Ухвала суду № 133334728, 15.01.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/320/26

Провадження № 2/357/2826/26

У Х В А Л А

15.01.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Ярмола О. Я. оглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2026 адвокат Білоус В.О., який діє від імені позивача ОСОБА_1 , через систему «Електронний суд» сформував позовну заяву про поділ спільного майна подружжя.

Вказана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 175-177 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України.

За правилами п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити ціну позову. Відповідно до вимог п. 1,2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов`язок покладається на позивача.

Вартість майна визначається на момент пред`явлення позову.

Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення розміру судового збору, який повинен сплатити позивач при зверненні до суду.

Так, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач просить:

- поділити спільне майно подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 1/2 частину транспортного засобу марки «SKODA» моделі «OKTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 ;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок часткової компенсації його 1/2 частину автомобіля;

- поділити спільний дохід подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 1/2 частину доходу ОСОБА_2 із 12.06.2025 та стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок часткової компенсації його 1/2 частину доходу;

- поділити спільний дохід подружжя, виділивши у власність ОСОБА_1 1/2 доходу ОСОБА_2 який не пов`язаний із військовою службою та отриманий ним із використанням автомобіля марки «SKODA» та стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача в рахунок часткової компенсації його 1/2 частину не основного доходу;

- стягнути із ОСОБА_2 на користь позивача 50% кредитних коштів, які протиправно отримані відповідачем із застосуванням карткових рахунків ОСОБА_1 , відкритих у банках «А-банк» за № НОМЕР_2 та «Монобанк» за № НОМЕР_3 у період часу із дати укладення шлюбу, а саме із 13.02.2021.

Так, до суду не надано оцінку дійсної вартості вказаного транспортного засобу станом на день подачі позову, не визначено розмір спільного доходу та суми кредитних коштів, який позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Натомість позивач, покладає на суд обов`язок витребування доказів про доходи відповідача та призначення судової експертизи, не зазначаючи причин неможливості надати самостійно вказані докази.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання заяви майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»).

Згідно із ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня становить 3328 грн.

Позивачем на підтвердження сплати судового збору надано квитанцію ID 5042-5300-0272-7024 від 16.12.2025 про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Однак, проведеною перевіркою зарахування судового збору виявлено, що вказана квитанція ID 5042-5300-0272-7024 від 16.12.2025 долучена до матеріалів справи № 357/19892/25 та приєднана до вказаної справи.

Згідно даних вебсайту Судової влади вбачається, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.01.2026 по справі № 357/19892/25 було повернуто судовий збір.

А тому, долучена до позовної заяви квитанція ID 5042-5300-0272-7024 від 16.12.2025 не може бути врахована судом, в рахунок оплати судового збору по справі.

Відповідно до ч.5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Матеріали справи не містять підтвердження належності карток позивачу, доказів видачі кредиту, розміру заборгованості, а також доказів, протиправності дій відповідача із застосуванням карткових рахунків ОСОБА_1 , використання спірного автомобіля марки «SKODA» відповідачем в цілях отримання доходу (роботи у таксі).

У ч.1 ст.177 ЦПК України вказано, що позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

За змістом частини 5 статті 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до п. 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи(ЄСІТС), у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов`язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Так, в порушення вказаних норм до позову не долучено доказів надсилання листом з описом вкладення відповідачу позовної заяви з додатками.

За таких обставин, позивачу необхідно усунути недоліки вказані в ухвалі вище, зокрема: надати докази в підтвердження обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; надати докази направлення позовної заяви відповідачу; визначити ціну позову, виходячи з дійсної вартості 1/2 частки транспортного засобу, станом на день подачі позову до суду, з наданням до суду відповідних доказів щодо підтвердження визначеної вартості майна; визначити чітку суму спільного доходу та розміру кредитних коштів, які позивач має намір поділити та стягнути з відповідача половину їх вартості; сплатити судовий збір в розмірі 1% ціни позову, але не менше 1331,20 грн та не більше 16 640,00 грн., надавши до суду оригінал квитанції.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, Банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (ч. 7 ст. 185 ЦПК України).

Керуючись ст. 175, 177, 185, 260, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя - залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

Попередити про те, що в разі не усунення недоліків позовної заяви в установлений строк, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Я. Ярмола