Рішення № 133334842, 15.12.2025, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/3018/25

Провадження №2/359/2267/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2025р. м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Кривохижі О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У березня 2025 року до суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 21.01.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №102191083. За яким ТОВ «Мілоан» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 14250 гривень, а відповідач зобов`язалась протягом визначеного строку повернути вказану суму та сплатити відсотки за її користуванням.

ТОВ «Мілоан» виконало своє зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у вказаному розмірі. Відповідач неналежним чином виконувала грошові зобов`язання, тому у неї виникла заборгованість за вказаним договором у загальному розмірі 28200,00 грн., з яких 14250,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11100,00 грн. суму заборгованості за процентами та 2850,00 грн. заборгованості за комісією. В подальшому, на підставі договорів факторингу ТОВ «ФК «ЄАПБ»набуло право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у загальному розмірі 28200,00 грн.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24.03.2025 справа призначена до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.07.2025 ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області витребувано від акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 карткових рахунків відкритих у банку станом на 21.01.2022; інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: банківської картки НОМЕР_1 ; виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 що належить ОСОБА_1 з 21.01.2022 по 25.01.2022 з відображенням часу зарахування коштів, призначення платежу та відправника коштів; інформацію щодо номеру телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою НОМЕР_3 за період з 21.01.2022 по 25.01.2022; інформацію чи знаходиться номер телефону НОМЕР_4 в анкетних даних ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_5 ).

Сторони у судове засідання не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №101324956. За яким ТОВ «Мілоан» зобов`язалось надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000 гривень, а відповідач зобов`язалась до 20.02.2022 року повернути вказану суму, сплатити відсотки за користування нею у розмірі 2,0% в день.

ТОВ «Мілоан» надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15000 грн., що вбачається з платіжного доручення №38505373 від 21.01.2022 року.

Згідно розрахунку заборгованості наданої позивачем у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 28 200,00 гривень, з яких 14250,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 11100,00 грн. суму заборгованості за процентами та 2850,00 грн. заборгованість за комісією.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з вимогами ст.1046,1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договорами або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що відповідач взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним договором не виконала, в передбачений у договорі строк кошти (суму позики) не повернула, внаслідок чого у неї виникла заборгованість за основним зобов`язанням, яка складається із непогашеної суми тіла кредиту в розмірі 14250,00 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 11100 гривень 00 копійок, на загальну суму 25 350 гривень 00 копійок.

Таким чином, заборгованість відповідача за тілом кредиту та відсотками по вказаному договору становить 25 350,00 грн. і вимога позивача в цій частині є доведеною, а тому підлягає задоволенню.

Разом з тим, щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за надання кредиту в розмірі 2850,00 грн., не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на наступне.

Згідно частини третьої статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Частиною першою, другою статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) дійшла висновку про те, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій є в силу статті 228 ЦК України нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Отже, суд приходить до висновку, що положення спірного кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в сумі 2850,00 грн. слід відмовити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок , зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

16 липня 2024 року між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Мілоан» укладено Договір факторингу № 16072024, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Мілоан» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників від 16 липня 2024 року до Договору факторингу № 16072024 від 16 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги за кредитним договором №101324956 від 21.01.2022 року.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання договору про споживчий кредит між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Вказане товариство, правонаступником яких у зобов`язанні є ТОВ «ФК «ЄАПБ», належним чином виконувало свої обов`язки по наданню кредиту, а відповідач отримала кредитні кошти, але належним чином не виконувала свої обов`язки за договором.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови вказаного договору належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором №101324956 від 21.01.2022 рокув розмірі 25350,00 грн., яка складається із сума заборгованості за основною сумою боргу та сума заборгованості за відсотками.

Зважаючи на викладене, в іншій частині в позові необхідно відмовити.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн., як передбачено ст.4 ЗУ «Про судовий збір».

Ціна позову, визначена позивачем сумою стягнення 28200,00 грн.

Оскільки, суд частково задовольняє вимоги - на суму 25350,00 грн., що становить 89,89% від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2721,97 грн. витрат на сплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 141, 211, 223, 263,265,280,285,289 ЦПК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610, 625, 638, 639, 1054, 1077 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ. вул.Симона Петлюри,30, код ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_6 в AT «ТАСкомбанк» суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 25350 грн. та судовий збір в розмірі 2721,97 грн.

В задоволенні вимог в іншій частині відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 22 грудня 2025 року.

Суддя Чирка С.С.