Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 354/1518/25
Провадження № 2/354/191/26
У Х В А Л А
14 січня 2026 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі головуючої судді Ваврійчук Т.Л., за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Наумова Дмитра Станіславовича про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про заборону здійснення господарської діяльності на земельній ділянці,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 26.11.2025 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 про визнання незаконними та заборону ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 здійснення на земельній ділянці із кадастровим номером 2611092001:22:002:2533 господарської діяльності, пов`язаної з торгівлею, зберіганням, складуванням, розвантаженням та реалізацією будівельних матеріалів, у зв`язку із порушенням вимог земельного, водного та екологічного законодавства України.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 01.12.2025 відкрито провадження у даній цивільній справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у даній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Поляницьку сільську раду Надвірнянського району Івано-Франківської області, Державнуекологічну інспекцію Карпатського округу, Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області.
14.01.2026 представник позивача адвокат Наумов Д.С. через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про відвід головуючої судді у справі Ваврійчук Т.Л. В обґрунтування поданої заяви про відвід судді представником позивача зазначено, що що головуюча суддя не може брати участь у розгляді вказаної справи і підлягає відводу, оскільки існують обставини, які викликають сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, а саме: -суддя Ваврійчук Т.Л. брала участь як головуюча суддя у розгляді справи №354/545/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту щодо належної позивачу земельної ділянки, яка безпосередньо межує із земельною ділянкою відповідачки, що є предметом спору у даній справі, та у задоволенні позовних вимог судом було відмовлено. У попередній справі суддя вже досліджувала ті самі фактичні обставини, які становлять предмет доказування у цьому провадженні. Зокрема, обставини, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2611092001:22:002:2533 розташована у межах прибережної захисної смуги річки Прутець Яблунівський; що на ній здійснюється діяльність, пов`язана зі складуванням будівельних матеріалів, рухом вантажної техніки та комерційним використанням території; що ФОП ОСОБА_3 фактично використовує земельну ділянку як торговельно-складський майданчик; що доступ до ділянки позивача ускладнюється через здійснення господарських операцій на суміжній території. У межах попереднього розгляду суддя надала оцінку показанням свідків, відеозаписам, фотоматеріалам, листам контролюючих органів, документам Поляницької сільської ради та іншим доказам, які прямо стосуються тих самих обставин щодо незаконного розміщення будівельних матеріалів, можливого порушення водного та екологічного законодавства, а також використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Ці ж тотожні обставини є предметом доказування у новій справі про заборону господарської діяльності.Таким чином, суд уже сформував правову позицію щодо ключових фактів, повторне дослідження яких необхідно провести у даній справі, що створює ризик упередженості, не з причини поведінки судді, а через сам факт попередньої оцінки тотожних фактів. Водночас Європейський суд з прав людини визнає, що навіть за відсутності суб`єктивної упередженості, коли суддя раніше давав оцінку тим самим обставинам, докази та фактам, що розглядаються у новій справі виникає обґрунтований сумнів у його об`єктивній неупередженості. Водночас Європейський суд з прав людини визнає, що навіть за відсутності суб`єктивної упередженості, коли суддя раніше давав оцінку тим самим обставинам, докази та фактам, що розглядаються у новій справі виникає обґрунтований сумнів у його об`єктивній неупередженості. Із урахуванням зазначених обставин, представник позивача просить подану заяву про відвід судді задовольнити.
При вирішенні заяви про відвід суд виходить з наступного.
Підстави для відводу судді визначені статтями 36,37 ЦПК України.
Згідно п.5 ч.1 ст.36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід, а також судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
Частиною третьою ст.39 ЦПК України передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до положень ч.ч.1-3 ст.40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Частиною сьомою ст.40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.8 ст.40 ЦПК України суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Рішенням Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 18.09.2025 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення на його користь безособового безстрокового безоплатного земельного сервітуту на земельній ділянці кадастровий номер 2611092001:22:002:2533, що належить ОСОБА_2 та знаходиться за адресою уч. Прелуки с. Поляниця, Івано-Франківської області, для експлуатації комунікації (водостічна труба з сертифікованої установки біологічного очищення стічних від), яка вже прокладена до р. Прутець Яблунівський.
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27.11.2025 вказане рішення суду залишено без змін, а ухвалою Верховного Суду від 23.12.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27.11.2025 року у лінійьній справі №354/545/25.
У силу змісту ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
17.07.1997 Україна ратифікувала зазначену Конвенцію і Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов`язковість рішень Європейського суду з прав людини, які стосуються тлумачення та застосування норм Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод».
Згідно ст. 55 Конституції України, кожен має право будь-якими не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Щодо безсторонності суду при розгляді справ, Європейський суд з прав людини висуває дві вимоги: по-перше, бути суб`єктивно вільним від упередженості чи зацікавленості у результаті розгляду справи, по-друге, бути об`єктивно безстороннім тобто суд повинен гарантувати виключення будь-якого обґрунтованого сумніву стосовно його безсторонності. Щоб задовольнити ці вимоги, суд повинен відповідати суб`єктивному і об`єктивному тесту: безсторонність для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися суб`єктивним тестом, тобто на підставі особистого переконання окремого судді в даній справі, і за об`єктивним тестом, тобто з`ясування, чи має суддя гарантії, достатні для виключення будь-якого законного сумніву стосовно його безсторонності.
Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 в справі Білуха проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності.
У п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Газета «Україна-центр» проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria,) від 24.02.1993, пп. 27, 28 і 30, Series A, no.255, і рішення «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ECHR 2000XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. UnitedKingdom), від 10.06.1996, п. 38).
Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо тут головним є публічний інтерес. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об`єктивності.
Водночас як указано в Бангалорських принципах поведінки судді від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 №2006/23, об`єктивність судді є потрібною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті ухваленого рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його ухвалення.
Тому, коли сторони стверджують про те, що судді необ`єктивні, питання про наявність фактичного упередження не має значення, адже «правосуддя не тільки має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене». Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним способом поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє докази, яких бракує, чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінантної зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Хоча суд не може погодитися з доводами представника позивача щодо відводу, однак, всі обставини та обґрунтування відводу свідчать про те, що у сторони по справі, а саме у позивача ОСОБА_1 завідомо склалася позиція та думка про необ`єктивність та упередженість головуючої судді, а отже завідомо майбутнє законне рішення у справі в будь-якому випадку буде стороною ставиться під сумнів у разі задоволення позову суддею.
Тому, з метою уникнення будь-яких сумнівів у позивача щодо неупередженості при розгляді даної справи головуючої судді, з метою дотримання учасниками процесу своїх процесуальних прав, виходячи з морально-етичних міркувань, вважаю за необхідне задовольнити клопотання про відвід, адже якщо судді заявлено відвід і його не задоволено, подальший розгляд справи ускладнюється суб`єктивним фактором, враховуючи і неможливість оскарження ухвали про задоволення/незадоволення заяви про відвід судді.
Метою відводу є надання впевненості учасникам цивільного процесу, зокрема, впевненості у тому, що справа розглядатиметься та буде вирішуватися неупереджено та об`єктивно, що, безпосередньо, в свою чергу, сприятиме підвищенню авторитету судової влади загалом.
Розглянувши питання про відвід судді в порядку передбаченому ч.8 ст.40 ЦПК України (без повідомлення учасників справи), суд приходить до висновку, що з метою дотримання інтересів справедливого судочинства, враховуючи значення яке має для позивача це питання, а також для того щоби з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості судді під час розгляду справи, подану представником позивача заяву про відвід судді слід задовольнити, а справу №354/1518/25 передати до канцелярії суду для повторного розподілу між суддями Яремчанського міського суду Івано-Франківської області в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40, 258, 260 ЦПК України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Заяву представника позивача адвоката Наумова Дмитра Станіславовича про відвід судді у цивільній справі №354/1518/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про заборону здійснення господарської діяльності на земельній ділянці -задовольнити.
Цивільну справу №354/1518/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , фізичної особи підприємця ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів Поляницької сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, Державної екологічної інспекції Карпатського округу, Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про заборону здійснення господарської діяльності на земельній ділянці -передати до канцелярії Яремчанського міського суду Івано-Франківської області для повторного розподілу між суддями Яремчанського міського суду Івано-Франківської області в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту ї підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК
Судове рішення № 133328933, Яремчанський міський суд було прийнято 14.01.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 354/1518/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: