Ухвала суду № 133335230, 12.01.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/8675/24

Провадження №2-ві/369/5/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Козак І.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом «Петропавлівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Пінкевич Наталії Сергіївни перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом «Петропавлівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 07.01.2026 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни визнано необґрунтованою та передано для розгляду іншому судді, який не входить до складу суду в порядку ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Частиною 7 статті 40 ЦПК України визначено, що вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд не вбачає необхідності повідомляти учасників справи про судове засідання, а тому відповідно до вимог ч. 8 ст.40 ЦПК України розгляд даної заяви проводиться без повідомлення учасників справи.

Суд, вивчивши заяву про відвід судді та матеріали справи, дійшов наступного висновку.

У заяві представника позивача про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни визначена незгода саме з процесуальними діями судді Пінкевич Наталії Сергіївни, як головуючої судді у даній справі, а саме: як зазначає заявник, заява мотивована тим, що що під час розгляду справи суддею було проігноровано доводи відповідача. Також суддя в своєму рішенні посилалася на документи, що відсутні в матеріалах справи, що свідчить про неправильне застосування норм процесуального права.

Разом з тим, вважає, що порушення норм процесуального права є підставою для скасування рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.06.2025 року по справі № 369/8675/24.

На підставі викладеного, позивач просить суд відвести суддю Пінкевич Наталію Сергіївну від участі у розгляді цивільної справи № 369/8675/24 за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом «Петропавлівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Статтями 36, 37 ЦПК України встановлено вичерпний перелік підстав для відводу судді, мотиви, які вказані у заяві про відвід судді до даного вичерпного переліку не входять.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод суд, який розглядає справу, має бути безстороннім і незалежним.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, викладеною в рішеннях у справах Фей проти Австрії, Ветштайн проти Швейцарії, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України», особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (про що зазначено у пунктом 43 рішення у справі Ветштайн проти Швейцарії).

Окрім того, у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред`являються їм у зв`язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.

Частиною 4 статті 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Будь-яких доказів, які б підтверджували наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді при розгляді даної справи, з матеріалів справи та заяви про відвід не вбачається.

Суд наголошує, що незгода представника відповідача з мотивами прийнятих суддею рішень не може бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, передбачені ст. 36 ЦПК України підстави для відводу відсутні, оскільки доводи заяви про порушення вимог процесуального законодавства свідчать про незгоду з процесуальними діями судді, що само по собі не є підставою для відводу судді, а відтак заява про відвід необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні ОСОБА_1 про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Пінкевич Наталії Сергіївни по цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управдом «Петропавлівський» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.

Суддя Ірина КОЗАК