Ухвала суду № 133326006, 14.01.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/42024/25

У Х В А Л А

14 січня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скупінської О.В., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 12, код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду 22.12.2025 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у незарахуванні до стажу ОСОБА_1 служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі - Державній кримінально виконавчій службі України);

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі Державній кримінально виконавчій службі України) та здійснити відповідні виплати при звільненні ОСОБА_1 ;

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає яка полягає у здійсненні розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 без урахування вислуги років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі Державній кримінально - виконавчій службі України);

4. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі - Державній кримінально - виконавчій службі України);

5. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у не включенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки;

6. Зобов`язати Головне управління. Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату розміру; грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168;

7. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області провести перерахунок та виплатити розмір одноразової грошової допомоги при звільненні, в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки ОСОБА_1 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він проходив службу в органах Національної поліції України з 07 листопада 2015 року по 22 вересня 2025 року. Відповідно до копії послужного списку ОСОБА_1 , особистий № Д - 008112:

- з 24 листопада 2010 року по 26 липня 2011 року ОСОБА_1 проходив службу в Збройних Силах України;

- з 14 червня 2012 року по 17 січня 2013 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора відділу нагляду і безпеки Південної виправної колонії (№ 51) Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області;

- з 17 січня 2013 року по 20 серпня 2015 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого інспектора відділу нагляду і безпеки Південної виправної колонії (№ 51) Управління державної пенітенціарної служби України в Одеській області, У відповідності з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України ОСОБА_1 звільнений у запас Збройний Сил України за пунктом 64 "ж" (за власним бажанням) з 20 серпня 2015 року;

- з 07 вересня 2015 року по 06 листопада 2015 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді інспектора патрульної служби роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної служби Міністерства внутрішніх справ у м. Одесі;

- з 07 листопада 2015 року ОСОБА_1 прийнятий на службу в органи поліції на посаду інспектора роти № 2 батальйону № 3 Управління патрульної поліції у місті Одесі Департаменту патрульної поліції;

- з 10 жовтня 2017 року по 11 травня 2018 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді слідчого відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- з 11 травня 2018 року по 30 квітня 2020 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого слідчого відділення розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Приморського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- з 30 квітня 2020 року по 02 березня 2021 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Київського відділу поліції в м. Одесі Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- з 02 березня 2021 року по 25 травня 2022 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника відділення розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- з 25 травня 2022 року по 11 квітня 2024 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах криміналіста відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області;

- з 11 квітня 2024 року по 22 вересня 2025 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді заступника начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області.

У свою чергу, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській області (далі - Відповідач) по особовому складу від 22 вересня 2025 року № 1171 о/с підполковника поліції ОСОБА_1 заступника начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого Головного управління Національної поліції в Одеській області звільнено - 22 вересня 2025 року, відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 (за власним бажання) Закону України «Про Національну поліцію». У зв`язку, з необхідністю, з`ясування інформації про врахування ОСОБА_1 до стажу вислуги та стажу служби в поліції стаж служби в Управлінні державної пенітенціарної служби України в Одеській області з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року, адвокат Мохортова К.О. звернулась з адвокатським запитом від 14 листопада 2025 року № 126. На адвокатський запит представника Позивача адвоката Мохортової К.О. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області листом від 20 листопада 2025 року № 264279-2025 надано відповідь, відповідно до якої Відповідач посилається на статтю 78 Закону України «Про Національну поліцію» та зазначає, що зарахування періоду проходження служби в пенітенціарній службі України до стажу служби в поліції не передбачено чинним законодавством.

3 метою уточнення інформації про стаж вислуги років ОСОБА_1 для виплати надбавки за вислугу, років, та для призначення тривалості чергової відпустки станом на день звільнення та отримання інформації, який стаж враховано ОСОБА_1 до стажу вислуги та стажу служби в поліції із зазначенням дат та посад, що становить 11 років 05 місяців 18 днів станом на 01 липня 2023 року, адвокат Мохортова К.О. звернулась до Відповідача з адвокатським запитом від 21 листопада 2025 року № 133. У відповідь на вказаний адвокатський запит Управління кадрового забезпечення Головного управління Національної поліції в Одеській області листом від 27 листопада 2025 року № 273905-2025 повідомило, що станом на 01 липня 2023 року ОСОБА_1 було помилково зараховано-періоди проходження служби в пенітенціарній службі України у період з 14 червня 201212 року по 20 серпня 2015 року.

Наказ ГУНП від 22 червня 2023 року № 765 о/с із зазначенням стажу вислуги Позивача - 11 років 05 місяців 18 днів не скасовано, тому позивач станом на день видания вказаного наказу вважав, що йому зараховується період проходження служби в пенітенціарній службі України до стажу служби в поліції. Разом з цим, не погоджуючись, із висновками Відповідача та з метою досудового врегуллювання спору, адвокат Мохортова К.О. в інтересах ОСОБА_1 звернулась до 4 Головного управління Національної поліції в Одеській області із заявою від 28 листопада 2025 року про здійснення, перерахунку підполковнику поліції ОСОБА_1 стажу служби в поліції та виплати надбавки за вислугу років, та компенсації невикористаних днів щорічної додаткової оплачуваної відпустки, з урахуванням стажу служби в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, що становить 03 (три) роки 02 (два) місяці 06 (шість) днів. Проте, листом від 05 грудня 2025 року № 284304-2025 Головне управління Національної поліції в Одеській області повідомило, що перерахувати стаж служби в поліції Колосу В.В. з урахуванням проходженням останнім служби в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області неможливо, у зв`язку з тим, що це не передбачено чинним законодавством (копія додається). Таким чином, Головне управління Національної поліції в Одеській області взагалі не врахували стаж служби Позивача в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області, що в подальшому вилинуло на грошовий розрахунок при звільненні з органів поліції, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги при звільненні, виплату надбавки за вислугу років та грошової компенсації за невикористані дні щорічної додаткової оплачуваної відпустки.

Крім цього, Наказом від 22 вересня 2025 року № 1171 о/с підполковнику поліції ОСОБА_1 встановлена виплата грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток за 2015-2025 роки. У відповідь на адвокатський запит представника Позивача - адвоката Мохортової К.О. від 14 листопада 2025 року № 126 Головним управлінням Національної поліції в Одеській області листом від 20 листопада 2025 року № 264279 - 2025 надано розрахунок компенсації за невикористану основну та додаткову оплачувані відпустки, розрахунок одноразової грошової допомоги при звільненні та інформацію щодо нарахованого грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 2015 року по день звільнення. Відповідно до наданих довідок про складові грошового забезпечення ОСОБА_1 , зокрема, за період з березня 2022 року по вересень 2025 року, місячне грошове забезпечення Позивача складалось з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, надбавки за стаж служби, надбавки до посадового окладу за роботу, надбавки за специфічні умови праці, премії, індексації та додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану». Однак, з вищевказаного листа від 20 листопада 2025 року № 264279 - 2025 Позивачу стало відомо, що розрахунок грошової компенсації за невикористану щорічну основну та додаткові відпустки при звільненні зі служби здійснювалось виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, а саме з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, 25% надбавки за службу в поліції, 60% надбавки за специфічні умови проходження служби в поліції, 15% надбавка за службу в умовах режимних обмежень та премії. Таким чином. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області не проведено усіх необхідних розрахунків, зокрема: не враховано при грошовій компенсації за невикористані щорічні основні і додаткові відпустки за період з 2015 по 2025 роки повне грошове забезпечення, яке виплачувалося на день звільнення Позивача із служби, в частині врахування індексації та додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Однак, 03 грудня 2025 року Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області листом № 280206-202, повідомило, що підстави для проведення відповідного перерахунку відсутні, оскільки додаткова грошова винагорода, що встановлюється пунктом 1 Постанови № 168, не додатковим видом грошового забезпечення, що має постійний характер.

Ухвалою судді від 24.12.2025 постановлено позовну заяву залишити без руху, встановивши 10-денний строк для усунення недоліків позову, шляхом надання до суду позовної заяви повинні бути усунені шляхом суду позовної заяви в новій редакції з уточненням позовних вимог.

25.12.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. №136549/25) про долучення до матеріалів справи позовної заяви в новій редакції, в якій позовні вимоги викладені наступним чином:

1. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у незарахуванні до стажу ОСОБА_1 служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі - Державній кримінально виконавчій службі України);

2. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області зарахувати до стажу ОСОБА_1 служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, наявну на момент переходу на службу у Національну поліцію України вислугу років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі Державній кримінально - виконавчій службі України) та здійснити відповідні виплати при звільненні ОСОБА_1 ;

3. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає яка полягає у здійсненні розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 без урахування вислуги років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі Державній кримінально виконавчій службі України);

4. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити нарахування та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби ОСОБА_1 з урахуванням вислуги років з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року в Управлінні Державної пенітенціарної служби України в Одеській області (наразі - Державній кримінально виконавчій службі України);

5. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у невключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки;

6. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області здійснити перерахунок та виплату розміру грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168;

7. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Одеській області, яка полягає у невключенні сум індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки ОСОБА_1 ;

8. Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Одеській області провести перерахунок та виплатити розмір одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки ОСОБА_1 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення.

У позові позивач просить поновити строк звернення до суду обґрунтовуючи ти, що про фактичне порушення прав позивача виникло після отримання відмов Відповідача у перерахунку стажу та виплаті належних сум тобто 05 грудня 2025 року (дата отримання відмови від Відповідача). Отже, саме з 05 грудня 2025 року Позивачу стало відомо про порушення Відповідачем його прав у зв`язку з не врахуванням до стажу служби в поліції стажу служби ОСОБА_1 в Управлінні державної пенітенціарної служби України в Одеській області з 14 червня 2012 року по 20 серпня 2015 року, здійснених розрахунків при звільненні та прав щодо виплати грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової оплачуваних відпусток, з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168.

Ухвалою судді від 06.01.2026 постановлено задовольнити заяву представника позивача про поновлення строку на звернення до суду та поновити пропущений строк на звернення до суду з даним позовом; прийняти до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 та відкрити провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

12.01.2026 надійшло клопотання представника відповідача ГУНП в Одеській області (вх. №ЕС/4370/26), в якому просили розгляд справи №420/42024/25 здійснювати за правилами загального позовного провадження.

У вказаному клопотанні зазначили, що відповідно до п.1 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відповідно до положень ст. 513 Закону України «Про запобігання корупції». Під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в цій статті розуміються … слідчі і дізнавачі. Отже враховуючи той факт, що позивач перебував на посаді заступник начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Одеській області та справа не являється справою незначної складності.

Так, одним із основних засад (принципів) адміністративного судочинства є офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно ч.1 ст.12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч.5 ст.12 КАС України умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в ч.4 ст.257 та ч.4 ст.12 КАС України. Зокрема, до таких справ відносяться справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є, у тому числі, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Відповідно до примітки до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» під службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище розуміються, зокрема, слідчі і дізнавачі.

Оскільки у даній справі позивач перебував на посаді заступник начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя та здоров`я особи слідчого управління ГУНП в Одеській області, тобто особою, яка у значені Закону України «Про запобігання корупції» займав відповідальне та особливо відповідальне становище, то така справа не підлягає розгляду у порядку спрощеного провадження.

Суд зазначає, що предметом позову є вимоги, яка полягає у незарахуванні до стажу служби в поліції, що дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки; визнання протиправною бездіяльність, яка полягає яка полягає у здійсненні розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби; визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невключенні щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168, до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого нараховувалась та виплачувалась грошова компенсація за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки; визнання протиправною бездіяльність, яка полягає у невключенні сум індексації грошового забезпечення до розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби та компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпусток за 2015, 2019, 2021, 2022, 2023, 2025 роки, що не віднесено до імперативно визначеного переліку справ, які необхідно розглядати виключно за правилами загального позовного провадження, відтак процесуальні перешкоди для розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження відсутні.

Суд зазначає, що відповідач не навів обґрунтовані обставини, що свідчили б про доцільність розгляду справи за правилами загального позовного провадження, також зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування усіх обставин у справі потребує проведення підготовчого засідання чи заслуховування пояснень сторін. Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №420/42024/25, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав недоцільно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідач не надав.

Із змісту положення ч.2 ст.12, ч.2 ст.257 КАС України вбачається, що в порядку спрощеного позовного провадження можуть розглядатися не лише справи незначної складності, але й інші справи, для яких пріоритетним є швидке вирішення справ.

Отож за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов`язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України).

При цьому, тільки те, що ця справа не є справою незначної складності, ще не визначає процедури її розгляду за правилами загального позовного провадження). Зважаючи на положення ч.4 ст.12, ч.4 ст.257 КАС України, прямої заборони розглядати дану справу у порядку спрощеного провадження немає. За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суду дозволено розглядати дану справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно ч.2 ст.257 КАС України).

Аналогічні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 22 липня 2021 року у справі № 460/6542/20, від 07 жовтня 2021 року у справі № 640/23517/20, від 30 червня 2022 року у справі № 640/27145/20, від 22 листопада 2022 року у справі № 320/8522/20, від 28 листопада 2024 року у справі № 420/35487/23.

14.01.2026 до суду від представника позивача надійшли заперечення проти розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Розглянувши клопотання відповідача, матеріали справи, беручи до уваги предмет та підстави позову, обставини, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги та заперечення, характер спірних правовідносин, обсяг та характер доказів у справі є незначної складності, а тому в задоволенні цього клопотання варто відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 248, 257 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання представника відповідача Головного управління Національної поліції в Одеській області (вх. №ЕС/4370/26 від 12.01.2026) про розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Олена СКУПІНСЬКА