Ухвала суду № 133349984, 12.01.2026, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/4295/25

Провадження № 4-с/456/1/2026

УХВАЛА

Іменем України

12 січня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Писарева О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Стасів О. Я.

представника заявника адвоката Оліярника Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича, заінтересована особа ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в :

23.12.2025 на адресу суду надійшла скарга ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича, заінтересована особа ОСОБА_2 , у якій скаржник просить визнати протиправними дії головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича, вчинені в межах виконавчого провадження № 79640480, щодо незарахування сплачених ОСОБА_1 у період з 08 серпня 2025 року по 25 листопада 2025 року грошових коштів у загальній сумі 76 776,00 грн. у рахунок сплати аліментів, стягнутих на користь дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 жовтня 2025 року у цивільній справі № 456/4295/25; зобов`язати головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича зарахувати сплачені ОСОБА_1 у період з 08 серпня 2025 року по 25 листопада 2025 року грошові кошти у загальній сумі 76 776,00 грн. у рахунок сплати аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за виконавчим листом, виданим на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 жовтня 2025 року у цивільній справі № 456/4295/25; зобов`язати головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 79640480, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого на виконання рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 жовтня 2025 року у цивільній справі № 456/4295/25, з урахуванням факту сплати боржником у період з 08 серпня 2025 року по 25 листопада 2025 року аліментів у загальній сумі 76 776,00 грн..

В обґрунтування скарги заявник покликається на те, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі № 456/4295/25 від 03 жовтня 2025 року ухвалено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 08.08.2025 року і до ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підставі вказаного рішення суду стягувачу було видано виконавчий лист, який подано до примусового виконання до Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за місцем реєстрації платника аліментів. 19 листопада 2025 року головним державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 79640480 з примусового виконання виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області у справі № 456/4295/25 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання вказаних дітей у зазначеному розмірі. 09.12.2025 року ОСОБА_1 подано заяву, відповідно до якої він просив зарахувати в рахунок погашення заборгованості зі сплати аліментів у межах виконавчого провадження № 79640480 грошові кошти, перераховані на банківські рахунки дітей, а саме: 1. ОСОБА_3 (картковий рахунок № НОМЕР_1 ) у таких сумах: 1 000,00 грн 08.08.2025 року; 5 000,00 грн 17.08.2025 року; 29 000,00 грн 21.08.2025 року; 8 888,00 грн 05.09.2025 року; 5 000,00 грн 25.11.2025 року. Загальна сума: 48 888,00 грн. 2. ОСОБА_4 (картковий рахунок № НОМЕР_2 ) у таких сумах: 1 000,00 грн 08.08.2025 року; 3 000,00 грн 11.08.2025 року; 18 888,00 грн 05.09.2025 року; 5 000,00 грн 25.11.2025 року. Загальна сума: 27 888,00 грн. Загалом перераховано: 48 888,00 грн + 27 888,00 грн = 76 776,00 грн (сімдесят шість тисяч сімсот сімдесят шість гривень 00 копійок). 10.12.2025 року ОСОБА_1 отримано відповідь від Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, відповідно до якої повідомлено, що станом на 10.12.2025 року наявна заборгованість зі сплати аліментів за період з 08.08.2025 року по 24.09.2025 року у розмірі 109 614,80 грн, а також відмовлено у зарахуванні добровільно сплачених коштів у рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадженням № 79640480. Разом з тим ОСОБА_1 , попри розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , належним чином виконував свій батьківський обов`язок щодо утримання дітей. До моменту отримання інформації про судове рішення та відкриття виконавчого провадження він надавав кошти на утримання дітей у готівковій формі, а після отримання відповідної інформації у безготівковій формі шляхом банківських переказів на рахунки дітей. Не маючи жодних інших фінансових зобов`язань перед ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , окрім обов`язку зі сплати аліментів, та дізнавшись про зміст судового рішення і відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 добросовісно та своєчасно здійснює сплату коштів з метою виконання рішення суду та забезпечення належних умов утримання своїх дітей. У квитанціях № 4E19-5BK4-C1E1-8P18 від 25.11.2025 року та № TH26-1617-7PMK MMK9 від 25.11.2025 року у графі «Призначення платежу» зазначено, що відповідні платежі є аліментами, а відтак існують підстави вважати, що зазначені кошти були перераховані в межах виконавчого провадження № 79640480. Докази на підтвердження наявності інших грошових зобов`язань боржника перед стягувачем, а також наявності домовленості про добровільну компенсацію боржником додаткових витрат на утримання дітей, відсутні, що дає підстави для висновку про необхідність перерахунку заборгованості боржника з урахуванням сплачених аліментів за період з 08 серпня 2025 року по 25 листопада 2025 року. Такий висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі № 642/6906/16-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 707/999/21, від 17 травня 2023 року у справі № 199/2951/21.

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 26.12.2025 року скаргу прийнято до провадження, призначено судове засідання по справі.

В судовому засіданні представник скаржника адвокат Оліярник Г.І. скаргу підтримав, просив її задоволити, надав пояснення, аналогічні наведеним у скарзі, додатково повідомив, що діти скаржника навчалися в Республіці Польщі та батько оплачував їхнє навчання.

08.01.2026 до суду надійшов відзив на скаргу від Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у яких просить суд розглянути скаргу ОСОБА_1 від 22.12.2025 року на дії головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича без участі представників Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у зв`язку з великим навантаженням у роботі; винести ухвалу про відмову в повному обсязі в задоволенні скарги ОСОБА_1 від 22.12.2025 року на дії головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича. Відзив мотивовано тим, що 09.12.2025 року у відділ ДВС надійшла заява боржника ОСОБА_1 від 09.12.2025 року про зарахування сплачених ним коштів в загальній сумі 76776,00 грн. на карткові рахунки своїх дітей, в рахунок погашення заборгованості по аліментах згідно виконавчого провадження АСВП № 79640480. До заяви боржник додав довідку ТВБВ № 10013/0191 Філії-Львівського обласного управління AT «Ощадбанк» без номера та без дати про переказ коштів з свого рахунка № НОМЕР_3 на картку № НОМЕР_4 та на картку № НОМЕР_2 . В наданій довідці не вказано, що перераховані ОСОБА_1 кошти, є сплатою аліментів згідно виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 456/4295/25 2/456/1930/2025, виданого 10.11.2025 року, ні на користь стягувача ОСОБА_2 , ні на реквізити, які вона надала при пред`явленні виконавчого листа до виконання. Також до заяви ОСОБА_1 додав дві квитанції АТ «Універсал Банк» № 4Е19-5ВК4-С1Е1-8Р18 від 25.11.2025 року про сплату коштів (аліменти) в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 (отримувач ОСОБА_6 ) та № ТН26-1617-7РНК-ММК9 від 25.11.2025 року про сплату коштів (аліменти) в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_4 (отримувач ОСОБА_7 ). Заява боржника від 09.12.2025 року, додані до неї довідка АТ «Ощадбанк» та дві квитанції АТ «Універсал Банк», не підтверджують сплату боржником ОСОБА_1 аліментів згідно виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області № 456/4295/25 2/456/1930/2025, виданого 10.11.2025 року.

В судове засідання представник Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не з`явився.

В судове засідання заінтересована особа ОСОБА_2 не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 451 ЦПК України передбачено, що pа результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Згідно ч. 1 ст. 448 ЦПК України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Судом встановлено, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.10.2025 року по справі №456/4295/25 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено повністю. Ухвалено, зокрема, стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з 08.08.2025 і до 24.09.2025 року; стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку починаючи з 25.09.2025 до досягнення дитиною ОСОБА_5 повноліття.

10.11.2025 Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист по даній справі.

19.11.2025 до Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява ОСОБА_2 від 17.11.2025 про прийняття до виконання виконавчого листа №456/4295/25 від 10.11.2025, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення аліментів.

19.11.2025 головним державним виконавцем Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняком Андрієм Йосифовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №79640480.

09.12.2025 до Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надійшла заява ОСОБА_1 від 09.12.2025, в якій він просив зарахувати сплачені ним кошти на карткові рахунки його дітей, в рахунок погашення заборгованості по аліментах згідно виконавчого провадження №79640480, а саме:

НОМЕР_1 ОСОБА_3 в сумі:

1000 грн 08.08.2025 р.

5000 грн 17.08.2025 р.

29000 грн 21.08.2025 р.

8888грн 13.09.2025 р.

5000 грн 25.11.2025 р.

НОМЕР_2 ОСОБА_4 в сумі:

1000 грн 08.08.2025 р.

3000 грн 11.08.2025 р.

18888грн 05.09.2025 р.

5000 грн 25.11.2025 р.

Загальна сума 76 776 грн.

До вказаної заяви долучено довідку, видану Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», згідно якої клієнт ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_5 ) здійснював переказ коштів з свого рахунку НОМЕР_3 на картку

НОМЕР_1 в сумі:

1000 грн 08.08.2025 р.

5000 грн 17.08.2025 р.

29000 грн 21.08.2025 р.

8888грн 05.09.2025 р.

2000 грн 13.09.2025 р.

НОМЕР_2 в сумі:

1000 грн 08.08.2025 р.

3000 грн 11.08.2025 р.

18888грн 05.09.2025 р.

Також до казаної заяви долучено дві квитанції АТ «Універсал Банк» № 4Е19-5ВК4-С1Е1-8Р18 від 25.11.2025 року про сплату коштів (аліменти) в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_2 (отримувач ОСОБА_6 ) та № ТН26-1617-7РМК-ММК9 від 25.11.2025 року про сплату коштів (аліменти) в сумі 5000,00 грн на картковий рахунок № НОМЕР_4 (отримувач ОСОБА_7 ).

Листом від 10.12.2025 №34832/26.12-33 Турківським відділом державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України надано відповідь ОСОБА_1 , в якій повідомлено, що немає підстав зарахувати сплачені ним кошти в загальній сумі 76776 грн. згідно його заяви від 09.12.2025 року, оскільки в наданих ним документах відсутнє підтвердження сплати аліментів в користь стягувача згідно виконавчого листа Стрийського міськрайонного суду Львівської області №456/4295/25 2/456/1930/2025 від 10.11.2025 року ОСОБА_2 .

Верховний Суд у постановах від 01 квітня 2020 року у справі № 401/3734/16-ц та від 22 квітня 2020 року у справі № 523/7815/18 дійшов висновку, що спір про визнання незаконними розрахунків державного виконавця щодо заборгованості зі сплати аліментів може розглядатись у порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця.

Частиною першою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Відповідно до п. 4 Розділу ХVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, визначено, що виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону, повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із: звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак при цьому, в силу вимог ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, вона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Однак, всупереч вимогам наведених вище норм процесуального закону, скаржником не надано жодних належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували, що кошти, які боржник перераховував на карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 були сплачені в рахунок сплати аліментів за виконавчим листом, виданим 10.11.2025 Стрийським міськрайонним судом Львівської області у справі №456/4295/25.

Так, заявник стверджує про сплату аліментів безпосередньо своїм дітям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на їх карткові рахунки, на підтвердження чого державному виконавцю було подано довідку, видану Акціонерним товариством «Дерєавний ощадний банк України» та дві квитанції АТ «Універсал Банк» № 4Е19-5ВК4-С1Е1-8Р18 від 25.11.2025 року та № ТН26-1617-7РМК-ММК9 від 25.11.2025 року.

Із довідки, виданої Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» вбачається перерахування грошових коштів ОСОБА_1 на карткові рахунки № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 в загальній сумі 68 776 грн. Проте із вказаної довідки неможливо встановити, що дані рахунки належать саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також, що ці грошові кошти є саме аліментами, а не добровільною участю батька у витратах на дітей чи участі в інших витратах.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 2607/386/2012 (провадження № 61-13617св21), де зроблено висновок, що «суд першої інстанції встановив, що боржником не надано доказів, що банківські картки, на які здійснювався переказ грошових коштів, належать стягувачу не подано. Крім того електронні перекази за допомогою поштового зв`язку не містять жодних відомостей про тип, призначення платежу. Суд першої інстанції також не встановив, що перераховані кошти є аліментами із зазначенням будь-яких слів, словосполучення які б свідчили про це, а не є добровільною участю батька у витратах на дітей чи участі в інших витратах колишньої дружини та їх дітей. Боржником не надано доказів, що він сплачував аліменти у порядку, передбаченому пунктом 4 мирової угоди; за таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про правомірність дій державного виконавця та відсутність підстав для задоволення скарги.

Щодо квитанцій АТ «Універсал Банк» № 4Е19-5ВК4-С1Е1-8Р18 від 25.11.2025 року та № ТН26-1617-7РМК-ММК9 від 25.11.2025 року, то в таких зазначено, що кошти в сумі 5000 грн. є аліментами, однак отримувачами цих коштів вказано « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 », проте неможливо беззаперечно встановити, що вказані особи є саме ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

При цьому, суд зауважує, що з урахуванням обсягу неповної цивільної дієздатності неповнолітньої особи та того, що аліменти є власністю дитини, законодавець закріпив право неповнолітнього на самостійне одержання аліментів (частина третя статті 179 СК України), однак заявником не підтверджено, що отримувачами коштів за квитанціями АТ «Універсал Банк» № 4Е19-5ВК4-С1Е1-8Р18 від 25.11.2025 року та № ТН26-1617-7РМК-ММК9 від 25.11.2025 року є саме його діти.

Враховуючи наведене, судом не встановлено протиправності дій державного виконавця під час здійснення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення суду про стягнення аліментів, у зв`язку із чим скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 13, 260, 261, 353, 447-451 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Турківського відділу державної виконавчої служби у Самбірському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Попівняка Андрія Йосифовича, заінтересована особа ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду виготовлено 16.01.2026.

Головуючий суддя О. Ю. Писарев