Ухвала суду № 133345992, 15.01.2026, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1043/25

Провадження № 2/541/61/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2026 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Морозовської О.А.,

за участю секретаря судового засідання Калініченко Л.О.,

представник позивача, адвоката Забари В.М.,

представник відповідача, адвоката Жиліної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миргород в режимі відеоконференції під час розгляду в порядку спрощеного позовного провадження цивільної справи за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, клопотання представника відповідача - адвоката Жиліної Ольги Василівни про зупинення провадження у справі,

встановив:

В провадженні Миргородського міськрайонного суду Полтавської області перебуває справа № 541/1043/25 за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Від представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Жиліної О.В. 02.12.2025 року до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 541/1043/25, у зв`язку з тим, що відповідач не може прийняти участь у розгляді даної справи, оскільки він мобілізований до військової частини на військову службу правопорядку.

В судовому засіданні представник відповідача адвокат Жиліна О.В. підтримала раніше подане клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подане клопотання, проаналізувавши норми цивільного процесуального законодавства, суд встановив наступне .

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження по справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Судом установлено, що Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

На цей час термін дії військового стану продовжений.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 12 листопада 2025 року у справі №754/947/22( провадження № 14-74цс25) (далі Постанова ВС) коли суд вирішує питання щодо зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, в оцінці процесуального обов`язку щодо зупинення провадження йому потрібно враховувати особисту думку сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, яка перебуває на військовій службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. Якщо військовослужбовець наполягає на розгляді справи без його участі чи за участю його представника, то в суду немає підстав для зупинення провадження у справі.

Застосування правила, сформульованого у пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України, всупереч волі особи, на захист якої воно спрямовано, становитиме прояв надмірного формалізму. Таке застосування перетворить захисну гарантію на перешкоду в доступі до правосуддя, стане наслідком невиправданого затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд, що є несумісним із завданнями судочинства та стандартами статті 6 Конвенції (пункт 110 Постанови ВС).

Такий стан речей має зберігатися до тих пір, поки військовослужбовець - сторона у справі чи третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, не повідомить суду про бажання скористатися гарантією, визначеною пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України (пункт 111 Постанови ВС).

Правосуддя вимагає справедливого і збалансованого судового провадження, котре базується на дотриманні принципів верховенства права, диспозитивності і пропорційності, а також має відповідати стандартам Конвенції (пункт 112 Постанови ВС).

Крім того, у Постанові ВС зазначено, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:

1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;

2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;

3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.

Відповідач ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_1 до військової частини, що підтверджується довідкою від 05.09.2025 №1/9537 ІНФОРМАЦІЯ_2 , копією довідки військової частини №05/9254 від 22.08.2025 (т. 1 а.с.248, т.2 а.с.5).

Статтею 253 ЦПК України визначено, що суд зупиняє провадження у справі у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Враховуючи зазначене, провадження у справі необхідно зупинити.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 251, 253, 353 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Зупинити провадження по справі за позовом Акціонерного Товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромдо припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Зобов`язати сторони повідомити Миргородський міськрайонний суд Полтавської області про припинення перебування відповідача ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, протягом 10 днів з дня звільнення зі служби.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: О. А. Морозовська