Ухвала суду № 133327653, 12.01.2026, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/3356/25

Провадження № 1-кп/192/146/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду

12 січня 2026 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 України

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченої- адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

25 грудня 2025 року з Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні №№12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 України.

Ухвалою судді від 25 грудня 2025 року в даному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання, в якому сторони та учасники судового провадження проти призначення справи до судового розгляду не заперечували.

Суд, заслухавши прокурора, обвинувачену та її захисника, потерпілу та її представника, дослідивши матеріали кримінального провадження вважає, що по даному кримінальному провадженню є всі підстави для призначення судового розгляду.

Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Угоди в порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшли.

Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Солонянському районному суду Дніпропетровської області.

Судовий розгляд з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження слід проводити відкрито.

Під час підготовчого судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченій строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який став підставою для застосування такого запобіжного заходу не змінився.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора. Адвокат ОСОБА_7 просив застосувати більш м`який запобіжний захід цілодобовий домашній арешт, оскільки вважав, що ризик переховування від суду не доведений. Крім того вважав, що кваліфікація дій обвинуваченої не вірна, оскільки вона не мала умислу на позбавлення життя потерпілої, а вчинені нею дії були обумовлені складними життєвими обставинами. Також зазначив, що обвинувачена позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, має стійкі соціальні зв`язки з рідним братом.

Потерпіла та її представник підтримати клопотання прокурора. Представник потерпілої зазначив, що обвинувачена та потерпіла разом працюють в одному шкільному закладі, а тому звільнення її з під варти стане загрозою для потерпілої. Цілодобовий домашній арешт, про що просив її захисник, на думку представника потерпілої не зможе запобігти спробам ухилитися від суду, оскільки обвинувачена може безперешкодно покинути межі України.

Вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 19 листопада 2025 року до обвинуваченої було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 січня 2026 року.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу суд виходить з того, що станом на 19 листопада 2025 року підставою для застосування запобіжного заходу був наявний ризик, передбачений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 України, тобто закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою мотивовано тим, що ризик, який став підставою для застосування запобіжного заходу та для його продовження не зник та не змінився.

Під час розгляду клопотання, судом було встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ризик щодо можливості переховуватися від суду, що є підставою для продовження запобіжного заходу, оскільки суду не було надано доказів щодо наявності стійких соціальних зв`язків у обвинуваченої. За повідомленням її захисника, чоловік обвинуваченої подав до суду заяву про розірвання шлюбу, а докази про те, що вона має на утриманні дитину або має брата суду не надані, її батьки померли. Вказане свідчить про те, що у обвинуваченої немає стійких соціальних зв`язків, отже нічого не заважає їй переховуватися від суду. Також обвинувачена до взяття під варту мешкала разом з чоловіком в його будинку, проте на даний час чоловік подав на розлучення. Докази про те, що у обвинуваченої є інше житло, де вона могла б знаходитися цілодобово суду не надані.

Отже суд вважає, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеним та не зник на даний час.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Суд вважає, що оскільки прокурором доведено існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а в частині доведеності підозри складено обвинувальний акт, тому суд вважає, що обставини, передбачені п.п.1,2 ч. 1 ст. 194 КПК України є доведеними.

Також суд вважає, що доведеним є недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів, в тому числі і цілодобового домашнього арешту за місцем мешкання обвинуваченої, оскільки застосування більш м`якого запобіжного заходу є недоцільним з огляду на захист інтересів суспільства.

З урахуванням зазначеного, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.

Вирішуючи питання про прийняття цивільного позову потерпілої про відшкодування моральної шкоди до спільного розгляду з кримінальним провадженням, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ознайомившись з поданим цивільним позовом суд вважає, що його слід прийняти до спільного розгляду з кримінальним провадженням, оскільки він відповідає по формі та змісту вимогам ЦПК України.

Таким чином, є достатні підстави для призначення в даному кримінальному провадженні судового розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176-199, 201, 314-316 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В:

Призначити по кримінальному провадженню №12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 України судовий розгляд у відкритому судовому засіданні в приміщенні Солонянського районного суду Дніпропетровської області на 28 січня 2026 року о 13 годині 00 хвилин.

У судове засідання викликати обвинувачену, захисника, потерпілу, її представника, повідомити прокурора.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_3 продовжити до 11 березня 2026 року включно.

Строк дії ухвали в частині продовження застосування запобіжного заходу - до 11 березня 2026 року включно.

Прийняти цивільний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням до спільного розгляду з кримінальним провадженням №12025042160000694, відомості про що внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 листопада 2025 року відносно ОСОБА_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 України.

Визнати ОСОБА_5 цивільним позивачем.

Визнати ОСОБА_3 цивільним відповідачем.

Встановити цивільному відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на цивільний позов. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на цивільний позов, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Встановити цивільному позивачу строк для подання відповіді на відзив п`ять днів з моменту отримання відзиву, яка має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити цивільному відповідачу строк для подання заперечення п`ять днів з моменту отримання відповіді на відзив, яке має відповідати вимогам частини третьої-п`ятої ст. 178 ЦПК України, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи (цивільний позов; відзив на цивільний позов (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву) є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвала суду в частині продовження строку застосування запобіжного заходу набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала суду може бути оскаржена в частині продовження строку застосування запобіжного заходу безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з дня отримання копії ухвали.

В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1