Ухвала суду № 133337720, 17.12.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7829/22-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_6 ,

провівши в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв`язку у відкрите судове засідання у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №22024090000000111 від 31.07.2024 та № 22021000000000226 від 06.07.2021, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 109 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Печерського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду перебувають об`єднані кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 109 КК України.

Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав своє письмове клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, пославшись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування цього виду запобіжного заходу. А саме, перебуваючи під дією більш м`якого запобіжного заходу, ніж утримання під вартою, обвинувачений ОСОБА_6 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обвинувачений усвідомлює про можливість покарання за вчинення такого злочину, оскільки санкція ч. 1 ст. 109 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої, у зв`язку із чим, враховуючи режим воєнного стану на території України, може покинути її територію, тим же самим переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки йому відомі їхні анкетні дані; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти основ національної безпеки України, та раніше притягувався до кримінальної відповідальності за такий же злочин.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання прокурора ОСОБА_4 від 11.12.2025 про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечував, подавши в свою чергу письмове клопотання від 17.12.2025 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт із визначенням можливості відвідувати медичні заклади м. Києва та Київської області. В обгрунтування клопотання зазначив, що обвинувачення ОСОБА_6 , надумане і незаконне. Обвинувальний акт не містить обвинувачення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , проте ОСОБА_6 інкримінуються дії у співучасті з ними. Зазначив, що неможливо створити органи влади, не передбачені Конституцією України, а відтак, вважав це абсурдним ствердженням обвинувачення. Вказує, що в обвинувальному акті не зазначено перелік насильницьких дій, які планував зробити ОСОБА_6 щодо зміни конституційного ладу і захоплення державної влади, тому вважає, що немає жодного натяку на вчинення ОСОБА_6 злочину передбаченого ч.1 ст. 109 КК України. Також вважає, що обвинувачення за ч. 2 ст. 109 КК України надумане і не відповідає фактичним обставинам. Вислови ОСОБА_6 із критикою органів влади не можуть бути сприйняті, як заклик до насильницьких змін державної влади.

Крім того, адвокат послався на те, що ризики є недоведеними та необгрунтованими. ОСОБА_6 71 рік, у нього ряд хронічних захворювань і хвороб, які потребують лікування, що неможливо в умовах СІЗО. Він перебуває під вартою з 28.06.2024, тобто вже майже півтора року. ОСОБА_6 є відомим громадським діячем, має міцні соціальні, раніше не судимий, має постійне місце проживання. ОСОБА_6 в 68 років став добровольцем ІНФОРМАЦІЯ_2. ОСОБА_6 не впливає та не буде впливати на свідків. Відтак, просив змінити ОСОБА_6 запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав письмове клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну йому запобіжного заходу на домашній арешт. Просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора. Одночасно, підтримав свої письмові заперечення долучені захисником ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження тримання його під вартою, у змісті яких обвинувачений ОСОБА_6 послався на безпідставність обвинувачення, яке грунтується на неналежних і недопустимих доказах, а також на відсутність доказів в обгрунтування наведених прокурором ризиків, які базуються виключно на припущеннях. Звернув увагу на те, що він тривалий час, а саме півтора року, перебуває під вартою, йому 70 років, послався на стан здоров`я, він має гіпертонію ІІ ступеня, має міцні соціальні зв`язки, а саме дружину, онуків, не збирається переховуватись. Він є громадським діячем, волонтером, добровольцем, пенсіонером, позитивно характеризується. Також зазначив, що в іншому кримінальному провадженні він не порушував обов`язків, постійно з`являвся в судові засіданні, відтак, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Також зазначив, що посилання на ч.6 ст.176 КПК України є безпідставним та суд може визнати можливим застосувати до нього заставу.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення письмового клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, зазначивши, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе належним чином запобігти вищенаведеним ризикам.

Прокурор ОСОБА_4 підтримав позицію прокурора ОСОБА_3 та зазначив, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтею 109 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, виключно тримання під вартою, дана норма рішенням Конституційного суду України від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)2024 № 3-111/2023(207/23, 315/23), визнана такою, що відповідає Конституції України, тобто є конституційною. Проти задоволення письмового клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу заперечував.

Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, клопотання подане прокурором та матеріали до нього, письмову позицію захисту з клопотаннями і додатками, приходить до наступного висновку.

Так, двомісячний строк тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, продовжений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.10.2025, спливає 28.12.2025.

При вирішенні питання щодо запобіжного заходу, судом приймалось до уваги те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином, за вчинення якого передбачено основне покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років. Крім того, судом враховується той факт, що ОСОБА_6 , з огляду на його вік, може безперешкодно залишити територію України, не зважаючи на режим воєнного стану, та переховуватись на межами країни або на тимчасово окупованих територіях, з огляду на зміст і характер пред`явленого йому обвинувачення проти основ національної безпеки України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України зазначено, що під час дії воєнного стану до осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, виключно тримання під вартою.

Дана норма Рішенням Конституційного суду України від 19.06.2024 № 7-р(ІІ)2024 № 3-111/2023(207/23, 315/23), визнана такою, що відповідає Конституції України, тобто є конституційною.

За таких обставин, хоча і приймаючи до уваги доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_6 постійного місця проживання, позитивні характеристики та грамоти, та те, що він до кримінальної відповідальності притягується вперше, його вік, стан здоров`я, суд вважає доведеними заявлені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, зможе переховуватись від суду, незаконно впливати на недопитаних свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

З огляду на викладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити ОСОБА_6 строк тримання під вартою ще на 60 днів.

Доказів не можливості надання ОСОБА_6 за станом його здоров`я медичної допомоги в умовах утримання його в Київському СІЗО захистом суду не надано.

При цьому, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні письмового клопотання захисника ОСОБА_5 від 17.12.2025 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки будь-який інший більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти наявним у кримінальному провадженні вищенаведеним ризикам, які не зменшилися і були враховані судом при обранні і продовженні саме цього виду запобіжного заходу.

Суд також зважує на той факт, що ухвалою Київського апеляційного суду від 14.10.2025 було відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_6 з підстав, які аналогічні тим, що заявлені стороною захисту в даному судовому засіданні, і було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції від 04.09.2025, якою ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. ч.6 ст. 176, 201, 331, 369, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Письмове клопотання прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 -задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 14 лютого 2026 року включно.

В задоволенні письмового клопотання захисника ОСОБА_5 від 17.12.2025 про зміну ОСОБА_6 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1