Рішення № 133350184, 15.01.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/10476/25

Провадження № 2/466/866/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 січня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги,-

в с т а н о в и в:

11 листопада 2025 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги, у якій просить суд ухвалити рішення яким стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.07.2025:

- за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (в т.ч. абонплата) в розмірі 4701,71 грн. та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 в АБ «УКРГАЗБАНК», МФО 320478, код ЄДРПОУ 05506460;

- інфляційні втрати 211,13 грн., 3% річних 52,25 грн., пеня 174,05 грн., а також 3028,00 грн. судового збору та перерахувати кошти на розрахунковий рахунок НОМЕР_2 в ПАТ АБ «РАДАБАНК», МФО 306500, ЄДРПОУ 05506460.

Стислий виклад позицій сторін.

Обґрунтування позивача.

Згідно викладеної позовної заяви, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з теплопостачання.

Для здійснення оплати за надані послуги відкритий особовий рахунок № НОМЕР_3 ; відповідачам щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг.

Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний вузлом обліку теплової енергії (тепловим лічильником).

З 01.07.2014 по 31.12.2023 надавачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Відповідно до Ухвал Львівської міської ради від 06.07.2023 №3409 «Про припинення ЛКП "Залізничнетеплоенерго" шляхом приєднання його до ЛМКП "Львівтеплоенерго"» та Ухвали №4142 від 14.12.2023 «Про затвердження передавального акта ЛКП "Залізничнетеплоенерго"», яке припиняється шляхом приєднання до ЛМКП "Львівтеплоенерго" надавачем послуг з теплопостачання для споживачів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» з 01.01.2024 є ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до положень п.7 Ухвали ЛМР №3409 від 06.07.2023 ЛМКП «Львівтеплоенерго» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго". У п. 2 Ухвали ЛМР №4142 від 14.12.2023 встановлено, що з 01.01.2024 здійснюється передача-приймання всіх активів і пасивів балансу ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на баланс ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Укладення договорів про надання житлово-комунальних послуг, підготованих виконавцем послуг на основі типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, визначено як обов`язок, а не як право споживача.

З 01.12.2021 між ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та Споживачем (-чами) вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, мають на меті надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води Споживачу. Договір був опублікований на офіційному сайті ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 р. за № 830, фактом приєднання Споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

З 01.01.2024 на споживачів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» поширюються умови Типових індивідуальних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води від 01.12.2021.

Зазначений договір є розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.

Згідно з п. 5. Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Виконавець (ЛМКП «Львівтеплоенерго») зобов`язується надавати Споживачу відповідної якості послуги, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.

Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що виконавець (позивач у справі) зобов`язується надавати споживачу (відповідачам у справі) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Таким чином, нарахування теплопостачальною організацією оплати за послуги з опалення місць загального користування та витрат на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення співвласникам будинку, які відключені від систем централізованого опалення, законодавчо обґрунтовані та носять обов`язковий характер.

Отже, споживачі (відповідачі у справі) зобов`язані оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги з теплопостачання.

Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 45 індивідуального договору про надання послуг також передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Проте, всупереч встановленим вимогам відповідачі не сплачували за надані та спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01.12.2021 по 31.07.2025 утворилась заборгованість у розмірі 5139,14 грн., а саме:

- за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (в т.ч. абонплата) в розмірі 4701,71 грн., інфляційні втрати 211,13 грн., 3% річних 52,25 грн., пеня 174,05 грн.

Таким чином, неправомірні дії відповідача призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Через небажання відповідачів здійснювати оплату за надані послуги, ЛМКП «Львівтеплоенерго» не може забезпечити своєчасну сплату податків, внесків до пенсійного фонду, виплату заробітної плати працівникам, а також має заборгованість перед іншими підприємствами.

Враховуючи викладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Обґрунтування заперечень відповідача.

Відзив на позовну заяву відповідачами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у встановлений судом термін до суду подано не було.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 листопада 2025 року провадження у зазначеній справі відкрито та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 15 січня 2026 року постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фактичні обставини встановлені судом, зміст спірних правовідносин, оцінка доказів та висновки суду.

У судове засідання представник позивача Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» Сапрун М. М. не з`явилася, 14.01.2025 на адресу суду подала заяву, у якій просила розглянути справу без участі представника позивача за наявними у справі доказами, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та не заперечила проти заочного рішення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням, заяви про розгляд справи у його відсутності не подав, причин неявки не повідомив. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням, заяви про розгляд справи у її відсутності не подала, причин неявки не повідомила. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

У судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, що стверджується рекомендованим повідомленням, заяви про розгляд справи у її відсутності не подала, причин неявки не повідомила. Заяв та клопотань на адресу суду не надходило.

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, позивач не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечував, суд, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України та відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

З`ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом ст. ст. 11, 15 ЦК України, цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Згідно зі статтею 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено та підтверджено доказами наступне.

Згідно довідки № 1 з місця проживання про склад сім`ї і реєстрації виданої ЛМКП «Львівтеплоенерго» відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 і є споживачами послуг з теплопостачання.

Для здійснення оплати за надані послуги відкритий особовий рахунок № НОМЕР_3 ; відповідачам щомісячно направлялися повідомлення про нарахування вартості наданих послуг.

Житловий будинок за вказаною адресою обладнаний вузлом обліку теплової енергії (тепловим лічильником).

З 01.07.2014 по 31.12.2023 надавачем послуг з теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1 було ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Відповідно до Ухвал Львівської міської ради від 06.07.2023 №3409 «Про припинення ЛКП "Залізничнетеплоенерго" шляхом приєднання його до ЛМКП "Львівтеплоенерго"» та Ухвали №4142 від 14.12.2023 «Про затвердження передавального акта ЛКП "Залізничнетеплоенерго"», яке припиняється шляхом приєднання до ЛМКП "Львівтеплоенерго" надавачем послуг з теплопостачання для споживачів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» з 01.01.2024 є ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Відповідно до положень п.7 Ухвали ЛМР №3409 від 06.07.2023 ЛМКП «Львівтеплоенерго» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків Львівського комунального підприємства "Залізничнетеплоенерго". У п. 2 Ухвали ЛМР №4142 від 14.12.2023 встановлено, що з 01.01.2024 здійснюється передача-приймання всіх активів і пасивів балансу ЛКП «Залізничнетеплоенерго» на баланс ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Всупереч встановленим вимогам відповідачі не сплачували за надані та спожиті послуги, внаслідок чого за період з 01.12.2021 по 31.07.2025 утворилась заборгованість у розмірі 5139,14 грн., а саме:

- за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (в т.ч. абонплата) в розмірі 4701,71 грн., інфляційні втрати 211,13 грн., 3% річних 52,25 грн., пеня 174,05 грн.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно із п. 4 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

За змістом ст.ст. 12, 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Згідно із ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Споживач (відповідач у справі) зобов`язаний оплачувати надані йому житлово- комунальні послуги з теплопостачання.

За змістом ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії зобов`язаний своєчасно укласти договір з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

На виконання положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 затверджені Правила надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, а постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1182 затверджені Правила надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, в які внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1023.

З 01.12.2021 між ЛКП «Залізничнетеплоенерго» та Споживачем (-чами) вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання, укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, мають на меті надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води Споживачу. Договір був опублікований на офіційному сайті ЛКП «Залізничнетеплоенерго».

Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 р. за № 830, фактом приєднання Споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.

З 01.01.2024 на споживачів ЛКП «Залізничнетеплоенерго» поширюються умови Типових індивідуальних договорів ЛМКП «Львівтеплоенерго» про надання послуги з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води від 01.12.2021.

Зазначений договір є розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua.

Згідно з п. 5. Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії Виконавець (ЛМКП «Львівтеплоенерго») зобов`язується надавати Споживачу відповідної якості послуги, а Споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цими договорами.

Пунктом 5 Індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії передбачено, що виконавець (позивач у справі) зобов`язується надавати споживачу (відповідачам у справі) послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Стаття 10 вказаного Закону визначає порядок розподілу обсягів комунальних послуг між споживачами. Зокрема відповідно до частин 1-2 даної статті у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.

Визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку:

1) загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

2) обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об`єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства;

3) загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об`єму) таких споживачів.

Споживачам, приміщення яких оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії/вузлами розподільного обліку витрати теплоносія (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), обсяг спожитої теплової енергії визначається за їхніми показаннями відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, але не менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії серед інших споживачів у будівлі відповідно до пункту 5 частини другої цієї статті.

Враховуючи наведене, навіть у разі відключення квартири споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирного будинку, останній зобов`язаний оплачувати вартість послуг з опалення місць загального користування в розмірі, визначеному відповідними методиками.

Отже, ЛМКП «Львівтеплоенерго», будучи наділеним повноваженнями виконавця послуг за договором приєднання про надання послуг, надавало послуги з централізованого опалення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідачі користуються послугами, які надаються ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, в тому числі відповідно до статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», пункту 4 частини другої статті 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», затверджено Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг. Даним наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359 «Про затвердження Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків, та визначення плати за їх опалення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27 листопада 2006 року за № 1237/13111. Відтак з моменту набрання законної сили наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 315 від 22 листопада 2018 року, що набрав законної сили 25 січня 2019 року, для розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг має застосовуватись саме Методика затверджена таким, у зв`язку з втратою чинності попередньою Методикою, затвердженою наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 31 жовтня 2006 року № 359.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики №315, загальний обсяг спожитої теплової енергії у будівлі складається з таких основних складових: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача (квартири, нежитлового приміщення); обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Пункт 12 розділу IV Методики №315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

У відповідності до вимог «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, повірка засобів обліку води і теплової енергії проводиться у строк, що не перевищує одного місяця. За цей час споживач оплачує відповідні послуги у такому порядку:

- з централізованого постачання холодної та гарячої води згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередні три місяці;

- з централізованого опалення - згідно із середньомісячними показаннями засобів обліку за попередній опалювальний період.

Згідно з вимогами «Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг», затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, розділ І, п. 3: «для розподілу не приймаються показання вузла розподільного обліку або приладу-розподілювача теплової енергії, зняті (надані), починаючи з дати встановлення факту виходу з ладу, закінчення строку повірки засобу вимірювальної техніки, порушення цілісності пломб до дати початку наступного розрахункового періоду за датою прийняття на абонентський облік відремонтованого, заміненого, повіреного засобу вимірювальної техніки».

Суд погоджується з доводами позивача, що розрахунок вартості послуги за адресою відповідачів проведено відповідно до вимог чинного законодавства.

Судом встановлено, що відповідачі свої зобов`язання по оплаті за послуги з постачання теплової енергії не виконують, внаслідок чого, згідно з відомостями у них наявна заборгованість, а саме: за період з 01.12.2021 по 31.07.2025 розмірі 5139,14 грн., а саме: за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (в т.ч. абонплата) в розмірі 4701,71 грн., інфляційні втрати 211,13 грн., 3% річних 52,25 грн., пеня 174,05 грн.

На підставі ст. 625 ЦК України, боржник повинен сплатити позивачу на його вимогу інфляційні втрати та 3% річних.

Статтею 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Пунктом 45 індивідуального договору про надання послуг також передбачено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.

Як визначено ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до положень ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку; зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не допускається і не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до принципів диспозитивності та змагальності цивільного судочинства, за якими суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог та наданих ними доказів, оцінюючи аргументи та докази за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши всі зібрані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Оскільки відповідачі не довели неправильності здійснених позивачем розрахунків, не спростували розмір заборгованості жодними доказами, суд приходить висновку, що суму заборгованості за надані та спожиті послуги, а саме: за період з 01.12.2021 по 31.07.2025 у розмірі 5139,14 грн., а саме: за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (в т.ч. абонплата) в розмірі 4701,71 грн., інфляційні втрати 211,13 грн., 3% річних 52,25 грн., пеня 174,05 грн. необхідно стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача, тому позов підлягає до задоволення.

Розподіл судових витрат:

Згідно платіжних доручень позивачем сплачено судові витрати у розмірі 3028,00 грн.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Оскільки, позов задоволено з відповідачів слід стягнути в користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» судові витрати.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 525, 526, 541, 543, 625, 634 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263-265, 266, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за надані послуги - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго" заборгованість за період з 01.12.2021 по 31.07.2025: за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення (в т.ч. абонплата) в розмірі 4701,71 грн. (чотири тисячі сімсот одна гривня 71 копійка), інфляційні втрати 211,13 грн. (двісті одинадцять гривень 13 копійок), 3% річних 52,25 грн. (п`ятдесят дві гривнi 25 копійок), пеня 174,05 грн. (сто сімдесят чотири гривнi 05 копійок).

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго», сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», ЄДРПОУ 05506460, юридична адреса: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя П. Т. Едер