМО) подано до оформлення митну декларацію (далі - МД) ІМ 40 ДЕ № 25UA102210002754U6 на товар: «Легковий автомобіль, що був у користуванні - 1 шт. Марка HYUNDAI; модель IX35. Ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_1 ; Рік виготовлення 2014. Модельний рік 2014. Перша реєстрація 05.02.2014. Тип кузова універсал. Колір сірий. Тип двигуна бензиновий. Потужність двигуна 122кВт. Робочий об`єм 1999 см3. Кількість місць для сидіння, включно з місцем для водія 5. Колісна формула 4*4. Призначений для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. Відповідає екологічним нормам не нижче «Євро-2». Торгівельна марка Hyundai. Виробник Hyundai Motor Manufacturing Czech s.r.o. (CZ)», отримувачем якого є громадянка України ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), паспорт НОМЕР_3 , виданий 03.02.1997, Чернігівським РВ УМВС України в Чернігівській області, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

МД подавалася до митного оформлення ОСОБА_2 , який виступає одночасно і декларантом, і комісіонером.

Під час прийому МД автоматизованою системою управління ризиками (далі - АСУР) сформовано перелік митних формальностей (далі - МФ), зокрема про те, що можливе заниження митної вартості товару. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

При здійсненні контролю поданих до митного оформлення документів встановлено, що МД містить наступні помилки:

- у графі 28 МД зазначено відомості про банк «Ф-я Чернігвське регіональне управління ПАТ «ПРИВАТБАНК»», ЕДРПОУ 14360570, МФО 353586, проте відповідно до інформації про платника податків ОСОБА_3 , (РНОКПП НОМЕР_4 ) з податкових баз даних (on-line) рахунок у такому банку в підприємства відсутній;

- у графі 44 МД невірно зазначено відомості щодо зовнішньоекономічного контракту, а саме вказано договір від 23.05.2025 № 250121, а фактично наданий договір від 22.05.2025 № б/н.

Контролюючий орган дійшов висновку про те, що декларантом порушено вимоги частини першої статті 257 МК України, Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, в частині зазначення невірної інформації у графах 28 та 44 МД, на підставі чого, ПМО відмовлено в оформленні МД № 25UA102210002754U6 та видано карту відмови від 06.06.2025 № UA102210/2025/000063.

При цьому, «Митну формальність 105-2 - «Контроль правильності визначення митної вартості товарів» скасовано у зв`язку із прийняттям рішення про відмову в митному оформленні на етапі «Перевірка правильності класифікації товарів», який передує етапу «Перевірка правильності визначення митної вартості товарів».

06.06.2025 о 19:14:43 до ПМО на вказаний вище транспортний засіб подано нову МД № 25UA102210002812U7 заявивши митну вартість за основним способом - за вартістю контракту, додавши контракт, інвойс, прибутково-касовий ордер.

Всі вказані документи, на вимогу митниці, були перекладені на українську мову Транспорті витрати декларант підтвердив детальною калькуляцією, надавши до розрахунку витяги із відповідних актуальних світових довідників. Для підтвердження своїх повноважень, Декларант надав договір комісії.

Відповідно до поданих декларантом документів, сплачена декларантом ціна становила 3700 євро; відповідно до калькуляції, транспортні витрати складали - 99, 01 євро.

Під час прийому МД АСУР сформовано перелік МФ, зокрема, в розділі «Здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів підрозділом митного оформлення» зазначено про те, що можливе заниження митної вартості товару. Необхідно перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України.

За результатами проведеного аналізу поданих документів митним органом встановлено наступне:

- згідно контракту купівлі-продажу автомобіля від 22.05.2025 № б/н власником автомобіля до моменту його оплати є TEHASE AUTO OU (Естонія), але свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.02.2019 № НОМЕР_5 видано на іншого власника «aktsiaselts Textuur». Власник транспортного засобу або уповноважена особа, зазначена у техпаспорті країни реєстрації № EL582528, не ідентифікується з продавцем товару за контрактом від 22.05.2025 № б/н та інвойсом від 24.05.2025 № 250121;

- контракт купівлі-продажу автомобіля від 22.05.2025 № б/н укладено з компанією TEHASE AUTO OU в особі Mait Kalamees, а інвойс від 24.05.2025 № 250121 та прибутковий касовий ордер від 23.05.2025 № 25011 виписані іншою особою - Aile Mallo. Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;

- у контракті купівлі-продажу автомобіля від 22.05.2025 № б/н та інвойсі від 24.05.2025 № 250121 не зазначено умов сплати коштів за товар. До митного оформлення надано прибутковий касовий ордер від 23.05.2025 № 25011, але в інвойсі вказані банківські реквізити продавця, що надає підстави вважати, що оплата за вантаж здійснювалась на банківські рахунки продавця;

- відповідно до інформації щодо транспортних витрат на доставку вантажу від 04.05.2025 вартість транспортування становить 100,00 EUR, однак не вказано географічний пункт відправлення та пункт перетину митного кордону даним транспортним засобом, відсутня деталізована калькуляція витрат із зазначенням вартості витрат (паливо, відстань в кілометрах тощо), у зв`язку з чим не виявляється можливим перевірити достовірність числового значення заявлених транспортних витрат. Також дана довідка щодо транспортних витрат виписана 04.05.2025 до моменту підписання контракту 22.05.2025 року та здійснення перевезення товару.

- в МД № 25UA102210002812U7 ФОП ОСОБА_2 зазначено за адресою: АДРЕСА_1 , але в товаросупровідних документах зазначені інші реквізити покупця товару, а саме -Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, 5, дійсність якої жодним документом не підтверджується, а в ІКС «Податковий блок» зазначено тільки адресу, зазначену в МД;

- на виконання вимог статті 254 МК України для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, надано переклад українською мовою інвойсу, контракту та платіжного документу, але вони не засвідчені в установленому законом порядку, а саме відповідно до статей 38, 79 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат».

Під час здійснення митного контролю за МД № 25UA102210002812U7 декларанту направлено, зокрема, такі повідомлення:

1) на виконання вимог частини другої та частини третьої статті 53 МК України необхідне подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

- підтверджені документально витрати на транспортування (калькуляція транспортних витрат);

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості;

2) на виконання вимог частини другої та частини третьої статті 53 МК України необхідне подання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме:

- висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями у зв`язку з тим, що відповідно до зовнішніх джерел вартість даного транспортного засобу значно вища. Можливо транспотний засіб має невидимі пошкодження, наявність яких може визначити експерт.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні в нього документи для підтвердження заявленої митної вартості;

3) відповідно до частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 МК України проведена консультація з декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна у митного органу, визначення основи вартості та обміну наявною інформації.

Так, 06.06.2025 о 19:40:23 електронними каналами зв`язку, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», а саме вкладку «Повідомлення декларанту» з МД № 25UA102210002812U7, контролюючим органом декларанту направлено повідомлення про необхідність відповідно до вимог частин другої та третьої статті 53 МК України надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару; декларанту запропоновано за власним бажанням надати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Посадовою особою ПМО за МД № 25UA102210002812U7 проставлено затримку «Письмова вимога щодо надання додаткових документів по митній вартості».

07.06.2025 о 17:59:59 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслано повідомлення про надання довідки про транспортні витрати та проханням надати, визначені частиною третьою статті 53 МК України підстави, застосовані митним органом для витребування висновків експерта.

Крім того, 07.06.2025 о 18:00:35 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслано скріншоти з мережі Internet з інформацією з продажу подібних авто.

На звернення декларанта посадовою особою ПМО 07.06.2025 о 19:11:43 електронними каналами зв`язку, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», а саме вкладку «Повідомлення декларанту» з МД № 25UA102210002812U7, направлено уточнення щодо висновків експерта.

07.06.2025 о 19:37:55 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслано «Протест щодо протиправних дій митного органу та вимогу дотримуватися норм закону».

07.06.2025 о 19:59:26 декларантом, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», надіслана «Заява про відмову виконати вимогу».

На наступний робочий день (по графіку митного поста «Чернігів» щоденно з 08:00 год. до 20:00 год.), оскільки попереднє повідомлення було отримано о 19:59:26, а робочий день до 20:00 год., 08.06.2025 о 08:31 год. посадовою особою ПМО на виконання вимог частини четвертої статті 52, статей 55 та 57 МК України проведено консультацію між митним органом та декларантом з метою визначення митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари, шляхом направлення електронного повідомлення, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», а саме вкладку «Повідомлення декларанту» з МД № 25UA102210002812U7, на яке 08.06.2025 о 13:44:42 від декларанта було отримане, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», повідомлення «Вимога про завершення митного оформлення».

08.06.2025 о 08:38:36, враховуючи можливе заниження митної вартості транспортного засобу та спрацювання АСУР, посадовою особою ПМО до спеціалізованого підрозділу митниці направлено запит з метою визначення митної вартості товару за МД № 25UA102210002812U7 та виконання митної формальності за даною МД передано до спеціалізованого підрозділу.

У зв`язку із тим, що 08.06.2025 - неділя, яка відповідно до графіку роботи митного органу для спеціалізованого підрозділу є вихідним днем, посадовою особою ПМО 08.06.2025 о 08:39:12 проставлено затримку «Закінчення робочого дня згідно встановленого графіку роботи митного органу», яка діяла до 08:00 год. 09.06.2025.

Відповідачем здійснений моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку провідних країн-експортерів.

Так, було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсів autoscout24.com, mobile.de вартість ідентичного автомобіля «Автомобіль легковий - марка «HYUNDAI IX35», тип двигуна - бензин, робочий об`єм ціліндрів двигуна 1999 см3, потужність - 122kw, першої реєстрації 2014 року» знаходиться на рівні від 9950 EUR, що є значно вищою та не відповідає рівню вартості, заявленої декларантом.

Крім того, товар заявлено як такий, що був у використанні, 2014 року виробництва.

За результатами проведеного митного огляду транспортного засобу жодних пошкоджень не виявлено. Разом з цим, заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних транспортних засобів даної торговельної марки ідентичного року виготовлення, схожих технічних характеристик та подібного технічного стану (тобто, у звичайному стані без пошкоджень). При цьому, якісна та вартісна експертиза товару, з огляду на його технічний стан, яка б можливо висвітлила причину такого низького рівня вартості даного товару, до митного оформлення не подавалась.

Декларант відмовився від надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством та надав скріни з сайтів mobile.de та autoscout24.com з подібними транспортними засобами.

Але в наданих скрінах з сайту mobile.de та autoscout24.com транспортні засоби мають інші технічні характеристики, ніж оцінюваний транспортний засіб, а саме розбіжності в об`ємі двигуна та потужності. Дані характеристики значно впливають на вартість транспортного засобу (на підставі об`єму двигуна розраховується акцизний податок на транспортний засіб). Також вартість транспортних засобів в додатково наданих декларантом скрінах значно вище та не відповідає рівню вартості, заявленої декларантом, яка до того ж викликає сумніви щодо її дійсності.

Проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів Відповідачем встановлено, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби митне оформлення легкового автомобіля марки «HYUNDAI IX35», датою реєстрації 08/2014, об`ємом двигуна 1999 см3 та потужністю 122kw складає 9950 євро, що вище за рівень митної вартості вказаного автомобіля згідно з товаросупровідними документами.

Митну вартість оцінюваного автомобіля скориговано за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, пункту 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, та наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено - МД від 05.06.2025 № 25UA4010200025338U4 шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2025 № UA102000/2025/000016/2.

Митну оцінку спірного транспортного засобу здійснено на рівні 6800 EUR.

При цьому, в оскаржуваному рішенні відповідачем зазначено як саме визначалася митна вартість спірного товару:

при визначенні числового значення митної вартості за основу взята інформація з мережі Інтернет - сайт autoscout24.com щодо пропозицій для продажу аналогічних транспортних засобів найбільш наближених до оцінюваного товару без урахування внутрішнього податку країни продажу та враховуючи пробіг транспортного засобу;

відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 07.02.2019 № НОМЕР_5 датою першої реєстрації оцінюваного транспортного засобу зазначено 05.02.2014. Оскільки в пропозиціях продажу з мережі Інтернет не зазначено рік виробництва транспортного засобу, а зазначено дату першої реєстрації, то в параметрах пошуку аналогів було задано 2014 рік реєстрації;

враховано коригування на внутрішній податок країни продажу, пробіг транспортного засобу та понесені транспортні витрати у розмірі 300 євро відповідно до цінової інформації ЄАІС ДМСУ (МД від 05.06.2025 № 25UA4010200025338U4).

У зв`язку із тим, що вказане рішення про коригування митної вартості товару мало великий об`єм, його не вдалось направити декларанту засобами АСМО «Інспектор».

У зв`язку з цим, на поштову скриньку декларанта - grandnep2@ukr.net, зазначену в графі 54 МД № 25UA102210002812U7, з електронної поштової скриньки митного поста «Чернігів» - 102.pn.chernigiv-vantazhnyi.map@customs.gov.ua направлено електронний витяг рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2025 № UA102000/2025/000016/2, про що посадовою особою ПМО електронними каналами зв`язку, використовуючи можливості АСМО «Інспектор», а саме вкладку «Повідомлення декларанту» з МД № 25UA102210002812U7 направлено відповідне повідомлення.

09.06.2025 о 14:48:13 у зв`язку із прийняттям рішення про коригування заявленої митної вартості товару посадовою особою ПМО відмовлено в оформленні МД № 25UA102210002812U7 шляхом складання картки відмови № UA102210/2025/000066.

Після цього декларантом 10.06.2025 та 11.06.2025 подавалися нові МД з метою митного оформлення спірного транспортного засобу, на які отримана відмова у прийнятті МД у зв`язку з невірним заповненням декларантом граф МД та відсутністю на рахунках коштів для сплати митних платежів.

12.06.2025 подано нову МД № 25UA102210002897U9, за якою товар, щодо визначення митної вартості якого виник спір, випущено у вільний обіг.

Вважаючи протиправним рішення відповідача від 09.06.2025 №UA102000/2025/000016/2 про корегування митної вартості за ВМД 25UA102210002812U7, а свої права порушеними, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

Суд, визначаючись щодо заявлених вимог по суті, виходить з того, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

МК України від 13.03.2012 №4495-VІ (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування.

Відповідно до статті 1 МК, законодавство України з питань митної справи складається Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Так, відповідно до частини першої пункту 8 статті 4 МК України декларант - особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Ситне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини першої статті 4 МК України).

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини першої статті 4 МК України).

За правилами статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно із частиною першою статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Частиною четвертою статті 320 МК України визначено, що форми та обсяги митного контролю, визначені відповідно до пункту 2 частини першої цієї статті, є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів. Прийняття цими посадовими особами рішення щодо нездійснення митного контролю у зазначених формах та обсягах не допускається.

Згідно зі статтею 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Для виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів і транспортних засобів комерційного призначення застосовується автоматизована система митного оформлення, яка згідно з цим Кодексом в автоматичному режимі з урахуванням результатів аналізу ризиків та залежно від типу митної декларації, митного режиму, особливостей, засобів і способів переміщення товарів через митний кордон України визначає перелік таких митних формальностей та необхідність участі у їх виконанні посадової особи митного органу.

У разі якщо автоматизованою системою митного оформлення або посадовою особою митного органу за результатами застосування системи управління ризиками не визначено необхідності участі у виконанні митних формальностей щодо товарів і транспортних засобів комерційного призначення посадової особи митного органу, такі митні формальності виконуються автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі.

Інформація про виконання митних формальностей автоматизованою системою митного оформлення в автоматичному режимі вноситься до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України та передається декларанту або уповноваженій ним особі.

Порядком здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 31.07.2015 № 684 (далі - Порядок), встановлений єдиний підхід до здійснення митними органами (їх структурними підрозділами) аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю.

Перелік митних формальностей, що формується автоматизованою системою управління ризиками, сформований за допомогою інформаційних технологій із застосуванням системи управління ризиками шляхом оцінки ризику відповідно до документальних профілів ризику, орієнтувань, переліків індикаторів ризику, методичних рекомендацій, у тому числі за результатами аналізу поданих для митного контролю документів (їх копій), відомостей, результатів застосування технічних засобів митного контролю, а також на підставі вимог нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення митного контролю та/ або митного оформлення товарів, транспортних засобів (пункт 1 розділу IIV Порядку).

Відповідно до статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її змінює, та документів для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування згідно з частиною першою статті 257 МК України здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

За правилами пункту 7 частини восьмої статті 257 МК України, митне оформлення товарів здійснюється на підставі митної декларації, до якої декларантом вносяться відомості, зокрема, про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту).

Відповідно до частини третьої статті 335 МК України відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами, обов`язково вносяться декларантом до митної декларації.

Згідно із підпунктом «з» пункту 5 частини восьмої статті 257 МК України митне оформлення товарів здійснюється на підставі митної декларації, до якої декларантом вносяться відомості про уповноваженні банки.

Частиною першою статті 254 МК України передбачено, що документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування.

Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Частиною одинадцятою статті 264 МК України визначено, що митний орган відмовляє у прийнятті МД виключно з таких підстав:

митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статті 335 цього Кодексу;

електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов`язкових реквізитів;

митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 256 МК України відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

У всіх випадках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення оформлюється картка відмови, яка складається посадовою особою митного органу, якою прийнято рішення про відмову, за допомогою автоматизованої системи митного оформлення у межах строку, визначеного статтею 255 МК України для завершення митного оформлення.

Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, визначеного статтею 255 МК України для завершення митного оформлення шляхом оформлення картки відмови. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що посадова особа митниці здійснює контроль, зокрема, правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно УКТ ЗЕД, та заявленої митної вартості; посадова особа митниці здійснює митне оформлення одноособово на підставі результатів застосування системи управління ризиками; посадова особа митниці самостійно має право обирати форми та обсяги митного контролю; посадова особа митниці має право вимагати переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації; посадова особа митниці відмовляє, зокрема, у прийнятті митної декларації у разі неможливості здійснення митного оформлення товару за умов, визначених МК України; декларант має обов`язок щодо заявлення точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення; декларант має обов`язок на вимогу митного органу надати переклад документів, що подаються ним до митного оформлення; декларант зобов`язаний підтвердити належними документами заявлену ним митну вартість товару; декларант має обов`язок на вимогу митного органу надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та її складові.

Тобто повноваження посадової особи митниці, а також обов`язки декларанта при митному контролі та митному оформленні чітко визначені МК України.

Тож, повертаючись до спору, який виник у цій справі щодо правомірності коригування відповідачем митної вартості товару, яку декларант заявив для митного оформлення за основним методом - вартістю контракту, суд зазначає таке.

Так, відповідно до статей 49-50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів, застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України, ведення митної статистики, розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Митна вартість будь-яких товарів, що переміщуються через митний кордон України, відповідно до глави 9 Митного кодексу України, норми якого базуються на положеннях статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (далі - ГАТТ), визначається та заявляється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII та главою 8 МК України.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або надання митному органу додаткової інформації.

При цьому, під час проведення митного контролю та митного оформлення на митний орган відповідно до частин першої статті 54 МК України покладений обов`язок здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, оскільки відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).

Такий контроль здійснюється шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Зазначені положення цілком ґрунтуються на нормі статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, згідно з якою ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.

Як передбачає частина друга статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівліпродажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, яка передбачає, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У справі, яка розглядається судом встановлено, що до митного оформлення комісіонером в інтересах позивача подані: МД, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, техпаспорт, контракт купівлі-продажу, інвойс, прибутковий касовий ордер, договір комісії, довідка про транспортні витрати та витребувані митним органом при первинному поданні до митного оформлення МД № 25UA1022100002754U6 переклади з естонської мови.

За результатами проведеного аналізу поданих документів митним органом встановлено, що мають місце розбіжності у документах, оскільки згідно контракту купівлі-продажу автомобіля від 22.05.2025 № б/н власником автомобіля до моменту його оплати є TEHASE AUTO OU (Естонія), але свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 07.02.2019 № НОМЕР_5 видано на іншого власника «aktsiaselts Textuur». Власник транспортного засобу або уповноважена особа, зазначена у техпаспорті країни реєстрації № EL582528, не ідентифікується з продавцем товару за контрактом від 22.05.2025 № б/н та інвойсом від 24.05.2025 № 250121.

Також, за результатами проведеного аналізу поданих документів митним органом виявлено наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару, оскільки контракт купівлі-продажу автомобіля від 22.05.2025 № б/н укладено з компанією TEHASE AUTO OU в особі Mait Kalamees, а інвойс від 24.05.2025 № 250121 та прибутковий касовий ордер від 23.05.2025 № 25011 виписані іншою особою - Aile Mallo.

Окрім того митний орган дійшов висновку про те, що оплата за вантаж здійснювалась на банківські рахунки продавця, оскільки у контракті купівлі-продажу автомобіля від 22.05.2025 № б/н та інвойсі від 24.05.2025 № 250121 не зазначено умов сплати коштів за товар. До митного оформлення надано прибутковий касовий ордер від 23.05.2025 № 25011, але в інвойсі вказані банківські реквізити продавця.

До того ж, за результатами проведеного аналізу поданих документів митним органом встановлено, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного транспортного засобу не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 МК України є складовою митної вартості, оскільки відповідно до інформації щодо транспортних витрат на доставку вантажу від 04.05.2025 вартість транспортування становить 100,00 EUR, однак не вказано географічний пункт відправлення та пункт перетину митного кордону даним транспортним засобом, відсутня деталізована калькуляція витрат із зазначенням вартості витрат (паливо, відстань в кілометрах тощо), у зв`язку з чим не виявляється можливим перевірити достовірність числового значення заявлених транспортних витрат. Також дана довідка щодо транспортних витрат виписана 04.05.2025 до моменту підписання контракту 22.05.2025 року та здійснення перевезення товару.

Також митним органом встановлено, що в МД № 25UA102210002812U7 ФОП ОСОБА_2 зазначено за адресою: АДРЕСА_1 , але в товаросупровідних документах зазначені інші реквізити покупця товару, а саме - Чернігівська обл., м. Чернігів, вул. Шевченка, 5, дійсність якої жодним документом не підтверджується, а в ІКС «Податковий блок» зазначено тільки адресу, зазначену в МД.

Окрім того, митним органом із поданих декларантом документів не було встановлено повноваження осіб, які здійснювали переклад зазначених документів, а виявлено в наданих перекладах помилки.

Суд наголошує на тому, що єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 813/1229/16.

При цьому, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, наведені приписи зобов`язують відповідача зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

У справі, яка розглядається, відповідач, у зв`язку із встановленими розбіжностями, які можуть свідчити про викривлення дійсної вартості спірного товару, відсутність документів, що підтверджують всі складові заявленої митної вартості, відповідно до вимог частин другої та третьої статті 53 МК України декларанту запропонував надати додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, а саме: підтверджені документально витрати на транспортування (калькуляція транспортних витрат); висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, з урахуванням направленого посадовими особами відповідача уточнення щодо витребування висновків експерта, а саме: висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, витребувано у зв`язку з тим, що відповідно до зовнішніх джерел вартість даного транспортного засобу значно вища, проте можливо транспортний засіб має невидимі пошкодження, наявність яких може визначити експерт.

У додатково наданій декларантом калькуляції транспортних витрат надано розрахунок витрат на транспортування автомобіля з Тарту (Естонія) до митного переходу Зосін (Польща), але понесені витрати на доставку документально не підтверджені: відсутні чеки, які підтвердили б вартість пального в країнах транспортування даного товару, що свідчить про те, що вартість пального, вказана в калькуляції транспортних витрат, документально не підтверджена.

Окрім того, у наданій калькуляції транспортних витрат відсутня інформація щодо страхування, в той час як страхування на території ЄС є обов`язковим для транспортних засобів, що пересуваються своїм ходом по шляхах загального користування (статті 3 Директиви 2009/103/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 16.09.2009 визначено, що відповідно до статті 5 кожна держава-член вживає всіх заходів, необхідних для забезпечення покриття страховкою цивільної відповідальності відносно використання автотранспортних засобів).

Виконати вимогу про надання експертного висновку декларант відмовився та надіслав відповідне повідомлення, мотивуючи це тим, що ним до митного оформлення подані усі документи.

Тобто, подані декларантом разом з МД документи містили розбіжності та не підтверджували усі складові митної вартості у розумінні статей 52, 53 МК України, внаслідок чого у митного органу виник обґрунтований сумнів у заявленій декларантом митній вартості товару.

Виходячи із положень статей 49, 51, 52, 53, 57, 58 МК України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (частини друга та третя статті 58 МК України).

Так, стаття 57 МК України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої-восьмої та десятої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Таким чином, враховуючи подані до митного оформлення документи, відсутність документів, які беззаперчено підтверджують усі складові заявленої митної вартості, маючи обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості спірного авто, відповідачем з урахуванням вимог статей 52-54 МК України прийнято рішення про невизнання заявленої декларантом митної вартості спірного товару та здійснення її коригування самостійно.

При цьому, з матеріалів справи видно, що відповідно до вимог частини п`ятої статті 55 та частини четвертої статті 57 МК України проведена консультація між митним органом та декларантом з метою визначення основи митної вартості та обміну інформацією на ідентичні, подібні (аналогічні) товари.

Щодо коригування відповідачем митної вартості товару суд враховує те, що у разі якщо неможливо визначити митну вартість товару шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, митна вартість визначається із застосуванням резервного методу визначення митної вартості відповідно до положень статті 64 МК України.

Після прийняття рішення про невизнання заявленої митної вартості спірного товару відповідачем здійснений моніторинг комерційних пропозицій щодо вживаних транспортних засобів ідентичних та подібних оцінюваному на ринку провідних країн експортерів.

Так, було встановлено, що відповідно до цінової інформації інтернет-ресурсів autoscout24.com, mobile.de вартість ідентичного автомобіля «Автомобіль легковий - марка «HYUNDAI IX35», тип двигуна - бензин, робочий об`єм ціліндрів двигуна 1999 см3, потужність - 122kw, першої реєстрації 2014 року» знаходиться на рівні від 9950 EUR, що є значно вищою та не відповідає рівню вартості, заявленої декларантом.

Крім того, товар заявлено як такий, що був у використанні, 2014 року виробництва.

За результатами проведеного митного огляду транспортного засобу жодних пошкоджень не виявлено. Разом з цим, заявлена вартість товару є значно нижчою за вартість аналогічних транспортних засобів даної торговельної марки ідентичного року виготовлення, схожих технічних характеристик та подібного технічного стану (тобто, у звичайному стані без пошкоджень). При цьому, якісна та вартісна експертиза товару, з огляду на його технічний стан, яка б можливо висвітлила причину такого низького рівня вартості даного товару, до митного оформлення не подавалась.

Декларант відмовився від надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством та надав скріни з сайтів mobile.de та autoscout24.com з подібними транспортними засобами.

Але в наданих скрінах з сайту mobile.de та autoscout24.com транспортні засоби мають інші технічні характеристики, ніж оцінюваний транспортний засіб, а саме розбіжності в об`ємі двигуна та потужності.

Отже, оскільки дані характеристики транспортного засобу значно впливають на вартість транспортного засобу (на підставі об`єму двигуна розраховується акцизний податок на транспортний засіб), а також з огляду на те, що вартість транспортних засобів в додатково наданих декларантом скрінах значно вище та не відповідає рівню вартості, заявленої декларантом, яка до того ж викликає сумніви щодо її дійсності, відповідач керуючись вимогами статті 64 МК України, проаналізувавши митні оформлення подібних/ідентичних товарів, встановив, що згідно з ціновою базою даних ЄАІС Держмитслужби митне оформлення легкового автомобіля марки «HYUNDAI IX35», датою реєстрації 08/2014, об`ємом двигуна 1999 см3 та потужністю 122kw складає 9950 євро, що вище за рівень митної вартості вказаного автомобіля згідно з товаросупровідними документами.

При цьому, судом встановлено, що у картці відмови в прийнятті МД відповідачем чітко зазначено, що враховуючи вимоги частини шостої статті 54 МК У підстави для визнання заявленої митної вартості товару відсутні. Митну вартість «легкового автомобіля марки «HYUNDAI модель «IX35», номер кузова (VIN) - НОМЕР_1 » скориговано відповідно до пункту 7.53 Методики за ціною продажу КТЗ в країні придбання або в провідних країнах- експортерах та вартості транспортування до митного кордону України, з урахуванням вимог статті 64 МК України. Митним органом застосовано резервний метод визначення митної вартості товару у зв`язку з наявністю відповідної інформації. Ключовим принципом статті VII Угоди ГAТТ/СОТ є те, що митна вартість імпортованих товарів повинна базуватися на дійсній вартості товарів у міру можливості, або, якщо це неможливо, на вартості, найбільш наближеній до реальної вартості. При визначенні числового значення митної вартості за основу взята наведена нижче інформація з мережі інтернет (autoscout24.com) щодо пропозицій для продажу аналогічних транспортних засобів, найбільш наближених до оцінюваного товару (без урахування внутрішнього податку країни продажу та враховуючи пробіг транспортного засобу. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію від 07.02.2019 № НОМЕР_5 датою першої реєстрації (графа В.1) оцінюваного транспортного засобу зазначено 05.02.2014. Оскільки в пропозиціях продажу з мережі інтернет не зазначено рік виробництва, а зазначено лише дату реєстрації, то в параметрах пошуку аналогів було задано 2014 рік реєстрації, зокрема обрано наступний аналог: «HYUNDAI модель «IX35», дата реєстрації 08/2014, з об`ємом двигуна 1999 см3 та потужністю 122кВТ, ціна нетто - 9950 євро. Враховуючи коригування на внутрішній податок країни продажу, пробіг транспортного засобу та понесені транспортні витрати у розмірі 300 євро відповідно до цінової інформації ЄАІС ДМСУ - митна декларація від 05.06.2025 №25UA401020025338U4. Митну оцінку товару здійснено із застосуванням резервного методу на рівні 6800 EUR. Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості: 1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - з наведених вище причин; 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів протягом останніх 3-х місяців; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів протягом останніх 3-х місяців; 4) на основі віднімання вартості - відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України); 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових вартості товарів, наданої виробником, для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (статті 63 МК України).

Тому, митну вартість оцінюваного автомобіля скориговано за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, пункту 7.53 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, та наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС Держмитслужби щодо товарів, митне оформлення яких вже здійснено - МД від 05.06.2025 № 25UA4010200025338U4 шляхом прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2025 № UA102000/2025/000016/2.

З наведеного слідує, що відповідачем зазначено як саме визначалася митна вартість товару (транспортного засобу), а тому у суду відсутні підстави для висновку про те, що Чернігівською митницею не було дотримано відповідної процедури.

До того ж, суд відхиляє доводи позивача про недотримання відповідачем строків митного оформлення, визначених у статті 255 МК України, оскільки відповідачем викладені обставини справи із зазначенням дати і часу вчинення як посадовими особами Чернігівської митниці, так і декларантом певних дій під час митного контролю та митного оформлення, та відповідно до викладених обставин відповідачем не порушувалося жодних строків та не вчинялася бездіяльність по відношенню до декларанта, всі затримки митного оформлення обґрунтовані та чітко відображалися в АСМО «Інспектор».

Тобто з урахуванням норм чинного законодавства посадові особи відповідача діяли з чітким дотриманням норм МК України.

При цьому, позивач у позовній заяві посилається на загальну судову практику Верховного Суду, не враховуючи конкретних обставин справи, що розглядається, що свідчить про її нерелевантність.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що оспорюване у цій справі рішення відповідача відповідає критеріям, визначеним у статті 19 Конституції України та статті 2 КАС України, відповідачем доведено правомірність свого рішення, натомість позовна заява є необґрунтованою та не містить доказів протиправності прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості, що оскаржуються.

Судом також враховано, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

У пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бендерський проти України» від 15.11.2007, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.

Крім того, згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші аргументи сторін, з урахуванням викладеного, не є суттєвими, а тому суд не надає правової оцінки таким.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення цього позову.

Керуючись статтями 2, 139, 227, 241-246, 250-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Чернігівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Марія ДУБІНА