Ухвала суду № 133329161, 14.01.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/22341/25

Провадження № 2/638/74/26

УХВАЛА

Іменем України

14 січня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду м. Харкова Щепіхіна В. В., перевіривши зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» про здійснення перерахунку вартості нарахованих комунальних послуг, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Шевченківського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 року відкрито провадження в цивільній справі та прийнято рішення про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

05.01.2026 року через канцелярію суду відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» про здійснення перерахунку вартості нарахованих комунальних послуг. В обґрунтування зустрічного позову відповідач ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом) вказує на те, що первісний позивач (відповідач за зустрічним позовом) не надав жодного належного та допустимого доказу факту надання ним послуг та отримання цих послуг споживачами. Відповідач вважає, щонарахування заборгованості за спірний період є формальним, зумовленим виключно запровадженням певних тарифів, без урахування фактично наданих та фактично отриманих споживачами послуг, за умов невиконання таким підприємством обов`язку здійснення перерахунку вартості наданих послуг.

Суддя, вивчивши матеріали зустрічної позовної заяви та дослідивши матеріали справи, приходить наступного висновку.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За положенням статті 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до абз. 1 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» 12.06.2009 року № 2 від належного вирішення питання про прийняття зустрічного позову, позову третьої особи із самостійними вимогами та об`єднання і роз`єднання позовів залежить своєчасний і правильний розгляд заявлених вимог.

Умовами пред`явлення зустрічного позову є: 1) взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним, що виявляється у тому, що вони виникають з одних правовідносин; 2) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів, оскільки це дозволяє більш повно і об`єктивно дослідити обставини справи, встановити фактичні взаємовідносини сторін, виключити ухвалення взаємосуперечливих чи взаємовиключних судових рішень.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін.

Доцільним є сумісний розгляд первісного і зустрічного позову, якщо задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов не є похідною вимогою від первинного позову, а є вимогою, яка повністю (або частково) виключить задоволення первинного позову.

Правова природа зустрічного позову в тому, що він робить неможливим розгляд первісного позову без зустрічного, оскільки направлений на зарахування вимог або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю чи частково задоволення первісного позову, або коли виникають з одних правовідносин.

Недоцільно розглядати первісний і зустрічний позови, якщо це затягне розгляд справи, істотно розширить предмет доказування.

У п. 21 постанови Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 904/6157/19 вказано, що взаємна пов`язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у наступному: - обидва позови взаємно пов`язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов`язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; - вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; - задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом. У таких випадках задоволення зустрічного позову тягне за собою відмову у первісному позові повністю або частково.

У постанові від 20 березня 2019 у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов`язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб`єктивне право позивача за первісним позовом.

Відповідно до п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року № 2 роз`яснено, що об`єднання в одне провадження з первісним позовом вимог, коли відсутня спільність предмета позову не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору за позовом Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані комунальні послугиє стягнення заборгованості за послуги з управління будинком.

Предметом зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» є здійснення перерахунку вартості нарахованих комунальних послуг з управління будинком за весь період їх ненадання з 01.12.2021 року по 31.08.2025 року.

Як на підставу позову для подання зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 зазначає факт відсутності взагалі надання таких послуг.

Отже, заявлені в зустрічному позові вимоги відносяться до правовідносин, які не мають спільного предмету з первісним позовом, що істотно розширює предмет доказування. Вимоги за первісним та зустрічним позовом виникають з різних правовідносин.

Дослідивши матеріали за зустрічним позовом, суд приходить до висновку, що розгляд первісного позову не є взаємопов`язаним з розглядом зустрічного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе лише до затягування вирішення спору про стягнення заборгованості за надані послуги з управління будинком за період з 01.12.2021 року по 31.08.2025 року у розмірі 4 358,12 грн.

Крім того, в зустрічній позовній заяві у складі позивачів (відповідачів за первісним позовом) зазначено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , але зустрічна позовна заява підписана лише ОСОБА_1 ОСОБА_2 своїм правом на подання зустрічної позовної заяви не скористалася.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для об`єднання позовних вимог за первісним та зустрічним позовами, а отже у прийнятті зустрічного позову необхідно відмовити.

При цьому, суд роз`яснює, що ОСОБА_1 не позбавлений можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.

На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст.193, 260, 261 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Благоустрій міста Ізюма» про здійснення перерахунку вартості нарахованих комунальних послугвідмовити.

Зустрічну позовну заяву повернути ОСОБА_1 .

Роз`яснити, що позивач за зустрічним позовом не позбавлений можливості у разі наявності спору звернутись до суду в загальному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Щепіхіна