Ухвала суду № 133346015, 15.01.2026, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 532/1359/25

Провадження № 1-кп/542/36/26

У Х В А Л А

Іменем України

15 січня 2026 року селище Нові Санжари

Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 - про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024170000000360 від 18 травня 2024 року за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020); ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020), ОСОБА_8 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020), ОСОБА_9 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020); ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Новосанжарського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170000000360 від 18 травня 2024 року відносно ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч.4 ст.358; ч.3 ст.27, ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020); ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020), ОСОБА_8 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020), ОСОБА_9 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020); ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020) .

Ухвалою суду від 28 липня 2025 року призначено підготовче судове засідання з розгляду обвинувального акта у відповідному кримінальному провадженні.

13 січня 2026 року до суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_6 - про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 , із застави на домашній арешт в нічний час доби та повернення застави заставодавцю.

Доводи клопотання захисника

В обґрунтування клопотання захисник ОСОБА_9 зазначив, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави по справі №554/5425/24, провадження №1-кс/554/6335/2025, від 07.05.2025 ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 757000 грн.

Посилаючись на належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 протягом усього кримінального провадження захисник стверджував, що своєю поведінкою обвинувачений довів відсутність ризику переховування та перешкоджання судовому розгляду. Крім цього, зазначено, що запобіжний захід було обрано відразу після повідомлення про підозру ОСОБА_9 , коли ще не всі докази були зібрані. На сьогоднішній день обвинувачення зібрало всі докази, які вважає за необхідне. Відтак твердження про можливість приховати чи спотворити речові докази є необґрунтованими припущенням, що не відповідає критерію реального ризику, що визначений у статті 177 КПК України.

Акцентовано увагу на тому, що, враховуючи доходи обвинуваченого та його дружини, розмір застави є очевидно непомірним та таким, який накладає надмірний фінансовий тягар на ОСОБА_9 , такий запобіжний захід не є мінімальним. Обрання альтернативного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби могло б нівелювати ризики і забезпечити дотримання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Позиції учасників судового провадження

Захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_9 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу та повернення застави, просили його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та пояснив таке.

Прокурор наголошував на тому, що усі встановлені слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ризики не змінились та продовжують свою дію. Акцентував увагу на тому, що судовий розгляд не почався, а тому ризик впливу на свідків є очевидним. На його думку наявний і ризик переховуватись. Вважав, що розмір застави, обраний слідчим суддею, є справедливим.

Представник Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області у підготовчому судовому засіданні підтримав думку прокурора.

Інші обвинувачені ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та її захисник ОСОБА_5 проти такого клопотання не заперечували, підтримали його та просили задовольнити.

Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Дослідивши та проаналізувавши доводи клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши долучені до клопотань документи та співставивши їх з матеріалами кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини 2 статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення його дієвості, є запобіжний захід.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначеним цим Кодексом (стаття 177 КПК України).

Статтею 194 КПК України визначено, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати, зокрема, клопотання про зміну запобіжного заходу. Згідно з частиною 5 даної статті суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.

Відтак, з сукупного аналізу вищевказаних приписів законодавства вбачається, що підставою для зміни запобіжного заходу є, зокрема, наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею, судом при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри/обвинувачення, зменшення встановлених ризиків.

З наявних у суду матеріалів вбачається, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.4 ст. 358; ч.2 ст. 27, ч.3 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020); ч.3 ст. 15, ч.4 ст. 190 КК України (в редакції закону станом на 03.07.2020).

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07.05.2025 застосовано відносно ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку тримання під вартою, передбаченого ч. 1 ст. 197 КПК України, строком на 60 днів, який обчислюється з 10 год. 21 хв. 07 травня 2025 року та визначено розмір застави у межах 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 757 000 грн у національній грошовій одиниці, яка була внесена ТОВ «Полтава-Сад». У разі внесення застави покладені на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади власний паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Таким чином, на момент вирішення судом клопотання сторони захисту щодо обвинуваченого продовжує діяти запобіжний захід у вигляді застави.

Поряд з цим, суд зауважує, що обов`язки, встановлені ухвалою слідчого судді у разі внесення застави мали тимчасовий характер, з огляду на встановлений строк дії ухвали 60 днів, з 07 травня 2025 року по 05 липня 2025 року. У суду відсутні відомості, що визначені процесуальні обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, продовжувались слідчим суддею на стадії досудового розслідування або судом та продовжують діяти.

Відповідно до частини 1 статті 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Частиною 2 даної статті встановлено, що застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина 11 статті 182 КПК України).

Згідно з вимогами статті 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

В обґрунтування необхідності зміни запобіжного заходу із застави на домашній арешт в нічний час доби, захисник посилається на обставини належної процесуальної поведінки обвинуваченого протягом усього часу досудового розслідування та судового розгляду справи. На думку захисника, бездоганна поведінка свідчить про відсутність ризику переховування та перешкоджання судовому розгляду справи. Крім цього, на сьогоднішній день обвинувачення зібрало всі докази, які вважає за необхідне. Відтак твердження про можливість приховати чи спотворити речові докази є необґрунтованими припущенням, що не відповідає критерію реального ризику, що визначений у статті 177 КПК України.

Крім цього, акцентовано увагу стороною захисту на тому, що розмір застави є очевидно непомірним та таким, який накладає надмірний фінансовий тягар на ОСОБА_9 , який має на утриманні двох малолітніх дітей та непрацездатну матір. Такий запобіжний захід не є мінімальним. А обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби нівелює ризики і забезпечить дотримання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.

Підставою для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу слідчим суддею відповідно до ухвали від 07 травня 2025 року були ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на представника потерпілого, інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_9 , дійсно, продемонстував належну процесуальну поведінку протягом усього часу досудового розслідування та протягом майже 6 місяців розгляду справи в суді, суд враховує відсутність фактів затягування судового процесу та зриву судових засідань з його боку. З огляду на це, встановлений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 травня 2025 року ризик переховування від суду значно зменшився в порівнянні з часом ухвалення відповідного процесуального рішення.

Також, суд наголошує, що визначені процесуальні обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, встановлені ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 07 травня 2025 року, ані слідчим суддею на стадії досудового розслідування, ані судом жодного разу не продовжувались за відсутності клопотання прокурора. Поряд з цим, інформація про вчинення дій, що порушують такі обв`язки, у суду відсутні.

Суд не вбачає підстав для висновку про існування станом на момент розгляду справи в суді такого ризику як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на те, що обвинувачення зібрало докази, які вважає за необхідне, обвинувальний акт перебуває на розгляду в суді, ризик приховати чи спотворити речові докази є відсутнім.

Поряд з цим, незмінним є ризик незаконно впливати на представника потерпілого, інших підозрюваних та свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, суд зазначає, що розмір застави визначений слідчим суддею у межах, встановлених статтею 182 КПК України. Він не є максимальним та не перевищує встановлену межу.

Незважаючи на зменшення ризику переховування, відсутність таких ризиків як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, приховування чи спотворення речових доказів на переконання суду, саме розмір застави в межах 250 розмірів прожиткового мінімуму є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії подальшої процесуальної поведінки обвинуваченого у даному провадженні.

Саме такий розмір застави є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, і не порушує права обвинуваченого.

На думку суду, захистом не доведено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти існуючим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_9 .

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що відсутні підстави для зміни запобіжного заходу із застави на нічний домашній арешт, з огляду на що у клопотанні захисника необхідно відмовити.

Керуючись статтями 131-132, 177-178, 182, 194, 201, 315, 350, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу, застосованого ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави по справі №554/5425/24, провадження №1-кс/554/6335/2025, від 07.05.2025 відносно ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №1202417000000360 від 18.05.2024 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Повний текст ухвали проголошений судом 16 січня 2026 року о 10 год 45 хв.

Суддя ОСОБА_11