Рішення № 133329547, 15.01.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17499/25

Провадження № 2/643/1721/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.01.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Штонди В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293»

до ОСОБА_1

про стягнення 11 903,77 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293» (далі позивач) звернулося до Салтівського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 11 903,77 грн. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що житлово-експлуатаційна контора житлово-будівельного кооперативу (ЖЕК ЖБК) № 293 «Призма» утворена згідно з постановою Виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 10.12.1973 № 667 фізичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для задоволення своїх потреб у житло, а також для експлуатації та управління багатоквартирними житловими будинками на засадах самоврядування. Згідно з п. 1.2. Статуту Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма-293» (далі - Кооперативне об`єднання), затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 7 від 28.04.2017 (далі - Статут), Засновниками ЖЕК ЖБК № 293 «Призма» (у тому числі) є: Житловий кооператив «Призма № 293 будинок 6-А» (Код ЄДРПОУ: 33414321, Місцезнаходження: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 162) утворений фізичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для задоволення своїх потреб у житлі, а також для експлуатації та управління багатоквартирним житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (4-6 під`їзд), на засадах самоврядування. Згідно з положеннями п. 3.2. Статуту основною метою створення Кооперативного об`єднання є забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду їх інженерного обладнання та прилеглих територій. Кооперативне об`єднання у своїй діяльності має на меті вирішення задач в галузі житлового господарства та задоволення потреб власників квартир, пов`язаних з управлінням житлових та нежитлових фондах. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , та є споживачем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території, що надаються Кооперативним об`єднанням житлових кооперативів «Призма-293». На даний час, зі сторони відповідача, як власника квартири АДРЕСА_2 , та споживача послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території (житлової послуги), існує заборгованість за вказані спожиті послуги у розмірі 11 903,77 грн за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2025 року. Договір про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі Кооперативним об`єднанням житлових кооперативів «Призма № 293» та відповідачем не укладався. Будь-яких зауважень щодо якості та своєчасності наданих Кооперативним об`єднанням житлових кооперативів «Призма № 293» послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території (житлової послуги) з боку відповідача не надходили, вказані послуги були отримані відповідачем повністю. У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача у судові засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. При цьому, представником позивача подана заява, відповідно до змісту якої просить суд розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за адресою реєстрації його місця проживання АДРЕСА_3 , які були повернуті органом поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній».

Згідно з п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

До повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 15.12.2021 у справі № 194/1422/19, від 23.09.2021 у справі № 757/56776/20-ц.

У постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 зазначено, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Статтею 223 ЦПК України визначені наслідки неявки учасників справи у судове засідання.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення) (ч. 4 ст. 223 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

При цьому, згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи, суд розглядає справу за відсутності сторін та, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України за відсутності всіх осіб, які беруть участь у справі, суд проводить розгляд цивільної справи без фіксування технічними засобами, за наявними у справі матеріалами.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_4 , про що свідчить наявна в матеріалах справи Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма-293» є виконавцем послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Зазначений об`єкт нерухомості знаходиться у багатоквартирному житловому будинку, утримання та експлуатацію якого здійснює Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293», відповідно до постанови Виконавчого комітету Харківської міської Ради народних депутатів від 10.12.1973 року № 667 та Статуту Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма-293», затвердженого протоколом загальних зборів учасників № 7 від 28.04.2017 року.

Відповідно до п. 3.1. Статуту метою створення та діяльності Кооперативного об`єднання є надання послуг членам об`єднання, задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів цього об`єднання на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Кооперативне об`єднання створюється не для отримання прибутку.

Згідно з положеннями п. 3.2. Статуту основною метою створення Кооперативного об`єднання є забезпечення поточного утримання, ремонту та благоустрою житлового фонду їх інженерного обладнання та прилеглих територій.

Кооперативне об`єднання у своїй діяльності має на меті вирішення задач в галузі житлового господарства та задоволення потреб власників квартир, пов`язаних з управлінням житлових та нежитлових фондах (п. 3.3. Статуту).

Житлові кооперативи - члени КОЖК «Призма № 293» делегують останньому свої права по веденню сумісної діяльності по експлуатації і управлінню КОЖК «Призма № 293» (п. 1.6. Статуту).

Кооперативне об`єднання укладає угоди з енерго, водопостачанням та іншими спеціалізованими організаціями, що забезпечують функціонування систем життєзабезпечення будинків та прилеглих територій (п. 3.5. Статуту).

Згідно з положеннями п. 3.6. Статуту Кооперативне об`єднання здійснює також такі види діяльності:

- ведення технічної документації житлових будинків, інженерного обладнання, об`єктів благоустрою;

- організацію забезпечення поточного утримання, санітарної очистки та ремонту житлового фонду, інженерного обладнання, прибирання внутрішньо дворових територій, тротуарів;

- створення необхідних умов для проживання громадян;

- укладання угод з власниками житлових приміщень з порядку управління будинками і відшкодування витрат по їх експлуатації та ремонту;

- організація роботи по збору внесків на утримання житла від власників квартир;

Таким чином, Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма-293» безпосередньо займається управлінням житлового фонду, розташованим за адресою: АДРЕСА_3 , під`їзд 6.

Договір про надання житлово-комунальних послуг у письмовій формі між Кооперативним об`єднанням житлових кооперативів «Призма № 293» та відповідачем не укладався.

Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих позивачем послуг, внаслідок чого згідно з наданими позивачем розрахунками, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 11 903,77 грн, за період з 01.01.2017 по 30.09.2025.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суть розглянутого спору полягає у спонуканні відповідача до примусового виконання порушених (несплачених та прострочених у виконанні) грошових зобов`язань з оплати вартості наданих Кооперативним об`єднанням житлових кооперативів «Призма-293» послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Приймаючи до уваги правову природу розглядуваних правовідносин, кореспондуючі права та обов`язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням норм Цивільного кодексу України (далі ЦК України), які регламентують правовідносини у сфері надання послуг, а також іншими відповідними нормативно-правовими/підзаконними актами у сфері послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо) (ч. 1 ст. 633 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 634 ЦК України передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (ч. 2 ст. 642 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 ЦК України власність зобов`язує.

Згідно зі ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто, положення ст. 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 953/24063/19.

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон).

Статтею 5 Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 12 Закону передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Статтею 13 Закону визначено порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. У разі укладення публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг виконавці комунальних послуг розміщують вимоги до якості відповідних послуг згідно із законодавством та іншу необхідну інформацію для кожного багатоквартирного будинку окремо на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на власному веб-сайті. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування таких вимог у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору співвласники багатоквартирного будинку не повідомили виконавця відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) про прийняття рішення про вибір моделі організації договірних відносин, визначеної в частині першій статті 14 цього Закону, публічний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, укладений з таким виконавцем, вважається продовженим на наступний однорічний строк. Публічні договори приєднання про надання комунальних послуг з власниками індивідуальних (садибних) житлових будинків вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги такий власник не вчинив дій щодо відключення (відмови) від комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг. Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ч. 3 ст. 14 Закону передбачено, що індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). Виконавець комунальної послуги за таким договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з:

плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;

плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України;

плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Встановлення тарифів та їх зміна на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, в даному випадку відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 10 Закону.

Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293» власними силами, а також із залученням відповідних підприємств на договірній основі забезпечує утримання будинку і прибудинкової території, виступаючи колективним споживачем (замовником) житлово-комунальних послуг.

Пункт 5 ч. 2 ст. 7 Закону покладає на споживача обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пункт 6.2.4 Статуту Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293» визначає наступний обов`язок члена кооперативу, а саме сплачувати внески у розмірі, встановленому загальними зборами кооперативу.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Незважаючи на те, що договір про надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території між Кооперативним об`єднанням житлових кооперативів «Призма № 293» та відповідачем не укладався, відповідач будучи власником квартири та співвласником багатоквартирного будинку, членом кооперативу перебуває у договірних відносинах із позивачем, а тому повинен оплачувати за надані об`єднанням послуги, оскільки власники квартир несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду.

Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувались ними. Факт відсутності договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Слід зазначити, що відповідач як співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі, та здійснювати витрати на управління багатоквартирним будинком, а відсутність договору не звільняє відповідача від оплати заборгованості за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території.

Проте, відповідач належним чином свої зобов`язання щодо оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не виконував, плату за спожиті послуги за період з 01.01.2017 по 30.09.2025 не здійснював, внаслідок чого за ним виникла заборгованість в сумі 11 903,77 грн.

Відповідачем вищевказані розрахунки позивача не спростовано, контррозрахунку не подано. Доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи також не містять.

За таких обставин, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до вимог ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Згідно з ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Положеннями ч. ч. 1 та 3 ст. 83 ЦПК України унормовано, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч. 4 ст. 83 ЦПК України).

Разом з цим відповідач не скористався правом на подання відзиву на позов впродовж встановленого строку. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідач був позбавлений можливості у порядку ч. 4 ст. 83 ЦПК України письмово та завчасно повідомити суд про неможливість подання у встановлений законом строк доказів та об`єктивних причини, з яких такі докази не могли бути подані у зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі строк.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).

При цьому, за приписами ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки з оплати наданих позивачем послуг, позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наведеного.

Відповідно до статті 141 ЦПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Що стосується понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

У даному випадку, розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу підтверджується:

-Договором № 2 про надання правничої допомоги від 18.08.2025, укладеним між позивачем та адвокатом Андрощуком Б.М.;

-Актом № 1 приймання послуг (робіт) до Договору про надання послуг № 2 від 18.08.2025, відповідно до змісту якого: адвокатом Андрощуком Б.М. були надані послуги а саме: представництво прав та інтересів замовника, як позивача у цивільній справі №643/17499/25, яка перебуває у провадженні Салтівського районного суду міста Харкова: складання та подання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території у розмірі 3 год. 00 хв. Як убачається із змісту договору про надання правової допомоги № 2 від 18.08.2025, вартість послуг складає із розрахунку 1 год. - 1 000,00 грн. Таким чином, загальна вартість за послуги з надання правової допомоги наданої адвокатом складає 3 000,00 грн;

-Фільтрованою випискою по рахунку ФОП ОСОБА_2 , з якої вбачається, що 21.10.2025 позивачем перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 3 000,00 грн, в призначенні платежу вказано: «сплата за юридичні послуги згідно договору № 2 від 18.08.2025».

За таких обставин, враховуючи ціну позову, складність справи, яка є типовою та нескладною, обсяг фактично виконаної адвокатом роботи, який об`єктивно підтверджується матеріалами справи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності адвокатських витрат, критерії розумності їхнього розміру, керуючись положеннями ст. ст. 137, 141 ЦПК України та приймаючи до уваги відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката та заперечень щодо їх співмірності, витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 76, 81, 141, 264, 265 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293» задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кооперативного об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293» заборгованість за послуги утримання будинків, споруд та прибудинкової території (житлова послуга) за період з 01.01.2017 по 30.09.2025 в сумі 11 903 (одинадцять тисяч дев`ятсот три) грн 77 коп, витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

4. Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

5. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

6. Позивач: Кооперативне об`єднання житлових кооперативів «Призма № 293» (м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, буд. 79-В, кв. 1; код ЄДРПОУ 03105797).

7. Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; АДРЕСА_3 ).

Повне рішення складено 15.01.2026 року.

Суддя Н.В. Новіченко