Ухвала суду № 133346966, 15.01.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/90/26

провадження № 2/753/2881/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позову без руху

"15" січня 2026 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі судді Якусика О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до IZIBANK на ліцензії Акціонерного товариства «Таскомбанк» про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ІZIBANK на ліцензії Акціонерного товариства «Таскомбанк», в якому просить:

- визнати недійсними кредитні договори, оформлені на моє її в Izibаnk без її волевиявлення;

- зобов`язати Izibаnk анулювати всі кредитні зобов`язання за вказаними договорами;

- зобов`язати Izibаnk скасувати нарахування відсотків, штрафів та пені за вказаними кредитами;

- зобов`язати Izibаnk внести відповідні зміни до її кредитної історії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 січня 2026 року позовну заяву було передано для розгляду судді Якусику О.В.

Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст. 175, 177 ЦПК України, з огляду на таке.

Згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Одночасно з поданням позову позивачем заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочити сплату судового збору на підставі п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», яке обґрунтоване тим, що підстава звернення з позовом до суду виникла в наслідок кримінального проступку, вчиненого відповідачем, про що внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Проте предметом позову у цій справі є не відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, як помилково вважає заявник, а визнання недійсним договорів та зобов`язання вчинити дії.

Таким чином, з урахуванням предмета позову у цій справі, зазначені норми не можуть бути підставами для звільнення позивача від сплати судового збору.

Щодо відстрочки сплати судового збору.

Позивач у своїй позовній заяві не обґрунтовує підстави для відстрочки судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

До клопотання не надано доказів, які б підтверджували наявність обставин, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, клопотання позивача про відстрочку від сплати судового збору за подання даного позову задоволенню не підлягає.

Як слідує з позовної заяви позивачем заявлено 4 немайнові вимоги та долучено до матеріалів справи квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 816,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір ставки судового збору із позовних заяв майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить - 3 328,00 гривень.

Таким чином, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви мав становити 4 259,84 грн. (3328 х 0,4 х 4 х 0,8). До позовної заяви позвачка долучила квитанцію від про сплату судового збору у розмірі 1 816,80 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено законодавством.

Беручи до уваги, що позивач заявила чотири вимоги немайнового характеру, суд дійшов висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 443,04 грн (4 259,84 - 1816,80).

Окрім того, відповідно до пункту 4 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зокрема: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Всупереч вимогам п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивач у своїй позовній заяві не визначив чіткого змісту позовних вимог, не вказано, які саме договори позивач просить визнати недійсними.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи судового захисту свого права, свободи чи інтересу, які повинні формулюватися максимально чітко і зрозуміло. Обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстав позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

У контексті наведеного суд наголошує, що позовна заява повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані позовні вимоги до відповідача, які відповідають передбаченим законом способам захисту ціивільних прав особи.

Однак, судом встановлено, що текст позовної заяви не міститься чітких позовних вимог.

Також згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді (стаття 80 ЦК України).

Філії та представництва, а також відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати стороною у цивільному процесі. Тому справи, у яких відповідачем виступає філія чи представництво, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, у зв`язку з відсутністю сторони у цивільному процесі, до якої пред`явлено позов, а отже неможливістю вирішення цивільного спору.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 червня 2021 року справа № 760/32455/19 (провадження № 61-16459сво20).

Водночас, позивач зазначив відповідачем IZIBANK, який не є юридичною особою, не наділене цивільною процесуальною дієздатністю та не може виступати стороною у цивільному процесі. Відомості про повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позовна заява не містить.

Таким чином, враховуючи зазначене, суддя вважає за необхідне залишити вказану позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків зазначених у даній ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху до усунення позивачем вищевказаних порушень.

На підставі викладеного, керуючись ст. 136, 175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання Товариства ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору чи відстрочки у сплаті судового збору - відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 до IZIBANK на ліцензії Акціонерного товариства «Таскомбанк» про розірвання договорів та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

3. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олександр ЯКУСИК