Ухвала суду № 133340844, 15.01.2026, Царичанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 196/39/26

№ провадження 2-а/196/3/2026

УХВАЛА

15.01.2026 с-ще Царичанка

Суддя Царичанського районного суду Дніпропетровської області Костюков Д.Г., розглянувши матеріали адміністративного позову ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації, -

ВСТАНОВИВ :

12 січня 2026 року через систему "Електронний суд" до суду надійшов позов ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

Згідно з п. 3 та 6 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 та спеціальним вимогам встановленим статтею 283-2 цього Кодексу та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 2 статті 283-2 КАС України, позов подається до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня виникнення підстав, що дають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки право на пред`явлення позовних вимог відповідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинен містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається позов; 2) повне найменування позивача, його місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) відповідача, його місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 4) зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 5) перелік документів та інших доказів, що додаються до позову; 6) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; 7) підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень; 8) докази надсилання копії позову та копій доданих документів відповідачу з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Однак в порушення вимог п.7 ч.2 ст.283-2 КАС України в поданому адміністративному позові відсутнє відсутній підпис уповноваженої особи позивача та докази на підтвердження її повноважень.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частина 8 ст. 160 ЦПК України передбачає, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Позивачем до позовної заяви не додано документа, що підтверджує сплату судового збору.

Разом з тим, позивач в позовній заяві прохав зменшити розмір судового збору, розстрочити або відстрочити строки сплати судового збору за подання позову до ухвалення судового рішення у справі, при цьому послався на положення ст.ст. 5, 8 Закону України «Про судовий збір».

Суд зауважує, що визначений ст.5 Законом України «Про судовий збір» перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору, є вичерпним. Позивач та предмет даного позову відсутні у вищевказаному переліку, у зв`язку з чим пільги щодо сплати судового збору, які передбачені вищевказаною правовою нормою у даному випадку на позивача не розповсюджуються.

Крім того, питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті): 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Таким чином, вищевказані умови диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово «або», не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.

Таким чином, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Крім того, відповідно до положень ч.3 ст.8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

У порушення вищевказаних вимог чинного законодавства позивач не надав суду доказів на підтвердження підстави для зменшення розміру, відстрочки або розстрочки сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.

Стаття 8 КАС України передбачає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

В рішенні Конституційного суду України № 11-рп/2012 зазначається, що засада рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом забезпечує гарантії доступності правосуддя та реалізації права на судовий захист, закріпленого в частині 1 статті 55 Конституції України. Ця засада є похідною від загального принципу рівності громадян перед законом, визначеного частиною 1 статті 24 Основного Закону України, і стосується, зокрема, сфери судочинства. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав.

Сплата судового збору за подання позовної заяви відповідно до положень пунктів 6, 7 статті 44, частини 3 статті 161 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовною заявою.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Пункт 1 частини 3 статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює сплату судового збору за подання до адміністративного позову немайнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2026 року, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» складає 3328,00 гривень.

Згідно частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином позивачу слід сплатити судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (3328 х 0,8 за подання позовної заяви в електронній формі) та надати до суду відповідний документ, що підтверджує його сплату або документи, які підтверджують підстави відстрочки або розстрочки сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити рахунків для сплати судового збору за подачу позовної заяви до суду:

Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/ТГс Царичан/22030101

Код отримувача? ? ? ? ? ? ? ? ? (код за ЄДРПОУ) 37988155

Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача UA488999980313171206000004505

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Призначення платежу 101 _____(реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Царичанський районний суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа.

Крім того, відповідно до п.4 ч.2 ст.283-2 КАС України позов повинен містити зміст вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, позивач просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві керування транспортним засобом під час мобілізації на строк до виконання або відкликання вимоги ТЦКтаСП.

Однак, позивачем не зазначено щодо умов якої саме вимоги повинно бути застосовано обмеження стосовно відповідача, що в майбутньому може унеможливити або ускладнити виконання судового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.169, ч.3 ст.283-2 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161, 283-2 ч.2 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин вважаю, що позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації слід залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків, які зазначені в даній ухвалі.

Судом при винесенні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Керуючись ст.ст. 241, 248 КАС України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 про застосування судом тимчасового обмеження особи у праві керування транспортним засобом під час мобілізації - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали та роз`яснити, що в іншому випадку позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.? ? ? ? ? ? ?

Ухвала оскарженню не підлягає.? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ?

Суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? Д.Г. Костюков