Рішення № 133348043, 13.01.2026, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84

________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2026 р. Справа № 924/953/24

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Гайдуку Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України

до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області та Адміністрації Державної прикордонної служби України

про витребування земельної ділянки

Представники сторін:

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 13.01.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.

25.10.2024 через підсистему "Електронний суд" до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького про визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування від 13.04.2009 земельною ділянкою загальною площею 14,3226, виданого Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2024 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.

Ухвалою суду від 28.10.2024 вищевказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк у 7 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 01.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами загального позовного провадження. Залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Міністерство оборони України та Кабінет Міністрів України. Підготовче засідання у справі №924/953/24 призначено на 10:00 год. 26 листопада 2024 року.

21.11.2024 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву з додатками.

25.11.2024 року через підсистему "Електронний суд" від представника Міністерства оборони України

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

надійшло клопотання про участь в судовому засіданні у справі №924/953/24, призначеному на 10:00 год. 26.11.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 25.11.2024 вказане клопотання представника третьої особи задоволено, судове засідання, яке відбудеться о 10:00 год. 25.11.2024 визначено провести в режимі відеоконференції.

Судом у підготовчому засіданні 26.11.2024 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про встановлення відповідачу строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 06.12.2024 року, продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 10.12.2024 з одночасним задоволенням усного клопотання представника третьої особи про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

28.11.2024 на адресу суду надійшли письмові пояснення Кабінету Міністрів України з доданими документами.

29.11.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив з додатками.

03.12.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Міністерства оборони України Балтака Дмитра Олеговича про участь в судовому засіданні у справі №924/953/24, призначеному на 10:00 год. 10.12.2024 року, в режимі відеоконференції. При цьому, 05.12.2024 від останнього надійшла заява про залишення клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції без розгляду.

04.12.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача - Адміністрації Державної прикордонної служби України.

05.12.2024 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив з додатками.

09.12.2024 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву, в якій останній просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 10.12.2024 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області та Адміністрацію Державної прикордонної служби України. Встановлено Хмельницькій районній державній адміністрації Хмельницької області та Адміністрації Державної прикордонної служби України строк для подачі пояснень щодо позову, відзиву та пояснень інших третіх осіб до 23 грудня 2024 року. Підготовче засідання у справі №924/953/24 відкладено на 11:00 год. 30.12.2024.

13.12.2024 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано клопотання про долучення доказів.

16.12.2024 на адресу суду від Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надійшов лист щодо виконання ухвали суду від 10.12.2024 з доданими письмовими поясненнями Кабінету Міністрів України.

17.12.2024 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи.

23.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від Адміністрації Державної прикордонної служби України надійшли:

- пояснення третьої особи щодо позову та відзиву;

- клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача -

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

про участь в судовому засіданні у справі №924/953/24, призначеному на 11:00 год. 30.12.2024 року, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 30.12.2024 вищевказане клопотання задоволено, судове засідання, яке відбудеться об 11:00 год. 30.12.2024 визначено провести в режимі відеоконференції за участю представника Адміністрації Державної прикордонної служби України.

30.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від Міністерства оборони України надійшла заява про проведення судового засідання призначеного на 30.12.2024 у відсутності представника останнього.

Ухвалою суду від 30.12.2024 року у справі №924/953/24 призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі.

07.02.2025 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли клопотання щодо погодження строку проведення експертизи у строк понад 90 календарних днів та лист з доданим клопотанням експерта О.Дощечкіна про надання документів та матеріалів справи №924/953/24.

Ухвалою суду від 10.02.2025 поновлено провадження у справі №924/953/24, витребувано у Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький та Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького документи у строк до 25 лютого 2025 року включно. Вказаною ухвалою погоджено строк проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №924/953/24 понад 90 календарних днів, але не більше 180 календарних днів та зупинено провадження у справі №924/953/24 на час проведення судової експертизи.

Після надходження витребуваних документів, справу №924/953/24 надіслано до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

20.02.2025 та 21.02.2025 позивач подав клопотання про долучення додаткових матеріалів на вимогу експерта, зокрема схеми державного акту із координатами поворотних точок, каталогу координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки площею 2487,6 га в геодезичній системі координат 1963 року (SC63) в електронному вигляді, договору про проведення експертизи, технічного звіту Хмельницького БТІ 2007 року.

24.03.2025 на адресу суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло чергове клопотання експерта про надання матеріалів для проведення експертизи та забезпечення організації проведення обстеження об`єктів дослідження.

Ухвалою суду від 27.03.2025 поновлено провадження у справі №924/953/24, повторно витребувано у Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького матеріали у строк до 04.04.2025 року включно, зобов`язано сторони забезпечити організацію проведення обстеження об`єкта дослідження та зупинено провадження у справі №924/953/24 на час проведення судової експертизи.

01.04.2025 до суду надійшов лист відповідача, в якому зазначено про відсутність у останнього каталогів координат поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки площею 14,3226 га в геодезичній системі координат 1963 року (SC63) із семизначних цифр до коми в електронному вигляді.

23.04.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області повернулись матеріали справи №924/953/24 з листом експерта, в якому повідомлено, що ухвала Господарського суду Хмельницької області від 30 грудня 2024 року про призначення судової земельно-технічної експертизи у справі №924/953/24 залишається без виконання у зв`язку з неподанням витребуваних документів.

Ухвалою суду від 28.04.2025 поновлено провадження у справі №924/953/24, підготовче засідання призначено на 11:30 год. 08.05.2025 явку позивача та відповідача в судове засідання визнано обов`язковою.

У судовому засіданні 08.05.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 11:00 год. 13.05.2025. Ухвалою суду від 08.05.2025 повідомлено Міністерство оборони України, Кабінет Міністрів України, Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області та Адміністрацію Державної прикордонної служби України про дату, час та місце підготовчого засідання у справі.

09.05.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшло клопотання позивача про призначення повторної земельно-технічної експертизи з визначеним питанням, яке необхідно поставити на вирішення експертизи.

12.05.2025 через підсистему "Електронний суд" від Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області надійшла заява про проведення судового засідання призначеного на 13.05.2025 у відсутності представника останньої.

Ухвалою суду від 13.05.2025 призначено у справі №924/953/24 судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експерту поставлено питання:

- Чи накладається (входить в межі) земельна ділянка площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ 334661 від 13.04.2009 року на земельну ділянку площею 2487,6 га, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 23.12.1975 року?

- За наявності накладення, перетину вищезазначених двох земельних ділянок, схематично відобразити межі цих земельних ділянок позначивши їх різними кольорами із зазначенням точної площі накладення, координатами, нашарування цих двох земельних ділянок одна на одну із прив`язкою до місцевості.

Вищевказаною ухвалою суду витрати на проведення експертизи та організаційні питання, пов`язані з її проведенням, покладено на Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький. Зупинено провадження у справі №924/953/24 на час проведення судової експертизи, ухвалу та матеріали справи №924/953/24 визначено направити Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

12.06.2025 на адресу суду від Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли клопотання щодо погодження строку проведення експертизи понад 90 календарних днів та про надання документів в розпорядження експерта.

Ухвалою суду від 17.06.2025 провадження у справі №924/953/24 поновлено, підготовче засідання призначено на 15:00 год. 19 червня 2025, явку сторін в судове засідання визнано обов`язковою та викликано експерта Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олену Куклюк у судове засідання.

18.06.2025 позивач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 19.06.2025 погоджено строк проведення судової земельно-технічної експертизи у справі №924/953/24 понад 90 календарних днів, але не більше 180 календарних днів та витребувано у Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького координати земельної ділянки площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ 334661 від 13.04.2009 в системі координат СК-63 в електронному або паперовому вигляді. Вказаною ухвалою провадження у справі №924/953/24 зупинено на час проведення судової експертизи та справу №924/953/24 визначено надіслати Хмельницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз після надходження витребуваних документів.

30.06.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав клопотання про долучення доказів, а саме листів від 23.06.2025 та від 25.06.2025.

11.07.2025 позивач подав клопотання про долучення доказів, зокрема координати поворотних точок (кутів) меж земельної ділянки площею 14.3226 га в геодезичній системі координат 1963 року (SC63) в паперовому та електронному вигляді.

12.09.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява позивача про зміну предмета позову без зміни підстав позову, у якій останній просить витребувати у відповідача земельну ділянку з кадастровим номером :06:019:0200, загальною площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом серії ЯЯ 334661 від 13.04.2009 року, із координатами у системі СК 63: Ділянка № 1 (із координатами у системі координат СК 63):

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" №Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" ХІнформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" YІнформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" аІнформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" т 463 947,928342 987,544,391°13'52" Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 8Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" " 463 890,380 343 019,728,001°50'00" 463 886,666343 018,240,830°28'40" Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 5Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" " 463 817,230342 992,683,730°43'56" 463 649,936342 932,677,827°44'29" 463 259,490 342 792,558,160°50'33" 463 191,146 342 763,769,129°02'17" 463 254,392342 639,846,001°10'47" Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 6Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 6Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" " Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 342 557,801,220°41'07" 463 434,011 342 641,957,070°51'05" Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 0Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" " 463 516,970342 697,133,570°15'12" 463 924,355342 823,652,980°49'26" 463 946,351342 830,303,820Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" " 463 950,008342 831,408,580°51'08" 463 951,520342 831,866,209°11'41" 463 905,0934342 968,225,301°31'18" Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 8Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень" 4

24.11.2025 на адресу Господарського суду Хмельницької області повернулись матеріали справи №924/953/24 без висновку експерта.

25.11.2025 позивач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

01.12.2025 до суду надійшов супровідний лист Хмельницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз з доданим висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 21.11.2025.

Ухвалою суду від 03.12.2025 поновлено провадження у справі №924/953/24, підготовче засідання призначено на 12:30 год. 09.12.2025 з визначенням явки позивача та відповідача в судове засідання обов`язковою.

04.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшли заява про ознайомлення з матеріалами справи та додаткові пояснення щодо розміру сплаченого судового збору за майнову вимогу. До пояснень додано інформаційну довідку від 10.09.2025, Додаток 15 до Методики, листи від 10.01.2025 та від 13.01.2025.

05.12.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав заяву про надіслання на електронну адресу останнього заяви позивача про зміну предмета позову.

08.12.2025 через підсистему "Електронний суд" від Хмельницької РДА надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронну вигляді та проведення підготовчого засідання без участі представника останньої.

09.12.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідач подав клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 09.12.2025, яку занесено до протоколу судового засідання, прийнято зміну предмета позову. Надалі предметом позову виступає вимога про витребування у Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький земельної ділянки з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, загальною площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом серії ЯЯ 334661 від 13.04.2009 року, із координатами у системі СК 63 згідно з визначеними параметрами.

Окремо у підготовчому засіданні 09.12.2025 судом постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про залишення без розгляду клопотання відповідача про витребування доказів, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті у судовому засіданні на 11:00 год 18.12.2025.

Ухвалою суду від 10.12.2025 повідомлено Міністерство оборони України та Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області про дату, час та місце судового засідання у справі.

15.12.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли пояснення Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо позову та відзиву.

За клопотаннями учасників процесу ухвалами суду від 08.12.2025, від 15.12.2025 та від 12.01.2026 призначено проведення судових засідань 09.12.25, 18.12.25 та 13.01.26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника Адміністрації Державної прикордонної служби України

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

17.12.2025 через підсистему "Електронний суд" позивач та відповідач подали додаткові пояснення.

У судовому засіданні 18.12.2025 судом постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про розгляд справи в частині дослідження доказів у закритому судовому засіданні та про оголошення перерви у судовому засіданні до 11:00 год 08.01.2026.

Ухвалою суду від 18.12.2025 повідомлено Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області про дату, час та місце судового засідання у справі.

07.01.2026 та 13.01.2026 через підсистему "Електронний суд" від Хмельницької районної державної адміністрації надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі представника останньої.

У судовому засіданні 08.01.2026 судом постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 11:30 год 13.01.2026. Ухвалою суду від 08.01.2026 повідомлено Міністерство оборони України, Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області та Адміністрацію Державної прикордонної служби України про дату, час та місце судового засідання у справі.

Виклад позицій учасників судового процесу.

Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький звернувся з позовом до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького (з урахуванням заяви позивача про зміну предмету позову) про витребування земельної ділянки з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, загальною площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом серії ЯЯ 334661 від 13.04.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що КЕВ м. Хмельницький, як постійний користувач, що здійснює функції з охорони та захисту військового майна (земель оборони) у зв`язку з порушенням прав та інтересів щодо цього майна відповідачем подав віндикаційний позов про витребування земельної ділянки, що належить на праві постійного користування позивачу та накладається на земельну ділянку, що знаходиться у постійному користуванні відповідача. Зокрема у позові вказано, що рішенням №277-в від 23.12.1975 року виконавчий комітет Хмельницької районної ради депутатів трудящих затвердив акт на право користування землею Хмельницької КЕЧі району Прикарпатського воєнного округу Хмельницької області з відведенням 2487,6 га землі з виготовленням відповідного Державного акту. Позивач стверджує, що з моменту отримання у користування вищевказаної земельної ділянки вона набула статусу військового майна та є державним майном, що призначене для постійної діяльності та використання Збройними Силами України, що передбачено Законом України «Про правовий режим майна ЗС України».

Відповідно до директиви Міністра оборони України від 10.01.2005 року № Д-322/1/010 Хмельницьку квартирно-експлуатаційну частину району переформовано (переіменовано) у Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький. При огляді військових містечок, працівниками КЕВ м. Хмельницький було виявлено, що частину земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування КЕВ м. Хмельницький використовує Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. В подальшому було виявлено, що відповідач є постійним землекористувачем землі розміром 14,3226 га згідно Державного акту від 15.04.2009 року виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №21/09-р від 12.01.2009 року. На думку позивача, вищевказана земельна ділянка є землями оборони для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України (цільове призначенні 15.01), а не для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби України (15.03). Відтак, Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький наголошує на вибутті частини земельної ділянки, яка перебуває у його постійному користуванні, що порушує права останнього та Міністерства оборони України. В свою чергу, у позові зазначено, що будь-яких рішень про передачу даної земельної ділянки від Міністерства оборони України до Національної академії Державної Прикордонної Служби України ім. Богдана Хмельницького, в тому числі щодо її вилучення зі свого складу або відмови від права користування нею та передачі іншим особам не приймалось, а тому користування частиною земельної ділянки відповідачем є безпідставним. Водночас, у позові вказано, що будь-які рішення з приводу відчуження земель оборони приймає Кабінет Міністрів України, який діє від імені держави та є розпорядником земель державної власності.

У відзиві Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького проти позову заперечує, вказує на те, що розпорядженнями Хмельницької районної державної адміністрації №208/07-р від 23.02.2007 та № 21/09-р від 12.01.2009 припинено право користування земельною ділянкою площею 15 га квартирно-експлуатаційному відділу м.Хмельницький, у зв`язку із добровільною відмовою, а також надано дозвіл Національній академії на розробку проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки на території Копистинської сільської ради для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб, проект якого затверджено. Таким чином, на думку відповідача, останньому на законних підставах передано на праві постійного користування земельну ділянку з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, площею 14,3226 га згідно Державного акту серії ЯЯ №334661 від 16.04.2009 року виданого на підставі розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №21/09-р від 12.01.2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за №030974300001. Оскільки розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 208/07-р від 23.02.2007 року є чинним та не скасованим, то у 2007 за позивачем припинено право користування частиною земельної ділянки військового містечка, яка на разі передана у користування відповідачу. Відтак, відповідач є добросовісним користувачем земельної ділянки площею 14,3226 га на території Копистинської сільської ради та не порушує ніяких прав позивача.

При цьому, відповідач звертає увагу на те, що надана позивачу у 1975 року земельна ділянка площею 2487,6 га системно подрібнювалась з подальшим відчуженням, що підтверджується рішеннями Хмельницької районної ради народних депутатів №145 від 19.12.1991, №12 від 22.12.1992, №12 від 22.12.1992, №14-а від 22.12.1992 «Про відведення земельної ділянки підприємствам, організаціям та установам під колективні сади» - 26 га, 3,5 га, 40 га, 80 га, розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації №208/07-р від 23.02.2007 припинено право користування земельною ділянкою площею 15 га, постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 23.10.2017 та Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №924/1025/14 встановлено, що згідно з розпорядженням Хмельницької РДА від 12 травня 2006 року № 471/06-р припинено право користування земельною ділянкою МО України площею 286,79 га із складу земельної ділянки площею 2487,6 га на території Хмельницького району у зв`язку із добровільною відмовою та передано у приватну власність фізичним особам. На думку Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, земельна ділянка площею 2487,6 га неодноразово припиняла своє існування як об`єкт цивільних правовідносин у зв`язку із багаточисленним та систематичним її поділом, а тому Державний акт від 23 грудня 1975 року, виготовлений Хмельницьким філіалом Республіканського проектного інституту «УКРЗЕМПРОЕКТ» взагалі не може бути використаний як правовстановлюючий документ.

У відзиві зазначено, що спірна земельна ділянка входить до складу земель оборони, є власністю держави й перебуває на праві постійного користування у Державній прикордонній службі України, зокрема, її структурному підрозділі ІНФОРМАЦІЯ_1

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

, а тому твердження позивача про вибуття земельної ділянки зі складу земель оборони не відповідає дійсності. Окрім того, відповідач вважає, що позивач не надав доказів, що підтверджують обставини його правонаступництва від ІНФОРМАЦІЯ_2 , зокрема долучене положення про КЕВ міста Хмельницький затверджене наказом командувача Сил діагностики ЗСУ від 29.05.2024 №174 не містить інформації про перехід до позивача прав і обов`язків Хмельницького КЕЧ району Прикарпатського військового округу. Так, з відкритих джерел стало відомо, що 01 січня 1998 року Прикарпатський військовий округ був переформований в ІНФОРМАЦІЯ_3 , а згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державна реєстрація позивача відбулась лише 20.07.2001 та розділ про правонаступництво не містить будь-якої інформації. У відзиві зазначено, що надані документи містять відомості про переформування (переіменування) Хмельницької квартирно-експлуатаційної частини району (реєстрація 20.07.2001) та КЕВ міста Хмельницький, а державний акт від 23.12.1975 виданий Хмельницькому КЕЧ району Прикарпатського військового округу, а з 01.01.1998 Прикарпатський військовий округ припинив існування.

У відзиві відповідач стверджує про пропуск позивачем строку звернення до суду понад 11 років за відсутності будь-яких поважних причин, адже з 16.04.2009 Національна академія користується земельною ділянкою на підставі Державного акту серії ЯЯ №334661 від 16.04.2009,

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

Окрім того, розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації №208/07-р від 23.02.2007 було припинено право користування спірною земельною ділянкою квартирно-експлуатаційному відділу м.Хмельницький у зв`язку із добровільною відмовою та наказано відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікові документи. Відтак, саме з 16.04.2009 позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення, як він вважає, своїх прав чи інтересів з урахування презумпції можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав. З огляду на викладене, відповідач просить застосувати позовну давність та відмовити у позові.

Кабінет Міністрів України у поясненнях зазначив, що землі оборони перебувають лише у користуванні Міністерства оборони, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України і, відповідно до ст. 142 Земельного кодексу, виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони. Істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями ЗСУ та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням Міноборони. На думку третьої особи, у справі відсутні докази про видання урядом розпорядження щодо передачі спірної земельної ділянки у власність чи користування Національній академії державної прикордонної служби України, з огляду на що позовні вимоги КЕВ м.Хмельницького є обгрунтованими.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що Хмельницька районна державна адміністрація перевищила свої повноваження та не в правовий спосіб припинила право користування земельною ділянкою КЕВ м. Хмельницький, яка також є військовим майном. Враховуючи вимоги закону, саме до компетенції КМ України за погодженням із МО України належить право відмови від права користування землями оборони. Зауважив, що державний акт від 23.12.1975 року ніким в судовому порядку не визнаний не дійсним та не скасований. Позивач зазначає, що обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який містився у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнаний неконституційним на підставі рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005. У відповіді на відзив звертає увагу на те, що відомості про речове право відповідача на земельну ділянку із

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

зазначену у державному акті серії ЯЯ № 3334661 від 13.04.2009 не внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Позивач вказує, що відповідач не є військово-навчальним закладом ЗСУ, а структурною одиницею Державної прикордонної служби України, який за кодом ЄДРПОУ є державною організацією (установою, закладом) без зазначення приналежності до будь-якого структурного підрозділу або зв`язку з діяльністю у сфері оборони України.

З приводу позиції відповідача про відсутність доказів правонаступництва, то позивач у відповіді на відзив вказує, що код ЄДРПОУ не змінився та відбулось переіменування у відповідності до Директиви Міністерства оборони України від 20.01.2005 року №Д-322/1/03 «Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2005 році» (архівна довідка МО України від 17.11.2020 №370/2/7771), що також встановлено у постанові Північно-апеляційного господарського суду від 21.04.2021 по справі №910/11867/19.

Стосовно позовної давності позивач вказує, що відомості про відповідне право користування земельною ділянкою зареєстроване за відповідачем відсутнє у будь-якому офіційному реєстрі, а тому КЕВ не міг дізнатись про користувача земельної ділянки, державний акт якого знаходиться виключно у нього. КЕВ не наділений законом повноваженнями (правом) для відмови від права користування земельною ділянкою МО України, і тому посилання на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою КЕВ м. Хмельницький є необґрунтованим. Позивач стверджує, що дізнався про те, що Хмельницька районна державна адміністрація здійснила передачу права користування земельною ділянкою відповідачу лише при проведенні внутрішньої аудиторської перевірки МО України.

Відповідач у запереченні на відповідь на відзив зазначає, що розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації №208/07-р від 23.02.2007 року та №21/09-р від 12.01.2009 року є чинними та не скасованим. З приводу відсутності реєстрації переданої відповідачу земельної ділянки, то Національна академія звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області щодо не перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

площею 14,3226 га та про здійснення такого перенесення з подальшим відкриттям Поземельної книги та видачі витягу з Державного земельного кадастру на вищезазначену земельну ділянку, однак наразі справа №560/13798/24 не вирішена судом. У відповіді на відзив відповідач посилається на зміст листа-відповіді Заступника начальника управління начальника Відділу №1 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин В.Плахтія №2347/421-24 від 04.10.2024 року, з якої стало відомо, що земельна ділянка з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

була перенесена в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, і з 01.01.2013 по 24.03.2017 перебувала в Державному земельному кадастрі, проте на сьогоднішній день спірна земельна ділянка у відомостях Державного земельного кадастру набула статусу архівної. Вказане, на думку відповідача, свідчить про протиправність дій Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, а не про недійсність Державного акту Серія ЯЯ № 334661 від 16.04.2009.

Адміністрація Державної прикордонної служби України у поясненнях щодо позову та відзиву зазначила про безпідставність та необгрунтованість позовних вимог, оскільки спірна земельна ділянка правомірно та на законних підставах надана в постійне користування відповідачу згідно розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації № 21/09-р від 12.01.2009, а державний акт зареєстрований в Книзі записів реєстрації актів на право власності на землю та на право постійного користування землею за № 030974300001. Відтак третя особа вважає Національну академію добросовісним користувачем спірної земельної ділянки. Згідно з поясненням, Адміністрація ДПС України вважає, що твердження позивача про відсутність згоди про вилучення земельної ділянки зі свого складу не відповідає дійсності, так як право користування було припинено у зв`язку із добровільною відмовою. Третя особа підтримала позицію відповідача з приводу того, що земельна ділянка площею 2487,6 га неодноразово припиняла своє існування як об`єкт цивільних правовідносин у зв`язку із багаточисельним та систематичним її поділом. Звертає увагу на те, що позивачем не надано жодного правовстановлюючого документа щодо площі (ідентифікації) земельної ділянки після таких поділів, відсутність доказів порушення його прав, фактичне втручання в законне право відповідача як постійного землекористувача, а також пропущення позивачем встановленого законодавством строку, в межах якого особа може звернутися до суду, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Позивач у додаткових поясненнях зазначив, що державний акт 1975 року не містить кадастрового номера, а є правовстановлюючим документом, який підтверджує виникнення та існування права користування земельною ділянкою у відповідного землекористувача, які виникли до запровадження Державного земельного кадастру, відтак сучасні процедури формування земельних ділянок визначені у ст.ст. 79-1, 125 ЗК України не підлягають застосуванню. На думку КЕВ міста Хмельницький факт формування у подальшому окремих земельних ділянок не припиняє автоматично дію державного акта, виданого раніше, та не свідчить про втрату ним юридичної сили, що суперечить принципам правової визначеності та стабільності земельних прав. Припинення права користування земельною ділянкою можливе виключно з підстав та у порядку, визначених у статтях 141, 142 Земельного кодексу України. Позивач зауважує, що третя особа не наділена правом подавати заяву про застосування судом позовної давності, та крім того не визнає наявності у позивача права та факту його порушення для можливості застосування.

За змістом додаткових пояснень відповідача звертається увага на розміщення на спірній земельній ділянці ряду військового майна та будівель, які забезпечують діяльність самого стрільбища та використовуються у навчальному процесі Національної академії та у діяльності Держприкордонслужби в цілому.

Представники позивача, Міністерства оборони України та Кабінету Міністрів України в судових засіданнях позовні вимоги підтримали, просили задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача та Адміністрації Державної прикордонної служби України в судових засіданнях проти позову заперечили з підстав викладених у відзиві та поясненнях, у позові просили відмовити та застосувати позовну давність.

Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/953/24 відсутні.

Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної Ради депутатів трудящих від 23.12.1975 №277-в затверджено Акт на право користування землею виданого виконавчим комітетом Хмельницької районної, міської Ради депутатів трудящих від 23.12.1975 Хмельницькій КЕЧі Хмельницького району, міста Хмельницької області Української РСР республіки, відповідно до якого в постійне користування відведено 2487,6 гектарів землі згідно з нижченакресленим планом і описом меж. Дозволено Хмельницькому філіалу Інституту "Укрземпроект" виготовити акт на право користування землею Хмельницькій КЕЧІ району ПРикВО.

Відповідно до вищевказаного Акту на право користування землею від 23.12.1975 із загальної площі відведених земель станом на 1.11.1975 року було інших угідь 2487,6 гектарів. В акті вказано, що відведені землі повинні використовуватись суворо за призначенням, передача землі іншому землекористувачеві може провадитись лише в установленому законом порядку. Акт містить план земель наданих в постійне користування Хмельницькій КЕЧі району Прик ВО у масштабі 1:25000.

Згідно з п. 1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (КЕВ м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 07928461), затвердженого Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 29.05.2024 №174 КЕВ м. Хмельницький є державною установою та є органом управління, який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України, створений з метою організації виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України дислокованих у гарнізонах Хмельницького та Шепетівського районах Хмельницької області у мирний час та на особливий період.

За змістом постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/11867/19, яка набрала законної сили, судом встановлено, що у 2002 році військова частина Хмельницька КЕЧ району (ідентифікаційний код: 07928461) була зареєстрована як суб`єкт господарської діяльності у Збройних Силах, що підтверджується Свідоцтвом, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В подальшому, на підставі директиви Міністерства оборони України від 20.01.2005 №Д-322/1/03 «Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2005 році» (згідно архівної довідки Міністерства оборони України від 17.11.2020 №370/2/7771 Хмельницька КЕЧ району була перейменована у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький. Крім того, з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №147 вбачається, що станом на 06.02.2006 юридична особа з ідентифікаційним кодом 07928461 (Хмельницька КЕЧ району) мала найменування Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький. Таким чином, у даному випадку мало місце не правонаступництво, а перейменування позивача з Хмельницької КЕЧ району на КЕВ м. Хмельницький. Як вбачається з вищевказаної директиви Міністерства оборони України, Хмельницьку КЕЧ району перейменовано у КЕВ м. Хмельницький та підпорядковано вже не Прикарпатському військовому округу, а начальнику Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Червонопрапорний Прикарпатський військовий округ (Прик ВО) є одним з військових округів у складі Збройних сил СРСР на території Західної України у 1945-1998 роках.

Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 23.02.2007 №208/07-р керуючись ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17, 122, 141, 142 Земельного кодексу України та п. 12 його Перехідних положень, постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" припинено право користування земельною ділянкою площею 15 га квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький, у зв`язку з добровільною відмовою та надано дозвіл Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15 га із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Копистинської сільської ради для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб. У розпорядженні вказано Відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікові документи.

Згідно розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.01.2009 №21/09-р керуючись ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17, 92, 123, 125, 126 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 2605.2004 №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проект із землеустрою щодо відведення Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького земельної ділянки площею 14,3226 в постійне користування із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб за межами населеного пункту на території Копистинської сільської ради. У розпорядженні вказано Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького виготовити та видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

На підставі вищевказаного розпорядження від 12.01.2009 №21/09-р відповідачу 2 видано Державний акт серії ЯЯ №34661 від 13.04.2009 на право постійного користування земельною ділянкою площею 14,3226 в постійне користування із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб. Акт зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030974300001. В Державному акті визначено, що земельна ділянка розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області у межах згідно з планом. У плані меж земельної ділянки визначено

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

.

До матеріалів справи додано виконаний Хмельницьким БТІ Технічний звіт щодо виконання геодезичної зйомки земельної ділянки із складу земель оборони для передачі в постійне користування Національній академії Державної прикордонної служби України їм. Богдана Хмельницького на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області 2007 року, у якому визначено як підставу для виконання робіт вищевказане розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 23.02.2007 №208/07-р. В тому числі розроблено Опис меж (кадастрова зйомка земельної ділянки) на території Копистинської сільської ради, у якому визначено межування з землями: Південно-західної залізниці, Копистинської сільської ради та КЕВ м. Хмельницького, а також Експлікацію земель в межах ділянки, за змістом якої власником землі загальною площею 14.3226 вказано Міністерство оборони, з яких 11,0852 - сільськогосподарські землі, 1,7965 - ліси і лісовкриті площі, 1,4409 - забудовані землі.

При цьому, позивач додав розроблений у 2025 році сертифікованим землевпорядником Богдановим А.С. кадастровий план земельної ділянки з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

з координатами поворотних точок меж земельної ділянки площею 14.3226 га, де у розділі Експлікація земельних угідь зазначено - для розміщення та постійної діяльності Державної прикордонної служби та у розділі Опис суміжних землевласників та землекористувачів - землі загального користування, землі Хмельницької територіальної громади та землі КЕВ м. Хмельницький.

14.05.2024 та 19.06.2024 позивач звернувся до відповідача з листом, в якому просив надати інформацію (документи, підстави) щодо розміщення полігону "Раково" на земельній ділянці орієнтовною площею 14 га, місце розташування якої визначено у доданій схемі розташування земельної ділянки.

У листі-відповіді від 15.06.2024 відповідач повідомив позивача про проведення роботи з перевірки та зібрання усіх необхідних даних, за результатом чого буде повідомлено додатково.

За змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2024 з приводу земельної ділянки з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

будь-які реєстраційні записи відсутні.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.12.2024 №560/13798/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025, у задоволенні позову Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання бездіяльності щодо не перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

площею 14,3226 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та на праві постійного користування відповідно до Державного акту Серії ЯЯ № 334661 від 16.04.2009 року належить Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо перенесення з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером :06:019:0200 площею 14,3226 га, що розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області та на праві постійного користування відповідно до Державного акту Серії ЯЯ № 334661 від 16.04.2009 року належить Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького з відкриттям Поземельної книги та видачею витягу з Державного земельного кадастру на вищезазначену земельну ділянку відмовлено. Рішення суду мотивоване обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права, оскільки земельна ділянка з кадастровим номером

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

набула статусу архівної, а порядком ведення Державного земельного кадастру не передбачено можливості відновлення архівованих земельних ділянок.

Окрім того, за змістом чинної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/13798/24 згідно доповідної записки заступника начальника управління-начальник Відділу правової та договірної роботи юридичного управління від 03.10.2024 року №907/3-24-0.62 стосовно надання інформації з метою формування правової позиції по справі №560/13798/24 повідомлено, що згідно даних програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

була перенесена в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, і з 01.01.2013 по 24.03.2017 року перебувала в Державному земельному кадастрі.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 25.06.2025 Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького повідомлено, що в місцевому фонді документації із землеустрою відсутня поземельна книга та документація із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером :06:019:0200 та на зберігання по акту приймання-передачі чи в електронній формі до системи документообігу Держтеокадастру виконавцем-розробником не передавалась, 24.03.2017 року поземельна книга на вищезазначену земельну ділянку не відкривалась.

За змістом висновку експерта Хмельницького відділення КНДІСЕ О.Куклюк за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 21.11.2025 №739/25-26, експерт дійшла висновку про те, що земельна ділянка площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ 334661 від 13.04.2009 року, накладається (нашаровується) на межі земельної ділянки, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 23.12.1975 року, площею 2487,6 га, площа накладення (нашарування) становить 14,3226 га. Більш детально описано в дослідній частині висновку. До висновку експерта надано додатки 1, 1.1.

До матеріалів справи також додано копії: Схеми розташування земельної ділянки військового містечка № НОМЕР_2 Хмельницького гарнізону (полігон Раково), рішень виконавчого комітету Хмельницької районної ради народних депутатів №145 від 19.12.1991, №16 від 20.02.1992, №12 від 22.12.1992, №14-а від 22.12.1992 «Про відведенням земельної ділянки підприємствам, організаціям та установам під колективні сади», листи Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького від 10.07.2024, від 03.12.2024 та від 23.06.2025, лист Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.12.2024, ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 №560/13798/24, листів Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 04.10.2024 та від 13.01.2025, інформаційної довідки КЕВ м. Хмельницький від 10.09.2025, лист Держстату від 10.01.2025.

З огляду на порушення відповідачем прав позивача як первинного постійного землекористувача спірною земельною ділянкою, останній звернувся до суду за захистом порушених прав та законних інтересів.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з статтею 124 Конституції України юрисдикція судів України поширюється на всі правовідносини, що виникають в державі.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин і забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Тому суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з ч. 2 ст. 158 ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Позивач звернувся до суду з позовною вимогою до Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького про витребування земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст.1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

За ч.1 ст.2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

У ч. 2 ст. 95 ЗК України унормовано, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник також має право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Статтею 388 ЦК України передбачено право власника на витребування майна від добросовісного набувача, та зазначено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

У наведених нормах йдеться про право власника на віндикаційний позов, тобто позов власника, який не володіє, до не власника, який незаконно володіє майном, про вилучення цього майна в натурі.

Віндикаційний позов належить до речово-правових способів захисту; захищає право власності в цілому, оскільки він пред`являється у тих випадках, коли порушено права володіння, користування та розпорядження одночасно. Сторонами у віндикаційному позові є власник речі, який не лише позбавлений можливості користуватися і розпоряджатися річчю, але вже й фактично нею не володіє, та незаконний фактичний володілець речі (як добросовісний, так і недобросовісний). Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі №910/2722/22, від 25.07.2023 у справі №914/106/22, від 27.06.2023 у справі №916/2851/17, від 05.03.2024 у справі №924/1351/20.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння (узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц).

Таким чином, у спорі між особою, яка вважає себе власником спірного майна, та особою, яка вважає себе законним володільцем (користувачем) спірного майна, сторонами спору є особи, які претендують на спірне майно, а суду для правильного вирішення спору слід з`ясувати та перевірити передусім правові підстави, відповідно до яких виникло та існує речове право на майно (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений в постанові від 23.05.2018 у справі № 910/73/17).

З огляду на викладене, звертаючись до суду з віндикаційним позовом, позивач повинен підтвердити його право власності на витребуване майно, факт вибуття вказаного майна з його володіння, наявність вказаного майна у незаконному володінні відповідача.

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19, у постанові Верховного Суду від 09.10.2024 у справі № 922/3838/21).

На відносини права постійного користування земельною ділянкою поширюються гарантії, встановлені статтею 1 Протоколу Першого Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статтею 41 Конституції України. Ці норми не лише гарантують право постійного користування землею (як різновид "мирного володіння майном" в розумінні Конвенції, та як речове право, захищено статтею 41 Конституції України), але і обмежують у можливості припинити відповідне право.

Згідно з усталеною практикою Верховного Суду належним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, є віндикаційний позов (позиція узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постановах від 02.04.2025 у справі №446/483/19 та від 30.04.2025 у справі № 490/1956/20).

Відповідно до Акту на право користування землею виданого 23.12.1975 виконавчим комітетом Хмельницької районної, міської Ради депутатів трудящих Хмельницькій КЕЧі Хмельницького району, міста Хмельницької області Української РСР республіки відведено в постійне користування 2487,6 гектарів землі згідно з нижченакресленим планом і описом меж. Із загальної площі відведених земель станом на 1.11.1975 року було інших угідь 2487,6 гектарів. В акті вказано, що відведені землі повинні використовуватись суворо за призначенням, передача землі іншому землекористувачеві може провадитись лише в установленому законом порядку. Акт містить план земель наданих в постійне користування Хмельницькій КЕЧі району Прик ВО у масштабі 1:25000.

Рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної Ради депутатів трудящих від 23.12.1975 №277-в постановлено затвердити вищевказаний акт на право користування землею та дозволити Хмельницькому філіалу Інституту "Укрземпроект" виготовити акт на право користування землею Хмельницькій КЕЧІ району ПРикВО.

За приписами ст. 15 Земельного кодексу УРСР в редакції, чинній станом на дату видання вищевказаного Державного акту на право користування землею, безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку.

У ст. 16 ЗК УРСР вказано, що надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.

Видача документів на право користування землею колгоспам, радгоспам, іншим підприємствам, організаціям і установам провадиться виконавчими комітетами районних (міських) Рад депутатів трудящих, незалежно від того, на підставі рішення якого виконавчо-розпорядчого органу державної влади надана земельна ділянка (ст. 21 ЗК УРСР).

Згідно з п. 1 Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький (КЕВ м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 07928461), затвердженого Наказом командувача Сил логістики Збройних Сил України від 29.05.2024 №174 КЕВ м. Хмельницький є державною установою, органом управління який входить до структури Сил логістики Збройних Сил України, та створений з метою організації виконання завдань квартирно-експлуатаційного забезпечення військових частин, закладів, установ та організацій Міністерства оборони України та Збройних Сил України дислокованих у гарнізонах Хмельницького та Шепетівського районах Хмельницької області у мирний час та на особливий період.

Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/11867/19, яка набрала законної сили, судом встановлено, що у 2002 році військова частина Хмельницька КЕЧ району (ідентифікаційний код: 07928461) була зареєстрована як суб`єкт господарської діяльності у Збройних Силах, що підтверджується Свідоцтвом, реєстраційний номер НОМЕР_1 . В подальшому, на підставі директиви Міністерства оборони України від 20.01.2005 №Д-322/1/03 «Про проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2005 році» (згідно архівної довідки Міністерства оборони України від 17.11.2020 №370/2/7771 Хмельницька КЕЧ району була перейменована у Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький. Крім того, з довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) №147 вбачається, що станом на 06.02.2006 юридична особа з ідентифікаційним кодом 07928461 (Хмельницька КЕЧ району) мала найменування Квартирно-експлуатаційний відділ м. Хмельницький. Таким чином, у даному випадку мало місце не правонаступництво, а перейменування позивача з Хмельницької КЕЧ району на КЕВ м. Хмельницький. Як вбачається з вищевказаної директиви Міністерства оборони України, Хмельницьку КЕЧ району перейменовано у КЕВ м. Хмельницький та підпорядковано вже не Прикарпатському військовому округу, а начальнику Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління. Червонопрапорний Прикарпатський військовий округ (Прик ВО) є одним з військових округів у складі Збройних сил СРСР на території Західної України у 1945-1998 роках.

Заперечення відповідача, що Квартирно-експлуатаційний відділ міста Хмельницький не має відношення до Хмельницької квартирно-експлуатаційної частини району та є різними юридичними особами спростовуються вищевикладеною чинною постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 у справі №910/11867/19.

Права держави на майно, яке їй належить, визначені Цивільним кодексом України. При цьому необхідно враховувати, що держава у цивільних відносинах діє на рівних правах з іншими учасниками цих відносин (ч. 1 ст. 167 Цивільного кодексу України) та набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 17 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 326 Цивільного Кодексу України у державній власності знаходиться майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідні органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачень законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

За приписами статей 9 та 14 Закону України Про Збройні Сили України землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України.

Міністерство оборони України, відповідно до ст. 3 Закону України "Про Збройні Сили України" та п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.11.2014 №671, є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період. Міністерство оборони України є органом військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

У постанові Верховного Суду від 29.11.2018 у справі №924/1025/14 вказано, що землі оборони, що є державною власністю та розпорядження якою відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні МОУ, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 142 ЗК виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Відтак, істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, які закріплені за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі таких ділянок у власність або у користування іншим особам є прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення за поданням МОУ.

Частина 1 ст. 321 Цивільного Кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто (в тому числі і держава) не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У ст. 316, 317 Цивільного Кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Наявними матеріалами справи підтверджено, що земельна ділянка загальною площею 2487,6 га, що знаходиться на території за межами населеного пункту на території Копистинської сільської ради, отримана за рішенням виконавчого комітету Хмельницької районної Ради депутатів трудящих від 23.12.1975 №277-в, належить до земель оборони в силу положень Закону України "Про використання земель оброни".

Відповідно до чинної редакції статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Здійснити державну реєстрацію речових прав можна лише на сформовану земельну ділянку, яка є об`єктом цивільних прав, після державної реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Згідно з положеннями статті 79-1 чинного ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав та передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок може здійснюватися, зокрема, шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом, та за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі та вважаються сформованими з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Частинами 7, 10 статті 79-1 ЗК України визначено, що винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

Разом з тим, відповідно до частини 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2002 № 449 Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, раніше видані державні акти на право приватної власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Суд зауважує, що формування земельних ділянок їх володільцем, зокрема внаслідок поділу та/або об`єднання, з присвоєнням їм кадастрових номерів, зміною інших характеристик не впливає на можливість захисту права власності чи інших майнових прав у визначений цивільним законодавством спосіб.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр (зі змінами) визначено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Відтак, заперечення відповідача та Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо несформованості земельної ділянки площею 2487,6 га та нечинності правовстановлюючого документу від 1975 року спростовуються вищевикладеним.

Згідно з ч. 5 ст. 116 ЗК України (в редакції станом на 13.01.2007) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 23.02.2007 №208/07-р керуючись ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17, 122, 141, 142 Земельного кодексу України та п. 12 його Перехідних положень, постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" припинено право користування земельною ділянкою площею 15 га квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький, у зв`язку з добровільною відмовою та надано дозвіл Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15 га із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Копистинської сільської ради для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб. У розпорядженні вказано Відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікові документи.

В подальшому, згідно розпорядження Хмельницької районної державної адміністрації від 12.01.2009 №21/09-р керуючись ст. 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", ст. 17, 92, 123, 125, 126 Земельного кодексу України та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" затверджено проект із землеустрою щодо відведення Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького земельної ділянки площею 14,3226 в постійне користування із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб за межами населеного пункту на території Копистинської сільської ради. У розпорядженні вказано Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького виготовити та видати державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

На підставі вищевказаного розпорядження від 12.01.2009 №21/09-р відповідачу видано Державний акт серії ЯЯ №34661 від 13.04.2009 на право постійного користування земельною ділянкою площею 14,3226 із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб. Акт зареєстрований у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №030974300001. В Державному акті визначено, що земельна ділянка розташована на території Копистинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області у межах згідно з планом. У плані меж земельної ділянки визначено кадастровий номер земельної ділянки:

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

.

Пунктами 1, 2 абзацу 1 статті 19 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції станом на дату видання розпоряджень) визначено, що місцева державна адміністрація здійснює на відповідній території управління об`єктами, що перебувають у державній власності та передані до сфери її управління, приймає рішення про створення, реорганізацію та ліквідацію підприємств, установ і організацій, що належать до сфери її управління, а також здійснює делеговані відповідною радою функції управління майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад; здійснює управління майном інших суб`єктів права власності в разі передачі його в установленому порядку.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що земельна ділянка загальною площею 15,00 га знаходиться в управлінні Хмельницької районної державної адміністрації.

Водночас, як встановлено у висновку експерта Хмельницького відділення КНДІСЕ О.Куклюк за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 21.11.2025 №739/25-26, земельна ділянка площею 14,3226 га, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ 334661 від 13.04.2009 року, накладається (нашаровується) на межі земельної ділянки, яка посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 23.12.1975 року, площею 2487,6 га, площа накладення (нашарування) становить 14,3226 га.

Відповідно до статті 84 ЗК (у редакції, чинній на час прийняття спірного розпорядження) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, відповідно до закону. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать в тому числі землі оборони, крім земельних ділянок під об`єктами соціально-культурного, виробничого та житлового призначення.

Згідно з ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (у відповідній редакції) земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків. Особливості правового режиму майна Збройних Сил України визначаються відповідним законом.

У ст. 6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (в редакції станом на дату прийняття розпорядження) передбачено, що відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті. Рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

За приписами статті 1 Закону України Про правовий режим майна у Збройних Силах України, статей 9 та 14 Закону України Про збройні Сили України землі, закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління, а вирішення питань щодо порядку надання Збройним Силам України в управління об`єктів державної власності, в тому числі земельних ділянок, відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Землі, які використовують Збройні Сили України, є державною власністю, вони підлягають обов`язковому обліку, цільовому використанню і правильному утриманню. Військові частини ведуть облік закріпленого за ними майна в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Оскільки землі оборони перебувають лише у користуванні МОУ, а розпоряджається ними Кабінет Міністрів України, відповідно до статті 142 ЗК виключно Кабінет Міністрів України має право припиняти право користування земельною ділянкою, що входить до складу земель оборони.

Разом з тим, приписи ч.1 та п. 8 ч.2 ст.5 Закону України Про управління об`єктами державної власності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлюють, що Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України, зокрема: приймає рішення про передачу відповідно до закону об`єктів державної власності в комунальну власність, дає згоду на передачу об`єктів з комунальної в державну власність.

До повноважень Кабінету Міністрів України в галузі земельних відносин належить, серед іншого: розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом. Кабінет Міністрів України надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу (п. а) ч.1 ст.13, ч.8 ст.122 ЗК України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 №1282 затверджено Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних Сил України, відповідно до п.п. 2, 4 якого передача нерухомого майна (будівель, споруд, об`єктів незавершеного будівництва, приміщень, іншого нерухомого майна), зокрема, у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність проводиться за рішенням Кабінету Міністрів України. Відповідно до п. 5 зазначеного порядку до прийняття Кабінетом Міністрів України, Міноборони проводить вилучення військового майна з оперативного управління військових частин. У разі прийняття рішення про вилучення військового майна воно знімається з обліку в порядку, що визначається Міноборони, і залишається на тимчасовому зберіганні та обслуговуванні цих військових частин. Згідно п.6 Порядку відчуження та реалізації військового майна Збройних Сил, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 №1919 рішення про відчуження, зокрема, нерухомого майна, приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки переліку такого майна.

Право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у ст. 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Статтею 141 ЗК України (в редакції станом на дату прийняття розпоряджень) передбачені підстави припинення права користування земельними ділянками, серед яких є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За змістом ч.ч. 3, 4 ст. 142 чинного ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що землі оборони знаходяться в управлінні та користуванні Міністерства оборони України, тоді як власником цих земель є держава в особі КМУ, який ними розпоряджається. Оскільки землі оборони лише перебувають на обліку в КЕВ м. Хмельницький, при цьому знаходяться у користування Міністерства оборони України, втім розпоряджається ними КМУ, у зв`язку з чим відповідно до ст. 123 ЗК України виключно КМУ має право прийняти рішення про передання в користування відповідачу земельної ділянки, що входить до складу земель оборони.

Кабінет Міністрів України у поясненнях вказав, що від Міноборони не отримував подання про припинення права постійного користування частиною земельною ділянки, що входить до складу земель оборони, відтак урядом розпорядження (рішення) щодо її передачі третім особам не приймалось.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 11.09.2019 року у справі №924/174/18 дійшла висновку, що істотною передумовою для припинення права постійного користування землями оборони, закріпленими за структурними одиницями Збройних Сил України, та подальшої передачі їх у власність або користування третім особами є отримання згоди на це МО України, яка у даному випадку відсутня.

З огляду на вищевикладене, у Хмельницької районної державної адміністрації були відсутні законні підстави для вчинення розпорядчих дій щодо спірної земельної ділянки, яка належить до земель оборони та перебуває у державній власності, зокрема щодо припинення права користування земельною ділянкою площею 15 га квартирно-експлуатаційним відділом м. Хмельницький у зв`язку з добровільною відмовою, відтак розпорядження від 23.02.2007 №208/07-р та від 12.01.2009 №21/09-р прийняті поза межами повноважень Хмельницької районної державної адміністрації.

За таких обставин, матеріали справи не містять належних та достатніх доказів того, що право постійного користування земельною ділянкою площею 14,3226 га, яка розташована в межах земельної ділянки площею 2487,6 га, що закріплене за КЕВ м. Хмельницький, було припинено у передбаченому законодавством порядку.

Судом враховано, що Акт на право користування землею від 23.12.1975 виданий виконавчим комітетом Хмельницької районної, міської Ради депутатів трудящих Хмельницькій КЕЧі Хмельницького району, міста Хмельницької області Української РСР республіки не був скасований чи визнаний недійсним.

У постанові Верховного Суду від 28.01.2025 у справі № 922/3562/21 наведено, зокрема, висновок про те, що "… за змістом статті 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їх волі. При цьому суди повинні мати на увазі, що власник має право витребувати майно у добросовісного набувача лише у випадках, вичерпний перелік яких наведено в частині 1 статті 388 ЦК України. Наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі унеможливлює витребування майна від добросовісного набувача (аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.10.2020 у справі № 752/11904/17).

Тож, матеріалами справи та позиціями учасників процесу підтверджується, що спірна земельна ділянка вибула з володіння первісного постійного землекористувача поза волею останнього.

Поряд з цим, спірна земельна ділянка, право постійного користування якою має намір відновити позивач, розподілена відповідачу, який володіє та користуються нею на відповідних правових підставах згідно державного акту серії ЯЯ №34661 від 13.04.2009 на право постійного користування земельною ділянкою площею 14,3226 га, та чиї права та інтереси може бути порушено внаслідок повернення земельної ділянки.

Положеннями ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Концепція «майна» в розумінні статті 1 Першого протоколу має автономне тлумачення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві. Певні права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися правом власності, а відтак і «майном».

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року, «Булвес» АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»).

Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» ЄСПЛ, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

При розгляді даної справи враховується також рішення ЄСПЛ від 24 червня 2003 року в справі «Стретч проти Сполученого Королівства» та рішення ЄСПЛ від 20 жовтня 2011 року в справі «Рисовський проти України» щодо принципів застосування статті 1 Першого протоколу до Конвенції, зокрема щодо необхідності додержання принципу «належного урядування» при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном.

Як встановлено судом, розпорядження від 23.02.2007 №208/07-р та від 12.01.2009 №21/09-р було прийнято органом державної влади Хмельницькою районною державною адміністрацією. За змістом розпорядження від 23.02.2007 №208/07-р припинення права користування земельною ділянкою площею 15 га квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький відбувалось, як зазначено, у зв`язку з добровільною відмовою останнього.

Відтак, судом допускається, що відповідач міг бути не обізнаним про те, що спірна земельна ділянка вибула з користування Міністерства оборони України з порушенням вимог закону.

За викладених обставин, перекладання на третіх осіб наслідків вищенаведених дій Хмельницької районної державної адміністрації та бездіяльності первісного постійного землекористувача та задоволення позову з формальних підстав може мати наслідком порушення справедливого балансу та покладатиме надмірний індивідуальний тягар на відповідача, який є добросовісним набувачем, а відтак буде непропорційним і становитиме порушення статті 1 Першого протоколу (подібна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 29.11.2018 у справі № 924/1025/14).

Водночас, судом враховується, що за змістом інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2024 з приводу земельної ділянки з кадастровим номером :06:019:0200 будь-які реєстраційні записи відсутні, а згідно чинної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/13798/24 земельна ділянка з кадастровим номером :06:019:0200 була перенесена в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, і з 01.01.2013 по 24.03.2017 року перебувала в Державному земельному кадастрі.

Дії відповідача спрямовані на зобов`язання Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області вчинити реєстраційні дії щодо права постійного користування за Національною академією Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького відповідно до Державного акту Серії ЯЯ № 334661 від 16.04.2009 року у адміністративній справі №560/13798/24, хоч і не призвели до належної реєстрації, однак зазначене не спростовує чинності правовстановлюючого документа на право постійного користування відповідачем земельною ділянкою.

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

За змістом п. 1 Статуту Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького затвердженого наказом Адміністрації Державної служби України від 18.06.2021 № 279-АГ (у редакції наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 26.04.2024 № 83) Академія

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

вищий військовий навчальний заклад Державної прикордонної служби України, що здійснює на певних рівнях вищої освіти підготовку курсантів (слухачів, студентів), ад`юнктів, докторантів для подальшої служби на посадах офіцерського або начальницького складу (а також фахівців для інших держав на основі двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів), забезпечує організацію післядипломної освіти та підвищення кваліфікації, проводить наукову, науково-технічну, інноваційну та методичну діяльність з метою задоволення потреб центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні.

Академію засновано постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.1995 №268 «Про створення Академії Прикордонних військ України» на базі Інституту Прикордонних військ України (п. 3 розділу І Статуту.

Землекористування та право на користування земельними ділянками, у тому числі набуття відповідних прав на землю, Академія здійснює відповідно до Земельного кодексу України. Земельні ділянки передано Академії у постійне користування в порядку, передбаченому Земельним кодексом України (п. 1 Розділу ІV Статуту).

У п.п. 1, 2 Розділу ІХ Статуту передбачено, що майно Академії має статус військового майна і закріплюється за нею на праві оперативного управління. Академія використовує закріплене за нею військове майно лише за його цільовим та функціональним призначенням. Облік, інвентаризація, зберігання, списання, використання та передача військового майна здійснюється в порядку, визначеному законодавством. Фінансування Академії здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Відповідно до п. 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №533 Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Одним з основних завдань Адміністрації Держприкордонслужби є здійснення управління територіальними органами - регіональними управліннями, Морською охороною, органами охорони державного кордону, органами забезпечення, навчальними закладами та науково-дослідними установами (далі - органи Держприкордонслужби).

Згідно з ст. 77 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що управління Національною академією Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького здійснює Адміністрація Державної прикордонної служби України, як центральний орган виконавчої влади, та відповідач (військова частина НОМЕР_3 ) може бути землекористувачем, а майно останньої має статус військового майна, то суд дійшов до висновку, що спірна земельна ділянка не вибула з державної власності.

Окрім того, відповідно до абз. 5 ст. 12 Закону України "Про оборону України" під час дії воєнного стану до участі у прикритті державного кордону України, ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту на державному кордоні України, міжнародного збройного конфлікту, відсічі збройній агресії проти України відповідними органами військового управління Збройних Сил України залучаються визначені у встановленому порядку прикордонні загони та/або загони морської охорони Державної прикордонної служби України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, у тому числі і на час звернення з позовом до суду.

Відтак, використання відповідачем спірної земельної ділянки для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб для підготовки військовослужбовців, а також у діяльності Держприкордонслужби відповідає меті оборони України для відсічі збройній агресії проти України.

Водночас, фактичне використання відповідачем земельної ділянки з кадастровим номером :06:019:0200 не звільняє його від обов`язку з дотриманням встановленого чинним земельним законодавством України порядку набути право користування останньою з подальшою державною реєстрацією такого права.

З урахуванням усіх обставин справи, у зв`язку з неправомірним позбавленням позивача права постійного користування земельною ділянкою площею 14,3226 га з кадастровим номером :06:019:0200 його позовні вимоги є обґрунтованими.

Однак, відповідач у відзиві просить застосувати позовну давність, оскільки на думку останнього початок строку для заявлення позовних вимог про витребування спірної земельної ділянки слід обраховувати з 16.04.2009 (дата видачі відповідачу Державного акту серії ЯЯ №334661 від 16.04.2009), відтак у задоволенні позову просить відмовити.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Усталеним у практиці Великої Палати Верховного Суду є універсальний підхід, за яким момент відліку строку позовної давності у правовідносинах, що регулюються статтею 388 ЦК України, пов`язується із моментом, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (висновок викладений у постанові від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16).

Зокрема Велика Палата Верховного Суду вказала, що положення частини першої статті 261 ЦК України, з урахуванням принципу розумності слід розуміти так, що:

(1) по-перше, за загальним правилом перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права власності;

(2) по-друге, у разі, якщо особа довідалась про порушення права, але не мала відомостей про особу, яка порушила право власності, перебіг позовної давності починається з наступного дня, коли власник дізналася про особу, яка порушила право. Людина розумна і обачна внаслідок аналізу частини першої статті 261 ЦК України усвідомлює, що перебіг позовної давності за віндикаційною вимогою не може розпочинатися раніше, ніж право власності буде набуте останнім набувачем. Саме тому законодавець і передбачив два правила початку перебігу позовної давності;

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться у статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач, навпаки, має довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. При цьому аргументи відповідача про те, що про порушене право позивач міг дізнатися раніше, ніж він стверджує, мають ґрунтуватись не на можливих, а на конкретних обставинах, що підтверджуються наданими у справі належними доказами, за яких суд може однозначно (достеменно) встановити момент, коли особа могла довідатись про порушення його прав.

Якщо встановити день, коли особа довідалась про порушення права або про особу, яка його порушила, неможливо, або наявні докази того, що особа не знала про порушення права, хоч за наявних умов повинна була знати про це, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа повинна була довідатися про порушення свого права.

Під можливістю довідатись про порушення права або про особу, яка його порушила, в цьому випадку слід розуміти передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини, або існування в особи певних зобов`язань як міри належної поведінки, в результаті виконання яких вона мала би змогу дізнатися про відповідні протиправні дії та того, хто їх вчинив. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23 лютого 2021 року у справі №910/5349/18 та від 10 листопада 2022 року у справі №916/1294/21, від 21.02.2024 у справі №296/6465/21.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №367/6105/16-ц (провадження №14-381цс18) наведено правовий висновок про те, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Початок перебігу позовної давності за вимогами про витребування майна в порядку статті 388 ЦК України відліковується з моменту, коли особа дізналася про вибуття свого майна саме до іншої особи, а не з моменту, коли вона довідалася/або могла довідатися лише про сам факт вибуття майна із власності.

За змістом розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації від 23.02.2007 №208/07-р припинено право користування земельною ділянкою площею 15 га квартирно-експлуатаційному відділу м. Хмельницький, у зв`язку з добровільною відмовою та надано дозвіл Національній академії Державної прикордонної служби України ім. Богдана Хмельницького на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 15 га із земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) на території Копистинської сільської ради для організації навчальної бази кафедри озброєння та стрільб. У розпорядженні вказано Відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікові документи.

Як встановлено судом, хоч добровільної відмови КЕВ міста Хмельницький не достатньо для вилучення частини земель оборони, однак вказане свідчить про активні дії та обізнаність з приводу майнових прав щодо спірної частини земельної ділянки, яка входить у склад земельної ділянки площею 2487,6 га на території Копистинської сільської ради.

З огляду на вищевказану обставину, суд дійшов до висновку, що враховуючи свої активні дії позивач був обізнаний щодо вибуття 15 га земель державної власності (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення) з володіння та користування на користь відповідача. Вказане свідчить про можливість позивача довідатись про порушення права та про особу, яка його порушила, відтак передбачувану неминучість інформування особи про такі обставини.

Окрім того, за змістом чинної постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2025 у справі №560/13798/24 згідно доповідної записки заступника начальника управління-начальник Відділу правової та договірної роботи юридичного управління від 03.10.2024 року №907/3-24-0.62 стосовно надання інформації з метою формування правової позиції по справі №560/13798/24 повідомлено, що згідно даних програмного забезпечення Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером

Інформація не підлягає розголошенню в загальному доступі відповідно до статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"

була перенесена в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру, і з 01.01.2013 по 24.03.2017 року перебувала в Державному земельному кадастрі.

При цьому, у вищевказаному розпорядженні від 23.02.2007 №208/07-р вказано Відділу земельних ресурсів внести зміни в земельно-облікові документи.

Тож у період з 01.01.2013 по 24.03.2017 року спірна земельна ділянка перебувала в Державному земельному кадастрі та позивач повинен був дізнатися та бути обізнаним про стан своїх майнових прав.

Таким чином, позивач міг довідатися про порушення свого права саме з дати розпорядження Хмельницькою районною державною адміністрацією від 23.02.2007 №208/07-р прийнятого у зв`язку з добровільною відмовою КЕВ міста Хмельницький - 23.02.2007, тому саме із цього моменту слід обраховувати позовну давність. А відтак, трирічний строк позовної давності для звернення до суду із даним позовом встановлено до 23.02.2010.

Відповідно до частини 3 статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Хоч позивач і не є власником спірної земельної ділянки, все ж на останнього, як постійного землекористувача, законодавцем було покладено обов`язок контролювати і вирішувати усі питання щодо майна, у тому числі щодо його утримання.

Суд зауважує, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (рішення ЄСПЛ у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; рішення ЄСПЛ у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос» проти росії").

З огляду на викладене, суд зобов`язаний у будь-якому випадку, в разі подання заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності, розглянути її, і якщо позовна давність спливла - відмовити в позові у зв`язку зі її закінчення за відсутності наведених позивачем поважних причин пропуску вказаного строку.

Позивач не навів обґрунтованих причин пропуску позовної давності, які можна було б визнати судом поважними.

Посилання позивача на проведення огляду військових містечок працівниками КЕВ м. Хмельницький, внаслідок якого було виявлено користування відповідачем частиною земельної ділянки не є належним та достатнім обґрунтуванням звернення до суду з позовною заявою за захистом своїх прав поза межами встановлених ЦК України строків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним позовом 24.10.2024, що підтверджується відтиском печатки суду на першій сторінці позову, а відтак, у даному випадку наявні підстави для визнання пропущеним строку позовної давності та застосування наслідків його спливу.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст.74 ГПК України).

З огляду на вищезазначене, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, суд вважає за належне у задоволенні позову відмовити у зв`язку з спливом позовної давності.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.

Рішення надіслати надіслати сторонам та третім особам за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети, Кабінету Міністрів України - електронною поштою.

Повний текст рішення складений та підписаний 16.01.2026.

Суддя Андрій ЯРОЦЬКИЙ